Від блокади зерна до “бандерівських символів” Останнім часом відносини між Польщею та Україною, які були міцними союзниками, стали напруженими. Так, ще з кінця 2023 року польські фермери блокували кордони з Україною. А у 2025 році антиукраїнська риторика вийшла в Польщі на новий рівень. Все – через президентські вибори. Причому під час передвиборчої кампанії антиукраїнська риторика вийшла за межі ультраправих партій, таких як “Конфедерація”, і почала використовуватися навіть провідними кандидатами. Це було пов’язано зі зростанням негативного ставлення поляків до українців. За даними опитувань, частка поляків із негативним ставленням до українців зросла з 14% у 2023 році до 24% у 2025-му.
Так кандидат від “Права і справедливості” Кароль Навроцькийвикористовував антиукраїнську риторику, зокрема, вимагаючи від України взяти на себе відповідальність за Волинську трагедію. Він до слова і переміг.
Тому можна не дивуватись, що “бандерівські символи” вийшли на порядок денний в Польщі. Інцидент, що стався на концерті білоруського репера Макса Коржа у Варшаві 9 серпня 2025 року, яскраво ілюструє цю проблему.
Позначка: Україна
-

Польща закручує гайки: на що чекати українцям
-

РФ поширює фейк щодо підготовки Україною провокацій на Донеччині
Пропаганда РФ поширює фейк про нібито підготовку Україною провокацій з небезпечними речовинами у зоні бойових дій на території Донецької області. Про це 27 серпня повідомив Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України.
Зокрема, російські медіаресурси повідомляють про начебто підкидання отруйних речовин у воду та продукти, і маскування їх під “постачання провізії російського виробництва”.
У ЦПД наголосили, що таким чином російські пропагандисти намагаються перекласти відповідальність за будь-які наслідки на Сили оборони України.
Зазначається, що ці повідомлення не мають жодного стосунку до реальності та є типовим прикладом маніпуляцій з метою виправдання агресивних дій РФ і створення інформаційного алібі для власних воєнних злочинів. -

Прем’єру Канади в Києві показали компоненти російської зброї
Прем’єр-міністру Канади Марку Карні під час його першого візиту в Україну, продемонстрували компоненти російської зброї, що мають західне або китайське походження. Презентація відбулася під час спеціального заходу за участі президента України Володимира Зеленського та іноземних послів. Про це повідомляє Головне управління розвідки (ГУР) Міноборони.
Серед представлених зразків були системи машинного зору та штучного інтелекту, лідари, CRP-антени, Mesh-модеми, а також збиті російські безпілотники Shahed та Дельта.
Більшість складових російської зброї має західне або китайське походження, що наочно демонструє критичну залежність російського військово-промислового комплексу від імпортного обладнання та компонентів.
“Системна міжнародна координація дозволить унеможливити обхід санкцій та посилити тиск на державу-агресора”, – пояснили у ГУР.
Міжнародним партнерам презентували аналітичну платформу War&Sanctions – цифровий інструмент для відстеження західних компонентів у російській зброї та боротьби з обходом санкцій.
У розділі порталу Компоненти в зброї регулярно оновлюється база даних нових зразків, які досліджують фахівці ГУР разом із науковцями.
У розвідці наголошують, що робота з ідентифікації технологій і виробничих ланцюгів РФ триває, аби посилити міжнародний тиск та обмежити спроможність Кремля продовжувати війну. -

Свириденко прибула з візитом до Данії
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко разом з урядовою командою розпочала робочий візит до Данії. Про це вона повідомила у Телеграм у середу, 27 серпня.
“Разом із командою розпочала робочий візит до Данії… Перший закордонний візит у новій ролі саме до Копенгагена, адже Данія зараз головує у Раді ЄС. Очікуємо, що відкриття перших переговорних кластерів стане нашим спільним досягненням. Напередодні важливих переговорів з ЄС у вересні важливо максимально ефективно використати час для ухвалення всіх рішень”, – написала вона.
За словами Свириденко, у програмі візиту – зустрічі з прем’єр-міністеркою Метте Фредеріксен, міністром промисловості, бізнесу та фінансів Мортеном Бьодсковим та провідними данськими й міжнародними компаніями.
“Вдячні Данії за послідовну та принципову підтримку України. Під час першої офіційної зустрічі міністр Бьодсков оголосив про намір Данії внести щонайменше 500 млн данських крон (майже 67 млн євро – ред.) до Фонду для України на проєкти з відбудови”, – додала вона.
Також Свириденко нагадала, що від початку повномасштабної російської агресії Україна отримала близько 9 млрд євро військової допомоги та 907 млн євро цивільних внесків від Данії.
Дивіться фото: Свириденко прибула з візитом до Данії
Раніше стало відомо, що українське озброєння виготовлятимуть у Данії. Найближчим часом між двома країнами планується запуск великого проєкту у межах ініціативи Build with Ukraine.
Також Данія разом із Норвегією і Швецією спільно виділили близько $500 млн на нову ініціативу НАТО з постачання Україні американської зброї. -

Зеленський поздоровив Молдову з Днем незалежності
Президент України Володимир Зеленський звернувся з вітаннями до своєї молдовської колеги Маї Санду та народу Молдови з нагоди Дня незалежності. Про це написав сам український лідер в соцмережі Х.
“Щиро вітаю президентку Маю Санду та народ Молдови з Днем незалежності. Ми високо цінуємо тісну співпрацю між нашими країнами. Країни нашого регіону тісно взаємопов’язані, і разом маємо захищати наші народи, наші держави та нашу незалежність. Саме це ми й робимо”, – підкреслив голова української держави.
За його словами, тільки разом, в об’єднаній Європі, можна гарантувати надійну безпеку та гідне життя. -

ЗМІ назвали найбільші виклики для кібербезпеки у фінсекторі
Виклики для кібербезпеки у фінансовому секторі зростають, адже збільшення кількості користувачів цифрових платформ супроводжується посиленням кіберзагроз. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на аналітиків Cybersecurity Ventures у середу, 27 серпня.
За їхніми прогнозами, у 2025 році глобальні витрати на кібербезпеку у фінансовому секторі перевищать 30 млрд доларів. При цьому найбільшими викликами для компаній залишаються фішингові атаки, використання зловмисних програм та внутрішні загрози, зокрема витік даних з боку персоналу.
Серед найефективніших технологій захисту даних учасники ринку називають мультифакторну автентифікацію, біометричні системи та використання алгоритмів штучного інтелекту для виявлення шахрайських операцій у реальному часі.
“Кібербезпека є критично важливою для кожної компанії, яка працює в онлайн-середовищі, особливо у фінансових послугах. Для нас як для оператора в індустрії гемблінгу безпека даних клієнтів і захист від кіберзагроз – пріоритет номер один. Ми активно впроваджуємо сучасні технології, щоб забезпечити нашим користувачам безпечне середовище для ігор та фінансових транзакцій”, – заявив у коментарі директор компанії Casino.ua Олександр Бабенко.
Окрім технологічних рішень, важливою умовою побудови ефективної системи кіберзахисту є прозорість у роботі з клієнтами, надання їм інструментів для моніторингу власних рахунків та впровадження систем оповіщення про підозрілі операції.
З огляду на тенденції, найближчими роками фінансові онлайн-сервіси будуть змушені збільшувати інвестиції у кіберзахист, адже саме від цього залежатиме рівень довіри користувачів до цифрових платформ, резюмують учасники ринку. -

Трамп вплинув на Орбана щодо України – ЗМІ
Після дзвінка президента США Дональда Трампа прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може послабити свій опір щодо вступу України до Євросоюзу. Про це повідомляє Politico у середу, 27 серпня.
Видання пише, що європейські посадовці розглядають можливість відкриття “переговорного кластера” для Молдови напередодні вересневих виборів у країні. Але без здійснення такого кроку щодо України.
При цьому Україна та її союзники категорично проти такого кроку. Адже в Києві наполягають, що “це дало б українцям неправильний сигнал у розпал мирних переговорів за посередництва США”.
А французький чиновник сказав виданню: “У контексті того, що зараз переживає Україна, є переваги як для кандидатури України, так і для кандидатури Молдови. Рішення в Брюсселі мають прийматися одностайно, і ми маємо діяти в рамках цих принципів”.
“Те, що президент США Дональд Трамп переконав прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який виступає проти членства України в ЄС, але висловив готовність підтримати членство Молдови, зняти свої заперечення проти вступу Києва до блоку, змінило динаміку ситуації”, – пише видання з посиланням на двох дипломатів.
У публікації вказано, що рішення будуть прийняті в “найближчі дні або тижні”. Двоє дипломатів також висловили надію, що в найближчі місяці, з огляду на тиск на Будапешт, вдасться вийти з глухого кута щодо вступу України.
“Тепер у нього (Орбана – ред.) є можливість пом’якшити свою антиукраїнську позицію”, – сказав один дипломат.
Видання нагадує, що Орбан добре знайомий із тим, як змінювати свою позицію. Ба більше, можна сказати, що “він майстер цього – особливо в контексті ЄС”.
Раніше ЗМІ повідомили, що тиждень тому Трамп зателефонував Орбану, щоб з’ясувати, чому прем’єр Угорщини блокує переговори про вступ України до Євросоюзу. Ця розмова відбулася після переговорів лідерів США, України та ЄС у Вашингтоні.
Після цього президент Володимир Зеленський підтвердив, що дійсно звертався до Трампа з проханням вплинути на Орбана. -

Атака РФ: Зеленський назвав масштаби відключень
Нічна російська дронова атака була спрямована проти цивільної інфраструктури України. Знеструмлено понад 100 тисяч домогосподарств у трьох областях, повідомив президент Володимир Зеленський у Телеграм у середу, 27 серпня.
“Тривають відновлювальні роботи на Сумщині після ударів російських дронів. Майже сотня БпЛА й цілеспрямовані удари вночі проти наших регіонів, саме проти цивільної інфраструктури. На жаль, пошкоджені енергетичні обʼєкти. Через атаку були знеструмлення в Полтавській, Сумській, Чернігівській областях. Більше ніж 100 тисяч домогосподарств лишилися без світла. Всі служби залучені на місцях, відновимо енергопостачання якнайшвидше”, – написав він.
За словами Зеленського, на Харківщині окупанти вдарили дроном по ліцею, в Херсоні – по багатоповерхівці. Є постраждалі, всім надається необхідна допомога. Також під ударами була Дніпропетровщина.
Президент наголосив, що росіяни продовжують війну та не реагують на жодні слова світу про те, що потрібно припинити вбивства та руйнування.
“Потрібні нові кроки в тиску на Росію заради припинення ударів і реального гарантування безпеки”, – зазначив глава держави.
У свою чергу Чернігівська ОВА повідомила, що через російську атаку знеструмлено 51 населений пункт у Новгород-Сіверському районі.
Раніше Міненерго повідомило про російську атаку на об’єкти електроенергетики та газотранспортну інфраструктуру у шести областях. Відомство розцінює ці удари як продовження свідомої політики Росії з руйнування цивільної інфраструктури України напередодні опалювального сезону.

