Україна на місяць виробляє на 900% більше дронів, ніж торік, що означає фактичне зростання виробництва в 10 разів. Про це свідчать дані аналітичних центрів Atlantic Council і Georgetown Security Studies Review, повідомляє українське профільне видання Defense Express.
Україна ще влітку 2024 року виробляла 20 тисяч дронів на місяць. Проте вже цього літа показники виробництва зросли до 200 тисяч одиниць на місяць.
В аналітичних центрах звернули увагу, що на цьому тлі необхідні довгострокові контракти для оборонно-промислового комплексу. Це дасть змогу підприємствам ухвалювати оптимальніші рішення про найм персоналу, організації виробничих ланцюжків і подальших інвестицій.
Експерти наголошують на важливості впровадження стандартів якості, щоб знизити ризик поставок неякісних дронів. У Defense Express зі свого боку звернули увагу, що слід посилити контроль за дотриманням вимог на всіх етапах виробництва.
Дослідники підкреслюють, що необхідно зберегти баланс між масштабами випуску і технологічністю продукції. Зокрема, рекомендується активніше використовувати рішення на базі штучного інтелекту та оптоволоконних систем.
Як ми вже писали, Україна і США домовились про масштабне виробництво безпілотників різних типів під час візиту президента Володимира Зеленського до Данії.
Україна застосувала оновлені дрони для атаки на завод шахедів
Позначка: Україна
-
Україна в 10 разів збільшила місячне виробництво дронів – аналітики
-
Україна не готова до чотириденного робочого тижня – Держслужба зайнятості
Європейські країни все активніше впроваджують чотириденний робочий тиждень, тоді як в Україні така модель поки що не має законодавчої підтримки. Через війну український ринок праці працює за спеціальним законом, ухваленим на період воєнного стану, який дозволяє збільшити тижневе навантаження до 60 годин. Про це повідомили у Державній службі зайнятості у понеділок, 7 липня.
Натомість у мирний час перехід на коротший робочий тиждень є предметом обговорення.
Так, Ісландія вже впровадила новий графік для 90% працівників, Бельгія дозволила працювати чотири дні по 10 годин, а Німеччина після пілотного проєкту частково перейшла на новий формат. Польща нещодавно запустила експериментальну програму за підтримки Міністерства праці.
В Україні такі зміни на рівні державної політики не обговорюються. Як пояснила заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна, наразі немає законодавчих ініціатив щодо скорочення тривалості робочого тижня, однак у базі служби є 876 вакансій із неповним графіком по всій країні.
Чотириденний робочий тиждень в Україні тестувався лише в окремих компаніях. Наприклад, у 2019 році ІТ-компанія Brighta провела пілотний експеримент, що спершу показав позитивні результати: зменшення вигорання та підвищення задоволеності працівників. Утім, з часом компанія постала перед зниженням продуктивності в окремих підрозділах і переглянула своє рішення.
Як показує досвід інших країн, скорочений тиждень найкраще працює в ІТ-сфері, креативних і аналітичних галузях, а найменш ефективний – у виробництві, сфері послуг, агросекторі та в роботі з погодинною оплатою. -
Україна не готова до чотириденного робочого тижня – Держзайнятості
Європейські країни все активніше впроваджують чотириденний робочий тиждень, тоді як в Україні така модель поки що не має законодавчої підтримки. Через війну український ринок праці працює за спеціальним законом, ухваленим на період воєнного стану, який дозволяє збільшити тижневе навантаження до 60 годин. Про це повідомили у Державній службі зайнятості у понеділок, 7 липня.
Натомість у мирний час перехід на коротший робочий тиждень є предметом обговорення.
Так, Ісландія вже впровадила новий графік для 90% працівників, Бельгія дозволила працювати чотири дні по 10 годин, а Німеччина після пілотного проєкту частково перейшла на новий формат. Польща нещодавно запустила експериментальну програму за підтримки Міністерства праці.
В Україні такі зміни на рівні державної політики не обговорюються. Як пояснила заступниця начальника управління по роботі з роботодавцями Державної служби зайнятості Євгенія Підлісна, наразі немає законодавчих ініціатив щодо скорочення тривалості робочого тижня, однак у базі служби є 876 вакансій із неповним графіком по всій країні.
Чотириденний робочий тиждень в Україні тестувався лише в окремих компаніях. Наприклад, у 2019 році ІТ-компанія Brighta провела пілотний експеримент, що спершу показав позитивні результати: зменшення вигорання та підвищення задоволеності працівників. Утім, з часом компанія постала перед зниженням продуктивності в окремих підрозділах і переглянула своє рішення.
Як показує досвід інших країн, скорочений тиждень найкраще працює в ІТ-сфері, креативних і аналітичних галузях, а найменш ефективний – у виробництві, сфері послуг, агросекторі та в роботі з погодинною оплатою. -
Зеленський провів важливі переговори зі Стармером
Президент України Володимир Зеленський провів переговори з прем’єр-міністр Великої Британії Кіром Стармером. Про це український лідер повідомив у Телеграм у понеділок, 7 липня.
“Скоординували нашу спільну дипломатичну роботу та обговорили очікування від зустрічі коаліції охочих, яка відбудеться в Римі вже за кілька днів. Працюємо над тим, щоб рішення були максимально сильними”, – написав він.
За словами Зеленського, глава британського уряду висловив співчуття з приводу нещодавніх російських масованих обстрілів.
“Подякував йому за підтримку наших людей. Говорили про додаткове фінансування вже цього місяця для нашого внутрішнього виробництва дронів, передусім перехоплювачів”, – зазначив президент.
“Домовилися працювати над тим, щоб посилити також інші формати співпраці з ключовими партнерами, зокрема “Рамштайн”. Захисту життя має бути більше”, – додав він.
Тим часом пресслужба президента повідомила, що Зеленський і Стармер обмінялися думками про очікування від зустрічі коаліції охочих. Наразі триває робота над тим, щоб рішення були максимально сильними – йдеться про зміцнення ППО, економічний тиск на Росію, санкції, безпеку в Чорному морі.
Також Зеленський і Стармер обговорили перспективи посилення роботи Рамштайну та домовилися працювати над цим.
Раніше стало відомо, що Стармер і президент Франції Еммануель Макрон очолять переговори з іншими європейськими лідерами щодо посилення обороноздатності України цього тижня. Захід у форматі відеоконференції відбудеться 10 липня. -
Лавров озвучив побажання щодо мирного договору
У Росії великий список вимог до України і країн НАТО, які мають бути виконанні, щоб підписати мирну угоду про завршення війни. Про це сказав глава МЗС РФ Сергій Лавров в інтерв’ю угорському виданню Magyar Nemzet у понеділок, 7 липня.
За його словами, Росія начебто “була і залишається відкритою для політико-дипломатичного подолання “українського конфлікту”, але мова має йти справді про міцний мир, а не про перемир’я”.
Глава МЗС РФ знову повторив тези російської пропаганди про необхідність “усунення причин конфлікту”, маючи на увазі розширенням НАТО і “втягування у цей військовий блок України”.
Також Лавров дорікнув Україні на рахунок “прав людини” і “знищення всього, що пов’язано з Росією”.
На забув він і про “необхідність міжнародно-правового визнання нових територіальних реалій, що виникли із включенням до складу Росії Криму, Севастополя, “ДНР”, “ЛНР”, Запорізької та Херсонської областей”.
“На порядку денному – завдання демілітаризації та денацифікації України, скасування антиросійських санкцій, відкликання всіх судових позовів проти Росії та повернення її активів, незаконно заарештованих на Заході”, – заявив глава МЗС РФ.
Лавров підкреслив, що “всі ці положення мають бути прописані в юридично зобов’язуючій угоді про мирне врегулювання”.
“Україні слід повернутися до витоків своєї державності та дотримуватися духу та букви документів, які створили її правову основу”, – цинічно заявив Лавров.
Тим часом речник МЗС України Георгій Тихий у відповідь на заяву Лаврова наголосив, що справжня “денацифікація” має розпочатися з Москви.
“Справжня “денацифікація” має розпочатися з Москви, з огляду на її ставлення до інших етнічних груп – азербайджанців та решти народів Південного Кавказу, Центральної Азії, українців, кримських татар та інших”, – йдеться у його дописі в соцмережі Х.
Тихий наголосив, що войовнича риторика Лаврова демонструє, що Росія відкидає мирні зусилля та натомість вдається до ультиматумів зразка 2022 року.
“Закликаємо партнерів негайно застосувати нові, жорсткі санкції проти цих російських “денацифікаторів”, щоб повернути їх до реальності”, – резюмував він.
Раніше Кремль підтвердив, що продовжуватиме війну з Україною. Дмитро Пєсков заявив, що вважає неможливим мирне врегулювання політико-дипломатичними засобами. -
На Львівщині батько вчергове посадив за кермо 8-річну доньку
У Львівській області 28-річний чоловік вчергове посадив за кермо автомобіля свою малолітню доньку. Про це повідомила пресслужба обласної поліції в понеділок, 7 липня.
Під час моніторингу соціальних мереж поліцейські виявили відео, на якому чоловік дозволив кермувати малолітній дівчинці.
Правоохоронці встановили особу правопорушника. Ним виявився 28-річний мешканець Львівського району. За кермом автомобіля перебувала його восьмирічна донька.
Чоловік вже не вперше садив за кермо свою малолітню дитину, знімав це на відео та публікував у соціальних мережах.
Поліцейські на правопорушника склали адміністративні протоколи про адміністративні правопорушення. Чоловіку загрожує штраф у розмірі 42 500 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від п’яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Нагадаємо, у травні 28-річний житель Львівщини поділився в соцмережі відео, на якому його донька керує автомобілем, я якому також перебуває її молодший брат. Тоді суд притягнув чоловіка до відповідальності за невиконання батьківських обов’язків і наклав штраф у розмірі 850 гривень.
-
ЗСУ відбили майже 100 штурмів з початку доби
Від початку поточної доби на фронті відбулося 97 бойових зіткнень на 11 напрямках. Про це повідомив Генштаб ЗСУ в понеділок, 7 липня.
Так, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках наші воїни відбили чотири російські атаки. Ще один бій триває.
На Південно-Слобожанському напрямку ворог сім разів атакував у районах Вовчанська, Зеленого, Амбарного та у бік Кутьківки. Наразі три боєзіткнення тривають.
На Куп’янському напрямку російські окупанти здійснили атаку в районі Голубівки і отримали відсіч.
На Лиманському напрямку ворожа армія здійснила 14 атак у районах населених пунктів Новий Мир, Рідкодуб, Зелена Долина, Торське та в Серебрянському лісі, а також у бік Серебрянки й Ольгівки. Три боєзіткнення досі тривають.
На Краматорському напрямку ворог намагається просуватися вперед у районах Маркового, Предтечиного і Білої Гори. ЗСУ відбили всі чотири атаки.
На Торецькому напрямку ворог намагається просуватися в районі Диліївки. Три штурмових дії загарбників наші захисники відбили, ще один бій триває.
На Покровському напрямку росіяни здійснили 40 штурмів біля населених пунктів Попів Яр, Разіне, Миролюбівка, Новоекономічне, Лисівка, Шевченко, Новоукраїнка, Звірове, Удачне, Новосергіївка, Котлярівка, Горіхове та Олексіївка. Сили оборони вже відбили 37 атак.
На Новопавлівському напрямку зупинили 11 штурмівв. Ще вісім боєзіткнень на даний час тривають. Противник намагався просуватися в районах населених пунктів Піддубне, Федорівка, Воскресенка, Шевченко, Новосілка, Вільне Поле та Новопіль.
На Гуляйпільському напрямку точиться бій в районі Малинівки. Ще одну атаку противника відбито.
На Оріхівському напрямку зупинено дві атаки в районі Кам’янського та у бік Малої Токмачки. -
Справу про незаконне збагачення голови АМКУ передали до суду
Антикорупційні органи України направили до суду справу стосовно чинного голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка щодо незаконного збагачення на 72 млн гривень. Про це повідомила пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в понеділок, 7 липня.
Досудовим розслідуванням установлено, що у 2020-2023 роках Кириленко, обіймаючи посаду керівника обласної державної військової адміністрації, набув 21 об’єкт нерухомого майна та один люксовий автомобіль шляхом реєстрації права власності на родичів своєї дружини.За інформацією прокуратури, серед набутого посадовцем майна: сім квартир у містах Києві та Ужгороді загальною площею 688,5 кв. м, будинок площею понад 220 кв. м та дві земельні ділянки під Києвом, два гаражних бокси, шість машино-місць, три нежитлових приміщення загальною площею понад 190 кв. м, автомобіль ВМW Х3.
“Загальна вартість активів склала 72,8 млн гривень, частина з них була придбана за ціною, значно нижчою за ринкову. При цьому законні доходи чиновника та членів його родини не давали змоги здійснити таких покупок”, – йдеться в повідомленні.
У подальшому з метою приховання факту незаконного збагачення посадовець не зазначив відомостей про набуте майно в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2020-2023 роки.
Нагадаємо, у серпні голові АМКУ повідомили про підозру. У червні Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід дружині Кириленка у вигляді застави у 9 млн гривень. Їй повідомили про підозру у пособництві в незаконному збагаченні.
-
Генштаб підтвердив ураження хімзаводу під Москвою
У ніч на понеділок українські військові атакували Краснозаводський хімічний завод в Московській бласті РФ. Про це повідомив Генштаб ЗСУ 7 липня.
Вказано, що удар завдали підрозділи Сил безпілотних систем ЗСУ у взаємодії з іншими складовими Сил оборони.
“На підприємстві здійснюється виробництво піротехнічних засобів і боєприпасів, зокрема, термобаричних бойових частин для БпЛА типу Shahed”, – йдеться у повідомленні.
Серію вибухів зафіксували в районі міста Краснозаводськ. У сусідніх населених пунктах після цього почала пересуватися пожежна техніка.
Результати атаки ще уточнюються. -
Шпигував за ППО біля Чорного моря: агент ФСБ отримав вирок
За доказовою базою Служби безпеки 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна отримав агент ФСБ, який коригував повітряні атаки Росії по Одещині. Про це повідомила пресслужба СБУ в понеділок, 7 липня.
Зловмисник наводив російські дрони-камікадзе та ракетне озброєння на припортову інфраструктуру. Також агент намагався виявити і передати куратору бойові позиції зенітно-ракетних комплексів та радіолокаційних станцій ЗСУ, що обороняють повітряний простір біля акваторії Чорного моря.
У разі отримання відповідних координат, росіяни сподівалися використати їх для “обходу” української ППО під час нової серії ударів по Одещині.
Співробітники СБУ спрацювали на випередження і затримали зрадника у травні 2024 року, коли він проводив дорозвідку поблизу потенційної “цілі”.
За даними слідства, завдання ворога виконував керівник місцевої компанії з працевлаштування моряків на риболовецькі й торговельні судна. Агент фіксував локації “потрібних” об’єктів під прикриттям робочих поїздок по регіону. Під час обшуків у нього вилучено телефон із доказами роботи на РФ.
На підставі доказів суд визнав зловмисника винним у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану та призначив йому покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.