Міністерство закордонних справ України прокоментувало ухвалу Сейму Республіки Польща, якою 11 липня проголошено Днем памʼяті жертв “геноциду, вчиненого ОУН і УПА”. Україна назвала це рішення таким, що суперечить духу добросусідства.Про це мовиться у заяві відомства у четвер, 5 червня.
“Такі односторонні кроки не сприяють досягненню взаєморозуміння й примирення, над якими тривалий час працюють наші країни”, – мовиться у заяві МЗС.
У відомстві наголосили, що діалог має відбуватися у форматі спільної українсько-польської групи з питань історичного діалогу. Україна виступає за наукове і неупереджене вивчення спільного минулого, а не за політичні односторонні оцінки.
“Ми переконані, що шлях до справжнього примирення лежить через діалог, взаємну повагу і спільну роботу істориків”, – додали у МЗС.
Міністерство закликало польську сторону утриматися від рішень, що можуть погіршити двосторонні відносини.
Попри політичний контекст ухвали, Україна готова й далі співпрацювати в пошуково-ексгумаційних роботах.
“Вкотре нагадуємо, що не слід шукати полякам ворогів серед українців, а українцям – серед поляків. Ворог у нас спільний – Росія”, – додали у заяві.
У відомстві пояснили, що заради спільної сили, свободи та безпеки наших двох дружніх країн, необхідно спільно вирішувати проблемні питання, а не загострювати їх.
Позначка: Україна
-
МЗС зреагувало на День памʼяті жертв ОУН і УПА у Польщі, нагадавши про РФ
-
Моменти влучань у Харкові показали на відео
Мер Харкова Ігор Терехов опублікував відео російських ударів по місту.
“Так ворог сьогодні бив “шахедами” по житлових будинках мирних харківʼян”, – зазначив він. -
Операція Павутина: ЗМІ дізнались реакцію Трампа
Президент США Дональд Трамп вважає українську операція Павутина з ураження стратегічної авіації РФ “потужною” і “крутою”. Про це у четвер, 5 червня, повідомляє Axios з посиланням на джерела, які безпесередньо обговорювали з Трампом цю українську операцію. “Досить потужно”, – сказав Трамп одній зі своїх довірених осіб, яка передала його слова виданню.
“Він подумав, що це круто”, – сказало друге джерело про реакцію президента США.
Один із радників Трампа сказав: “З міжнародної точки зору, у вас є чихуахуа, що завдає реальної шкоди набагато більшому собаці”.
Водночас Дональд Трамп також говорив людям, з якими він зустрічався останніми днями, що українська атака, ймовірно, підштовхне главу Кремля Володимира Путіна до “дуже суттєвих” заходів у відповідь.
За словами співрозмовника, Трамп стурбований тим, що це відкине його дипломатичну ініціативу, яка призвела до перших прямих переговорів між Україною та РФ за три роки.
“Ми хочемо, щоб ця війна закінчилася. Ми хочемо, щоб вона деескалювалася. Тож якщо Путін у відповідь на це сказиться, то так, у президента є побоювання”, – сказало інше джерело, яке говорило з Трампом.
За його словами, Трамп не був здивований, що українці здійснили цю атаку, “тому що це те, що відбувається, коли війна триває”. -
Удар по полігону на Полтавщині: померло двоє людей
Двох постраждалих внаслідок російського ракетного удару по полігону у Полтавській області не вдалося врятувати. Вони померли у лікарні, повідомив очільник Полтавської ОВА Володимир Когут в Телеграм у четвер, 5 червня.
“За уточненою інформацією Сухопутних військ, лікарям, на жаль, не вдалося врятувати життя двох людей, які зазнали поранень внаслідок атаки ворога по навчальному полігону. Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять загиблим”, – йдеться у повідомленні. -
Коригував удари по Полтавщині та Дніпропетровщині: затримано агента РФ
Затримано коригувальника повітряних атак РФ по Полтавщині та Дніпропетровщині. Про це 5 червня повідомила СБУ.
Фігурантом виявився 16-річний місцевий студент, якого окупанти втягнули у підривну діяльність, обіцяючи гроші.
Основним завданням агента був пошук і верифікація координат військових об’єктів та локального аеродрому: наявність там літаків, військових і техніки. Крім того, фігурант намагався отримати інформацію про місця виробництва елементів для українських БпЛА.
За завданням куратора з ГРУагент виїжджав у сусідній регіон для збору даних, проводив фотофіксацію стратегічних об’єктів та надсилав інформацію куратору.
Зазначається, що ворожого агента затримали за місцем проживання. Одночасно з цим Служба безпеки провела комплексні заходи для убезпечення локацій Сил оборони.
Під час обшуку у нього вилучено телефон із доказами роботи на РФ.
Фігуранту повідомили фігуранту – державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.Він перебуває під вартою. -
В Україні підрахували втрати сільського господарства від війни
Станом на початок 2025 року, втрати сільського господарства внаслідок широкомасштабної збройної агресії РФ та тимчасової окупації її території склали $11,2 млрд. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного забезпечення ННЦ Інститут аграрної економіки Олександр Захарчук.
Зазначається, що втрати від знищення та пошкодження сільськогосподарської техніки наразі становлять $6,5 млрд (58%), від руйнування та виведення з ладу зерносховищ – $1,9 млрд (17%), внаслідок викрадення та втрати факторів виробництва та готової продукції – $1,9 млрд (17%), іншої нанесеної шкоди – $0,9 млрд (8%).
Щодо видів сільськогосподарської техніки, то найбільші втрати припадають на сільськогосподарські трактори – близько 30,0 тис. одиниць, комбайни – 2,5 тис. одиниць, сівалки – 11,0 тис. одиниць, плуги – 8,7 тис. одиниць.
Серед основних шляхів повоєнного відновлення інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення агровиробництва, спрямованих на подолання негативних наслідків збройної агресії РФ проти України, вчені назвали створення сприятливого інвестиційного клімату для залучення інвестицій у розвиток та відновлення виробництва вітчизняної техніки, організацію спільних підприємств для виробництва інноваційної, високопродуктивної та екологічної техніки; спрощення ведення бізнесу та дозвільної системи, скорочення бюрократичних процедур; реалізацію державою протекціоністської політики; відновлення держпрограм для розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування, зокрема, міні техніки тощо. -
ЗМІ оцінили значення суду над Коломойським для України
Суд над олігархом Ігорем Коломойським стане визначальним моментом для майбутнього України як правової держави. Адже він досі має значний вплив та фінансовий ресурс, що дозволяє чинити тиск на судову систему. Про це написав у статті журналіст та ведучий подкасту Underground USA Френк Сальвато, повідомляють Українські новини у четвер, 5 червня.
Суд над Ігорем Коломойським може розпочатися вже через декілька місяців. І хоча правоохоронні органи України заморозили його особисті та корпоративні банківські рахунки, арештували майно та обмежили його пересування, олігарх все ще входить до числа найбагатших людей України, маючи активи в металургії, нафтопереробці, банківській справі та ЗМІ.
“Бюро економічої безпеки змогло завершити розслідування, незважаючи на всі перешкоди, та чи буде Коломойського зрештою засуджено, залишається невідомим. Проте символізм цієї справи вже змінює правовий ландшафт України після Майдану”, – пише Сальвато у статті Падіння українського олігарха.
Він зазначає, що уряд президента Володимира Зеленського продемонстрував те, що багато хто вважає безпрецедентною політичною волею, – притягнув до відповідальності представників еліти та влади. Йдеться не лише про Ігоря Коломойського, а і про Петра Порошенко, Геннадія Боголюбова, Віктора Медведчука, Ігоря Жеваго. У лютому поточного року Зеленський підписав безстрокові санкції проти них, які заморожують активи та обмежують фінансові операції.
“Це стало переломним моментом для антиолігархічної кампанії в Україні за президентства Володимира Зеленського. Адже попередні адміністрації закривали очі на олігархів та їх вплив”, – йдеться у матеріалі Сальвато.
Проте нинішні звинувачення проти Коломойського є лише частиною набагато більшої злочинної схеми. Олексій Мартинов, колишній бізнес-партнер і співзасновник групи Приват, нещодавно звинуватив олігарха у відмиванні понад 5 млрд гривень через благодійний фонд, що може стати підставою для нових кримінальних справ відносно олігарха. -
“Данська модель”: оголошено перший транш Україні
Україна отримає 1,3 млрд євро за “данською моделлю” на виробництво зброї у 2025 році. Частина цих коштів буде з доходів від заморожених активів Росії. Про це повідомило Міноборони у четвер, 5 червня.
Так, під час засідання контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн міністр оборони Рустем Умєров обговорив з колегою із Данії Троельсом Лундом Поульсеном “данську модель”.
“Перший транш – 428 млн євро від Данії, Швеції, Канади, Норвегії та Ісландії. Гроші вже найближчим часом надійдуть на виробництво української зброї: артилерія, ударні дрони, ракети й протитанкові засоби, створені в Україні для наших воїнів”, – йдеться у повідомленні.
Умєров зазначив, що готуються нові стратегічні рішення щодо інвестицій українських компаній у країнах Рамштайну та розгортання виробництв європейських оборонних компаній в Україні. -
В Україні на третину зріс попит на електромобілі
У травні 2025 року українці придбали 1257 нових електромобілів на акумуляторних джерелах живлення (BEV), що на 93% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє Укравтопрому четвер, 5 червня.
У порівнянні з квітнем цього року попит зріс на 35%.
Переважну частину нових реєстрацій становили легкові електромобілі – 1238 одиниць. Це на 91% більше, ніж у травні торік. Також було реалізовано 19 нових комерційних електромобілів, що майже вчетверо перевищує показник за аналогічний період 2024 року.
Найпопулярнішими новими електромобілями у травні стали:- Volkswagen ID.UNYX – 254 од.;
- BYD Song Plus EV – 210 од.;
- Honda eNS1 -188 од.;
- BYD Sea Lion 07 – 61 од.;
- Zeekr 7X – 55 од.;
- Zeekr 001 – 52 од.;
- Audi Q4 e-tron – 52 од.;
- Honda M-NV – 44 од.;
- Volkswagen ID.4 – 34 од.;
- BYD Yuan Plus – 28 од.
Усього з початку 2025 року українці придбали понад 4,2 тис. нових електромобілів – на 5% більше, ніж за перші п’ять місяців 2024 року.
-
Долар і євро знову зросли на готівковому ринку
Курс гривні трохи знизився відносно долала і євро в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у четвер, 5 червня.
Так, середній курс продажу долара піднявся на 5 копійок до 41,75 гривень, курс євро зріс теж на 5 копійок до 47,60 гривень.
Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,25 гривень, а євро – по 46,90 гривень.
На міжбанку американська валюта додала у ціні 3 копійки і наразі перебуває на рівні 41,54-41,57 грн/долар.
Вчора Нацбанк помітно знизив курс долара до гривні після двох днів зростання – 41,4829 гривень (-0,1556 грн). Офіційний курс євро становить 47,2013 гривень (-0,2250 грн).