Національний банк України зміцнив курс гривні відносно долара. А курс євро впав нижче 49 гривень. Про це свідчать дані на сайті регулятора у середу, 9 липня.
Так, офіційний курс долара на завтра встановлено на рівні 41,7745 гривень (-0,0717 грн). Курс євро впав більш суттєво і у четвер становитиме 48,8427 гривень (-0,2136 грн).
Тим часом на міжбанку американска валюта подорожчала на 3 копійки до 41,79-41,82 грн/долар купівля-продаж.
В обмінних пунктах курс долара знизився на 10 копійок до 41,95 гривень, а євро впав до 49,40 гривень.
Сьогодні курс долара почав зростати по відношенню до основних валют після останніх заяв президента США Дональда Трампа запровадити мита, які мають набути чинності 1 серпня.
Позначка: Україна
-
Курс євро в Україні впав нижче писхологічної межі
-
Курс євро в Україні впав нижче психологічної межі
Національний банк України зміцнив курс гривні відносно долара. А курс євро впав нижче 49 гривень. Про це свідчать дані на сайті регулятора у середу, 9 липня.
Так, офіційний курс долара на завтра встановлено на рівні 41,7745 гривень (-0,0717 грн). Курс євро впав більш суттєво і у четвер становитиме 48,8427 гривень (-0,2136 грн).
Тим часом на міжбанку американска валюта подорожчала на 3 копійки до 41,79-41,82 грн/долар купівля-продаж.
В обмінних пунктах курс долара знизився на 10 копійок до 41,95 гривень, а євро впав до 49,40 гривень.
Сьогодні курс долара почав зростати по відношенню до основних валют після останніх заяв президента США Дональда Трампа запровадити мита, які мають набути чинності 1 серпня. -
Шмигаль озвучив потребу України у зовнішньому фінансуванні
Потреби України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить більш як $40 млрд. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у середу, 9 липня.
“Ключовим пріоритетом роботи Української платформи донорів залишається фінансова спроможність нашої держави. Розпочали URC-2025 з 14-го засідання Керівного комітету платформи. У своєму виступі поінформував, що уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд доларів. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу”, – зазначив глава уряду.
Зовнішнє фінансування критично важливе для України, адже дозволяє спрямовувати власні ресурси на оборону.
Шмигаль відзначив, що у 2025 році Україна вже залучила 22 млрд доларів зовнішнього фінансування. Втім, він назвав “викликом” 2026 рік.
“Наші потреби у зовнішньому фінансуванні залишаться на рівні понад 40 млрд доларів. Ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти”, – додав прем’єр. -
Держстат заявив про зниження річної інфляції
У червні зростання споживчих цін в Україні сповільнилося до 0,8% у порівнянні з 1,3% у травні. Про це повідомив Держстат у вівторок, 9 липня.
За даними відомства, у червні 2024 року зростання цін становило 2,2%, тому в річному вимірі інфляція за підсумками червня цього року зменшилася вперше за останній рік – до 14,3% з 15,9% за підсумками травня, 15,1% за підсумками квітня та 14,6% за підсумками березня.
На споживчому ринку в червні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%.
“Найбільше (на 13,5%) подорожчали фрукти. На 3,3-0,2% зросли ціни на м’ясо та м’ясопродукти, безалкогольні напої, рибу та продукти з риби, сало, хліб, кисломолочну продукцію, масло, цукор”, – йдеться у повідомленні.
Водночас на 8,1% подешевшали овочі, на 1,1-0,4% знизилися ціни на яйця, макаронні вироби, молоко, рис.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,1%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,8%.
Одяг подешевшав на 2,3%, взуття – на 2,1%.
Ціни на транспорт зросли на 1,1% в основному через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 5,4% і палива та мастил на 2,3%.
Водночас за рік продукти харчування та безалкогольні напої за рік подорожчали на 23,2%. Найбільше подорожчали яйця – на 59,2%, фрукти – на 51,7%, соняшникова олія – на 33,6% і вершкове масло – 28,3%. -
Європейський суд з прав людини: чому українці часто туди звертаються
Невирішені проблеми Загалом кількість справ у ЄСПЛ проти України становить 7703 – це 12,7% від загальної кількості. При цьому наша країна має низку проблем, на які вказує ЄСПЛ та які не вирішуються роками.
Про це повідомляє Центр прав людини ZMINA. “Водночас на шляху до євроінтеграції виконання рішень суду набуває особливої актуальності. Бо для ЄС рішення Європейського суду з прав людини є важливими сигналами про проблеми з дотриманням прав людини. Також вирішення проблем, на які вказав ЄСПЛ, закладено в дорожні карти трансформацій, які уряд у травні затвердив для вступу України до ЄС”,- зазначають у цій організації. Значна частина рішень цього суду вказує не лише на порушення прав конкретної людини, а й на причини проблем,що призвели до порушень прав людини. І ці проблеми держава зобов’язана усунути.Томурішення ЄСПЛ – один з найчіткіших індикаторів, які вказують на проблеми, які потрібно вирішити.
Ще на початку 2000 року у звітах Парламентської Асамблеї Ради Європи неодноразово піднімалося питання причин, що заважають втіленню рішень Європейського суду з прав людини.
На думку керівника відділу у Департаменті виконання рішень ЄСПЛ Павла Пушкара, є чотири ключові перешкоди:
– матеріальні або організаційні труднощі;
– відсутність ефективного внутрішнього механізму реалізації рішень;
– навмисне політичне неприйняття постанов ЄСПЛ;
– спротив, який виправдовується захистом національної конституційної ідентичності.
“Якщо дивитися на процес виконання рішень Європейського суду з прав людини в цьому контексті виконання і імплементації стандартів Ради Європи, можна говорити про три основні проблеми в контексті України”, – зазначив він.
Перший фактор – це політико-адміністративний рівень, де недостатньо уваги приділяється темі впровадження рішень ЄСПЛ. “Що таке рішення Європейського суду з прав людини? Це юридичний носій стандартів Ради Європи, відповідно, виконання саме по собі не може відбуватися у правовому вакуумі, воно забезпечується також шляхом синхронізації правового поля держави з екосистемою права Ради Європи”, – пояснив експерт. Він підкреслив, що останнім часом є певне послаблення інтересу до стандартів Ради Європи та їх втілення. Хоча і рух в напрямку імплементацій все ж відбувається, але не так, як хотілося з погляду євроінтеграційних процесів.
Друга проблема, за його сллвами, – інституційна ієрархія, зокрема пов’язана з роллю Уповноваженого уряду у справах ЄСПЛ. В одному з експертних аналізів Ради Європи щодо закону 2006 року зазначається, що саме ієрархічний інституційний рівень не до кінця забезпечує інституційну вагу з метою координації саме щодо виконання рішення ЄСПЛ.
Окрім того, він зазначив, що офіс Уповноваженого має обмежені ресурси – як кадрові, так і професійні.
Третій аспект стосується складності питань, які знаходяться на виконанні, їх багатошаровість, яка в тому числі пов’язана і з тим, що особливо великі системно-структурні питання не вирішуються протягом тривалого проміжку часу.
Також, він вважає, що є недостатнім рівень уваги до діяльності Комітету міністрів Ради Європи – головного органу, відповідального за нагляд за виконанням рішень ЄСПЛ. “Наш департамент є юридичним радником Комітету міністрів Ради Європи з питань виконання рішень ЄСПЛ. Рішення Комітету створюють певне правове поле, це певна квазі-судова практика. І коли ми моніторимо виконання рішень ЄСПЛ, нам не вистачає бачення громадянського суспільства, недержавних організацій, щодо того, як мають виконуватися рішення ЄСПЛ, зокрема з погляду заходів загального характеру”, – вважає Пушкар. Недосконала система За даними на 7 березня 2025 року Україна мала на виконанні 2296 рішень Європейського суду з прав людини. У 1421 справі виконання вже закрите. Серед невиконаних залишалися 109 рішень, які визначено як провідні справи (“Leading cases”).
Найгірше те, що деякі рішення ЄСПЛ в Україні не виконуються вже 10-20 років. “Наприклад, справа “Іванов проти України” не закрита, вона стосується ухваленого в 2010 році рішення ЄСПЛ, яке було визначене як пілотне. На сьогодні є загалом невиконаних 106 “leading cases” (провідних справ), а загалом 842 справи з рішеннями ЄСПЛ не закриті, за статистикою 2024 року”, – зазначив у коментарі ZMINA виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. Але, за його словами, останнім часом Україна має значний прогрес у виконанні рішень ЄСПЛ. Кількість справ, які державі необхідно виконати за рішенням ЄСПЛ, скоротилася у 2,5-3 рази. Велика кількість рішень опрацьовується і виконується, тож можна говорити, що державна стратегія на подолання цього недоліку успішно реалізується.
Павліченко переконаний, що головним чинником у контексті невиконання рішень ЄСПЛ в Україні є недосконалість нашої системи судочинства – це і невиконання судових рішень, і тривалість проваджень.
Він вважає, що це пов’язано з нестачею суддів, з процесами і процедурами, які властиві українській судовій системі. До 30-40% ухвалених національними судами рішень не виконувалися через різні причини. Можна взяти за приклад “чорнобильські” пенсії. Якщо ухвалювалося рішення, яке не було підкріплене бюджетом – воно не може фізично бути виконаним, тому що в Пенсійному фонді цих коштів немає. Але суд ухвалює рішення, що відповідна особа має право на ці виплати, хоч виплачувати немає з чого.
Тому через такий розрив між ухваленим рішенням і бюджетним підкріпленням виконання цього рішення проходять десятки тисяч справ, які не виконуються.
До слова, справа “Іванов проти України” – теж невиконання судового рішення. Його неможливо було виконати через примусове стягнення, оскільки це стягнення було захищене окремим законом (у випадку справи Іванов проти України йшлось про стягнення боргу з військової частини).
Є також певні системні проблеми. Зокрема, це проблема щодо умов утримання в місцях несвободи. Як зазначають в ЄСПЛ, окремі адвокати, які спеціалізуються на поданні заяв від засуджених, користуються цією проблемою і “штампують” заяви, які поставлені на потік.
Тому, на думку Павліченка, Україна має звернути на це увагу і докласти зусиль до реальної реформи пенітенціарної системи. “Ефективність судочинства вирішить 90% проблем із виконанням рішень ЄСПЛ. Решта – це політичні рішення на рівні парламенту з ухваленням законів, які врегулюють окремі часткові проблеми”,- підсумував експерт. Галина Гірак -
“Відмова від нафти РФ”: Угорщина прагне доступу до порту Одеси
Угорщина прагне доступу до трубопроводу з одеського порту, щоб диверсифікувати постачання нафти. Їй це необхідно, щоб “знизити залежність від російської нафти”. Про це в коментарі Bloomberg заявив старший віце-президент угорської компанії Mol Сабольч Пал Сабо.
Mol прагне доступу до нафтопроводу Одеса-Броди, що проходить від українського порту на Чорному морі до кордону з Польщею, що дасть їй змогу налагодити постачання нафти від кількох світових компаній.
Поставки можуть здійснювати в Угорщину через південну ділянку трубопроводу Дружба, який нині транспортує російську нафту в країну і з’єднується з трубопроводом Одеса недалеко від українсько-польського кордону.
“Трубопровід з Одеси означає доступ до всіх видів альтернативної нафти завдяки морському з’єднанню. Цей трубопровід слугуватиме забезпеченню безпеки поставок у регіоні, ЄС та Україні”, – стверджує Сабо.
Угорська компанія прагне, щоб ЄС взяв участь у “відродженні” Одеського трубопроводу, який “стане альтернативою” російській нафті для Сербії.
“Якщо ЄС наполягає на тому, щоб регіон відмовився від надійного маршруту поставок, то він повинен зіграти свою роль у створенні реальної альтернативи”, – запевняє чиновник. Інфографіка Bloomberg -
ЗСУ відбивають штурми на 12 напрямках – Генштаб
Від початку поточної доби на фронті зафіксовано 112 бойових зіткнень на 12 напрямках. Про це повідомив Генштаб ЗСУ в оперативному зведенні в середу, 9 липня.
Так, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках з початку доби відбулося сім боєзіткнень з російькими загарбниками.
На Південно-Слобожанському напрямку наші захисники зупинили п’ять атак в районах населених пунктів Вовчанськ, Кам’янка, Красне Перше та в бік Липців і Петро-Іванівки.
На Куп’янському напрямку відбулося три атаки окупантів. Сили оборони відбивали штурми поблизу Степової Новоселівки, Радьківки та в бік Новоосинового. Дотепер триває одне боєзіткнення.
На Лиманському напрямку загарбницька армія атакувала 11 разів поблизу населених пунктів Новий Мир, Рідкодуб, Середнє, Карпівка, Зелена Долина, Торське та в бік Серебрянки. Наразі триває чотири боєзіткнення.
На Сіверському напрямку ворог провів шість наступальних дій у районах населених пунктів Серебрянка, Верхньокам’янське та Виїмка.
На Краматорському напрямку ЗСУ відбивали чотири спроби окупантів просунутися вперед у районах Білої Гори, Часового Яру та Предтечиного. Ще два боєзіткнення тривають.
На Торецькому напрямку противник сім разів атакував у районах населених пунктів Диліївка, Щербинівка, Торецьк, Русин Яр та в бік Плещіївки.
На Покровському напрямку окупанти здійснили 36 штурмів у районах населених пунктів Попів Яр, Полтавка, Новоторецьке, Мирноград, Новоекономічне, Мирне, Миролюбівка, Миколаївка, Промінь, Лисівка, Котлине, Удачне, Дачне, Новосергіївка, Ялта, Олексіївка та в бік населених пунктів Новопідгородне, Покровськ, Разіне, Родинське. Сили оборони відбили 32 атаки. Чотири боєзіткнення досі тривають.
На Новопавлівському напрямку ворог 17 разів атакував поблизу населених пунктів Ялта, Мирне, Зелене Поле, Шевченко, Вільне Поле. 11 боєзіткнень тривають дотепер.
На Оріхівському напрямку наші оборонці відбили один штурм у районі Новоданилівки.
На Придніпровському напрямку ворог здійснив чотири спроби просунутися вперед — успіху не мав. -
На Хмельниччині блискавка влучила в Дім молитви
У Хмельницькій області блискавка спричинила масштабну пожежу в культовій споруді, у якій розташований Дім молитви. Про це повідомила пресслужба ДСНС у середу, 9 липня. Пожежа охопила площу у 250 кв. метрів. Обвалився дах будівлі, що значно ускладнило роботу рятувальників. Під уламками конструкцій утворилися нові осередки горіння. Попри складнощі, пожежники оперативно впоралися з вогнем.
Жертв та постраждалих вдалося уникнути. -
На Миколаївщині повернули світло у 256 населених пунктах
У Миколаївській області відновили енергопостачання у 256 населених пунктах, які були знеструмлені внаслідок аварійного відключення. Про це повідомив глава ОВА Віталій Кім у Telegram у середу, 9 липня.
Унаслідок аварійного відключення було знеструмлено 256 населених пунктів. Пізніше було заживлено 88 населених пунктів, включаючи Миколаїв. В 167 населених пунктах роботи тривали.
Наразі в усіх населених пунктах області відновлено енергопостачання, написав Кім.
-
Обшуки на митниці: СБУ повідомила результати
Правоохоронці провели масштабну спецоперацію з ліквідації злочинних схем на митниці у Києві та трьох прикордонних областях. Про це повідомила СБУ у середу, 9 липня.
Так, у Києві на хабарі затримали заступника директора Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби, який “заробляв” на ухилянтах та іноземних мігрантах.
“Посадовець за гроші пропонував військовозобов’язаним уникнути мобілізації. Для цього він оформлював ухилянтів “публічними дипломатами” у столичне громадське об’єднання, яке працює від імені відомої міжнародної організації”, – йдеться у повідомленні.
Також чиновник підозрюється в отриманні хабарів від нелегалів з Близького Сходу, які планували виїхати до Євросоюзу. За різні суми він обіцяв їм сприяння в уникненні депортації та виїзді до ЄС.
Зараз посадовцю та його спільнику-“посереднику” готуються підозри одразу за трьома статтями Кримінального кодексу України.
Крім цього, під час спецоперації ліквідовано ще пʼять оборудок на митницях у різних регіонах України.
Так, в Одесі викрили чотирьох посадовців управління боротьби з контрабандою місцевої митниці, які вимагали гроші з підприємців за нестворення штучних перешкод під час вивезення товарів з України.
Також у регіоні проведено обшуки у посадовців одного з митних постів, які брали хабарі за митне оформлення продукції без сплати митних платежів.
На Волині викрито посадовців регіональної митниці, які безпідставно оформлювали безмитний імпорт іноземних авто. Вони завдали збитків державному бюджету на щонайменше 2,7 млн грн.
У Чернівецькій області викрито посадових осіб митниці, які сприяли контрабандному вивезенню до ЄС понад 250 ящиків цигарок на загальну суму 11 млн грн.
А даними фактами тривають розслідування, розпочаті правоохоронцями за шістьма статтями Кримінального кодексу України, за якими зловмисникам загрожує до 12 років тюрми з конфіскацією майна.
В СБУ заявили, що дані заходи проводидись у межах системної роботи із забезпечення контррозвідувального захисту прикордонної інфраструктури, а також для протидії системним загрозам управлінню державою.
“Йдеться про недопущення впливу іноземних спецслужб на працівників державних органів на кордоні, запобігання нелегальній міграції, контрабанді зброї, наркотиків та інших спроб підриву національної безпеки України”, – пояснили в спецслужбі.
Так, за перше півріччя 2025 року за матеріалами СБУ Держмитслужба склала 113 адмінпротоколів про порушення митних правил, за результатами яких у держбюджет донараховано понад 157 млн грн. Також за цей період вилучено контрабанду на понад 62 млн грн.
Загалом за цей час СБУ здійснювала оперативний супровід у понад 800 провадженнях, пов’язаних зі злочинами на кордоні.
Дивіться фото: Обшуки на митниці: СБУ повідомила результати
Раніше у середу ЗМІ повідомили про масштабні обшуки на митниці. Були залучені працівники СБУ, БЕБ, Нацполіції і прокуратури.