Позначка: Україна

  • Невідомі БпЛА фіксують над об’єктами оборонного гіганта Thales

    Невідомі БпЛА фіксують над об’єктами оборонного гіганта Thales

    Thales Belgium – одна з найбільших європейських компаній з виробництва засобів протиповітряної оборони – заявила, що над її секретними об’єктами все частіше літають безпілотники. Про це повідомляє Politico.
    Директор компанії Thales Belgium у Бельгії Ален Кеврін заявив, що над об’єктами компанії спостерігають більше дронів, ніж кілька місяців тому.
    Він наголосив на спостереженнях над об’єктом компанії у Форті д’Евеньєу в східному регіоні Льєжа, єдиним бельгійським об’єктом, де вона має ліцензію на складання та зберігання вибухових речовин для своїх 70-міліметрових ракет.
    Ці події відбуваються на тлі зростаючої кількості повідомлень про безпілотні літальні апарати, зокрема в Польщі, Румунії, Німеччині, Норвегії та Данії протягом останнього місяця.
    Кеврін наголосив, що такі інциденти відбуваються в той час, коли компанія прагне подвоїти свої виробничі потужності з виробництва некерованих і лазерних ракет FZ275 до 70 тисяч одиниць протягом найближчих кількох років, за умови наявності чіткого попиту.
    Він пояснив, що компанія доклала “величезних зусиль”, щоб встановити системи виявлення на всіх своїх об’єктах. Компанія заявила, що може використовувати глушилки для блокування сигналу, необхідного для управління дронами, і збивати їх, але їм це “заборонено з юридичного погляду”.
    Одне з побоювань щодо збивання дронів полягає в тому, що вони можуть завдати шкоди або травмувати людей, якщо впадуть.
    Кеврін зазначив, що Бельгії слід чітко визначити “правильний процес” для таких випадків, включно з тим, де закінчуються обов’язки поліції і починаються обов’язки компаній.
    Також Кеврін сказав, що Thales Belgium спостерігає “неймовірний” попит на свої ракети, бо НАТО намагається забезпечити безпеку свого повітряного простору. Більша частина її поточного виробництва йде в Україну.
    За словами Кевріна, з моменту вторгнення російських безпілотників в Польщу в компанію надійшли десятки запитів на свої ракети, оскільки їхні ракети з дальністю дії 8 кілометрів відповідають стандартам НАТО і можуть бути інтегровані в існуючі системи озброєння.
    Німеччина, Італія, Іспанія та Польща є одними з найбільших клієнтів компанії в НАТО, і фірма стверджує, що її ракети в чотири рази дешевші за альтернативні варіанти на ринку.

  • Україна завершила виступи на ЧС-2025 U-20 з футболу

    Україна завершила виступи на ЧС-2025 U-20 з футболу

    У вівторок, 7 жовтня, збірна України U-20 у матчі 1/8 фіналу чемпіонату світу-2025 зустрілася з Іспанією.

    Підопічні Дмитра Михайленка не змогли подолати бар’єр першого раунду плей-оф, програвши іспанцям, яким для виходу до чвертьфіналу вистачило одного забитого м’яча.

    Іспанська збірна з початку протистояння взяла м’яч під свій контроль і в середині першого тайму зуміла забити гол, який визначив долю поєдинку. На 24-й хвилині Пабло Гарсія прийняв м’яч після закидання до штрафного майданчика і з лінії воротарського майданчика переправив його у ворота.

    Джерело фото: Getty Images

    Під кінець першого тайму українці мали шанс зрівняти рахунок, проте Матвій Пономаренко після стандарту пробив неточно головою.

    У другій половині матчу Іспанія продовжувала володіти м’ячем, хоча збірній України вдалося трохи покращити свої статистичні показники. Українці намагалися виправити ситуацію, але до логічного завершення довести атаки не вдавалося. Втім, Гарсія теж мав шанс подвоїти перевагу своєї команди, але він його не зміг реалізувати. Фінальні спроби українців відігратися наприкінці зустрічі також не принесли результату.

    Іспанія вийшла у чвертьфінал ЧС-2025, де зустрінеться з переможцем пари Колумбія – ПАР. Статистика матчу Україна – Іспанія 1/8 фіналу чемпіонату світу U-20 Україна U-20 – Іспанія U-20 0:1
    Гол: Пабло Гарсія, 24
    Очікувані голи (xG): 0.57 – 0.95 Володіння м’ячем: 29% – 71% Удари: 9 -8 Удари у площину: 1 – 3 Кутові: 2 – 5 Фоли: 13 – 12
    Україна U-20: Крапивцов – Гусєв, Мельниченко, Кисіль, Катрич – Шах (Шевченко, 65), Ващенко (Будко, 81), Кревсун, Деркач (Дігтярь, 89), Караман (Панченко, 81) – Пономаренко (Пищур, 46).
    Іспанія U-20: Фран Гонсалес – Фортеа (Каналес, 77), Ізан, Куенка (Кортес, 59), Діас, Мендоса, Тіаго, Раян, Пабло Гарсія, Віргілі (Мелла, 59), Браво.
    Попередження: Гусєв – Куенка, Браво.

  • УАФ офіційно роз’яснила ситуацію з дискваліфікацією Синчука

    УАФ офіційно роз’яснила ситуацію з дискваліфікацією Синчука

    УАФ офіційно підтвердила дискваліфікацію півзахисника збірної України U-20 Геннадія Синчука на матч 1/8 фіналу ЧС-2025 проти Іспанії.

    Раніше повідомлялося, що футболіста усунули на поєдинок з іспанцями через те, що він перебував у технічній зоні під час попереднього матчу з Парагваєм (2:1), коли також відбував дискваліфікацію.

    “Гравця Геннадія Синчука визнано винним у порушенні статті 13.1 Дисциплінарного кодексу ФІФА (дотримання регламентів ФІФА та принципів чесної гри, відданості та доброчесності) відповідно до пункту III.2.c циркуляру № 7 щодо чемпіонату світу (U-20) 2025 року в Чилі. Порушення стосується матчу Україна – Парагвай, який відбувся 3 жовтня 2025 року.
    Гравця відсторонено на один матч, який буде пропущено під час наступної офіційної гри збірної України U-20 у межах чемпіонату світу – проти Іспанії (7 жовтня 2025 року)”, – йдеться в повідомленні УАФ. Крім того, футболіст протягом 30 днів зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 1500 швейцарських франків (близько 1600 євро). У разі невиконання цього зобов’язання у встановлений термін можуть бути застосовані додаткові санкції Дисциплінарного комітету ФІФА.

    Раніше повідомлялося, що УАФ проведе службове розслідування через скандал із Синчуком на ЧС-2025 U-20.

    Україна втратила важливого футболіста на поєдинок 1/8 фіналу проти Іспанії

  • Україна здатна перемогти у війні з Росією – ЗМІ

    Україна здатна перемогти у війні з Росією – ЗМІ

    Українська стратегія на передовій зосереджена на уникненні прямих бойових зіткнень, що дозволяє мінімізувати втрати. Цей підхід стає ключовим у протистоянні, яке набуло характеру війни на виснаження. Попри перевагу Росії в чисельності, їй не вдалося захопити стратегічно важливі міста та логістичні вузли, що підкреслює провали у реалізації їхніх цілей. Про це пише The Atlantic.

    У своїй статті журналіст Роберт Форсайт Ворт аналізує перспективи України у поточному конфлікті. Він зазначає, що спроби Росії оточити українські позиції на північному сході не принесли очікуваних результатів. Більше того, навіть при продовженні наступальних дій захоплення цього регіону потребуватиме років тяжких боїв, особливо з урахуванням нещодавніх ударів України по російських тилових базах і нафтопроводах.

    Путін уже фактично визнав частковий провал, коли в серпні запропонував Україні здати цей регіон “добровільно”, але до його вимог не прислухалися. Серед причин такої позиції аналітики називають успішне застосування Україною нових технологій, таких як безпілотники, які стали незамінними для підтримки фронту за умов обмеженості людських ресурсів.

    Поміж досягнень української армії – вдосконалення артилерійських стратегій, ротації підрозділів та маневрених тактик уникнення прямих зіткнень. Командири підкреслюють, що такий підхід дозволяє зберігати життєво важливі ресурси.

    Форсайт Ворт зауважує, що ситуація дев’ять місяців тому була значно складнішою через затримки постачання зброї. Тоді російські сили мали перевагу. Нині ж Україна швидко адаптується до реалій тривалої війни, реформуючи інституції та завдаючи ворогу постійних втрат, водночас ефективно зберігаючи власний потенціал.

    Генерал Бен Годжес, колишній командувач військ США у Європі, переконаний: Росія не зможе перемогти, якщо Захід продовжить підтримку України. Час, який спочатку здавався союзником Москви, поступово починає працювати на користь Києва.

    Нагадаємо, українські сили оборони у вересні провели зачистку чотирьох населених пунктів Дніпропетровської області: Соснівки, Хорошого, Новоселівки та Січневого.

    ЗСУ на Сумщині відсувають росіян їх тактикою – NYT

  • Путін охарактеризував вторгнення в Україну і “СВО”

    Путін охарактеризував вторгнення в Україну і “СВО”

    Російський диктатор Володимир Путін охарактеризував рішення про розв’язання повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року як “правильне і своєчасне”. Про це у вівторок, 7 жовтня, повідомило інформаційне агентство ТАСС.

    Свою оцінку дій він озвучив під час наради в Санкт-Петербурзі, вислухавши доповідь начальника Генерального штабу Збройних сил РФ. Зі слів Путіна, “противник відступає всюди вздовж лінії бойового зіткнення”, а Росія має намір досягти всіх визначених цілей в так званій “спеціальній військовій операції”.

    Крім того, він звинуватив Україну в ударах по “мирних об’єктах” на території Росії, вказуючи, що такі дії нібито спрямовані на демонстрацію сили перед західними союзниками.

    Нещодавно російський лідер також емоційно відреагував на заяву Дональда Трампа, який назвав Росію “паперовим тигром”. За словами Путіна, таке твердження не відповідає дійсності. Він навіть кинув виклик НАТО, зауваживши: “Якщо Росія – паперовий тигр, то що тоді НАТО? Спробуйте протистояти цьому тигру”.

  • Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.

    Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.

    “З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.

    Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.

    Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.

    Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.

    Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

  • У Генштабі розповіли, що відбувається на фронті

    У Генштабі розповіли, що відбувається на фронті

    Від початку доби на фронті відбулося 174 бойових зіткнення. Українські захисники рішуче дають відсіч спробам росіян просунутися вглиб нашої території, повідомив Генштаб ЗСУ у вівторок, 7 жовтня.
    На Північно-Слобожанському і Курському напрямках воїни відбили шість штурмових дій окупантів. На Південно-Слобожанському напрямку противник 28 разів штурмував позиції наших підрозділів в районах Вовчанська, Вовчанських Хуторів, Тихого, Амбарного, Кам’янки, Бологівки, Западного, Красного Першого, Довгенького та в бік Колодязного, Дворічанського й Кутьківки. Три боєзіткнення не завершено. На Куп’янському напрямку росіяни проводили наступальні дії поблизу Куп’янська та у бік Петропавлівки, Новоплатонівки, Піщаного, Степової Новоселівки. Українські захисники зупинили чотири ворожі атаки, ще три боєзіткнення тривають.

    На Лиманському напрямку російські загарбники дев’ять разів атакували позиції Сил оборони в районах населених пунктів Середнє, Шандриголове, Новоселівка, Дерилове, Торське, три боєзіткнення досі тривають. На Сіверському напрямку Сили оборони відбили дев’ять атак противника поблизу Ямполя, Григорівки, Виїмки та Серебрянки.
    На Краматорському напрямку противник наступальних дій не проводив. На Торецькому напрямку росіяни 17 разів йшли в наступ на позиції українських підрозділів у районах Олександро-Шультиного, Щербинівки, Плещіївки, Русиного Яру та Полтавки. Сили оборони зупинили просування ворога. Одне боєзіткнення досі триває.
    На Покровському напрямку від початку доби окупанти 37 разів намагалися просунутися на позиції українських підрозділів. Противник атакував позиції наших військ у районах населених пунктів Володимирівка, Никанорівка, Сухецьке, Миролюбівка, Нове Шахове, Іванівка, Родинське, Червоний Лиман, Мирноград, Новоекономічне, Лисівка, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, Горіхове, Дачне, Філія та в напрямку Новопавлівки. Досі триває одне боєзіткнення.
    За попередніми даними, сьогодні на цьому напрямку було знешкоджено 144 окупанти, із них 99 – безповоротно. Також українські воїни знищили один автомобіль, одну одиницю спеціальної техніки та 15 безпілотних літальних апаратів; також уражено три автомобілі та 10 укриттів для особового складу противника.
    На Новопавлівському напрямку ворог 27 разів намагався прорвати оборону наших захисників у районах населених пунктів Запоріжжя, Олександроград, Січневе, Новоселівка, Новогеоргіївка, Соснівка, Вороне, Новогеоргіївка, Калинівське, Новогригорівка, Воскресенка, Олексіївка, Степове, Березове, Новоїванівка. Чотири боєзіткнення триває.
    На Гуляйпільському напрямку росіяни 11 разів намагалися наступати поблизу Полтавки та Малинівки, отримав відсіч. Авіаудару зазнало Залізничне. На Оріхівському напрямку Сили оборони відбили сім атак загарбників поблизу Плавнів, Степового та в напрямку Степногірська й Новоандріївки.
    На Придніпровському напрямку мали місце три безуспішні спроби військ РФ покращити своє положення. Противник завдав авіаудару по Садовому.

  • Пожежа на нафтобазі у Феодосії: дим розтягнувся на 12 км

    Пожежа на нафтобазі у Феодосії: дим розтягнувся на 12 км

    У тимчасово окупованій Феодосії в Криму триває пожежа на нафтоналивному терміналі в порту після удару безпілотників в ніч проти 6 жовтня. Про що свідчать супутникові знімки, передає Радіо Свобода у вівторок, 7 жовтня.

    На знімках видно дим від палаючої нафтобази, який простягається на 12 кілометрів. Нафтоналивний термінал у Феодосії раніше вже зазнавав українських атак – у жовтні 2024 року. Він є найбільшим у Криму, з пропускною спроможністю 12 мільйонів тонн нафтопродуктів на рік та ємностями для одночасного зберігання 250 тисяч тонн продукції.

  • Удари по енергетиці: РФ за добу здійснила 26 атак

    Удари по енергетиці: РФ за добу здійснила 26 атак

    Російські війська за добу здійснили понад 26 атак на енергетичні об’єкти України. Про це заявила міністр енергетики Світлана Гринчук, передає пресслужба відомства у вівторок, 7 жовтня.

    “Лише цієї доби маємо понад 26 атак на наші енергетичні об’єкти. Сумська, Чернігівська, Харківська, Дніпропетровська, Донецька, Одеська та Полтавська області фактично перебувають під щоденним прицілом ворога. Тож серед наших потреб, найперше, це захист – нам потрібно більше систем протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби, щоб захистити критичну інфраструктуру. У пріоритетах і розвиток пасивного фізичного захисту, який вже продемонстрував свою ефективність”, – наголосила міністерка.
    За її словами, нарощування обсягів виробництва енергетичного устаткування є також критично важливим. Гринчук закликала партнерів допомогти з додатковим обладнанням – не лише новим, але й вживаним, яке може замінити зруйноване в Україні.
    Серед пріоритетів – й накопичення достатніх обсягів природного газу. Для України важливе нарощування імпорту зараз, коли росіяни намагаються зруйнувати газову інфраструктуру.

    “Маємо перелік нагальних потреб, який передаємо Групі семи для подальшого опрацювання з кожною країною G7 більш предметно”, – зазначила Гринчук.

    Нагадаємо, Україна планує приблизно на 30% збільшити імпорт газу після нещодавніх масованих атак РФ по газових об’єктах. У ніч проти 3 жовтня росіяни завдали найбільшого масованого удару по газовидобувних активах Нафтогазу від початку війни. По потужностях на Харківщині та Полтавщини РФ випустила 35 ракет і 60 дронів.

  • Бюджет 2026: депутати подали рекордну кількість правок

    Бюджет 2026: депутати подали рекордну кількість правок

    До проєкту закону про бюджет на 2026 рік народні депутати подали 3339 правок, що є рекордною кількістю за останні 19 років. Про це повідомила очільниця бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа в Facebook у вівторок, 7 жовтня.

    “В останнє більше правок, ніж у цьому році подавали при підготовці бюджету на 2007 рік”, – зазначила вона. Підласа нагадала, що до бюджету 2025 року було подано 2098 правок; бюджету 2024 року – 1620 правок; бюджету 2023 року – 1270 правок; бюджету 2022 року – 3284 правок.

    Серед політичних сил найбільше правок подали:

  • Європейська солідарність – 910 штук,
  • Слуга народу – 652 штук,
  • Міжфракційне об’єднання Розумна політика – 470 штук,
  • Голос – 437 штук.
  • Серед депутатів найбільше правок подали:

  • Артур Герасимов (Євросолідарність) – 662 правок,
  • Ярослав Железняк (Голос) – 254 правки,
  • Дмитро Разумков – 254 правки.
  • “Якщо витратити на розгляд кожної поправки хоча би 90 секунд, то їх заслуховування тривати більш ніж 10 повних робочих днів”, – наголосила Підласа.

    Нагадаємо, Кабінет міністрів схвалив законопроєкт, яким пропонує збільшити загальний план видатків у 2025 році на 317 млрд грн – ці кошти підуть на потреби сектору безпеки та оборони. 15 вересня уряд ухвалив проєкт державного бюджету України на 2026 рік. У документі закладено видатки на 4,8 трлн гривень – це на 415 млрд гривень більше, ніж у 2025 році.