Президент України Володимир Зеленський взяв участь у саміті лідерів Європейського Союзу в Брюсселі. Під час спілкування з європейськими лідерами Зеленський висловив намір отримати далекобійні ракети, зокрема Tomahawk, від європейських країн для зміцнення обороноздатності України проти російської агресії. Він закликав ЄС підтримати Україну у цьому питанні. Зеленський також висловив впевненість у тому, що зброя дальньої дії може змінити хід війни і вплинути на режим Путіна. Президент підкреслив важливість інтеграції України в Європейський Союз та підтримав прийняття санкцій проти Росії, включаючи обмеження криптоплатформ та криптовалютних схем. Він також обговорив з європейськими лідерами захист української енергетики від російських ударів та спільні оборонні проекти. Зустрічі Зеленського з прем’єрами Італії та Чехії також відзначилися обговоренням можливостей співпраці у сфері енергетики та оборони.
Позначка: Україна ЄС
-
ЄС планує змінити правила членства, аби прискорити вступ України – ЗМІ
Євросоюз розглядає можливість реформування процедури вступу нових членів, що може пришвидшити інтеграцію України. Про це повідомляє Politico з посиланням на дипломатичні джерела.
Зазначається, що одна з пропозицій передбачає, що нові країни спершу приєднуватимуться до ЄС без права голосу. Це, зокрема, може зробити позицію таких лідерів, як прем’єр Угорщини Віктор Орбан, більш гнучкою щодо розширення блоку.
Як пише видання, ініціатива перебуває на початковому етапі обговорення і потребує схвалення всіх держав-членів.
Основна ідея полягає в тому, що нові члени зможуть користуватися більшістю переваг ЄС, але отримають повні права лише після проведення ключових інституційних реформ, зокрема – переходу до ухвалення рішень кваліфікованою більшістю.
“Майбутні члени зобов’язані відмовитися від права вето доти, доки не буде реалізовано ключові інституційні реформи, як-от запровадження кваліфікованої більшості в більшості сфер політики. Розширення не повинно сповільнюватися блокуванням реформ окремими державами-членами ЄС”, – заявив голова комітету з європейських справ Бундестагу Німеччини Антон Гофрайтер.
За його словами, ініціатива дозволить державам-кандидатам – Україні, Молдові, Чорногорії та іншим – отримати доступ до європейських переваг раніше, не чекаючи завершення всіх внутрішніх реформ у ЄС.
Гофрайтер наголосив, що подібний підхід уже отримує позитивні відгуки серед західнобалканських країн.
Також у публікації йдеться, що Єврокомісія може запропонувати пришвидшити процес розширення, ухвалюючи проміжні рішення без необхідності схвалення всіх 27 членів. Це дало б змогу уникнути блокування з боку урядів, подібних до угорського. -
З Орбаном і без. Тернистий шлях України до ЄС
Європейські чиновники, які відвідали Україну минулого тижня, передали українським чиновникам суворий сигнал щодо необхідності більш активних реформ для отримання членства в Європейському Союзі. Вони також зазначили, що працюють над подоланням опору Угорщини щодо вступу України. Комісар ЄС Марта Кос була призначена головною по цьому питанню, та зазначила, що Україна повинна дотримуватися верховенства права на 100% перед вступом. Умови ЄС вимагають від України серйозних реформ у сільському господарстві та довкіллі. Європейці впевнені, що зможуть знайти спосіб обійти опозицію прем’єр-міністра Угорщини та допомогти Україні на шляху до вступу в ЄС.
-
Лідер виборів у Чехії заявив, що Україна не готова до ЄС
Колишній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, чия партії ANO лідирує на парламентських виборах, заявив, що Україна не готова до вступу до Євросоюзу, а “снарядну ініціативу” для України має організовувати НАТО. Про це Бабіш сказав у суботу, 4 жовтня, у коментарі Суспільному.
“Але ви не готові до ЄС. Спочатку ми маємо закінчити війну, і, звичайно, ми можемо співпрацювати з Україною, але ви не готові до ЄС”, – сказав Бабіш, відповідаючи на питання, чи підтримує він вступ України до ЄС.
Він також розповів, що тричі зустрічався з президентом України Володимиром Зеленським, зокрема в листопаді 2019 року, і підтримує Україну після окупації Криму.
“Ми допомагаємо Україні через ЄС. ЄС допомагає Україні, і це передбачено в європейському бюджеті, і ми платимо багато грошей до європейського бюджету, таким чином ми будемо продовжувати допомагати”, – заявив лідер ANO.
Коментуючи започатковану Чехією “снарядну ініціативу” для України, Бабіш сказав: “Це має бути прозоро, і якщо йде війна, ніхто не повинен заробляти гроші на війні. Це має організовувати НАТО”. -
Вступ України до ЄС. Як обійти вето Угорщини
Президент України Володимир Зеленський заявив, що країна успішно завершила скринінг законодавства на відповідність стандартам Європейського Союзу і готова до початку переговорів щодо свого членства в ЄС. Україна пройшла цю процедуру швидше, ніж інші країни-кандидати, і очікує на прогрес у переговорах, зокрема стосовно відкриття першого кластера, що стосується Основ. Зеленський також відзначив Молдову та держави Західних Балкан, які, на його думку, також мають право на європейську інтеграцію. Однак, перед самітом ЄС у Копенгагені, де голова Європейської ради Антоніу Кошта намагався знайти шлях обійти угорське вето на вступ України та інших країн, що уповільнює процес. Європейські лідери намагаються прискорити процес вступу України та Молдови до ЄС, підтримуючи їхні заявки, але проблема з угорським вето залишається невирішеною. Литва пропонує почати технічні переговори з Україною та Молдовою без участі Угорщини, якщо погодяться інші держави-члени ЄС.
-
В ЄС зробили заяву щодо вступу України
Президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що Європейський союз підтримує вступ України до ЄС. Угорщина єдиний країна, яка не підтримує це рішення. Лідери ЄС обговорюють санкції проти Росії та підтримують фінансову допомогу для України. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен закликала посилити військову та фінансову підтримку України та заявила, що підтримуючи Україну, Європа послаблює Росію.
-
У МЗС відповіли Навроцькому стосовно вступу України в ЄС
Міністерство зовнішніх справ України відповіло на заяви президента Польщі Навроцького про “передчасність” обговорення вступу України до НАТО та ЄС. У МЗС заявили, що членство України в НАТО необхідне для безпеки країни, а вступ до ЄС – для політичного та економічного розвитку. Дипломати вважають, що обговорення цих питань не є передчасним, а навпаки, стратегічно важливим у зв’язку з агресією РФ проти України та європейської безпеки. МЗС оцінили підтримку Польщі українській армії та громадянам, вважаючи це важливим кроком до спільного європейського майбутнього.
-
Україна навряд чи буде у ЄС до 2034 року – Мерц
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що сумнівається у вступі України до Європейського Союзу до завершення наступного бюджетного періоду, який триватиме до 2034 року. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю, 18 липня.
“Для нас сьогодні абсолютний пріоритет – зробити все можливе для припинення цієї війни. Після цього ми говоритимемо про відбудову України… але це триватиме роки. Ймовірно, навіть не зачепить поточну середньострокову фінансову перспективу Євросоюзу”, – сказав політик, маючи на увазі семирічний бюджетний цикл 2028-2034 років.
Мерц також зазначив, що доки Україна зазнає нападу, вступ до Європейського Союзу у будь-якому разі неможливий.
У проєкті довгострокового бюджету Європейського Союзу на 2028-2034 роки на підтримку України заплановано 100 млрд євро. Якщо Україна вступить до ЄС 2034 року, то бюджет зі 100 млрд євро допомоги для України буде переглянуто.
-
Зеленський обговорив з лідерами ЄС євроінтеграцію України і санкції для РФ
Президент Володимир Зеленський в рамках Конференції з питань відновлення України, що відбувалася у четвер, 10 липня, зустрівся з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та головою Європейської ради Антоніу Коштою. Сторони обговорили євроінтеграцію України та 18-й пакет санкцій проти Росії. Про це Зеленський увечеріповідомив у Telegram.
“Подякував за участь у Конференції з питань відновлення України та за новий пакет підтримки на понад два мільярди євро. Також створення Європейського флагманського фонду реконструкції України є важливим. Він допоможе залучити ще більше інвестицій в Україну. Окремо говорили про євроінтеграцію України. Ми готові відкрити всі переговорні кластери під час головування Данії в Раді ЄС. Для цього треба знайти рішення для розблокування угорського вето”, – написав Зеленський.
Він також зазначив, що під час зустрічі обговорили новий, 18-й пакет санкцій проти Росії, який має ще більше посилити тиск на агресора.
Раніше віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Угорщина не зможе зашкодити у відкритті переговорних кластерів, оскільки для цього не потрібні усі 27 голосів країн Євросоюзу. -
В Кабміні спрогнозували строки 18-го пакета санкцій ЄС
Країни-члени ЄС цього тижня ймовірно досягнуть домовленості стосовно схвалення 18-го пакету антиросійських санкцій. Про це у понеділок, 7 липня, розповіла віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону.
“За моєю інформацією, цього тижня все ж таки дійдуть згоди європейські країни щодо 18-го пакету санкцій – разом із Словаччиною і Угорщиною”, – зазначила вона.
При цьому Стефанішина нагадала, що коли ухвалювалося рішення щодо 17-го пакету, Угорщина не голосувала за нього до останнього.
“Навіть була майже одна доба, коли ці санкції не були введені в дію. Розуміючи такий ризик, низка країн Європейського Союзу… розпочали юридичну роботу щодо виведення тіла заморожених російських суверенних активів з-під санкцій і з-під зобов’язання кожні пів року домовлятись про необхідність їх збереження”, – розповіла Стефанішина.
Вона зауважила, що Угорщина настільки знецінила цей дискурс, що мова почала йти не про те, як користуватися замороженими активами, а про те, що вони мають залишитися замороженими.
“Розуміючи, що тут Росія може втратити контроль і цю кнопку вето Угорщини, звичайно, Угорщина стала більш договороздатною в контексті цього рішення. Тому ми маємо оптимізм, але, звісно, це сильно підважує взагалі довіру до санкцій і знижує їхній елемент тиску”, – додала віцепрем’єрка.
Стефанішина наголосила на важливості радикального політичного лідерства в Євросоюзі.
“Має бути жорстка проактивна позиція і щодо розширення, і щодо санкцій, і щодо обороноздатності на рівні Євросоюзу. Це не має бути питанням дискусії, це має бути питанням умов. І без цього ЄС, на жаль, втрачатиме, якщо така політична рішучість не буде на рівні загальноєвропейському, а на рівні окремих лідерів”, – акцентувала вона.
При цьому Стефанішина зауважила, що для України це – питання виживання.