Окупація Запорізької атомної електростанції Росією створює небезпеку ядерної катастрофи для всієї Європи. Станція вже шість днів відокремлена від української енергосистеми, а живлення систем безпеки та систем, необхідних для безпеки АЕС, забезпечується дизельними електростанціями. Наразі невідомо, наскільки довго вистачить цих запасів. Якщо резервне паливо закінчиться і станція не зможе відновити зв’язок з енергосистемою, може виникнути аварійна ситуація з радіаційними наслідками для України та Європи. Росія намагається захопити станцію та підключити її до своєї енергомережі. Україна вимагає повернути станцію та залучає міжнародні організації до цього питання. Президент Зеленський закликає до міжнародного тиску на Росію та запровадження санкцій проти її ядерного сектору.
Позначка: Україна росія
-
Літаки Росії в Естонії. Новий тест для НАТО
У п’ятницю, 19 вересня, три винищувачі МіГ-31 ВПС Росії без дозволу увійшли в повітряний простір Естонії над Фінською затокою в районі острова Вайндло і перебували в ньому близько 12 хвилин. На перехоплення російських літаків піднімалися італійські винищувачі F-35, які базуються на аеродромі Емарі в Естонії. Російське Міністерство оборони зробило заяву, в якій йдеться, що порушення не було, і “маршрут польоту літаків пролягав над нейтральними водами акваторії Балтійського моря на відстані понад три кілометри від острова Вайндло”.
Реакція
Естонія вперше скликала засідання Ради Безпеки ООН. Крім того, вона зажадала консультацій з членами НАТО відповідно до статті 4 Північноатлантичного договору.
На засіданні Радбезу ООН США закликали Росію негайно припинити таку небезпечну поведінку. Посол США в ООН Майк Волтц пообіцяв, що США та їхні союзники “будуть захищати кожен дюйм території НАТО”.
Росія відкидає звинувачення, прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков, посилаючись на аналогічну за змістом заяву Міноборони Росії, у понеділок назвав звинувачення “порожніми, безпідставними і такими, що продовжують оголошену цілком безрозсудну лінію на загострення напруженості, на провокування конфронтаційної атмосфери”.
Війна за Балтику
Після 2022 року до НАТО вступили одразу дві нові країни, раніше нейтральні — Швеція у 2024 році, Фінляндія у 2023 році. Вони вирішили відмовитися від нейтралітету після того, як Росія почала повномасштабну війну проти України. Обидві країни мають вихід до Балтійського моря, і російські МіГи у п’ятницю летіли в коридорі між естонським і фінським повітряними просторами.
На початку вересня вищі російські чиновники виступили з агресивною риторикою щодо ситуації в Балтійському регіоні. Заступник голови Радбезу Росії Дмитро Медведєв звинуватив Фінляндію в тому, що вона готується стати плацдармом для агресії щодо Росії.
Раніше у вересні Росія і Білорусь провели чергові навчання серії Захід, які в сусідніх країнах щоразу вважають прихованою підготовкою до вторгнення.
При цьому у вересні в Литві, Латвії та Польщі проходять навчання Thunder Strike, Namejs і Iron Defender — країни за участю партнерів по НАТО навчаються протистояти російському вторгненню.
У Балтійському морі з січня проходить операція під егідою НАТО Baltic Sentry з захисту критично важливої підводної інфраструктури.
У такій непростій і напруженій ситуації порушення російськими військовими літаками повітряного простору Естонії виглядає як досить сильна ескалація обстановки.
Конфлікт все ближче?
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що провокації Росії становлять “дестабілізуючу ескалацію”, яка наближає Європу “до конфлікту більше, ніж будь-коли за останні роки”.
Він попереджає, що дії російських винищувачів – це “частина ширшої системи російських провокацій проти своїх сусідів”.
“Безрозсудні дії Росії є не лише порушенням міжнародного права, а й дестабілізуючою ескалацією, яка наближає весь регіон до конфлікту більше, ніж будь-коли за останні роки”, – підкреслив Цахкна.
Він закликав Росію “негайно припинити свою загарбницьку війну проти України”, а також “припинити всі провокації і загрози проти суверенітету і територіальної цілісності своїх сусідів”. -
У Путіна зробили “нову” заяву щодо переговорів
Російський президент Володимир Путін висловив готовність до переговорів для врегулювання конфлікту з Україною. Цю інформацію оприлюднив спікер Кремля Дмитро Пєсков. Також він звинуватив Велику Британію у підтримці війни та обговоренні санкцій проти Росії. Міністр закордонних справ України відзначив, що ультиматуми Росії стають все більш агресивними, і закликав до посилення санкцій проти Москви.
-
У Трампа заявили про слабкість військ РФ
Американський посол США при НАТО Меттью Вітакер заявив, що російські війська не досягли значного успіху в Україні, навіть деяка територія була повернута Києвом. Він вважає, що Росія проявила слабкість у цьому конфлікті. Вітакер також висловив думку, що економічна ситуація в Росії погіршується, тому продовження війни з Україною стане складним для росіян. Він також зазначив, що президент США Дональд Трамп не буде втручатися у встановлення умов для закінчення конфлікту між Україною та Росією, і що поки немає відомостей про те, чи була атака російських дронів на Польщу навмисною.
-
“Путін мене підвів”. Трамп про мир через нафту
Під час другого дня свого візиту до Великої Британії, президент США Дональд Трамп обговорив ситуацію в Україні з прем’єр-міністром Кіром Стармером. Трамп висловив розчарування у Володимира Путіна, залишаючись незадоволеним невирішеністю конфлікту в Україні. Обидва лідери погодились, що європейські країни повинні зменшити залежність від російської енергії. Трамп також заявив, що зниження цін на нафту може сприяти вирішенню конфлікту. Однак Угорщина і Словаччина не поспішають скорочувати імпорт російської нафти, поки не знайдуть альтернативні джерела енергії.
-
Допомога Україні. Скільки коштує війна
Адміністрація президента США Дональда Трампа затвердила два пакети військової допомоги для України на суму 500 мільйонів доларів кожен. Це новий механізм відправки американської зброї для Збройних Сил України під назвою PURL. У цих пакетах допомоги будуть ракети для систем протиповітряної оборони Patriot і Himars. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна вже отримала понад 2 мільярди доларів в рамках програми PURL і очікує додаткове фінансування у жовтні. Зеленський також говорив про необхідність знаходження додаткових коштів для ведення війни, оцінивши річну вартість конфлікту приблизно у 120 мільярдів. Також було зазначено, що Росія планує ще дві наступальні кампанії в Україні, але попередні місії провалилися. Українці за дослідженням КМІС виразили готовність заморозити конфлікт по нинішній лінії фронту, але більшість не вірить, що війна завершиться цього року. Більшість опитаних підтримують європейсько-український мирний план, але припускають, що Росія може знову напасти на Україну. Серед українців є велика впевненість у тому, що збройна агресія Росії потребує подальшої опори з боку України та її союзників.
-
Масові затримки потягів. Удари Росії по залізниці
За останні дні Росія активно атакує українську залізницю, спробуючи знищити вузлові станції. Ці атаки призвели до затримок у русі понад 45 поїздів. Російські війська спрямовують удари на енергетичні підстанції та інфраструктуру, що живлять залізничну мережу. У результаті цих атак пасажирські поїзди змушені були зупинитися, а деякі маршрути були змінені. Українські залізничники виявили мужність, продовжуючи працювати попри загрозу, і швидко відновлюють пошкоджену інфраструктуру. Ці атаки мають на меті ускладнити перевезення пасажирів та вантажів, а також тиснути на людей та економіку України.
-
Москва заявила про “паузу” в обміні полоненими
Речник Кремля, Дмитро Пєсков, заявив, що хоча у питаннях обміну полоненими між Росією та Україною зараз триває пауза, це не означає, що обміни не можуть бути продовжені. Він також відзначив, що Москва є відкритою до переговорного процесу з Україною. Пєсков підкреслив, що Росії краще вирішувати ситуацію на Україні політико-дипломатичними засобами. Раніше міністр закордонних справ Росії, Сергій Лавров, зазначив, що Кремлю потрібна “глобальна угода щодо України”. Також в новинах згадується, що біля Вовчанська бійці взяли в полон кенійця.
-
Трамп заговорив про угоду. Зеленський їде до США
Президент США Дональд Трамп висловив готовність до укладення угоди між Україною та Росією для завершення війни, а також закликав країни Європи припинити покупку російської нафти. Трамп також заявив, що йому може доведеться бути присутнім на зустрічі між президентом України Зеленським та президентом Росії Путіним. У свою чергу, Зеленський закликав Трампа прийняти рішучі заходи для зупинки війни та надавання гарантій безпеки Україні. Державний секретар США Марко Рубіо також підтвердив можливу зустріч між Трампом та Зеленським наступного тижня.
-
Випробування для НАТО. Дрони Росії в Польщі
Після атаки російських дронів Варшава офіційно запросила консультації з іншими країнами-учасницями НАТО. Прем’єр Польщі Дональд Туск заявив, що за минулу ніч було зафіксовано 19 порушень повітряного простору Польщі, більшість з яких була здійснена з території Білорусі.
НАТО не бачить нападу
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що порушення повітряного простору Польщі російськими безпілотниками було абсолютно безрозсудним. “Незалежно від того, чи було це здійснено навмисно чи ні, це абсолютно безрозсудно і абсолютно небезпечно. Але повна оцінка того, що сталося, триває”, — сказав Рютте.
“Моє послання Путіну максимально чітке: зупиніть війну в Україні. Припиніть порушувати повітряний простір союзників. І знайте, що ми готові, пильні і будемо захищати кожен дюйм території НАТО”, — попередив генсек НАТО.
Водночас джерело агентства Reuters заявило, що в НАТО не розглядають вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі як напад.
Голова дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що перебуває у контакті з керівництвом НАТО та МЗС Польщі. На відміну від Рютте, вона вважає, що “є підстави вважати, що це було навмисне, а не випадкове порушення” європейського повітряного простору. Вона закликала посилити підтримку України та інвестувати в оборону Європи.
Солідарність без дій
Лідери європейських країн, що входять до НАТО, висловили підтримку Варшаві.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив про повну солідарність з польським народом та його урядом. “Незабаром я зустрінуся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Ми не підемо на компроміс у питаннях безпеки союзників”, — заявив він.
Прем’єр-міністру Чехії Петру Фіалі важко повірити, що те, що сталося, було ненавмисним. Він звинуватив Росію у здійсненні “систематичного зондування, щоб зрозуміти, наскільки далеко вона може зайти”.
Президент Фінляндії Олександр Стубб стверджує, що Москва “стремиться до ескалації” і “несе відповідальність” за порушення повітряного простору Польщі.
Навіть Орбан заговорив
Показово, що це порушення засудили навіть союзники Росії в Європі.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Будапешт “повністю солідарний з Польщею у зв’язку з недавнім інцидентом з безпілотником”. “Порушення територіальної цілісності Польщі неприпустиме”, — написав Орбан у соцмережі Х.
“Серйозним інцидентом, який може мати далекосяжні наслідки” назвав те, що сталося, і прем’єр Словаччини Роберт Фіцо. Правда, він все ж додав, що необхідно встановити, чи було воно навмисним чи випадковим і хто керував безпілотниками. Він також запропонував допомогу у пошуку необхідних відповідей.
Жорсткої реакції немає
“Україна запропонувала Польщі необхідну допомогу з протидії. Ніхто не може гарантувати, що не буде сотень, якщо вже є десятки дронів. Лише спільні європейські сили можуть дати захист. Ми готові допомогти і технологією, і навчанням екіпажів, і необхідними розвідувальними даними. На жаль, наразі Росія не отримала жорсткої реакції глобальних лідерів на те, що росіяни роблять, – реакції саме діями. Заяв достатньо, а от дій поки що бракує”, – заявив президент України Володимир Зеленський.
Президент підкреслив, що РФ випробовує межі можливого і реакцію світу.
Росіяни фіксують, як діють збройні сили країн НАТО, що вони можуть, а що поки не можуть. На території Білорусі почалися спільні з росіянами навчання, і це може бути частиною, так би мовити, плану навчань, додав президент.
НАТО зовсім не готове
Джерело агентства Reuters вночі заявило, що в НАТО не розглядають вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі як напад; з іншого боку, польські військові визнали це “агресією”.
Збивання російських безпілотників над Польщею винищувачами НАТО — перший випадок прямої взаємодії Альянсу і Росії з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Однак, за словами чиновників, військових експертів і аналітиків, цей інцидент також продемонстрував, наскільки Європа не готова до масованих повітряних атак, які Росія завдає по Україні майже щоночі. Це також показало масштаби інвестицій, необхідних для посилення східного флангу НАТО.
“Москва звернула увагу, що ми досі не навчилися з того, з чим Україна має справу вже роками. Ми зовсім не готові до цього… а тепер вони вже біля наших дверей”, — сказав Бен Ходжес, колишній командувач Сухопутними військами США в Європі.
Ходжес підкреслив, що Європі потрібна багатошарова, інтегрована система протиповітряної оборони, яка могла б оцінювати масштаби атаки і направляти необхідні ресурси. Він додав, що для збивання дешевих безпілотників були підняті в небо цінні винищувачі, такі як нідерландські F-35.
“Це, очевидно, не було випадковістю, враховуючи кількість дронів. Це була репетиція. Щоб перевірити, наскільки хороші наші системи раннього попередження, який наш час реакції”, — вважає генерал.