Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї заявив 4 червня, що відмова від збагачення урану повністю суперечить інтересам країни, тим самим відкинувши ключову вимогу США у переговорах щодо врегулювання тривалої ядерної суперечки. Про це повідомляє Reuters у середу, 4 червня.
Зі слів Хаменеї, збагачення урану є “серцевиною” ядерної програми Ірану, і саме тому, за його словами, “вороги” намагаються її зупинити.
“Пропозиція, яку представили американці, на 100% суперечить нашим інтересам”, – наголосив він під час телезвернення.
Пропозицію США передали Ірану 1 червня за посередництва Оману, який виступає як нейтральний посередник між іранським МЗС та спецпредставником президента США Дональда Трампа.
У центрі суперечки залишається відмова Ірану припинити збагачення урану на власній території та небажання вивозити накопичений запас високо збагаченого урану за кордон.
Попри різке неприйняття пропозиції, Хаменеї не оголосив про припинення переговорів, але розкритикував підхід США як такий, що “принижує національну гідність” та суперечить принципу “Ми можемо”.
Іран наполягає, що ядерна програма має виключно мирний характер, хоча Захід підозрює Тегеран у прагненні створити ядерну зброю.
Зі свого боку президент США Дональд Трамп відновив кампанію “максимального тиску” на Тегеран, знову посиливши санкції та пригрозивши військовим ударом у разі провалу переговорів. У свою першу каденцію Трамп вийшов із ядерної угоди 2015 року, що призвело до масштабного розширення Іраном своєї ядерної програми.
Позначка: Угода
-
Іран відкинув ядерну пропозицію США
-
Рада змінила Бюджетний кодекс через угоду зі США
Верховна Рада остаточно затвердиа закон про внесення змін до Бюджетного кодексу для реалізації угоди про корисні копалини між Україною та США. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 4 червня.
За його даними, відповідний законопроєкт №13256 у другому читанні підтримали 309 нардепів.
“Рада остаточно схвалила зміни у Бюджетний кодекс для реалізації угоди по копалинах. До другого читання майже нічого не змінилося по тексту”, – написав він.
Железняк нагадав, що, згідно з умовами угоди, внесок України складатиметься з половини коштів, які отримані після набуття чинності угодою від:- ренти на видобування корисних копалин (нафта, газ, газовий конденсат та все, що зазначено в додатку “А” до угоди) з нових ліцензій;
- видачі нових спецдозволів на користування надрами;
- реалізації державної частини продукції за новими угодами про розподіл продукції.
Ці гроші будуть зараховуватися до спеціального фонду державного бюджету і за рішенням головного розпорядника перераховуватимуться до Фонду відбудови.
Також Железняк зазначив, що уряд відмовився надати народним депутатам для ознайомлення дві додаткові угоди до основної угоди про створення Інвестиційного фонду відбудови США – Україна.
Як відомо, у ніч проти 1 травня Україна та США підписали угоду про створення спільного інвестиційного фонду відбудови з рівною участю обох сторін.
Вже 8 травня Верховна Рада ратифікувала угоду про надра між Україною та США – документ підтримали 338 нардепів з усіх фракцій і груп. 10 травня президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію угоди про надра зі США.
А 23 травня Україна і США офіційно запустили інвестиційний фонд у межах угоди про надра. Фонд вкладатиме кошти, внесені США та Україною, у проєкти з видобутку природних ресурсів, порти та іншу інфраструктуру нашої країни. -
У Volkswagen 20 тисяч працівників погодилися на звільнення
Німецький автоконцерн Volkswagen досяг важливого етапу у програмі скорочення витрат: близько 20 тисяч працівників погодилися достроково залишити компанію. Дві третини з них йдуть на пенсію. Про це повідомляє Bild у вівторок, 3 червня.
Цю програму раніше погодили з профспілками наприкінці минулого року. Загалом до 2030 року концерн планує скоротити 35 тисяч робочих місць на німецьких заводах. Ті, хто добровільно звільняється, отримують грошову компенсацію – залежно від стажу вона може сягати 400 тисяч євро.
Окрім звільнень, із 2026 року компанія зменшить кількість місць для стажування – з 1400 до 600 на рік.
За оцінками керівництва, ці заходи дозволять зекономити до 1,5 мільярда євро на оплаті праці щорічно.
Також близько 130 тисяч співробітників погодилися на замороження зарплат: замість підвищення 5% відраховуватимуть у спеціальний фонд, з якого фінансуватимуть, зокрема гнучкі графіки роботи. Крім того, компанія скасувала виплати підвищеної відпускної допомоги.
Раніше повідомляли, що Volkswagen не закриє жодного заводу, але проведе масштабне скорочення. -
З російського полону повернулись 303 військових
Україна та Росія провели третій етап обміну військовополоненими у форматі 1000 на 1000. Україна змогла повернути 303 своїх оборонців. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський. Цей обмін військовополоненими є останнім у рамках узгодженої формули, яку вдалося домовитися у Туреччині. Під час третього етапу були обмінені воїни Національної гвардії, Держприкордонслужби та Державної служби транспорту. Зеленський висловив подяку команді, яка працювала цілодобово для успішного проведення цього обміну. Раніше президент анонсував третій етап обміну військовополоненими у форматі “1000 на 1000”.
-
Трамп про 50% мита проти ЄС: Я не шукаю угоди
Американський президент Дональд Трамп не планує домовлятися з Європейським Союзом після того, як він оголосив про введення 50% мита на товари з ЄС. Трамп вважає, що перемови з ЄС не дають результатів, тому вирішив ввести великі мита на всі товари з Європи з 2025 року. Він заявив, що час діяти так, як він вважає за краще, і що він вже визначив умови угоди – це 50% мита.
-
Угода зі США: запрацював спільний інвестфонд
Україна та США оголосили про запуск інвестиційного фонду у межах угоди про надра. Цю новину повідомило Міністерство економіки. Це стало можливим після завершення внутрішніх процедур обох країн. Фонд буде спрямований на інвестування у проекти з видобутку природних ресурсів, нафти та газу, портів та відповідної інфраструктури в Україні. Інвестиції будуть здійснюватися як у спільних проектах, так і у підтримку українських компаній у залученні інвесторів. Партнерство не має обмежень у часі, але їх результати будуть переглядатися кожні 10 років.
-
Британія передумала віддавати Маврикію архіпелаг Чагос з авіабазою
Верховний суд Великої Британії за кілька годин до підписання угоди заблокував передачу Маврикію архіпелагу Чагос в Індійському океані. Про це повідомляють Sky News та BBC.
Зазначається, що угоду про передачу архіпелагу повинні були підписати у четвер, 22 травня. Постанова британського суду з’явилася близько о 2:25.
Позов до суду проти Міністерства закордонних справ Британії з оскарженням угоди подали дві жінки з племені Чагос Бернадетт Дюгасс та Бертріс Помпе, які живуть у Британії. Вони вважають, що британський уряд діє, нехтуючи правами народу Чагосу.
Як відомо, премʼєр-міністр Кір Стармер планував повернути острови Маврикію, зберігаючи при цьому контроль над американо-британською військовою базою Дієго-Гарсія. Угоду вважають суперечливою, бо Британія також мала б заплатити мільярди фунтів стерлінгів Маврикію. Важливим фактором залишається і те, що Маврикій залежить від імпорту з Китаю.
Колишній міністр оборони від Консервативної партії Грант Шаппс назвав план чинного британського уряду “божевільним” через можливість шпигування Китаю за авіабазою. Такої ж думки дотримується колишній міністр юстиції Роберт Дженрік.
“Британську суверенну територію віддають союзнику Китаю, а мільярди фунтів з кишені британських платників податків витрачають на це “задоволення””, – заявив він.
Як відомо, Велика Британія контролює регіон з 1814 року. Архіпелаг Чагос був відокремлений від Маврикію в 1965 році, коли Маврикій ще був британською колонією. Британія придбала острови за 3 млн фунтів стерлінгів, але Маврикій стверджує, що його незаконно змусили віддати архіпелаг, щоб отримати незалежність від Британії. Наприкінці 1960-х років Британія запросила США побудувати військову базу на острові Дієго-Гарсія, через що виселили тисячі людей. Імміграційний наказ, виданий у 1971 році, заборонив остров’янам повернутися. Жителів племені Чагос переселили на Маврикії та Сейшельські острови, деякі живуть у Британії. У 2019 році Міжнародний суд ООН встановив, що відокремлення архіпелагу Чагос від Маврикію порушувало міжнародне право. Того ж року Генасамблея ООН закликала Британію повернути острови Маврикію.