У понеділок літак Boeing 737 MAX, випущений американським виробником, приземлився в Китаї. Це може свідчити про відновлення постачання цих літаків для китайських замовників після тимчасового пом’якшення торговельної напруги між США та Китаєм. Літак був пофарбований в ліврею авіакомпанії Xiamen Airlines і прибув до центру добудови Boeing в Чжоушані після вильоту з Сіетла та зупинок для дозаправки на Гаваях і Гуамі. Попередньо Boeing доправив літак до Китаю в березні, але через призупинення прийому нових літаків китайськими авіакомпаніями він повернувся до США в квітні. Утім, після тимчасового зменшення тарифів на 90 днів компанія повідомила про відновлення постачання у червні. Китай є важливим ринком для Boeing, адже складає близько 10% їх комерційного портфеля замовлень. До цього Boeing вже повернув три літаки 737 MAX зі Чжоушаня до США. Компанія також планувала постачити китайським авіакомпаніям ще 50 літаків до кінця року. Все це відбувається на тлі торговельної війни між США та Китаєм, коли Китай призупинив приймання нових літаків Boeing та закупівлю авіаційних комплектуючих у США.
Позначка: Торгівля
-
Квоти замість “торговельного безвізу”
Європейська Комісія встановила квоти на експорт української агропродукції до Європейського Союзу до кінця поточного року. Це рішення призначене для підтримки українських фермерів. Квоти становитимуть 7/12 від звичайних річних обсягів і діятимуть до кінця 2025 року. В Україні сподіваються на швидке укладення нової угоди з ЄС, яка врахує інтереси обох сторін і дозволить зберегти стабільність у торгівлі. У зв’язку з встановленням нових квот, Україна планує змінити свою політику експорту сільськогосподарської продукції, зокрема, збільшити обсяги перероблювання харчових продуктів для компенсації можливих втрат.
-
Найбільше за останні п’ять років: експорт до США з Китаю обвалився
Експорт Китаю до США спад на 34,5% у порівнянні з минулим роком, що є найрізкішим падінням з лютого 2020 року через пандемію Covid-19. Імпорт з США також зменшився більш ніж на 18%, в результаті чого торговий баланс Китаю зі Штатами скоротився на 41,55% до 18 млрд доларів. Загалом, експорт Китаю зріс на 4,8%, але імпорт впав на 3,4%, головним чином через слабкий внутрішній попит. Компенсація цього відбулася за рахунок збільшення поставок до Південно-Східної Азії, Європейського Союзу та Африки. Торговий профіцит Китаю збільшився на 25% до 103,2 млрд доларів у травні. Однак зростання експорту значно сповільнилося порівняно з квітнем, коли поставки до Південно-Східної Азії компенсували падіння до США. США тимчасово знизили тарифи на товари з Китаю, а Китай – на американський імпорт. Трамп звинуватив Китай у порушенні торговельної угоди, укладеної на початку травня, а Китай також звинуватив США у недотриманні умов угоди.
-
Канада продовжила безмитний режим для товарів з України
Міністр фінансів та національних доходів Канади Франсуа-Філіп Шампань оголосив про те, що продовжується безмитний ввіз українських товарів до Канади до 9 червня 2026 року. Це рішення прийнято для підтримки економіки України, яка знаходиться у складній ситуації через боротьбу за свій суверенітет та демократію. За час дії безмитного режиму, Канада імпортувала з України товарів на значну суму, що спричинило значні економічні вигоди як для українських експортерів, так і для канадських імпортерів. Продовження безмитного ввозу українських товарів передбачає нові можливості для економічного співробітництва між двома країнами та допоможе зекономити приблизно 1,2 млн канадських доларів.
-
ЄС оприлюднив квоти на агропродукцію з України
Європейська комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Про це йдеться в документі, опублікованому на сайті Європейського Союзу.
Україна зможе поставити на ринок ЄС в рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі у режимі 7 з 12 місяців року (7/12) пшеницю, борошно й меслин – 583,33 тис. тонн, кукурудзу – 379,167 тис. тонн, ячмень – 204,167 тис. тонн.Обмеження стосуватимуться і м`яса птиці, яких дозволено поставити 52,511 тис. тонн, які в свою чергу розділені таким чином: 4/7 кількості за період 6 червня по 30 вересня та 3/7 від кількості за період з 1 жовтня по 31 грудня. Аналогічний сценарій поставок продукції передбачено для яловичини, експорт якої обмежено 7 тис. тонн, та яєць, обсяг поставки яких має становити 3500 тонн.
Молока і вершків дозволено поставити на ринок ЄС до 31 грудня 2025 року 5833 тонн, сухого молока – 2917 тонн, вершкового масла – 1750 тонн.
Квоти розділені на дві частини: з 6 червня до 30 вересня (4/7 обсягу) та з 1 жовтня до 31 грудня (3/7 обсягу), що дозволяє більш рівномірно розподілити постачання протягом року. Такий крок ЄС спрямований на збереження рівноваги між підтримкою українського експорту та стабільністю європейського ринку агропродукції.
-
НБУ порахував втрати валютної виручки після завершення “торгового безвізу”
Україна втратить в червні-грудні 2025 року близько 800 млн доларів після відновлення 6 червня квот для української агропродукції, яка потраплятиме в країни ЄС. Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, передає Європейська правда в четвер, 5 червня.
За його словами, це відчутно вплине на валютну виручку України. Але вплив не буде критичним. Зокрема, через те, що частина агропродукції раніше почала імпортуватися до ЄС поза межами “економічного безвізу”, зокрема, кукурудза, яйця, цукор, птиця, і витримує конкуренцію на ринках ЄС.
Крім того, позитивно впливає на експорт агротоварів робота морського коридору.
“Валютний ринок точно не є критичним і точно може компенсуватися відповідними заходами монетарної та валютно-курсової політики Національного банку для уникнення негативних ефектів на нашу спроможність забезпечити і стійкість валютного ринку і забезпечити переведення інфляції до 5%-ї цілі”, – заявив Ніколайчук.
Нагадаємо, 6 червня Україна втратить режим “торгового безвізу” з Європейським Союзом, який дозволяв безмитний експорт до європейських країн. Замість повного доступу до ринку українські експортери зможуть скористатися лише 7/12 річних квот, що діяли до війни. Це означає суттєве зменшення обсягів експорту окремих товарів, відповідно і валютної виручки. Квоти на імпорт агропродукції з України до ЄС після закінчення “торговельного безвізу” поширюватимуться на 30 товарів.
ЄС скасує “торговельний безвіз” для України. Як будемо торгувати
-
ЄС продовжив торговельний безвіз для української сталі та заліза
Євросоюз 5 червня продовжив дію пільгового режиму для імпорту української сталі та заліза ще на три роки – після 6 червня 2025 року. Про це повідомила міністерка економіки Юлія Свириденко у четвер, 5 червня.
Відтак, українські виробники зможуть і надалі постачати продукцію до країн ЄС без квот, мит і інших обмежень.
Свириденко назвала рішення вчасним. Міністерка пояснила, що за роки повномасштабної війни українська металургія – одна з гаузей, які зазнали найбільших втрат.
“Частина заводів знищена. Інша – працює на межі. Але вони тримаються та потребують доступу до ринків, щоб зберегти робочі місця, дати валютну виручку країні й працювати для відбудови”, – додала Свириденко.
Вона нагадала, що українська продукція потрібна європейському ринку. Так, у 2024 році українські експортери поставили до ЄС продукції із заліза і сталі на загальну суму понад 1,8 млрд доларів (понад 3,4 млн тонн). Тоді як за перший квартал 2025 року – ще 422 млн доларів (майже 800 тис. тонн).
Очільниця економічного відомства подякувала партнерам у Європейському Союзі за це рішення. -
У Швеції послаблюють 100-річну монополію на продаж алкоголю
У Швеції з 1 червня відбудуться зміни в торгівлі алкоголем. Тепер дрібним виробникам дозволено продавати напої напряму клієнтам, а не через державну мережу магазинів. Це перше послаблення державної монополії на продаж алкоголю, яка існувала понад століття. Мета цих змін – підтримати малий бізнес у галузі алкогольної продукції, але при цьому зберегти основну роль державних магазинів Systembolaget. За новими правилами, бізнес може продавати напої напряму після платної екскурсії на виробництві у певний час. Також продавець повинен нагадати покупцеві про ризики вживання алкоголю. Після шести років планують провести аналіз впливу змін на споживання алкоголю і, за потреби, переглянути законодавство.
-
США підвищать мита на імпортну сталь
Президент США Дональд Трамп оголосив про підвищення мит на імпортовану сталь у країні. За його словами, мито збільшать з 25% до 50%. Трамп розглядав варіант підвищення мита до 40%, але затримки в галузі призвели до вибору 50%. Нове мито повинно сприяти захисту виробників сталі у США від конкуренції з-за кордону. Поки невідомо, коли саме почне діяти нове мито. Американський імпорт сталі становить невеликий відсоток від світових обсягів, а основними постачальниками є Канада, Бразилія, Мексика та Південна Корея. Наразі федеральний апеляційний суд США дозволив адміністрації Трампа стягувати мита.
-
Трамп звинуватив Китай у порушенні тарифної угоди
Президент США Дональд Трамп звинуватив Китай у порушенні торговельної угоди, укладеної на початку травня за підсумками двосторонніх переговорів. Про це він написав у власній соцмережі Truth Social у пʼятницю, 30 травня.
За словами Трампа, угода була укладена, щоб “врятувати Китай від поганої ситуації” і там, “м’яко кажучи, почалися “громадянські заворушення”.
“Я уклав швидку угоду з Китаєм, щоб врятувати їх від того, що, на мою думку, могло бути дуже поганою ситуацією, і я не хотів, щоб це сталося. Завдяки цій угоді все швидко стабілізувалося, і Китай повернувся до звичайної роботи. Всі були щасливі”, – написав він.
Але, як стверджує Дональд Трамп, “Китай, що, мабуть, не є для декого несподіванкою, повністю порушив угоду з нами”.
При цьому президент США не уточнив, як саме Китай порушив угоду, а також як саме американська сторона буде реагувати.
Як відомо, згідно з домовленістю, США мали тимчасово знизити тарифи на товари Китаю зі 145% до 30%, а Китай – знизити мита на американський імпорт зі 125% до 10%. Також країни домовилися створити “механізм для продовження обговорень щодо економічних і торговельних відносин”.