Позначка: Торгівля

  • Сусіди України проти нової торговельної угоди

    Сусіди України проти нової торговельної угоди

    П’ять країн Європейського Союзу – Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія – виступили проти нової торговельної угоди між ЄС та Україною. Вони стверджують, що ця угода може викликати нестабільність на аграрних ринках ЄС. Єврокомісія пропонує угоду на базі поглибленої зони вільної торгівлі замість попередньої угоди, яка закінчилася в червні. П’ять країн висловили своє незадоволення під час засідання Ради ЄС з сільського господарства, вказуючи на те, що угода з Україною може погіршити ситуацію на європейських ринках. Єврокомісар з сільського господарства також підтвердив обговорення угоди з Україною на засіданні Ради ЄС. П’ять країн продовжують тиснути на зміни в угоді про зону вільної торгівлі з Україною.

  • Україна різко знизила темпи експорту зерна

    Україна різко знизила темпи експорту зерна

    Україна з початку нового сезону експортувала 486 тис. тонн зернових та зернобобових культур, що на 1,51 млн тонн менше, ніж у той же період минулого року. Найбільше експортували кукурудзу – 309 тис. тонн, що на 69,1% менше, ніж у попередньому році. Експорт пшениці склав 172 тис. тонн, що на 76,5% менше, ніж рік тому. Ячменю експортували лише 2 тис. тонн, що на 99,2% менше, ніж у попередньому році. Жита поки не експортували зовсім. Експорт борошна становив 1,7 тис. тонн, що на 37,0% менше, ніж у минулому році.

  • Низка країн ЄС вимагає перегляду торгівельної угоди з Україною

    Низка країн ЄС вимагає перегляду торгівельної угоди з Україною

    Кілька країн Європейського Союзу, а саме Польща, Словаччина, Угорщина та Болгарія, висловили незадоволення стосовно нової торгівельної угоди з Україною. Вони вважають, що ця угода не враховує інтереси фермерів їх країн і вимагають її переглянути. Крім того, ці країни закликають захистити своїх фермерів від конкуренції з боку українських сільськогосподарських товарів. Вони також вимагають, щоб Україна відповідала санітарним та екологічним нормам ЄС, а також дотримувалась певних цінових обмежень на свою агропродукцію. Ці країни стурбовані низькими цінами на українські товари, які, на їхню думку, можуть шкодити внутрішньому ринку ЄС.

  • Нові тарифи Трампа анулюють взаємну торгівлю – єврокомісар

    Нові тарифи Трампа анулюють взаємну торгівлю – єврокомісар

    Європейський комісар з торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович заявив, що в разі введення американським президентом Дональдом Трампом мит у 30% на імпорт з Європи, торгівля між ЄС і США стане практично неможливою. Ці мита загрожують призвести до заборони торгівлі, яка щоденно оцінюється в понад 4,4 млрд євро. Євросоюз у відповідь на це відклав запровадження контртарифів на американські товари, але розглядає можливість розширення санкцій до 72 мільярдів євро. Позиції країн ЄС щодо цієї ситуації різняться, наприклад, Франція настоює на жорсткій відповіді, тоді як Італія та країни Східної Європи застерігають від ескалації конфлікту. Трамп раніше загрожував ввести 30% мита на імпорт з ЄС та Мексики, що викликало критику з боку президента Франції Еммануеля Макрона.

  • Торгівельний дефіцит України сягнув $18 млрд

    Торгівельний дефіцит України сягнув $18 млрд

    У січні-червні 2025 року Україна імпортувала товарів на $38,3 млрд, тоді як експорт становив лише $20 млрд. Про це свідчать дані Державної служби статистики.
    Загальний товарообіг за цей період сягнув $58,3 млрд.
    Оподаткований імпорт становив $28,9 млрд, або 76% загального обсягу ввезення. Податкове навантаження оцінюється в $0,52 за кілограм.
    Найбільше товарів імпортували з Китаю (на $8,2 млрд), Польщі ($3,5 млрд) і Німеччини ($3,2 млрд).
    Тоді як експортували найбільше товарів до Польщі (на $2,4 млрд), Туреччини ($1,7 млрд), Італії ($1,2 млрд).
    Основну частку в структурі імпорту займали машини, обладнання та транспорт, продукція хімічної промисловості, а також паливно-енергетичні товари. Загалом ці три категорії охоплюють 68% від усього імпорту. Від їхнього митного оформлення держава отримала понад 229 млрд грн.
    У структурі експорту переважали продовольчі товари (понад $11 млрд), метали($2,3 млрд) та машинобудівна продукція($1,9 млрд).
    Водночас вивізне мито, яке стягувалося під час митного оформлення відповідних товарів, принесло бюджету 137,6 млн грн.

  • Трамп оприлюднив нові “тарифні листи” до партнерів США

    Трамп оприлюднив нові “тарифні листи” до партнерів США

    Президент США Дональд Трамп у Truth Social опублікував нові листи до торгових партнерів США про тарифи, з найвищою ставкою 40%. Про це повідомляє The Guardian.
    Зазначається, що Туніс зіткнеться з 25% митом на товари, що імпортуються до США, для Індонезії тарифи складуть 32%, для Бангладешу і Сербії – 35%, Боснії – 30%, для Камбоджі та Таїланду – 36%”.
    Разом із листами, які вже були надіслані раніше, кількість повідомлень досягла 14.
    Як відомо, Трамп вже оголосив про 25% мита на товари з Японії, Південної Кореї, Малайзії та Казахстану. Він обклав митом у 30% Південну Африку та митом у 40% Лаос і М’янму.
    Повідомляється, що М’янма та Лаос поки що постраждали найбільше. Південно-східноазійська країна Лаос, яку США була сильно бомбили під час холодної війни, має рівень бідності 18,3%. М’янма досі оговтується від руйнівного землетрусу та років громадянської війни після військового перевороту 2021 року”.
    Раніше міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Штати близькі до укладення кількох торгівельних угод напередодні крайнього терміну 9 липня, коли мали набути чинності вищі тарифи.
    Трамп пригрозив додатковими митами країнам, що підтримують БРІКС

  • У Москві відреагували на “митну” погрозу Трампа

    У Москві відреагували на “митну” погрозу Трампа

    Заступник голови Ради безпеки Росії та колишній президент Дмитро Медведєв у понеділок, 7 липня, в соцмережі Х опублікував пост-відповідь на заяву глави Білого Дому щодо 10% мита за підтримку БРІКС.

    Він заявив, що рішення американського президента вказує на те, що союз, створений Бразилією, Росією, Індією, Китаєм та Південною Африкою, поступово посилює свій авторитет на міжнародній арені.

    “Трамп об’явив, що на будь-яку країну, яка підтримує політику БРІКС, буде накладено додатковий 10%-й тариф. Так що ми все робимо правильно!”

    БРІКС – це міжнародне об’єднання, створене Бразилією, Росією, Індією, Китаєм і Південною Африкою у період 2009 – 2010 років. Основною метою організації є посилення економічної, політичної та соціальної співпраці серед країн-учасниць. Союз прагне створити альтернативу існуючим західним інституціям і збільшити вплив на глобальні процеси.

    Останні зміни в складі організації ознаменували приєднання до БРІКС у 2024 році таких країн, як Іран, Єгипет, Ефіопія та Об’єднані Арабські Емірати. Тим часом Аргентина вирішила відмовитися від членства після перемоги нового президента Хав’єра Мілея, орієнтованого на західну політику.

    Згідно з попередніми повідомленнями, Трамп оголосив про санкції проти країн, які долучаться до того, що він назвав “антиамериканською політикою БРІКС”, встановлюючи торговельні бар’єри.

    Раніше повідомлялося також, що учасники саміту БРІКС засудили односторонні санкції, а також “напади” на мости та залізничну інфраструктуру у Росії, що нібито призвели до численних жертв.

  • Трамп пригрозив додатковими митами країнам, що підтримують БРІКС

    Трамп пригрозив додатковими митами країнам, що підтримують БРІКС

    Країни, які підтримують політику альянсу БРІКС, що суперечить інтересам США, зіткнуться з додатковими 10% тарифами. Про це заявив президент США Дональд Трамп, передає BBC у понеділок, 7 липня.
    “Будь-яка країна, яка приєднається до антиамериканської політики БРІКС, буде обкладена додатковими 10% тарифами. Винятків з цієї політики не буде”, – наголосив американський лідер.

    Коментарі Трампа прозвучали після того, як члени БРІКС розкритикували його тарифну політику, а також запропонували реформи Міжнародного валютного фонду та способи оцінки основних валют.

    Видання зазначає, що президент США давно критикує БРІКС, бо альянс, покликаний посилити позиції країн-членів на міжнародній арені, щоб кинути виклик США та Західній Європі.

    Минулого року список членів БРІКС розширився за межі Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки, включивши до нього Єгипет, Ефіопію, Індонезію, Іран, Саудівську Аравію та Об’єднані Арабські Емірати.

  • ЄС збільшив квоти на імпорт української агропродукції – ЗМІ

    ЄС збільшив квоти на імпорт української агропродукції – ЗМІ

    Європейський Союз збільшив квоти на імпорт продукції сільського господарства з України в рамках переглянутої угоди про вільну торгівлю. Це означає, що Україна зможе експортувати більше пшениці, цукру, ячменю та м’яса птиці до країн ЄС без сплати мит. Ця ініціатива прийнята після тимчасового скасування мит і квот на українську сільськогосподарську продукцію у зв’язку з вторгненням Росії та загрозою для чорноморських судноплавних шляхів. Нова угода між ЄС та Україною, яка охоплює 40 товарів, ще має бути схвалена державами-членами ЄС. За оцінками НБУ, Україна може втратити близько 800 млн доларів після відновлення квот на експорт агропродукції до ЄС.

  • На Донеччині військовий намагався продати 12 гранатометів

    На Донеччині військовий намагався продати 12 гранатометів

    Правоохоронці затримали військовослужбовця, який намагався продати зброю, яка перебувала на балансі його військової частини в Донецькій області. Про це повідомило ДБР в середу, 2 липня.
    За даними слідства, у квітні поточного року чоловік через соцмережі знайшов “клієнта” та обміняв вкрадені 26 гранат і 9 гранатометів на дрон. Потім цей дрон був проданий цивільному з Харківщини за 40 тис. грн.
    “Після успішної оборудки військовий намагався продати ще 9 гранат і 3 гранатомети за 65 тис. грн, але був затриманий оперативниками ДБР. Загалом задокументовано факти збуту 35 гранат і 12 гранатометів, що належали його підрозділу. Орієнтовна вартість зброї складає понад 1,7 млн грн”, – йдеться у повідомленні.
    Працівники ДБР знайшли і вилучили всю зброю, у тому числі вже продану, а також вилучили дрон. Після всіх необхідних юридичних процедур зброя буде повернута ЗСУ.
    Військовослужбовцю повідомили підозру у привласненні бойових припасів та вибухових речовин із використанням службового становища в умовах воєнного стану, носінні, придбанні та збуті бойових припасів, вибухових речовин та пристроїв без передбаченого законом дозволу (ч.4 ст.410, ч.1 ст.263 КК України). Йому загрожує до 15 років позбавлення волі.
    Суд вже обрав фігуранту запобіжний захід – тримання під вартою з можливістю внесення застави.
    Раінше в Україні затримали шістьох торговців трофейною зброєю. Серед вилученого у зловмисників – російські автомати, снайперські гвинтівки, гранатомети та вибухівка.
    Також СБУ затримала чотирьох ділків, які нелегально вивозили озброєння з районів бойових дій та намагалися продати її криміналітету.