NASA опублікувало нові знімки туманності NGC 6334, відомої як “Котяча Лапа”, які були зроблені космічним телескопом Джеймса Вебба. На фото видно великі “пальці”, в яких формуються молоді зорі. Ця ділянка зореутворення знаходиться за 4000 світлових років у сузір’ї Скорпіона. На знімках можна побачити різні елементи, такі як помаранчево-коричневий пил, темні порожнини, вогненно-червоні згустки та інші. Астрономи досі вивчають процес зореутворення, а телескоп Вебба допомагає їм розкрити нові аспекти Всесвіту.
Позначка: Телескоп
-
Телескоп Джеймса Вебба вперше зробив чітке фото далекої планети
Космічний телескоп Джеймса Вебба вперше зробив пряме зображення екзопланети, маса якої схожа на Сатурн.
Планета TWA 7b розташована на відстані 110 світлових років від Землі, повідомляє The Guardian із посиланням на дослідження, опубліковане у журналі Nature.
Це справжній прорив у спостереженнях за далекими світами. Адже зазвичай планети за межами Сонячної системи (екзопланети) виявляють непрямими методами -наприклад, за тінню, яку вони кидають на свою зірку. Але цього разу вчені змогли зробити прямий знімок планети завдяки новому пристрою телескопа, який створює ефект затемнення, маскуючи яскраве світло зорі.
TWA 7b -унікальна: її маса приблизно дорівнює Сатурну, але вона у 10 разів менша за будь-яку екзопланету, яку раніше спостерігали прямим методом. Вона обертається навколо молодої зірки -їй лише близько 6 мільйонів років. Планета розташована дуже далеко від свого світила -приблизно у 50 разів далі, ніж Земля від Сонця. Це означає, що її орбітальний період триває кілька сотень років.
Це відкриття не лише демонструє технічні можливості телескопа Вебба, а й допомагає краще зрозуміти формування планетних систем. Дослідники сподіваються, що подібні спостереження дозволять наблизитися до виявлення умов для життя за межами Сонячної системи.
Anne-Marie Lagrange et. al/Nature -
Хаббл показав сліди зоряного вибуху у Великій Ведмедиці
Космічний телескоп Хаббл зробив вражаюче зображення далекої галактики IC 758, що розташована в сузір’ї Великої Ведмедиці – за 60 мільйонів світлових років від Землі.
Як повідомляє Європейське космічне агентство (ESA), у 1999 році в цій галактиці зафіксували потужний вибух наднової SN 199bg. Цей зоряний “смертельний спалах” відбувся на останньому етапі життя масивної зорі, яка була значно більша за наше Сонце.
На фото IC 758 виглядає спокійною – блакитні спіральні рукави м’яко огортають туманний центр, а блідо-жовта смуга в центрі світиться найяскравіше. Однак у серці цієї краси колись вибухнула зоря, розірвавши себе та змінивши навколишній простір.
Фахівці ESA пояснюють: вибух наднової – це не просто кінець зірки, а й явище, що впливає на весь міжзоряний простір навколо. Викинуті шари газу й пилу “перемішують” навколишній простір, можуть запобігати утворенню нових зірок або, навпаки, провокувати нові зоряні спалахи.
“Це міжзоряне струшування може розсіювати та нагрівати сусідні газові хмари і запобігати утворенню нових зірок або стикати їх, спричиняючи вибухи нових зір. Відкинуті шари також стають складниками для нових зірок”, – пояснюють науковці.
Наразі астрономи не знають, наскільки масивною була зоря, що вибухнула. Однак спостереження за іншими зорями в регіоні – особливо за допомогою Хаббла – можуть допомогти розкрити більше деталей про життя й смерть цього космічного гіганта. -
Телескоп Джеймса Вебба знайшов унікальних коричневих карликів
Космічний телескоп імені Джеймса Вебба виявив дев’ять нових коричневих карликів у Молекулярній хмарі Персея – це регіон активного зореутворення, що розташований приблизно за 1000 світлових років від Землі. Про це повідомляє видання Space.
Коричневі карлики – це астрономічні об’єкти, які формуються як зірки, але не мають достатньо маси, щоб запустити термоядерний синтез водню. Їх іноді називають “невдалими зірками”.
Серед нових знахідок -два надзвичайно малі об’єкти, маса яких становить лише вдвічі більше, ніж у Юпітера. Це кидає виклик попереднім уявленням, згідно з якими мінімальна маса коричневого карлика мала б становити щонайменше 13 мас Юпітера.
Ще одна сенсація: один із карликів має диск із пилу та газу, схожий на ті, з яких формуються планети. Астрономи вважають, що цей об’єкт потенційно може бути “будівельним майданчиком” для нових світів.
Крім того, у спектрах кількох карликів виявили сліди загадкових вуглеводнів – сполук водню й вуглецю, які досі фіксували лише в атмосфері Сатурна та його супутника Титана. Їх походження в цій частині галактики залишається невідомим і стане предметом майбутніх досліджень. -
Телескоп Вебба показав найдавніше світло у Всесвіті
Космічний телескоп Джеймса Вебба зробив унікальне зображення, яке показує найдавніше зоряне світло і дозволяє нам побачити перші галактики, які коли-небудь утворилися. Для створення цього знімка було витрачено 120 годин спостережень і зроблено дев’ять окремих знімків. На зображенні видно скупчення галактик Abell S1063, що знаходиться на відстані близько 4,5 мільярда світлових років від нас і має масу у трильйон разів більшу за масу Сонця. Це космічне явище вражає своєю унікальністю, оскільки гравітаційне лінзування цього скупчення дозволяє нам бачити навіть ті галактики, які знаходяться за межами досяжності звичайних телескопів. На зображенні видно яскраву еліптичну галактику в центрі, а червоні дуги навколо неї представляють світло від неймовірно віддалених галактик, яке до нас дійшло з самого початку існування Всесвіту. Наступним кроком буде вивчення походження та віку цих об’єктів.
-
Телескоп Джеймса Вебба знайшов “копію” Чумацького Шляху
Астрономи виявили у віддаленому куточку Всесвіту галактику, яка дуже схожа на наш Чумацький Шлях, але вона значно більша й активніша. Галактику позначили як J0107a і вона була помічена такою, якою вона виглядала 11,1 мільярда років тому, у ранні часи Всесвіту. Дослідження об’єкта проводилося за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба. Виявлено, що J0107a має спіральну форму з баром – прямою смугою зірок і газу, що проходить через центр, схожу на нашу Галактику. Проте, ця галактика має десять разів більшу масу, темп зореутворення у 300 разів інтенсивніший і є компактнішою за розміром. Це відкриття змінює уявлення астрономів про формування галактик, оскільки вважалося, що такі впорядковані структури з’являлися значно пізніше. J0107a є однією з найдавніших галактик з баром, що є важливим елементом у формуванні нових зірок.
-
Хаббл зняв похилену галактику NGC 3511
Європейське космічне агентство (ESA) опублікувало свіже фото галактики NGC 3511, зняте телескопом Хаббл. Галактика знаходиться на відстані близько 43 мільйонів світлових років від Землі у сузір’ї Чаші. На знімку видно спіральну галактику, яка виглядає дуже вражаюче через свій нахил під кутом близько 70 градусів до телескопа. У центрі галактики помітний жовтуватий колір, а край диска має блакитний відтінок. Червоні плями по галактиці свідчать про активні зони створення нових зірок. NGC 3511 досліджується в рамках проекту Хаббла, де астрономи вивчають цикл зореутворення у 55 найближчих галактиках. Фотографії знімаються з використанням п’яти світлофільтрів, що дозволяє вченим вивчити колір, вік та інтенсивність зореутворення. Ці дослідження допомагають краще розібратися у процесі зародження нових зірок у Всесвіті.