Лівий берег

Позначка: Тегеран

  • Трамп застеріг лідера Ірану напередодні ядерних переговорів

    Трамп застеріг лідера Ірану напередодні ядерних переговорів

    Президент США Дональд Трамп звернувся із заявою до верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї напередодні ядерних переговорів, які заплановані в Омані. Про це в четвер, 5 лютого, повідомляє NBC News.

    Як зазначив Трамп в інтерв’ю, Хаменеї має привід для “великого хвилювання” у зв’язку з майбутньою зустріччю. Ця заява прозвучала на тлі непростого процесу підготовки переговорів, під час якого Іран наполягав на зміні місця проведення. Спочатку подія мала відбутися в Туреччині, однак США, хоча і неохоче, погодилися на перенесення переговорів в Оман.

    За інформацією джерел у Білому домі, які надали коментар на умовах анонімності, рішення не ігнорувати переговори було прийняте під тиском зі сторони арабських і мусульманських лідерів. Вони наполягали на збереженні діалогу, незважаючи на спроби іранської сторони скоротити порядок денний і змінити локацію. Схвалення Вашингтоном нового місця зустрічі вважалося більше жестом підтримки регіональних союзників, ніж сигналом ослаблення позиції щодо Ірану.

    Попри офіційне погодження на переговори, у Вашингтоні панує значний скепсис щодо їхньої результативності. За словами представників адміністрації, очікування залишаються низькими.

    Як відомо, переговори проводяться на тлі масштабної військової активності США в регіоні. Американська сторона направила в зону Перської затоки авіаносну ударну групу на чолі з USS Abraham Lincoln, а також розмістила винищувачі F-35 і F-15E у безпосередній близькості до потенційних зон бойових дій. Пентагон також розгорнув додаткові системи протиповітряної оборони THAAD і Patriot у низці країн, включаючи Йорданію, Кувейт, Бахрейн, Саудівську Аравію та Катар.

    Ситуація загострюється ще й через супутникові знімки Planet Labs, які показали активні відновлювальні роботи на ключових ядерних об’єктах Ірану в Натанзі та Ісфагані. Ці об’єкти були пошкоджені під час минулорічного конфлікту з Ізраїлем. Свіжі зображення демонструють завершення основних ремонтних робіт – знову з’явилися дахи, що може свідчити про перехід до відновлення функціональності об’єктів. Експерти припускають, що реконструкція може приховувати спроби зберегти обладнання або матеріали для ядерної програми. Особливу стурбованість викликає Натанз – один із головних центрів зі збагачення урану, який відіграє ключову роль у можливих військових ядерних амбіціях Ірану.

    Трамп погрожує Ірану ударом. В Тегерані відповіли

  • Ультиматум Трампа. Армада США біля Ірану

    Ультиматум Трампа. Армада США біля Ірану

    Президент США Дональд Трамп заявив про наближення до берегів Ірану масштабного американського флоту і закликав Тегеран негайно сісти за стіл переговорів для укладення ядерної угоди, погрожуючи масштабним ударом.
    Вимоги Трампа
    За словами Трампа, авіаносна ударна група на чолі з авіаносцем “Авраам Лінкольн” (USS Abraham Lincoln) вже знаходиться на шляху до регіону. Він підкреслив, що цей флот за своєю потужністю значно перевищує сили, які раніше були розгорнуті США біля берегів Венесуели.
    “Величезна армада прямує в Іран. Вона рухається швидко, з великою силою, ентузіазмом і цілеспрямованістю… Як і у випадку з Венесуелою, він готовий, бажає і здатен швидко виконати свою місію, з швидкістю і насильством, якщо це буде необхідно”, – написав Трамп у своїй соцмережі.
    Він додав, що головною вимогою Вашингтона залишається відмова Тегерана від ядерних амбіцій. Президент США закликав іранську владу укласти “справедливу угоду”, яка б гарантувала відсутність ядерної зброї.
    “Як я вже казав Ірану раніше, укладіть угоду! Вони цього не зробили, і відбулася операція “Північний молот”, яка призвела до значних руйнувань в Ірані. Наступний удар буде набагато гіршим! Не допустіть, щоб це повторилося”, – написав президент США.
    Що за кораблі
    Про прибуття на Близький Схід ударної групи на чолі з авіаносцем Abraham Lincoln у понеділок офіційно оголосило Центральне командування США. Група більше тижня добиралася туди від берегів Південно-Східної Азії.
    Де саме зараз знаходиться група, військові не говорять, але сервіс FlightRadar24 у понеділок зафіксував політ конвертоплана Osprey між точкою в Індійському океані біля берегів Омана і сушею. Osprey базуються на авіаносці, і від цієї точки в океані до іранського берега — приблизно 800 км на північ.
    На авіаносці Abraham Lincoln можуть базуватися до 90 літаків і вертольотів.
    Окрім флагмана і охоронних та допоміжних кораблів, до складу авіаносної групи входять три есмінці, озброєних зокрема крилатими ракетами Tomahawk.
    У США в регіоні, за даними з відкритих джерел, є вісім постійних військових баз (найбільша — база авіації і флоту Аль-Удейд у Катарі) і більше десятка тимчасових. Чисельність особового складу на них експерти оцінюють у 40-50 тисяч осіб.
    Однак головною силою при ударі по Ірану, як пояснюють військові оглядачі, може стати все ж авіаносна група з її десятками літаків і ракет.
    Крім того, в ударі можуть взяти участь стратегічні бомбардувальники, які в перекиданні в регіон не потребують: вони можуть злетіти зі своїх постійних баз і з дозаправкою долетіти до районів запуску ракет.
    Чекати удар?
    У світовій пресі з’являються припущення, що тепер, коли угруповання навколо Ірану зібране, удар може бути нанесений вже наприкінці цього тижня.
    Але численні коментатори з числа журналістів і політиків, а також військові оглядачі, визнають, що передбачити, чи буде удар чи ні, неможливо. Все залежить від рішення президента США, а він малопередбачуваний.
    Дональд Трамп ще з початку січня погрожував керівництву іранської теократії ударами, якщо ті, як писав президент США у своїй соцмережі, почнуть вбивати протестувальників. Крім того, три тижні тому він закликав учасників масових виступів продовжувати боротьбу і запевнив, що «допомога вже в дорозі».
    Відтоді, за даними з різних джерел, в Ірані було вбито вже багато тисяч учасників демонстрацій, але Дональд Трамп кілька разів заявляв, що іранська влада після його попереджень вирішила не страчувати 800 заарештованих демонстрантів. Тегеран це заперечує.

  • США перекидають авіаносну групу на Близький Схід – ЗМІ

    США перекидають авіаносну групу на Близький Схід – ЗМІ

    Авіаносна група США направляється на Близький Схід через загострення відносин з Іраном. Президент Дональд Трамп розглядає можливість використання військової сили. За інформацією з Fox News, авіаносець USS Abraham Lincoln може бути переміщений у цей регіон. Американські військові готуються розгорнути додаткові сили на місці для можливої військової операції проти Ірану. Планується доставка систем протиракетної оборони для захисту військових баз та Ізраїлю. Трамп розглядає різні сценарії для реагування на дії Тегерана, включаючи обмежені військові дії. Низка країн та Ізраїль радять США утриматися від ударів по Ірану до ослаблення його влади.

  • В Ірані заявили про 12 тисяч жертв репресій

    В Ірані заявили про 12 тисяч жертв репресій

    Редакційна колегія Iran International заявила, що під час масових протестів в Ірані загинули щонайменше 12 000 осіб, більшість з яких були молоді люди до 30 років.
    “Іран перебуває під скоординованою блокадою, спрямованою не тільки на контроль безпеки, але й на приховування правди. Відключення Інтернету, порушення зв’язку, закриття ЗМІ та залякування журналістів і свідків вказують на одну мету: не допустити, щоб величезний історичний злочин став відомим”, – зазначили у заяві.
    Водночас у “найбільшій різанині в сучасній історії Ірану, яка відбулася переважно протягом двох ночей поспіль, у четвер та п’ятницю, 8 та 9 січня”, було вбито щонайменше 12 000 осіб.
    Убиті були переважно розстріляні силами Корпусу ісламської революційної гвардії та Басідж. ЗМІ наголосили, що вбивство було повністю організованим.
    “Сотні національних і місцевих газет, що є безпрецедентним явищем в історії іранської преси, з четверга замовкли. Сьогодні, крім Ісламської Республіки Іранської телерадіокомпанії (IRIB), всередині країни залишається активними лише кілька новинних веб-сайтів, і вони також працюють під цензурою та прямим контролем служб безпеки. Це не “кризове управління”. Це визнання страху, що правда буде розкрита”, – наголосили у виданні.
    Журналісти окремо закликали надсилати документи, відеозаписи, фотографії, аудіозаписи свідчень та інформацію, що стосується загиблих, медичних центрів, місць зіткнень, часу та місця інцидентів, а також будь-які інші підтверджені деталі подій.
    Раніше іранський посадовець заявив про 2 тисячі загиблих під час протестів. Як відомо, акції протесту в Ірані почалися 28 грудня на головному міському базарі Тегерана, де власники магазинів закрили свої торговельні точки на знак незгоди у зв’язку з погіршенням економічної ситуації у країні.

    Комунікаційні обмеження, включно з відключенням інтернету, ускладнили збір інформації. За даними правозахисної організації HRANA, до вечора понеділка затримали понад 10 тисяч осіб.

    Іранська влада звинувачує США та Ізраїль у розпалюванні заворушень. Водночас уряд висловлює готовність до діалогу з Вашингтоном.

    У відповідь на насильство щодо протестувальників, президент США Дональд Трамп неодноразово погрожував втручанням у разі подальшого застосування сили проти мирного населення.

    Іранська влада відповіла різкою заявою: спікер парламенту Мухаммад Багер Калібаф попередив США, що у разі нападу на Іран цілями стануть не лише “окуповані території (Ізраїль), але й усі американські військові бази та кораблі”.
    Нині глава Білого дому розглядає низку варіантів військових дій щодо Ірану, втім, жоден з них не передбачає розгортання американських військ на території країни.
    Раніше ЗМІ на тлі протестів в Ірані писали, що верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї втече до Москви, якщо його режим впаде.

  • В Ірані заявили про 2 тисячі загиблих під час протестів

    В Ірані заявили про 2 тисячі загиблих під час протестів

    В Ірані близько 2 тисяч людей, включно з силовиками, загинули під час протестів, повідомив іранський посадовець, що стало першим офіційним визнанням такої кількості жертв на тлі масових акцій протесту по всій країні. Про це пише Reuters.

    За його словами, людей, яких він назвав терористами, звинувачують у смерті як протестувальників, так і силовиків. Водночас посадовець не уточнив, скільки саме загинуло представників кожної сторони. Як відомо, акції протесту в Ірані почалися 28 грудня на головному міському базарі Тегерана, де власники магазинів закрили свої торговельні точки на знак незгоди у зв’язку з погіршенням економічної ситуації у країні.

    Комунікаційні обмеження, включно з відключенням інтернету, ускладнили збір інформації. За даними правозахисної організації HRANA, до вечора понеділка затримали понад 10 тисяч осіб.

    Іранська влада звинувачує США та Ізраїль у розпалюванні заворушень. Водночас уряд висловлює готовність до діалогу з Вашингтоном.

    Міжнародні спостерігачі вказують, що справжня кількість жертв може бути значно вищою за офіційні дані.

    У відповідь на насильство щодо протестувальників, президент США Дональд Трамп неодноразово погрожував втручанням у разі подальшого застосування сили проти мирного населення.

    Іранська влада відповіла різкою заявою: спікер парламенту Мухаммад Багер Калібаф попередив США, що у разі нападу на Іран цілями стануть не лише “окуповані території (Ізраїль), але й усі американські військові бази та кораблі”.
    Нині глава Білого дому розглядає низку варіантів військових дій щодо Ірану, втім, жоден з них не передбачає розгортання американських військ на території країни.
    Раніше ЗМІ на тлі протестів в Ірані писали, що верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї втече до Москви, якщо його режим впаде.

  • “Смерть диктатору”. Влада в Ірані впаде?

    “Смерть диктатору”. Влада в Ірані впаде?

    В Ірані тривають масові протести. Під контроль протестувальників вже потрапили два міста на заході країни. Спочатку через обвал національної валюти та величезну інфляцію страйк влаштували торговці на Великому базарі в Тегерані. Потім протести охопили майже всю країну.
    За даними американського агентства Human Rights Activist News Agency (HRANA), протести на цей момент поширилися на 111 міст і селищ у всіх провінціях Ірану.
    За повідомленнями, під час заворушень загинули щонайменше 34 протестувальники та четверо співробітників сил безпеки, 2200 демонстрантів були заарештовані.
    Протест разростає
    За останній рік ріал впав до рекордно низького рівня, а інфляція злетіла до 40% — санкції у зв’язку з ядерною програмою Ірану душать економіку, вже ослаблену неефективним управлінням і корупцією з боку уряду.
    Незабаром до протестів приєдналися студенти університетів, і вони почали поширюватися на інші міста, де натовпи часто скандували гасла проти верховного лідера країни аятоли Алі Хаменеї, а іноді й на підтримку Рези Пехлеві, сина покійного колишнього шаха Ірану, що перебуває в еміграції.
    Натовпи протестувальників у Казвіні, на північний захід від Тегерана, скандували гасла, зокрема “Смерть диктатору” — маючи на увазі Хаменеї — а також “Хай живе шах”.
    У Лордеґані, за повідомленнями Fars, у середу під час протестів було вбито двох поліцейських. У повідомленні додається, що поліцейських застрелили озброєні люди, які входили до групи «повстанців». Перевірити ці дані поки не вдалося, оскільки незалежним міжнародним ЗМІ або не дозволяють вести репортажі з Ірану, або вони стикаються з серйозними обмеженнями на пересування, навіть якщо їм вдається отримати дозвіл на зйомку.
    Однак Лордеґан став ареною жорстоких зіткнень під час заворушень, у результаті яких минулого четверга було вбито двох протестувальників.
    Реакція влади
    Після засідання кабінету міністрів у середу віце-президент з виконавчих питань Мохаммад Джафар Каємпана заявив, що президент Масуд Пезешкіан віддав наказ не вживати «жодних заходів» проти мирних протестувальників.
    «Ті, хто носить вогнепальну зброю, ножі та мачете і нападає на поліцейські відділки та військові об’єкти, є повстанцями, і ми повинні відрізняти протестувальників від повстанців», — додав він.
    Державні ЗМІ також повідомили, що уряд почав виплачувати нову щомісячну допомогу у розмірі 7 доларів, щоб полегшити тягар високої вартості життя. Її отримуватимуть 71 мільйон громадян країни.
    Аятола Хаменеї, який має абсолютну владу в Ірані, заявив у суботу, що влада повинна «вести діалог із протестувальниками», але «повстанців потрібно поставити на місце».
    Відключили інтернет
    ЗМІ повідомляють, що іранська влада у четвер відключила доступ до інтернету в столиці та деяких інших регіонах країни, оскільки тривають масові протести проти уряду.
    У NetBlocks повідомили, що, за їхніми даними, “Іран зараз перебуває у стані загальнонаціонального відключення інтернету; цей інцидент є наслідком серії посилених заходів цифрової цензури, спрямованих проти протестів по всій країні, і обмежує право громадськості на спілкування у критичний момент”.
    Один джерело CBS News у столиці повідомив, що “у Тегерані зібралися величезні натовпи. Це безпрецедентно”, і підтвердив, що інтернет не працює для більшості мешканців міста.
    Там додали, що деякі люди, які мають більш надійні бізнес-акаунти, все ще можуть користуватися інтернетом. Згодом це джерело стало недоступним, що свідчить про подальше поширення відключення.
    У соціальних мережах, переважно від антиурядових активістів, з’явилися повідомлення про те, що веб-сервіси також не працюють або сильно обмежені у містах Ісфахан, Лодеган, Абданан і деяких районах Шираза.
    Як пише CBS News, відключення інтернету сталося в той момент, коли іранці почали виходити на вулиці і вигукувати гасла проти режиму.

  • Протести в Ірані: у Тегерані заарештували студентів

    Протести в Ірані: у Тегерані заарештували студентів

    Під час протестів в Ірані, котрі тривають уже четвертий день, з’явилися перші затримані. Мова про чотирьох студентів Тегеранського університету. Про це повідомляє anews у середу, 31 грудня.
    Яке саме відомство здійснило їх затримання та де вони нині утримуються, наразі невідомо.
    Раніше університетська газета Amir-Kabir повідомляла, що будівлю вишу оточили сили безпеки. Студентів, які брали участь у протестах, силовики заблокували на території центрального кампусу.
    Акції протесту розпочалися 28 грудня на головному міському базарі Тегерана, де власники магазинів закрили свої торговельні точки на знак незгоди у зв’язку з погіршенням економічної ситуації у країні. До демонстрацій приєдналися жителі не лише Тегерана, а й інших великих міст Ірану.
    30 грудня з’явилися повідомлення про перші сутички протестувальників із поліцією та про застосування силовиками сльозогінного газу для розгону демонстрантів. Водночас ЗМІ зазначили, що протест набув політичного характеру: серед гасел учасників з’явилися “Смерть диктатору” та “Хай живе король”. Перше гасло може стосуватися верховного духовного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї. Друге, ймовірно, закликає до відновлення монархії, поваленої в Ірані внаслідок ісламської революції 1978-1979 років.
    Того ж дня президент Ірану Масуд Пезешкіан повідомив, що доручив міністру внутрішніх справ розпочати діалог із представниками протестувальників. Водночас іранські силові структури заявили про “змову за участю зовнішніх ворогів” з метою спровокувати заворушення та закликали громадян не брати участі у протестах.
    Раніше американський президент Дональд Трамп в ізраїльському Кнесеті заявив, що США готові взаємодіяти з Іраном. Тегеран, імовірно, прагне поліпшити відносини з Вашингтоном.
    Іран розкритикував відновлення санкцій ООН

  • Тегеран охопили наймасовіші за три роки протести

    Тегеран охопили наймасовіші за три роки протести

    У Тегерані спалахнули наймасовіші за останні три роки акції протесту. Причиною цього стали стрімке падіння національної валюти до історичного мінімуму – понад 1,4 млн ріалів за долар США – та відставка голови Центрального банку Ірану Мохаммеда Рези Фарзіна. Про це в понеділок, 29 грудня, повідомило АР.

    Згідно з даними ЗМІ, протести розпочалися на вулиці Сааді та в районі Шуш неподалік центрального Гранд-базару Тегерана – традиційного осередку економічної активності. Основними учасниками стали місцеві торговці, які закривали свої магазини в знак протесту.

    Один зі свідків заявив: “Ми більше не можемо виживати за таких цін. Магазини зачиняються, люди у відчаї.”

    Окрім Тегерана, протести поширилися і на інші великі міста країни, включаючи Ісфахан, Шираз і Мешхед. У деяких столичних районах силовики застосували сльозогінний газ для розгону демонстрантів.

    Зазначається, що в неділю курс ріалу досяг рекордної позначки 1,42 млн за долар, хоча вже у понеділок трохи зміцнився до 1,38 млн. Для порівняння, у 2022 році, коли Фарзін очолив Центробанк, курс становив 430 тис. ріалів за долар.

    Раніше американський президент Дональд Трамп в ізраїльському Кнесеті заявив, що США готові взаємодіяти з Іраном. Тегеран, імовірно, прагне поліпшити відносини з Вашингтоном.

    Іран розкритикував відновлення санкцій ООН

  • В Ірані стратили сімох засуджених

    В Ірані стратили сімох засуджених

    У суботу в Ірані було стратено сімох людей, яких засуджено за напади на силовиків та вбивство священника. Також був казнений в’язень, якого обвинувачували у вбивстві сунітського священнослужителя у 2009 році. Жителі Хузестану скаржаться на дискримінацію від центрального уряду, а повстанські групи атакують нафтопроводи у регіоні. У відповідь на протести та війну з Ізраїлем, Іран почав страти в’язнів високими темпами. Активісти стверджують, що Іран використовує примусові зізнання та закриті судові процеси, особливо у справах, пов’язаних із Ізраїлем. За даними правозахисної організації Iran Human Rights, у 2025 році в Ірані було стратено щонайменше 1000 людей. Це лише “абсолютний мінімум”, оскільки не всі випадки страчення стають відомі. За даними ООН, у 2024 році в Ірані було щонайменше 975 страт, що є найвищим показником з 2015 року. Повішення залишається основним методом страти в країні.

  • В Ірані погрожують користувачам Starlink ударами батогом

    В Ірані погрожують користувачам Starlink ударами батогом

    Парламент Ірану проголосував за офіційну заборону на використання супутникового інтернету Starlink від компанії SpaceX. Про це повідомляє агентство ISNA.
    Депутати запровадили покарання за використання, купівлю, продаж, імпорт, виробництво або поширення будь-яких засобів доступу до інтернету та комунікаційних пристроїв, які не пройшли внутрішню сертифікацію та “використовуються з наміром протидії системі”. До таких засобів, зокрема, належить і обладнання Starlink.
    За порушення закону передбачені штрафи, удари батогом або позбавлення волі терміном до двох років.
    Раніше іранська влада вже забороняла використання Starlink і запроваджувала жорсткі обмеження на ввезення обладнання. Втім, громадяни обходили ці обмеження, купуючи термінали нелегально та за завищеними цінами.
    Як повідомляє агентство West Asia News Agency, за минулі два роки кількість користувачів значно зросла, і вже досягла 30 тисяч.
    За оцінками аналітиків, на котрих посилається Jerusalem Post, нині в Ірані діють приблизно 20 тисяч терміналів Starlink. Кожен із них коштує на чорному ринку понад 2000 доларів – це майже у 20 разів перевищує середню місячну зарплату у країні.
    У розпал 12-денної війни з Ізраїлем іранська влада запровадила “майже повне відключення інтернету по всій країні”, писало Bloomberg із посиланням на дані сервісу NetBlocks. У звіті від 22 червня зазначалося, що обмеження продовжуються.
    15 червня Маск повідомив про активацію системи Starlink над Іраном. Утім, як зауважує Jerusalem Post, без наземного термінала цей сигнал не працює.
    Тегеран звернувся до міжнародної спільноти з проханням допомогти відключити Starlink. У березні Рада з регулювання радіозв’язку, створена під егідою Міжнародного союзу електрозв’язку, заявила про “серйозну стурбованість повною відсутністю прогресу” в цьому питанні. У Раді наголосили, що в Ірані заборонено користуватись телекомунікаційними послугами, не схваленими національним урядом.