Президент США, Дональд Трамп, оголосив про введення нових мит на імпортні товари, зокрема 100% мито на брендовані ліки та 25% мито на важкі вантажівки. Ці заходи спрямовані на захист американських компаній від конкуренції з-за кордону. Також планується встановлення 50% мит на кухонні шафи та гарнітури для ванної, а також 30% мита на м’які меблі. Нові мита набудуть чинності з 1 жовтня. Трамп обгрунтовує ці заходи потребою зменшення великого обсягу імпортних товарів на американський ринок для підтримки внутрішнього виробництва.
Позначка: Тарифи
-
Моді закликав індійців відмовитися від американських товарів
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді закликав своїх співгромадян відмовитися від іноземної продукції, зокрема американських товарів, у зв’язку з введенням США мит на імпорт з Індії. Він підкреслив важливість економічного самозабезпечення та закликав громадян купувати місцеві товари замість іноземних. Моді згадав історичний рух Свадеші, який відстоював розвиток національних промисловостей, і закликав відновити ці принципи, бойкотуючи американські бренди, які є популярними в Індії, такі як McDonald’s, Pepsi, Apple та інші.
-
Тарифи проти санкцій: що переможе
Сполучені Штати та Європейський Союз не знаходять спільну мову щодо того, як краще тиснути на Росію. США виступають за підвищення тарифів для країн, що купують нафту у РФ, тоді як ЄС підтримує посилення санкцій. Обидва боки намагаються домовитися про спільне рішення, але поки немає єдиної стратегії. США заявили про можливість введення тарифів на Індію та Китай за купівлю російської енергії, якщо ЄС підтримає цей крок. Європейці відмовляються від таких радикальних заходів через можливі наслідки для економіки Союзу. Однак обидва боки домовляються про спільні дії щодо тиску на Росію, включаючи санкції та пошук інших постачальників енергії.
-
У G7 обговорили санкції і мита для прихильників РФ
Міністри фінансів країн G7 обговорюють нові санкції проти Росії, які можуть включати замороження активів та введення тарифів. Москва, у свою чергу, загрожує відповідними заходами. Зустріч учасників G7 домовилася прискорити обговорення використання російських активів для підтримки України і розглядає введення нових торгових обмежень проти держав, які підтримують Росію. Канада, яка очолює G7, підкреслює важливість допомоги Україні через заморожені активи. Російські офіційні особи називають замороження активів “крадіжкою” і готують контрдії. Євросоюз продовжив санкції проти Росії на шість місяців, виключивши одного фігуранта. Японія ввела нові санкції проти російських підприємств та організацій з інших країн.
-
Тарифи на комунальні послуги потрібно підвищувати – НБУ
Підвищення житлово-комунальних тарифів є неминучим кроком для стабілізації економіки. Про це заявив перший заступник голови Національного банку Сергій Ніколайчук в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
За його словами, Нацбанк прагне досягати інфляційних цілей не адміністративними обмеженнями, а за допомогою послідовної монетарної політики. Водночас різкі цінові стрибки, зокрема у сфері комунальних тарифів, створюють додаткові ризики для економіки.
“Якщо кілька років якісь тарифи не змінюються, а потім вони піднімаються в рази, то це не та ситуація, яка дозволяє нам належним чином управляти інфляційними процесами”, – пояснив Ніколайчук.За словами посадовця, субсидіювання цін є достатньо дорогим для держави та впливає на бюджет, через що потрібно коригувати тарифи на комуналку.
Перший заступник голови НБУ зазначив, що більш передбачувана політика у сфері тарифів допоможе державі краще планувати витрати. Це також дозволить НБУ ефективніше управляти інфляційними процесами. “Ми також чудово розуміємо, що сьогоднішнє субсидіювання цін є достатньо дорогим для держави. Це створює додатковий тиск на бюджет, на квазібюджетні баланси. Тому рано чи пізно це все одно треба буде вирівнювати. На нашу думку, більша прогнозованість та передбачуваність політики в цій сфері допомогла б, в тому числі, нам краще передбачати і управляти інфляційними процесами”, – заявив Ніколайчук.
-
У Метінвесті озвучили наслідки підвищення тарифів Укрзалізниці
Підвищення тарифів на перевезення, ініційоване Укрзалізницею, може призвести до зупинки ще одного гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) в Україні. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз, повідомила пресслужба компанії.
Він нагадав, що Метінвест – найбільша приватна компанія в Україні, а її основний контрагент – Укрзалізниця. Ця компанія є монополістом, тому спілкування з нею “надзвичайно важке”.
За словами Олександра Водовоза, “профільне міністерство, на жаль, не виступає арбітром між державним монополістом і бізнесом, фактично підтримуючи позицію Укрзалізниці”.
“Чому не можна підвищувати тарифи? Бо потрібно розуміти наслідки. Ви підвищуєте тарифи – це зупинка роботи ще одного ГЗК. Ви підвищили тариф – ми до одного зі світових ринків вже не можемо постачати через вартість логістики. Доведеться зменшувати виробництво. Все просто”, – сказав Водовіз.
Він зазначив, що в умовах війни для підприємств гірничо-металургійну промисловість (ГМК) мова йде вже не про розвиток, а про виживання, і тому державна політика має бути зваженою та стратегічною.
Раніше в Метінвесті оцінили ініціативу Укрзалізниці “гармонізувати” тарифи на вантажні перевезення. У компанії поясили, чому ці тарифи не можуть бути уніфікованими. -
Росії довелося значно знизити ціну на нафту для Китаю й Індії – ЗМІ
Сполучені Штати звинувачують Індію в тому, що вона наживається, купуючи зі знижкою російську нафту і продаючи за ринковими цінами одержане з неї паливо, забезпечуючи грошима військову машину Росії. Проте введення 50% мит проти Індії, разом з санкціями Євросоюзу проти індійського НПЗ Роснефти, зробило російську нафту ще дешевшою для покупців. Зокрема мова про Китай, що став перехоплювати частину індійських поставок, повідомляє Bloomberg
Експерти позитивно оцінюють таке явище та наголошують, що в цьому і полягає суть економічних обмежень: зменшити прибуток Росії.
Знижка на нафту Urals зросла до 3-4 доларів за барель по відношенню до Brent (з урахуванням доставки). Тим часом ще на тім тижні Urals пропонувався приблизно на 2,5 долара дешевше, а в липні – і зовсім на 1 долар за барель.
У порівнянні з аналогічним сортом з Оману Росія дає знижку 7 доларів за барель, і індійським НПЗ важко відмовитися від такої привабливої пропозиції.
Нині барель Urals коштує їм на 1 долар менше, ніж коли Білий дім пригрозив підвищити мита з 25% до 50%.
До купівлі партій Urals підключилися китайські компанії, які традиційно отримують інші сорти – далекосхідні та арктичні. Китайські закупівлі нафти з постачанням у жовтні зросли майже в 10 разів порівняно з партіями, які купувалися з постачанням у вересні, – з 50 до майже 420 тисяч барелів на добу, розповів Том Рід, віце-президент Argus Media.
Як відомо, Індія відкинула вимоги США зупинити імпорт російської нафти, бо такі постачання нібито “вберегли світову економіку” від стрибка цін.
Росія збільшила знижку на свою нафту для Індії – ЗМІ -
Росія збільшила знижку на свою нафту для Індії – ЗМІ
Індія залишається найбільшим імпортером російської нафти – круті обмежувальні заходи предизента США Дональда Трампа не зупинили торгівлю з Москвою. Про це повідомляє Bloomberg.
Російська нафта Urals продовжує дешевшати для індійських покупців, а Нью-Делі стикається з тиском з боку США. Адміністрація Трампа заявляє, що доходи від експорту допомагають фінансувати війну проти України.
За даними співрозмовників видання, ціна Urals впала до знижки в 3-4 долари за барель до Brent на умовах поставки. Мова про партії, які будуть завантажуватися наприкінці вересня і жовтні.
На тому тижні дисконт становив близько 2,5 долара за барель, а в липні він був лише 1 долар. Американська нафта, закуплена низкою індійських НПЗ, нещодавно коштувала з премією приблизно 3 долари до Brent.
Попри тарифи, запроваджені Дональдом Трампом проти торгівлі з Росією, індійські переробники продовжують закупівлі Urals. Критика та економічні заходи з боку Вашингтона підштовхнули прем’єр-міністра Нарендру Моді до заяв про “важливість” відносин з Москвою. Індія стала найбільшим імпортером морських поставок російської нафти після початку повномасштабної війни в Україні 2022 року. Urals залишається флагманською маркою російської нафти, яку постачають із західних портів країни. Фахівці прогнозують, що експорт російської нафти в Індію зросте у вересні. -
Апеляційний суд США визнав незаконними взаємні мита Трампа
Найвищий апеляційний суд США визнав незаконними більшість запроваджених президентом Дональдом Трампом підвищених митних тарифів. Про це у ніч проти суботи, 30 серпня, повідомляє BBC.
Зазначається, що сім суддів, проти чотирьох, визнали, що так звані “взаємні” тарифи Трампа, а також ті спеціальні мита, які він використав у торговельній війні з Канадою, Мексикою та Китаєм, є перевищенням президентських повноважень. Судді вважають, що право застосовувати митні механізми боротьби з торговельним дизбалансом належить виключно Конгресу.
Позов проти Трампа і його тарифів подали водночас декілька невеликих підприємств, а також ціла коаліція зі штатів. Суд з питань міжнарожної торгівлі у травні вирішив, що президент не може підіймати тарифи, Білий дім це оскаржив.
Рішення у справі про апеляцію набуває чинності 14 жовтня, що дає адміністрації у Вашингтоні досить часу для звернення до Верховного суду, де більшість мають консервативні судді, які симпатизують Трампу. -
Нардеп заявив про можливі змови на ринку електроенергії
В Україні можуть існувати змови на ринку електроенергії. Про це сказав народний депутат, голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус.
За його словами, на сьогодні в Україні немає законодавчо визначених правил обмеження імпорту. Як наслідок, диспетчери Укренерго діють на власний розсуд, що негативно відбивається на ціні для споживача.
“Вони це роблять волюнтаристським способом, можливо перебуваючи навіть у змові з певними учасниками ринку, щоб впливати на формування ціни… Якщо дефіцит – тоді дорого, це зрозуміло. Але якщо профіцит – має бути дешево. А зараз у нас ціна вища, ніж минулого літа, коли були масовані обстріли”, – заявив Герус під час засідання комітету.
Його думку підтримав інший народний обранець Андрій Жупанин. Він висловив сумніви в обґрунтованості збільшення ціни на електроенергію, рішення про яке нещодавно ухвалила НКРЕКП.
“Моя думка, що цього можна було уникнути, адже зараз немає дефіциту. Такі рішення приймаються занадто швидко”, – сказав він.
Для прояснення ситуації, народний депутат, перший заступник голови комітету Олексій Кучеренко ініціював ідею залучити Антимонопольний комітет до розслідування ситуації на енергоринку та з імпортом електроенергії.
“Давайте ми якось може разом з економічним комітетом або самі Антимонопольному комітету теж дамо сигнал, що ми тримаємо під увагою його розслідування. Бо хотілося б знати, чи буде якесь реальне розслідування, чи таке для галочки”.
Пропозицію підтримав нардеп Максим Хлапук, наголосивши на необхідності окремого засідання за участі АМКУ: “Я би справді пропонував провести окреме засідання, присвячене результатам вашого розслідування. Якщо ринок працює чесно, тоді й прайскепи не потрібні”.