У Афганістані влада талібів почала обмежувати доступ до інтернету, що призвело до масштабного відключення в кількох провінціях. За даними організації NetBlocks, рівень підключення впав до 1%, що свідчить про навмисне відключення послуг. Також під загрозою опинився телефонний зв’язок, оскільки він передається через оптоволоконні лінії. Таліби почали зміцнювати контроль над інтернетом у вересні, що призвело до повільного або нестабільного з’єднання в деяких регіонах. Також були зафіксовані обмеження у провінціях Бадахшан, Тахар, Кандагар, Гільменд, Нангархар та Урзган.
Позначка: Талібан
-
Талібан відповів на погрози Трампа через авіабазу Баграм
Уряд Талібану відмовився від пропозиції президента США Дональда Трампа про повернення під контроль Вашингтона авіабази Баграм в Афганістані, яку таліби захопили чотири роки тому після виведення американських військ. Речник Талібану наголосив на важливості територіальної цілісності та незалежності Афганістану. Він також нагадав про зобов’язання США за Дохійською угодою не втручатися у внутрішні справи країни. Авіабаза Баграм була важливим об’єктом для американських військ у регіоні, але після виведення військ її контроль залишився у руках Талібану. Кроки адміністрації Байдена у зв’язку з виведенням військ з Афганістану викликали суперечки та критику, але вони відповідали загальному плану, розробленому за попередньої адміністрації.
-
Трамп пригрозив Афганістану щодо авіабази Баграм
Президент США висловив загрозу Афганістану про те, що будуть серйозні наслідки, якщо вони не повернуть контроль над військово-повітряною базою Баграм Сполученим Штатам. База Баграм була побудована американцями після радянської підтримки у 1950-х роках і стала ключовою для американських військ після втручання у 2001 році. Таліби відмовилися від ідеї повернення військ США до Афганістану та повернення контролю над базою Баграм. Критика виведення військ з Афганістану та подальші дії адміністрації Байдена викликали суперечки, хоча Байден переніс дату завершення виведення на кінець серпня 2021 року.
-
В Афганістані заборонили вчитися за написаними жінками книгами
У новому указі талібів в Афганістані заборонено використання книг, написаних жінками, у навчальних програмах університетів. Це стосується близько 140 книг, серед яких є технічні та наукові видання. Також талібан вирішив припинити викладання 18 дисциплін, шість з яких пов’язані з роллю жінок. Ці дії є частиною загального підвищення контролю над освітою й культурою, яке розпочалося з приходом талібів до влади у 2021 році. Талібан також обмежив можливість здобуття жінками освіти, закривши школи та університети для них після шостого класу, а також заборонив інтернет у десяти провінціях, що ускладнило можливість дистанційного навчання для жінок.
-
Таліби відреагували на ідею Трампа повернути війська США в Афганістан
“Талібан” відмовився допустити повернення США під контроль ключової авіабази в Афганістані, як заявив представник “Талібану” Заккір Джалал. Під час переговорів сторони вирішили, що афганці не хочуть американських військ на своїй території, проте залишають можливість інших форм співпраці. Президент США Дональд Трамп висловив намір повернути контроль над військово-повітряною базою Баграм в Афганістані.
-
Таліби відреагували на ідею Трампа повернуи війська США в Афганістан
Представник “Талібану” Заккір Джалал заявив, що їхньому угрупованню не дозволять повернення влади США над важливою авіабазою в Афганістані. Під час переговорів “Талібан” відкинув ідею збереження американської військової присутності в країні, але залишив двері відчиненими для інших форм співпраці. Президент США Дональд Трамп висловив намір повернути контроль над авіабазою Баграм, але “Талібан” твердить, що афганці завжди відкидали ідею іноземної військової присутності в своїй країні.
-
Землетрус в Афганістані: рятувальники лишали жінок під завалами
Внаслідок землетрусу в Афганістані, що забрав понад 2,2 тис. життів, чимало жінок і дівчат не отримали медичної допомоги через заборону фізичного контакту, запровадженого талібами. Про це свідчать очевидці трагедії, пише The New York Times.
Перші рятувальники дісталися до села Бібі Айші більш ніж за 36 годин після землетрусу, що зруйнував населені пункти на сході країни. Однак серед них не було жодної жінки.
“Вони зібрали нас у кутку й забули про нас”, – розповіла 19-річна Айша. За її словами, медики вивозили поранених чоловіків і дітей. Тоді як жінок і дівчат-підлітків, деякі з яких стікали кров’ю, відштовхнули вбік.
Волонтер Тахзібуллах Мухазеб із провінції Кунар зазначив, що медики-чоловіки вагалися витягати жінок з-під завалів.
“Здавалося, що жінок не існує. Чоловіків і дітей лікували першими, а жінки сиділи окремо, чекаючи на допомогу”, – розповів він.
Якщо поруч не було родича-чоловіка, рятувальники витягали загиблих жінок за одяг, аби уникнути доторку.
За офіційними даними, землетрус магнітудою 6 забрав життя понад 2,2 тис. людей, ще 3,6 тис. зазнали поранень.
В ООН заявили, що ця трагедія стала символом подвійних стандартів, яких зазнають афганські жінки.
“Жінки та дівчата знову стануть головними жертвами цієї катастрофи, тому ми повинні забезпечити, щоб їхні потреби були в центрі уваги під час реагування та відновлення”, – заявила представниця UN Women в Афганістані Сьюзан Фергюсон.
Попри відсутність розподілу жертв за статтю, лікарі й рятувальники підтверджують, що жінки зазнали особливо тяжких травм. Ситуацію погіршує критична нестача медпрацівниць-жінок: торік таліби заборонили їм вступати на медичні спеціальності.
Таліби вже чотири роки утримують владу, посилюючи обмеження для жінок і дівчат. Їм заборонено навчатися після шостого класу, працювати в більшості галузей, пересуватися без супроводу чоловіка.
Мешканці постраждалих районів досі залишаються без належної допомоги.
Як ми вже писали, 1 вересня в східних районах Афганістану стався землетрус магнітудою 6.0.Спершу стало відомо, що землетрус в Афганістані забрав життя 812 людей та поранив 2800 чоловік.Згодом кількість жертв сягнула понад 2200 осіб. -
Афганські жінки змушені працювати у тіні через політику Талібану – WP
В Афганістані режим Талібану заборонив салони краси, через що багато жінок, які часто є єдиними годувальницями родин, змушені працювати нелегально. Це рішення посилило фінансові проблеми багатьох сімей, що й без того перебувають на межі виживання. Про це повідомляє The Washington Post.
Так, 22-річна Сімін, керівниця одного з таких салонів, розповідає, що клієнти залишають машини за кілька кварталів від її будинку і потай пробираються до дверей без вивіски, уникаючи солдатів, котрі патрулюють район.
“Я хвилююся, що таліби нас знайдуть, але в мене немає іншого вибору. Це єдине джерело доходу нашої родини”, – каже вона.
За її словами, бізнес процвітав до 2021 року, коли Талібан заборонив салони, назвавши їх “вадами, які заборонені в ісламі”. До того часу в Афганістані працювало близько 12 тисяч салонів, де жінки могли збиратися й підтримувати одна одну.
Талібан також заборонив жінкам здобувати освіту після 6-го класу, обіймати державні посади та з’являтися на публіці без хіджабу або паранджі. Відомі випадки арештів за порушення цих правил.
У 2023 році Міністерство чеснот і доброчесності заборонило салонам працювати взагалі, аргументуючи це тим, що косметичні процедури “не дозволені за законами шаріату” і “стали фінансовим тягарем для сімей наречених”.
Після заборони багато жінок перейшли на онлайн-бізнеси, проте покарання за порушення правил залишаються невизначеними. ООН задокументувала випадки затримань власниць салонів, які відмовлялися закривати свої заклади.
У країні, де багато чоловіків загинули або стали інвалідами через десятиліття війни, жінки змушені брати на себе роль основних годувальниць, часто в умовах дискримінації і низькооплачуваної праці.
Талібан не приховував наміру витіснити жінок з ринку праці. В інтерв’ю 2023 року заступник міністра праці Дін Мохаммад Хакбін зокрема заявив, що “95% афганців не хочуть, щоб їхні жінки йшли на роботу”, звинувативши решту 5% у “промитих мізках”.
Нині режим дозволив жінкам працювати без шкоди для політики гендерної сегрегації. Так, представники Талібану взяли участь в урочистому відкритті гендерно сегрегованих ринків, де жінки можуть торгувати одягом, керамікою та іншими товарами. Їх також заохочують працювати в школах для дівчат, жіночих лікарнях і тюремних відділеннях.
Раніше у МКС визнали, що Талібан запровадив певні правила та заборони для населення в цілому, але при цьому “він спеціально націлився на дівчат та жінок через їхню стать, позбавляючи їх основних прав та свобод”. -
МКС видав ордери на арешт лідерів талібів за утиски жінок в Афганістані
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт духовного керівника “Талібану” Хайбатулли Ахундзада та головного судді Абдула Хакіма Хаккані. Їх обвинувачують у злочинах проти людяності через систематичні утиски прав жінок і дівчат з моменту захоплення влади в Афганістані у 2021 році. Про це у понеділок, 8 липня, пише ВВС.
МКС вважає, що таліби після повернення до влади впровадили дискримінаційні правила: відмовив дівчатам у можливості навчання після 12 років, заблокував роботу жінок у багатьох сферах та заборонив їм пересуватися без супроводу чоловіків. Більш того, вони забороняли жінкам говорити голосно в громадських місцях, займатися спортом та гуляти у парках.
“Талібан” відкинув юрисдикцію МКС, назвавши рішення “ворожим” та “образою мусульманських цінностей”.
Ахундзада очолив рух ще в 2016 році, а Хаккані відігравав ключову роль у переговорах з американцями у 2020 році. Перші сигнали щодо ордерів на їхній арешт надійшли на початку 2025 року, коли головний прокурор МКС Карім Хан назвав їх відповідальними за переслідування за ознакою статі.
Нагадаємо, таліби наказали закрити в Афганістані усі салони краси. А з позаминулої весни виходити з дому афганські жінки можуть тільки якщо у них є “важливі справи”, і лише у бурці, інакше вони повинні перебувати в приміщенні.
-
МКС видав ордери на арешт лідерів Талібану
Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт двох лідерів радикального ісламіського руху Талібан, який захопив владу в Афганістані у 2021 році. Про це повідомила пресслужба суду у вівторок, 8 липня.
Вказано, що мова йде про верховного лідера Талібану Хайбатуллу Ахундзаду та головного суддю країни Абдулу Хакіма Хаккані. Обох підозрюють у скоєнні злочинів проти людяності та підбурюванні до них.
Також лідерів Талібану вважають причетними до переслідування на гендерній підставі дівчат, жінок та інших осіб, які не відповідають політиці руху щодо гендеру, гендерної ідентичності або самовираження. Жертвами цих злочинів могли стати і чоловіки, яких таліби вважали “союзниками дівчат і жінок”.
Вважається, що ці злочини були скоєні на території Афганістану з моменту захоплення влади Талібаном 15 серпня 2021 року і тривали принаймні до 20 січня 2025 року.
“Талібан впровадив урядову політику, яка призвела до серйозних порушень основних прав та свобод цивільного населення Афганістану у зв’язку з вбивствами, ув’язненням, катуваннями, зґвалтуваннями та насильницькими зникненнями”, – йдеться у релізі.
У МКС визнали, що Талібан запровадив певні правила та заборони для населення в цілому, але при цьому “він спеціально націлився на дівчат та жінок через їхню стать, позбавляючи їх основних прав та свобод”.
“Талібан жорстко позбавив, шляхом декретів та указів, дівчат та жінок права на освіту, приватне та сімейне життя, а також свободи пересування, вираження поглядів, думки, совісті та релігії”, – нагадали у суді.
Крім того, особи, які сприймалися як противники цієї політики, також були об’єктом переслідувань з боку Талібану.