Суддя з Воловця в Закарпатській області отримав хабар у розмірі 1300 доларів у вигляді “конфеток”, щоб скасувати арешт 20 кубічних метрів деревини для підприємців. Це виявили НАБУ, САП та Нацполіція. Суддю звинуватили у проханні та отриманні хабара, і його дії кваліфікували як неправомірне одержання вигоди. Детективи НАБУ встановили, що суддя просив директора підприємства надати хабар за скасування арешту майна та давав поради, як це зробити найкраще.
Позначка: Суддя
-

Арештовано суддю за смертельну ДТП на Прикарпатті
Судді Підгаєцького районного суду, яка збила на смерть двох людей в Івано-Франківькій області, обрали запобіжний захід у вигляді арешту. Про це повідомила регіональна прокуратура в понеділок, 3 листопада
Суд обрав судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у понад 1 млн грн, – йдеться у повідомленні. -

Смертельна ДТП на Івано-Франківщині: суддя на Lexus збила двох людей
У Івано-Франківській області суддя збила двох людей на пішохідному переході, керуючи автомобілем Lexus. Один з постраждалих загинув, інший отримав легкі тілесні ушкодження. Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження у зв’язку з цим інцидентом. Судді загрожує позбавлення волі на строк до восьми років.
-

За ексзаступника голови Верховного суду Львова внесли 20 млн застави
За колишнього суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдана Львова внесли заставу у розмірі 20 млн гривень. Про це повідомила керівниця відділу комунікацій ВАКС Олеся Чемерис, передає Українська правда у середу, 29 жовтня.
За її словами, гроші надійшли на рахунок Вищого антикорупційного суду.
Нагадаємо, 20 жовтня ВАКС зменшив заставу колишньому заступнику голови Верховного суду з 302,8 млн гривень до 20 млн гривень, тобто у понад 15 разів. У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі заявили, що прокурор не погоджується з таким рішенням суду та оскаржить його в суді апеляційної інстанції.
Нагадаємо, у вересні 2022 року стало відомо, що суддя Верховного суду Богдан Львов має громадянство Росії з 1999 року. Сам суддя це заперечував. СБУ поінформувала Верховний суд, що Львов є громадянином РФ.
Львова також підозрюють у пособництві в привласненні української частини магістрального нафтопродуктопроводу Самара – Західний напрямок, що належав державі в особі Фонду державного майна України. Збитки держави оцінюються в 1,4 млрд гривень. Підозру в незаконному заволодінні нафтопроводом у 2024 році оголосили також Віктору Медведчуку.
У жовтні 2022 року судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду через брак одного голосу не змогли звільнити з посади Львова, але його відрахував тодішній голова Верховного суду Всеволод Князєв.
-

На Одещині суддя виніс рішення, застосувавши вираз “рашистська педерація”
Суддя Овідіопольського районного суду Одещини Дмитро Гандзій відмовився змінювати у своєму рішенні словосполучення “рашистська педерація” на “російську федерацію”, зазначивши, що це не помилка, а цілком коректна назва. Про це повідомляє Думська.
Зазначається, що у своєму рішенні суддя використав вираз «рашистська педерація» щодо Росії у цивільній справі, де позивач просив встановити юридичний факт загибелі його брата на війні. Після цього заявник подав клопотання про виправлення назви країни-агресора, але отримав відмову.
“Заява про виправлення описки задоволенню не підлягає, виходячи з того, що зазначений вираз суду жодним чином не впливає на суть прийнятого судом рішення про встановлення юридичного факту родинних відносин між заявником і його загиблим на рашистсько-українській війні братом – військовослужбовцем і не може мати наслідків або певних ускладнень для заявника і не є опискою або некоректною назвою вказаної недодержави, яка 24.02.2022 р. оголосила проти нашої держави відкриту неспровоковану, агресивну і загарбницьку війну, продовживши тим самим агресію по відношенню до України, яка вже триває 11 років”, – зазначив суддя. -

Російський суддя відповідатиме за незаконні “вироки” українським полоненим
Суддя держави-агресора відповідатиме за незаконні “вироки” українським полоненим. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в понеділок, 27 жовтня.
Завершено спеціальне досудове розслідування in absentia та скеровано до суду обвинувальний акт щодо судді Південного окружного військового суду Росії.
Встановлено, що суддя ухвалював незаконні вироки стосовно українських військовослужбовців, які обороняли Маріуполь, порушуючи норми міжнародного гуманітарного права.
У травні 2022 року троє нацгвардійців потрапили в полон, а у 2024 році правоохоронці РФ сфабрикували проти них справи, звинувативши у “терористичній діяльності”. Попри вимоги Женевської конвенції, суддя визнав українських захисників “винними” – фактично покарав їх за виконання військового обов’язку.
-

Зеленський призначив двох членів Вищої ради правосуддя
Президент Володимир Зеленський підписав укази про призначення двох членів Вищої ради правосуддя. Відповідні документи оприлюднені на сайті глави держави.
Указом №753/2025 членом Вищої ради правосуддя призначений Віталій Миколайович Махінчук, указом №754/2025 – Максим Ігорович Сав’юк.
Вища рада правосуддя є незалежним органом суддівського врядування та єдиним дисциплінарним органом щодо суддів. Членів ВРП обирають через відкритий конкурс.
-

Судді не обрали нового голову Конституційного суду
Під час спеціального пленарного засідання Конституційного суду України не вдалося обрати голову суду. У зв’язку з цим, наразі Суд очолює Олександр Петришин. Після відставки трьох суддів у січні 2025 року КСУ втратив кворум, але пізніше кворум було відновлено. Проте зараз у суді виникли проблеми з проведенням засідань Великої Палати через відвод деяких суддів. Добором нових суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, але деякі вакансії залишаються незаповненими. Наразі триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
-

Зеленський призначив ще одного суддю Конституційного суду
Президент Володимир Зеленський призначив Юрія Барабаша суддею Конституційного Суду України за своєю квотою. Юрій Барабаш є проректором Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого та членом-кореспондентом Національної академії правових наук. Зараз лише одна вакансія судді КС за квотою президента залишається незаповненою, а дві вакансії за квотою Верховної Ради ще не закриті.

