У Львові чоловіка засудили до семи років ув’язнення за те, що він у TikTok виправдовував збройну агресію Росії проти України. Протягом 2024 року він створював відеоролики, в яких висловлював підтримку російському диктатору та поширював їх у соціальній мережі. Суд визнав його винним у виправдовуванні агресії та призначив покарання у вигляді тюремного ув’язнення.
Позначка: Суд
-
У Боснії апеляційний суд підтвердив вирок проросійському Додіку
Апеляційний суд у Боснії і Герцеговині підтвердив рішення про засудження президента Республіки Сербської Мілорада Додіка до одного року тюремного ув’язнення та позбавлення права займатися політичною діяльністю протягом шести років за сепаратистські дії. Прокуратура видала ордер на арешт Додіка та інших посадовців за антиконституційну діяльність. Додіка визнали винним у порушенні конституційного порядку через ігнорування рішень міжнародних органів у Боснії та ухвалення законів, які обмежують юрисдикцію державних інституцій у Республіці Сербській. Додік відмовився визнавати юрисдикцію державних органів та заявив, що не підкориться арешту.
-
У Києві судитимуть депутата, який скоїв п’яну ДТП
На Київщині взяли під варту депутата селищної ради, який у нетверезому стані спричинив ДТП з 16-річним мотоциклістом. Підліток зазнав тяжких травм. Про це інформує Офіс генпрокурора у четвер, 31 липня.
“Керівник Київської обласної прокуратури повідомив про підозру депутату однієї з селищних рад Обухівського району Київської області у порушенні правил безпеки дорожнього руху у стані алкогольного сп’яніння, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження (ч. 2 ст. 286-1 КК України)”, – зазначили у повідомленні.
Так, у місті Кагарлик 27 липня 2024 року близько 21:30 місцевий депутат, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, порушив правила дорожнього руху та допустив зіткнення з мотоциклом під керуванням 16-річного хлопця. Внаслідок ДТП підліток зазнав тяжких тілесних ушкоджень.
Експертиза підтвердила у крові підозрюваного вміст алкоголю 2,702 проміле.
Фігуранту справи вже обрали тримання під вартою строком на 2 місяці з можливістю внесення застави у 908 400 грн. -
Opera подала антимонопольну скаргу на Microsoft
Компанія Opera подала скаргу до антимонопольного регулятора Бразилії, звинувативши Microsoft у систематичному використанні “маніпулятивних тактик дизайну”, які змушують користувачів залишатися на браузері Edge замість переходу на альтернативи, повідомляє The Verge.
Як заявив юрисконсульт Opera Аарон МакПарлан, Microsoft цілеспрямовано обмежує конкуренцію на Windows: “Спершу альтернативні браузери, як Opera, не мають доступу до можливостей попереднього встановлення. А потім Microsoft заважає користувачам у завантаженні та використанні цих браузерів”.
У скарзі компанія перелічує низку практик, які порушують вибір користувача. Наприклад, Windows ігнорує встановлений за замовчуванням браузер, коли відкриває PDF-файли, посилання з Outlook або Microsoft Teams, а також інтегровані функції пошуку чи віджети. Крім того, під час спроби завантажити інший браузер, користувачі стикаються з агресивними банерами, які схиляють залишитися на Edge.
Opera обрала Бразилію для подання скарги не випадково – це один із ключових ринків компанії, де її браузер посідає третє місце за популярністю. Водночас у скарзі йдеться про глобальні практики Microsoft. “Це шанс для Бразилії стати лідером у захисті цифрової конкуренції”, – зазначив МакПарлан.
У разі успіху Opera вимагає від Microsoft низки змін: припинити блокування завантаження сторонніх браузерів, дозволити виробникам ПК попередньо встановлювати інші браузери за замовчуванням і зобов’язати компанію відмовитися від маніпулятивних практик у дизайні.
Компанія також нагадала, що раніше вже подавала аналогічну скаргу проти Microsoft у 2007 році, яка зрештою призвела до появи “екрану вибору браузера” в Windows. Тоді Microsoft була зобов’язана пропонувати користувачам альтернативи до Internet Explorer, але згодом була оштрафована на $730 млн за невиконання цієї вимоги. -
Суд дав довічне медсестрі-зрадниці з Херсона
До довічного ув’язнення засудили 40-річну медсестру з Херсона, яка передавала ФСБ персональні дані українських військових. Про це інформує пресслужба СБУ у середу, 30 липня.
Фігурантка потрапила у поле зору ФСБ, коли публікувала антиукраїнські коментарі у Телеграм-каналах.
Агентка збирала персональну інформацію про українських воїнів під час заповнення їхніх медичних карток, а потім “зливала” її куратору.
Також під час проведення медичних процедур вона намагалася “втемну” випитувати у пацієнтів локації військових об’єктів на Херсонському напрямку.
Суд визнав її винною за у держзраді за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України.
Раніше чернігівця засудили до 15 років ув’язнення за співпрацю з російськими спецслужбами. Він передавав дані про українських військових та вчинив диверсію на залізниці, намагаючись пошкодити інфраструктуру.
СБУ затримала “крота” ФСБ у лавах ЗСУ на Харківщині -
Замах на Стерненка: суд залишив підозрюваних під вартою
Шевченківський районний суд Києва продовжив запобіжний захід підозрюваним у справі про замах на Сергія Стерненка Людмилі Чимерській та Миколі Поповичу – тримання під вартою до 27 вересня. Про це повідомляє Суспільне.
Прокурор вимагав продовження терміну тримання під вартою на 60 діб, бо нібито є ризики, що підозрювана може переховуватися від слідства, зважаючи, що стаття, по якій її звинувачують, може мати покарання у вигляді позбавлення волі на довічний строк.
За словами сторони захисту, обвинувачену ввели в оману. Вона у 2022 році замовила з Харкова ліки, а у 2023 році їй зателефонували та повідомили, що вона начебто фінансувала росіян, тоді вона злякалась і погодилась на співпрацю з, як їй представились, співробітниками СБУ, далі їй передали отруту від, як зазначив адвокат, колорадського жука, також їй дали інструкцію, в якій йшлося як її покращити. Але в результаті це виявилась вибухівка. Далі агент, який її завербував признавався їй в коханні, розповідав любовні історії і вона закохалась. Далі їй поставили завдання вбити Стерненка, за словами обвинуваченого вона його не знала. Її поселили в орендованій квартирі біля Стерненка і вона згодом вчинила напад, стріляла Стерненка.
Адвокат заявив що його підзахисна хворіє, їй роблять регулярно гемодіаліз. Свою провину вона визнала.
Також в ході судового засідання виявили, що підозрювана має першу групу інвалідності. Та продовжили строк досудового розслідування на 6 місяців.
Другому фігуранту в цій справі Миколі Поповичу, якого звинувачують у держзраді, також продовжили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 вересня.
Засідання пройшло у закритому форматі. Аргументом зі сторони обвинувачення для закриття судового засідання були факти, що досудове розслідування триває та підозрюваний передавав певну інформацію третім особам. -
На Хмельниччині засудили нападника на працівника ТЦК до трьох років
На Хмельниччині Шепетівський міськрайонний суд засудив до трьох років позбавлення волі чоловіка, який зламав ніс працівнику ТЦК під час перевірки військово-облікових документів. Обвинувачений визнав провину. Про це свідчать дані Реєстру судових рішень.
12 квітня у Шепетівці група оповіщення зупинила чоловіка для перевірки військово-облікових даних. Водночас під час перевірки документів обвинувачений вдарив головою об ніс працівника ТЦК та повалив його на землю.
У постраждалого діагностували перелом кісток носа, синці біля очей та в лобній ділянці.
Обвинувачений визнав провину під час судового засідання.
Чоловіка визнали винним у насильстві щодо службової особи за ч 2 ст. 350 ККУ.
Санкція статті передбачає обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.
Згідно з вироком, чоловіка засудили до трьох років позбавлення волі.
Додамо, що в Рівненській області під час перевірки документів побили військового ТЦК, його вдарили по голові дошкою.
В Чернігові сталася бійка між цивільними та співробітниками ТЦК -
ПриватБанк виграв суд на проти колишніх власників
ПриватБанк здобув перемогу у Високому суді Лондона в багатомільярдному процесі проти колишніх власників – олігархів Ігоря Коломойського і Генадія Боголюбова. Про це повідомила пресслужба фінустанови в середу, 30 липня.
“Високий суд Лондона визнав, що ці двоє осіб незаконно привласнили майже 2 млрд дол. США коштів банку за допомогою “дуже складної схеми перекредитування, яка діяла в інтересах фізичних осіб-відповідачів (Коломойського і Боголюбова)”, – йдеться у повідоменні.
Суд відхилив заперечення олігархів, стверджуючи, що їхні аргументи базуються на “нечесному підґрунті”. А суддя Вільям Трауер наголосив, що Коломойський, ймовірно, вважав себе “вищим за закон”, а Боголюбов використовував фальшиві документи, щоб уникнути відповідальності.
Попри те, що точна сума зобов’язання ще не визначена, колишні власники, ймовірно, будуть змушені виплатити більше 1,7 млрд доларів без урахування відсотків, зазначають у ПриватБанку. Загальна сума, разом з відсотками і витратами на судові процеси, може перевищити 2 млрд доларів.
Суд також визнав, що Коломойський і Боголюбов знищували документи, що стосуються справи. ПриватБанк тепер планує стягнути збитки через арешт активів олігархів. -
Судитимуть першого прокурора, який незаконно оформив інвалідність
Прокурори Офісу генерального прокурора скерували до суду перший обвинувальний акт через незаконне отримання статусу інвалідності прокурором. Про це повідомив генпрокурор Руслан Кравченко в Telegram у середу, 30 липня.
За його словами, 31 липня 2020 року заступник керівника Уманської окружної прокуратури Черкаської області отримав висновок лікаря про задовільний стан здоров’я. Однак у ту ж добу, звернувшись до голови Черкаської обласної медико-соціальної експертної комісії №2, отримав повний пакет документів і отримання ІІ групи інвалідності.
Під час досудового розслідування прокурора звільнено з адміністративної посади. Генеральна інспекція Офісу генпрокурора подала скаргу до кваліфікаційної дисциплінарної комісії прокурорів про його звільнення з органів прокуратури. Перевірки інших випадків тривають.
-
Крадіїв кельтського скарбу засудили до тривалого ув’язнення
Суд в Інгольштадті завершив справу про одну з найзухваліших крадіжок культурної спадщини в історії Німеччини.Про це повідомляє BILD.
Чотирьох обвинувачених у викраденні найбільшого кельтського скарбу – Максиміліана Ш., Александра К., Роберта К. та Йорна М. – засудили до 11, 8, 7 років та 4 років 9 місяців позбавлення волі відповідно.
В листопаді 2022 року з музею в Манхінгу злочинці викрали 483 золоті монети віком понад 2000 років – вартістю понад 1,5 мільйона євро. Протягом піврічного судового процесу було заслухано понад 120 свідків та експертів, а підсудним інкримінували ще й близько 20 інших злочинів, зокрема злами в торгових центрах.
Попри те, що частину монет досі не знайдено, злочинці відмовилися співпрацювати зі слідством і не розкрили місце їхнього зберігання – навіть попри обіцянку пом’якшення вироку.
Процес виявив серйозні недоліки в системі охорони музею та комунікації з поліцією. Зловмисники просто вивели з ладу телефонну розподільчу коробку, а сигналізація через відсутність резервної лінії не передала тривогу. Патруль зреагував лише через дві години, і то перевірив банкомати, але не музей.