У США суди все частіше стикаються з підробленими матеріалами, створеними штучним інтелектом. Дипфейкові відео, змінені голоси та фальшиві документи потрапляють у судові справи, через що суддям доводиться уважніше перевіряти докази. Це додатково уповільнює роботу системи, яка й так перевантажена. Про це повідомляє NBC News.
Зазначається, що один із найпоказовіших випадків стався в Каліфорнії у межах житлової суперечки Mendones v. Cushman & Wakefield. Суддя Вікторія Колаковські запідозрила, що відеосвідчення, яке подали адвокати однієї зі сторін, було створене ШІ. Підставами стали монотонний голос, розмиті риси обличчя та неприродно повторювані мімічні рухи. За словами судді, відео мало очевидні ознаки генеративної обробки. У вересні Колаковські відхилила позов, а в листопаді – вдруге відмовила у його поновленні.
Як вважають експерти, цей інцидент одним із перших зафіксованих випадків, коли дипфейк був поданий як справжнє свідчення. Фахівці попереджають, що хвиля ШІ-фальсифікацій лише посилюється, а система правосуддя не встигає адаптуватися.
Був випадок, коли американський юрист отримав штраф у $15 000 за подання документів із вигаданими посиланнями на неіснуючі справи, які згенерував ШІ. Судді наголошують, що небезпека ширша, бо ШІ-голоси можуть бути використані для створення фальшивих погрозливих записів, а підроблені документи здатні непомітно потрапляти до офіційних матеріалів.
Однак формальних протоколів роботи з ШІ-доказами досі немає. Організації на кшталт National Center for State Courts лише пропонують суддям контрольні списки для перевірки походження та автентичності матеріалів.
Позначка: Суд
-
У США зафіксували випадок подання дипфейку як доказу в суді
-
Суд зобов’язав Meta виплатити понад $550 млн за недобросовісну конкуренцію
Іспанський суд 20 листопада зобов’язав власника Facebook, компанію Meta (META.O), виплатити 479 мільйонів євро (552 мільйони доларів) іспанським цифровим медіа-каналам за недобросовісну конкуренцію та порушення правил ЄС щодо захисту даних. ПРО це повідомляє Reuters.
Комерційний суд Мадрида заявив, що компенсація, яка має бути виплачена 87 видавцям цифрової преси та новинним агентствам, пов’язана з використанням Meta персональних даних для поведінкової реклами у Facebook та Instagram.
Зазначається, що американський технологічний гігант отримав “значну конкурентну перевагу” на ринку онлайн-реклами Іспанії шляхом незаконної обробки даних користувачів.
Суд заявив, що Meta порушила Загальний регламент ЄС про захист даних, а отже, також порушила антимонопольне законодавство Іспанії.
Як повідомляється, скарга, подана іспанськими ЗМІ, стосувалася зміни правової основи обробки персональних даних компанією Meta після набрання чинності GDPR у травні 2018 року.Для виправдання поведінкової реклами Meta перейшла від згоди користувача до “необхідності для виконання договору”. Пізніше регулятори визнали цю підставу неадекватною. -
Прокуратура оскаржить 15 років за вбивство немовляти
Прокуратура оскаржить вирок чоловіку, котрий смертельно побив восьмимісячного хлопчика. Попри вимогу обвинувачення призначити довічне ув’язнення, суд дав йому 15 років. Про це інформує Офіс генпрокурора у четвер, 20 листопада.
“У Благовіщенському районному суді засуджено чоловіка, який смертельно побив восьмимісячного хлопчика – сина своєї співмешканки. Він отримав 15 років позбавлення волі”, – зазначили у повідомленні.
Водночас слідство та експертизи підтвердили, що дитина зазнавала багаторазових ударів, смерть не була випадковістю. Немовля померло від тяжкої черепно-мозкової травми.
Керівник Кіровоградської обласної прокуратури Ян Стрелюк наполягав на довічному ув’язненні та вважає призначений строк несправедливим. Нині прокуратура готує апеляцію.
“Життя дитини – це абсолютна цінність, яку держава має захищати понад усе. Якщо ми не здатні вберегти немовля від смертельної жорстокості, ми втрачаємо частину свого майбутнього. У таких справах не може бути компромісів – лише справедливе покарання”, – наголосив Стрелюк. -
Лукашенко помилував ксьондзів, ув’язнених за “тяжкі злочини” проти Білорусі
Самопроголошений глава Білорусі Олександр Лукашенко вирішив помилувати двох католицьких священнослужителів, яких ув’язнили за звинуваченнями у “тяжких злочинах проти держави”. Один з них, Генрик Окулатович, був звинувачений у “зраді державі”, після того як його підставили на кладовищі під час провокації. Іншого священика, Анджея Юхневича, спочатку звинувачували у політичних справах, а потім в “сексуальних стосунках з неповнолітнім”. Обидвох католицьких священиків засудили на довгі терміни ув’язнення, проте Лукашенко вирішив їх помилувати.
-
Підрив Північних потоків: суд в Італії схвалив екстрадицію українця
Верховний суд Італії ухвалив рішення щодо екстрадиції українця до Німеччини у зв’язку з підозрою у вибухах на газопроводах Північний потік, що сполучають Росію і Німеччину. Сергій Кузнєцов, який знаходиться під підозрою, буде переданий німецьким органам влади в найближчі дні. За даними слідства, його підозрюють у організації вибухів на глибині 70-80 метрів у Балтійському морі. Кузнєцов заперечує свою причетність до цих подій і стверджує, що під час інциденту перебував в Україні на службі в Збройних силах. Варто відзначити, що Польща відмовила у видачі іншого українця, підозрюваного у причетності до атаки на газопровід Північний потік-2. Росія в свою чергу скликала Радбез ООН через вибухи на газопроводах.
-
Гауляйтер Балицького заочно засудили до довічного
Гауляйтер Євген Балицький з тимчасово окупованої частини Запорізької області був засуджений до довічного ув’язнення за організацію масового викрадення українського зерна та пособництво Росії. Він вивозив зерно в інтересах Росії, пограбувавши місцевих фермерів і агрокомпанії. Через це він став винуватцем у колаборації, пособництві державі-агресору та воєнних злочинах. Балицький вже був засуджений раніше за організацію псевдореферендуму РФ. Тривають дії щодо притягнення його до відповідальності за злочини проти України.
-
Гауляйтера Балицького заочно засудили до довічного
Гауляйтер Євген Балицький, спільник окупаційної влади у Запорізькій області, був засуджений до довічного ув’язнення за організацію масового викрадення українського зерна та співпрацю з Росією. Він вивозив украдене зерно на користь РФ, пограбовуючи місцевих фермерів. Суд визнав його винним у колаборації, пособництві державі-агресору та воєнних злочинах. Балицький колишній нардеп від Партії регіонів, публічно підтримував росіян на початку війни. Зараз тривають заходи для притягнення його до відповідальності за злочини проти України.
-
Крайній півзахисник Боруссії уникнув ув’язнення
Гравець Боруссії Карім Адейємі міг потрапити до в’язниці через володіння електрошокером та кастетами, які заборонені в Німеччині. Суд прийняв рішення у жовтні 2025 року, замінивши тюремне ув’язнення значним штрафом для футболіста. Він повинен заплатити понад 400 тисяч євро, але уникне в’язниці.
-
У Києві засудили підпалювача: має відшкодувати Укрзалізниці 1 млн
У понеділок, 17 листопада, пресслужба СБУ повідомила, що агент Росії, який підпалив релейні шафи в Києві, отримав 15 років тюрми та повинен відшкодувати збитки на 1 млн гривень. Цей 33-річний киянин співпрацював з російськими спецслужбами після того, як він вже відбув покарання за крадіжки. За замовленням росіян він підпалив релейну шафу, яка забезпечує рух поїздів через столичний регіон, і зняв це на відео для кураторів. Після підпалу у 2024 році правоохоронці швидко затримали зловмисника, якого суд визнав винним у диверсії та призначив покарання у вигляді 15 років ув’язнення та відшкодування збитків.
-
Euroclear готова судитися з ЄС за російські активи
Бельгійський депозитарій Euroclear, який володіє замороженими російськими активами на суму 193 млрд євро, готовий позиватися проти ЄС у разі ухвалення рішення про конфіскацію цих коштів. Про це заявила глава Euroclear Валері Урбен в інтерв’ю виданню Le Monde.
За її словами, про вилучення цих грошей “не може бути й мови” і все, що навіть “віддалено нагадує конфіскацію”, буде незаконним, бо це “суперечить міжнародному праву”.
“У цьому випадку Росія може звернутися до суду”, – попередила вона.
Коли ж Європейський союз ухвалить рішення щодо конфіскації, Урбен заявила, що готова оскаржувати його в суді.
Нині відповідний позов ще не підготовлено. Утім, з 2022 року Euroclear “безпрецедентно” збільшив юридичну команду з приблизно 10 до майже 200 співробітників.
Водночас вона досить скептично поставилася до заяв європейських лідерів про заморожені активи РФ.
Урбен також заявила, що для такої конфіскації насамперед має бути ухвалений закон або офіційне рішення Європейської комісії, згодом схвалене Бельгією.
“На нашому балансі є зобов’язання: Euroclear має заборгованість перед Центральним банком Росії. І є актив: грошові кошти, які нині перебувають на зберіганні в Європейському центральному банку. Найгірше було б, якби актив, грошові кошти, пішли (на фінансування кредиту Україні – ред.), але у нас в Euroclear залишилося б зобов’язання, право на реституцію.
Якщо санкції буде знято, Росія може будь-якої миті постукати в наші двері і вимагати реституцію: хто тоді дасть нам 140 мільярдів євро для повернення?”, – поставила риторичне запитання чиновниця.
Урбен також попереджає про ризики для всієї єврозони. У разі конфіскації російських активів авторитарні режими в усьому світі, які розмістили кошти в Euroclear, можуть також забрати свої активи. Фактично, саме неупередженість брюссельського інституту переконала російські фонди використовувати його для своїх інвестицій. Але якщо ця довіра ослабне, то наслідки можуть швидко позначитися на Європі, додала вона.
“Скоротиться обсяг інвестицій у єврозону з боку цих глобальних інвесторів. Це позначиться на всіх фінансових потребах Європи в обороні, переході до зеленої економіки та цифрової трансформації”, – сказала Урбен.
Крім юридичної загрози і репутаційного ризику, Європа стикається з третьою загрозою: фінансовими заходами у відповідь з боку російської влади. В РФ заморожено “від 20 до 40 мільярдів євро” коштів клієнтів Euroclear. У Москві розглядається понад 100 судових позовів, що загрожують арештом. Поки Кремль проявляє обережність. Судові рішення не виконані, і гроші залишаються недоторканими, але Москва “може піти далі”.