Українська співачка Tayanna (справжнє ім’я -Тетяна Решетняк) поділилася з прихильниками неприємним інцидентом, який стався через надмірний стрес. 41-річна артистка зізналася, що в неї раптово випав зуб, і показала це у своїх Instagram-сторіз.
Співачка вийшла на зв’язок уже зі стоматологічної клініки, намагаючись із гумором поставитися до ситуації. Однак, за її словами, причина виявилася серйозною -так організм відреагував на тривалий емоційний та психологічний тиск.
“Хочете, я вам розкажу про мій рівень стресу? Він настільки високий, що у мене випадають зуби. Просто випав зуб. Тримаємося” – прокоментувала Tayanna.
Раніше артистка вже відверто розповідала, що останні роки стали для неї непростими. Вона зіштовхнулася з проблемами зі здоров’ям, виснаженням, депресією, а також труднощами в особистому житті та кар’єрі.
instagram.com/tayanna_reshetnyak
Позначка: Стресс
-
Tayanna зізналася, що втратила зуб через сильний стрес
-
В Україні суттєво зріс рівень стресу серед дітей
В Україні 37% дітей мають значний (високий або підвищений) рівень стресу, тоді як восени 2024 року цей показник складав лише 27%. Про це йдеться в результатах соціального дослідження, яке провела Rating Group.
“Зростання стресу в підлітків супроводжується певними (часто негативними) відчуттями. У кожної десятої дитини/підлітка, у якої виріс стрес, основним відчуттям останнім часом є розчарування. Натомість діти, у яких з 2024 року зменшився стрес, частіше відчувають радість, спокій, інтерес. У них менше хвилювання, суму, розчарування”, – йдеться в результатах дослідження.
У кожному п’ятому випадку основне відчуття дітей і батьків за останній час збігається, найчастіше йдеться про хвилювання. Хвилювання також є найчастішим відчуттям серед дітей із високим і підвищеним рівнем стресу.Суттєво кращу стресостійкість мають діти, у яких довірливі стосунки з батьками та діти, у яких є улюблена справа (хобі), за виключенням відеоігор. Близько 77% дітей, які відносно частіше спілкуються з батьками й близькими про свої почуття й переживання, мають гарну стресостійкість (серед тих, хто спілкується рідко, таких трохи більше половини). Рівень стресу в дітей, які часто спілкуються з батьками, вдвічі нижчий.
Діти, які часто займаються улюбленою справою, частіше (68%) мають низький або помірний рівень стресу, а серед тих, хто мало присвячується хобі, таких менше половини. Натомість гірше, коли умовно єдиним або основним хобі дитини є проведення часу за гаджетами про гаджети та відеоіграми. Також “сидіння” у телефоні є не дуже корисною реакцією на стресову подію: діти, які у відповідь на тригер, поринають у телефон чи комп’ютер, також мають низьку резильєнтність.
57% дітей, які мають спільне хобі з батьками, є добре адаптованими до стресу, це ж стосується 64% батьків, які мають з дітьми спільне хобі.
Більшість дітей, які часто займаються фізичною активністю, мають високу адаптованість до стресу (майже 60%). Серед тих, хто не займається спортом або робить це рідко, таких 38%. “Спорт і фізичні активності – надійні чинники зменшення стресу дитини”, – наголошують дослідники.
Опитування проводилося 3-7 жовтня серед батьків і дітей. Загалом був опитаний 2531 респондент, з них 1572 – діти 10-18 років, 959 – їхні батьки.
-
Українці незадоволені якістю життя, та відчувають в ньому сенс – опитування
За результатами дослідження добробуту в Україні, проведеного КМІС, виявлено, що середній бал задоволеності життям серед українців становить лише 5,4 з 10, що нижче за світові стандарти. Хоча частка людей з низькими оцінками життя зменшилася, тривожність серед українців зросла. Проте відчуття сенсу в житті залишається на високому рівні. Дослідження показало, що українці мають потенціал до зростання в кризових умовах, оскільки вони зберігають відчуття сенсу в житті. Вплив факторів, таких як рівень задоволеності життям, відчуття сенсу у житті, рівень щастя та тривожність, відображається через головні показники дослідження.
-
Науковці з’ясували, як стрес погіршує сон і пам’ять
Науковці виявили групу нейронів у гіпоталамусі, які можуть пояснити, як стрес впливає на сон і пам’ять. Ці нейрони виділяють гормон кортикотропін і регулюють стресові реакції. Вчені виявили, що активація цих нейронів призводить до порушень сну і погіршення пам’яті, а їх блокування може покращити якість сну і запам’ятовування. Дослідження проводили на мишах, яких піддавали стресовим ситуаціям, і виявили схожі ефекти на їх сон та пам’ять. Вчені вважають, що ці нейрони можуть бути мішенню для розробки нових методів лікування стресових і психіатричних розладів, таких як депресія та посттравматичний стресовий розлад.