В Україні вже зібрали10 347,2 тис. тонн ранніх зернових та зернобобових культур. Про це інформує пресслужба Міекономіки у п’ятницю, 25 липня.
Обмолочено вже 29% площ, засіяних зерновими і зернобобовими культурами.
Зокрема:
Інші зернові та зернобобові обмолочено на площі 28,5 тис. га і намолочено 54,2 тис. тонн.
Серед лідерів, зокрема:
Ріпаку вже обмолочено на площі 535 тис. га і намолочено 1 040,3 тис. тонн.
Втрати російських військ у війні проти України з початку року вже становили 255 470 осіб. Про це повідомив Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський у четвер, 24 липня.
“Продовжуємо знищувати ворога по всій лінії фронту. Від початку року втрати російських окупантів у живій силі вже перевищили 250 тисяч осіб (255470)”, – зазначив Сирський.
Він висловив вдячність українським захисникам та захисницям за стійкість, мужність і професійну бойову роботу.
Внутрішні документи Росії показують катастрофічні втрати 41-ї армії Центрального військового округу під Покровськом на Донеччині. Йдеться про тисячі загиблих, зниклих і дезертирів. Найбільше втрат зазнала 74-та мотострілецька бригада з Кемеровської області РФ.
РФ втратила 1000 танків з початку року – Сирський
В Україні з початку року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року захворюваність на кір в Україні зросла більш ніж в 11 разів. Про ситуацію розповів заступник Генерального директора Центру громадського здоров’я Олексій Даниленко, інформує Національний портал з імунізації.
За словами Даниленка, за шість місяців зареєстровано 1196 випадків захворювання на кір. Якщо порівнювати це з минулорічним аналогічним періодом, то маємо зростання захворюваності більше, ніж в 11 разів.
Серед причин такої ситуації:
Вакцинація проти кору є найефективнішим засобом профілактики цього захворювання, тому вона є обов’язковою для дітей. Адже специфічного лікування кору нема, лише симптоматичне.
Кір не є “легкою” хворобою: він особливо небезпечний своїми ускладненнями. Це може бути широке коло захворювань, найпоширеніші з яких – пневмонія (запалення легень), енцефаліт (запалення мозку), отит (запалення вух). Але можливі ускладнення і з боку інших органів та систем, тобто чітко окреслити коло органів, які можуть бути уражені внаслідок кору, дуже складно.
На першому етапі хвороби є ризик сплутати кір з іншими захворюваннями, адже початок схожий з початком багатьох інших хвороб, зазначає Даниленко. До перших симптомів належать лихоманка, кон’юнктивіт, риніт. Такі симптоми можуть тривати до семи днів і нагадувати звичайну ГРВІ. За чотири дні до появи специфічної висипки хворий починає виділяти вірус і вже є джерелом інфекції. Далі можуть з’явитися характерні білі плями на поверхні щік – так звані плями Бельського-Філатова-Коплика – та поетапна висипка (починаючи з голови й до тулуба та нижніх кінцівок).
Тож навіть після появи перших симптомів ГРВІ радять звертатися за медичною допомогою, і щодо подальшого ведення пацієнта рішення вже прийматиме сімейний лікар.
“Якщо говорити про Україну в цілому, то за минулий рік ми маємо близько 90% охоплення вакцинацією дітей. За 5 місяців цього року маємо виконання плану охоплення щепленнями до 40%, тобто до кінця року плануємо вийти на 90+% виконання охоплення щепленнями проти кору дітей”, – каже Даниленко.
В цілому динаміка поширення кору в Україні є стрімкою, проте контрольованою та очікуваною. Разом з тим, можливе подальше зростання захворюваності восени – через масові скупчення дітей в організованих колективах під час навчального процесу.
В Україні, як і в більшості країн світу, для захисту проти кору використовується комплексна вакцина КПК, яка також захищає від краснухи та епідемічного паротиту (“свинки”). Для оптимального захисту необхідно отримати 2 дози вакцини, які забезпечують захист від кору на рівні 97%.
За перше півріччя 2025 року Китай скоротив імпорт російської пшениці більш ніж у 15 разів – з $38,9 млн до $2,5 млн. Про це свідчать дані Головного митного управління КНР.
У червні постачань не було взагалі, тоді як торік у цей період обсяг закупівель становив $6,4 млн.
Російська пшениця суттєво поступається за обсягами постачань з інших країн. Зокрема, з Канади Китай закупив пшениці на $361,3 млн, з Австралії – на $190,2 млн, з Казахстану – на $5,8 млн.
Також за шість місяців скоротився експорт російського ячменю до Китаю – до $42,2 млн проти $100,1 млн за аналогічний період 2024 року. У червні експорт знизився у понад 14 разів – до $743,6 тис. (торік – $10,6 млн). Для порівняння: з Австралії Китай закупив ячменю на $927,3 млн, з Канади – на $195,9 млн, з Аргентини – на $93,1 млн.
Водночас експорт російської кукурудзи до Китаю з початку року зріс більш ніж удвічі – до $49,4 млн (торік – $19,9 млн). У червні поставки зросли з $3,4 млн до $19,7 млн.
На початку липня російськф експерти прогнозували найгірший за 17 років сезон експорту зерна з Росії. За даними Інституту кон’юнктури аграрного ринку, у липні РФ експортує 2 млн тонн пшениці – майже вдвічі менше, ніж торік.
Водночас урожайність теж падає, зокрема за даними Мінсільгоспу РФ, станом на 2 липня зібрано 3,8 млн тонн зерна проти 16,5 млн торік. Причиною називають “посуху у південних регіонах”.
Ціни на метали платинової групи зростають у п’ятницю, оновлюючи багаторічні максимуми. Про це повідомляє Reuters 18 липня.
Під час торгів спотова ціна платини піднімалась на 1% – до $1472,20 за тройську унцію. Це найвище значення з серпня 2014 року.
Своєю чергою, паладій додав 1,4% і нині торгується на рівні $1297,78 за унцію – максимума з серпня 2023 року.
Окрім того, срібло подорожчало на 2,3%, до $38,47 за унцію.
Тоді як ціна золота на спотовому ринку зросла на 0,3% – до $3350 за унцію. Водночас з початку тижня метал подешевшав приблизно на 0,2%.
Аналітик BullionVault Едріан Еш зазначає, що золото може тимчасово втратити підтримку без нових глобальних потрясінь. Втім, воно зберігає довгостроковий тренд зростання завдяки закупівлям центробанків і попиту з боку приватних інвесторів.
“Головна увага в секторі дорогоцінних металів перемістилася із “захисного” золота до срібла, платини та паладію, які мають промислове застосування та отримують підтримку на тлі очікувань економічного зростання”, – додав експерт.
Раніше платина подорожчала до максимуму більш ніж за десятиліття через сплеск попиту на тлі недостатнього постачання металу.
У червні експорт рідкісноземельних металів з Китаю досяг найвищого рівня з 2009 року, що свідчить про зростаючий попит на ці матеріали для виготовлення потужних магнітів. Конфлікт зі США спонукав Китай встановити контроль над експортом цих металів, але попри це обсяг експорту збільшився на 60% порівняно з попереднім роком. Це сталося через зростаючий попит у світовій автомобільній галузі, де відчутний дефіцит цих матеріалів. Китай виробляє більшість світових постійних магнітів, але після введення контролю над експортом, інші країни, такі як Японія та Німеччина, також стають важливими гравцями на ринку.
Станом на початок січня 2025 року населення Європейського Союзу становило 450,4 мільйона жителів, що на 1 070 702 людини більше, ніж роком раніше. Зростання триває вже четвертий рік поспіль після спаду у 2021-му, спричиненого наслідками пандемії COVID-19. Відповідні дані у неділю, 13 липня, оприлюднив Євростат.
“Населення ЄС зросло з 354,5 мільйона в 1960 році до 450,4 мільйона на 1 січня 2025 року, що на 95,9 мільйона осіб більше”, – вказали у Євростаті.
У той же час, у документі вказується, що в останні десятиліття зростання населення поступово сповільнилося: протягом 2005-2024 років воно збільшувалося в середньому приблизно на 0,9 мільйона осіб на рік, у той час як у 1960-х роках, цей показник сягав близько 3 мільйони щороку.
Станом на початок поточного року найбільш густонаселеними країнами ЄС є Німеччина (19% населення ЄС), Франція (15%) та Італія (13%), на які припадає майже половина (47%) всього населення Євросоюзу.
Серед 19 країн ЄС, які зареєстрували найвищі темпи приросту населення – Мальта (+19,0 на 1 000 людей), Ірландія (+16,3) та Люксембург (+14,7).
Водночас упродовж року у восьми європейських країнах зафіксували скорочення населення. Найбільше – у Латвії (загальний показник зміни населення -9,9 на 1 000 людей), Угорщині (-4,7), Польщі та Естонії (-3,4).
Демографічна катастрофа: смертність в Україні перемогла народжуваність
Російські війська протягом тижня продовжували атакувати Україну, застосувавши понад 1,8 тисячі безпілотників та більше ніж 1,2 тисячі авіаційних бомб і 83 ракет. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у неділю, 13 липня.
“Сім днів масштабних російських ударів по Україні: понад 1800 дронів, більш ніж 1200 керованих авіабомб і 83 ракети різних типів. Росіяни посилюють терор проти міст і громад, щоб усе більше залякувати наших людей”, – наголосив глава держави.
Втім,попри плани Москви є хороші результати роботи сил протиповітряної оборони. Як відзначив український президент, “особливо добре показують себе дрони-перехоплювачі – вже сотні збиттів російсько-іранських шахедів за цей тиждень”.
Зеленський також додав, що кожна зустріч із партнерами на цьому тижні була про масштабування цієї технології.
Він висловив вдячність кожному, хто готовий інвестувати в захист життя, і воїнам, котрі бережуть українське небо.
“Шахеди – один із російських способів затягувати війну. Маємо нейтралізувати цю загрозу, щоб швидше запрацювала дипломатія”, – додав глава держави, висловивши сподівання на виконання всіх домовленостей, які посилять захист України, а також на сильні рішення США, Європи, країн G7 та усіх партнерів.
Раніше заступник начальника ГУР МО генерал-майор Вадим Скібіцький заявив, що Росія збільшує випуск деяких типів ракет. Зокрема крилатих ракет Х-101 та ракет Кинжал.
Зеленський підтвердив плани РФ щодо “1000 дронів”
Сили оборони за добу ліквідували 1240 російських війсбкових. Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 12.07.25 орієнтовно склали близько 1033930 осіб. Про це повідомив Генштаб ЗСУ у неділю, 13 липня.
Загалом з початку війни ліквідовано:
У сезоні 2024/2025 Україна експортувала 46,7 млн тонн зернових та олійних, що на 19% менше, ніж торік, попри зростання валютної виручки до $18,1 млрд. Про це повідомляє Українська зернова асоціація.
Таке падіння пояснюється як меншими перехідними запасами з попереднього сезону, так і дещо нижчим врожаєм. Виробництво зернових та олійних минулого року становило 78,8 млн т зернових та олійних (в 2023 – 82,9 млн т). Аналітики зауважили, що найважливішим фактором для експорту зерна стала безперебійна робота морського коридору, що дозволяло експортувати морським шляхом з глибоководних портів Одещини. Другим за значенням фактором стало запровадження Україною спільно з міжнародними партнерами робочого механізму страхування суден, інфраструктури та зерна, що здешевило витрати експортерів та, відповідно, українських агровиробників на логістику експорту.
У грошовому еквіваленті експорт зернових та олійних в 2024/2025 МР склав $11,2 млрд (в 2023/2024 – $10,76 млрд), тоді як експорт з врахуванням продукції з них, зокрема соняшникової олії та інших олій, макухи та шротів – $18,1млрд (в 2023/2024 – $17,86 млрд).
Експорт пшениці становив 15,5 млн т на $3,16 млрд, при виробництві близько 22,4 млн т. Ячменю Україна експортувала майже 2,25 млн т на $394 млн, при виробництві 5,6 млн т.
Кукурудзи минулого сезону експортували 21,5 млн т на майже $4,5 млрд, при виробництві минулого року – 25,9 млн т.
Сої експортовано 3,8 млн т на $1,56 млрд, при врожаї 6,5 млн т. Ріпаку експортовано 3,2 млн т на $1,56 млрд, при виробництві минулого року 3,8 млн т.
Соняшнику експортували всього лиш 70 тис. т при врожаї минулого року 12,8 млн т.