Лівий берег

Позначка: Сталь

  • Через вуглецквий податок Україна може втратити ринок ЄС – Метінвест

    Через вуглецквий податок Україна може втратити ринок ЄС – Метінвест

    Запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) у ЄС може стати одним із найсерйозніших ударів по українській промисловості у 2026 році. Про це заявив керівник Проєктного офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції Україна та світ попереду 2026, організованої NV та The Economist у Києві.

    За його словами, Метінвест, який до 2022 року був найбільшим приватним інвестором країни та щороку вкладав 1 млрд доларів у модернізацію виробництва, сьогодні працює в режимі виживання. Компанія втратила підприємства в Маріуполі, а кількість працівників скоротилася з 120 тисяч до 50 тисяч. Через лави ЗСУ пройшли понад 11 тисяч співробітників групи.

    На цьому тлі ключову загрозу для експорту та економіки становить екологічне мито СВАМ, яке має запрацювати для України вже з 2026 року. Цей механізм зобов’язує імпортерів сталі та інших енергоємних товарів сплачувати додатковий вуглецевий податок залежно від рівня викидів. Для української металургії це означає додаткові витрати у розмірі 50-100 євро на кожну тонну сталі – тобто, фактично втрату конкурентоспроможності на європейському ринку, який є основним для України.

    Водовіз наголосив, що без змін підходів ЄС СВАМ може призвести до різкого падіння експорту, зупинки виробництв і втрати робочих місць у секторі, який забезпечує критично важливі валютні надходження та до 10% ВВП країни. Частина металургійних підприємств працює за кількадесят кілометрів від лінії фронту, і будь-яке додаткове фінансове навантаження може стати для них критичним.

    Наразі Метінвест вивчає можливість інвестування у виробництво HBI – низьковуглецевого продукту, який може мати попит у Євросоюзі. Однак такі проєкти потребують мільярдних вкладень і гарантій безпеки. Ситуацію додатково ускладнює кадрова криза.

    Крім того, гострим залишається питання енергостійкості: обстріли енергетичної інфраструктури регулярно призводять до зупинки комбінатів і багатомільйонних збитків. Метінвест розвиває власну генерацію – сонячні та вітрові проєкти, резервні системи й локальні енергетичні рішення.

    Як відомо, Єврокомісія не передбачила виняток для України у СВАМ, хоча країна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами, і вони забезпечують близько 2% українського ВВП. 81% українського експорту сталі йде саме до ЄС.

    Нагадаємо, раніше бізнес закликав владу до переговорів з Європою щодо вуглецевого мита.

  • Росія починає скорочувати військове виробництво – ЦПД

    Росія починає скорочувати військове виробництво – ЦПД

    У Челябінській області РФ Ашинський металургійний завод закриває цех із виробництва нержавіючої сталі. Він є одним із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії, повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО.
    “Один із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії – Ашинський металургійний завод (АМЗ) у Челябінській області – закриває цех із виробництва нержавіючої сталі та звільняє понад 300 працівників. В інших підрозділах підприємства також є проблеми – людей відправляють у неоплачувані відпустки або переводять на скорочений графік”, – йдеться у повідомленні.
    У ЦПД зазначили, що скорочення на АМЗ свідчить про поширення проблем і на російську військову економіку. Починаючи з вересня, військово-промисловий комплекс, який упродовж останніх трьох років був головним драйвером російської економіки завдяки величезним бюджетним вливанням, почав різко втрачати позиції. Економісти пояснюють це виснаженням бюджету та скороченням державних замовлень.
    У Центрі підкреслили, що закриття цеху Ашинського заводу є показовим сигналом: Кремль більше не може безкінечно фінансувати війну. Навіть оборонні підприємства не витримують перевантаження, спричиненого війною. ВПК, який упродовж повномасштабного вторгнення утримував економіку від падіння, тепер поступово перетворюється на її баласт.

  • Український Метінвест постачатиме сталь для АЕС у Великій Британії

    Український Метінвест постачатиме сталь для АЕС у Великій Британії

    Український холдинг Метінвест, який володіє британським прокатним заводом Spartan UK, уклав контракт на постачання 1600 тонн сталевих листів для будівництва атомної електростанції Sizewell C у Великій Британії. Перша партія з 800 тонн буде доставлена в серпні, а решта – у третьому кварталі 2025 року. Цей проєкт є одним з найбільших у галузі енергетики в Великій Британії за останні десятиліття. АЕС Sizewell C планує забезпечити чисту енергію для 6 мільйонів домівок та створити до 10 000 робочих місць на піку будівництва.

  • ЄС продовжив торговельний безвіз для української сталі та заліза

    ЄС продовжив торговельний безвіз для української сталі та заліза

    Євросоюз 5 червня продовжив дію пільгового режиму для імпорту української сталі та заліза ще на три роки – після 6 червня 2025 року. Про це повідомила міністерка економіки Юлія Свириденко у четвер, 5 червня.
    Відтак, українські виробники зможуть і надалі постачати продукцію до країн ЄС без квот, мит і інших обмежень.
    Свириденко назвала рішення вчасним. Міністерка пояснила, що за роки повномасштабної війни українська металургія – одна з гаузей, які зазнали найбільших втрат.
    “Частина заводів знищена. Інша – працює на межі. Але вони тримаються та потребують доступу до ринків, щоб зберегти робочі місця, дати валютну виручку країні й працювати для відбудови”, – додала Свириденко.
    Вона нагадала, що українська продукція потрібна європейському ринку. Так, у 2024 році українські експортери поставили до ЄС продукції із заліза і сталі на загальну суму понад 1,8 млрд доларів (понад 3,4 млн тонн). Тоді як за перший квартал 2025 року – ще 422 млн доларів (майже 800 тис. тонн).
    Очільниця економічного відомства подякувала партнерам у Європейському Союзі за це рішення.

  • США підвищать мита на імпортну сталь

    США підвищать мита на імпортну сталь

    Президент США Дональд Трамп оголосив про підвищення мит на імпортовану сталь у країні. За його словами, мито збільшать з 25% до 50%. Трамп розглядав варіант підвищення мита до 40%, але затримки в галузі призвели до вибору 50%. Нове мито повинно сприяти захисту виробників сталі у США від конкуренції з-за кордону. Поки невідомо, коли саме почне діяти нове мито. Американський імпорт сталі становить невеликий відсоток від світових обсягів, а основними постачальниками є Канада, Бразилія, Мексика та Південна Корея. Наразі федеральний апеляційний суд США дозволив адміністрації Трампа стягувати мита.