Влада Індії через місяць чи два сяде за стіл переговорів зі США і вибачиться. Про це сказав міністр торгівлі США Говард Лютник у коментарі для Bloomberg у суботу, 6 вересня.
На його думку, у випадку з Індією варто очікувати приблизно таку ж ситуацію, як із Канадою, коли вона ввела мита у відповідь проти США, після чого “почався економічний спад”, що змусило Оттаву скасувати свої тарифи.
“Карні (прем’єр Канади – ред.) був обраний з гаслом “лікті вгору”, що означало “давайте боротися з Америкою”. Вони ввели відповідні тарифи. Усе це було бравадою, і що сталося? Їхній ВВП впав на 1,6%, безробіття злетіло до 8%. І що Карні щойно зробив? Він нарешті скасував відповідні мита”, – сказав Лютник.
Він вважає, що все, що відбувається, – це “бравада”. Бо з одного боку “здається, що приємно боротися з найбільшим клієнтом у світі”. Однак в результаті бізнеси говорять своїй державі: “Ви повинні припинити це і піти укласти угоду з Америкою”.
“Тож я думаю, так, через місяць або два Індія сяде за стіл переговорів, вибачиться і спробує укласти угоду з Дональдом Трампом. І Трамп вирішить, як йому вчинити з Моді, і ми залишимо це на його розсуд. Адже він президент, який говорить про укладення угоди”, – резюмував Лютник.
Як відомо, Дональд Трамп підвищив мита для Індії на 50%, бо вона купує російську нафту. Але у відповідь Індія заявил, що продовжить “чорне золото” у Москви, поки це залишається фінансово вигідним.
А напередодні Трамп заявив про “втрату” Індії і Росії на користь Китаю.
Позначка: США
-
У Трампа чекають на “вибачення” Індії
-
США прискорюють поставки Україні ракет ERAM – ЗМІ
США прискорюють передачу Україні партію дешевих, далекобійних, авіаційних крилатих ракет Extended-Range Attack Munition (ERAM), щоб завдавати ударів по важливих цілях у глибокому тилу російських військ. Про це у п’ятницю, 5 вересня, повідомляє видання Aviation Week & Space Technology.
Постачання ERAM не лише відкриває нову лінію довгострокових поставок для України та ВПС США, а й демонструє безпрецедентно швидкий підхід Пентагону до розробки, випробувань і масового виробництва авіаційних озброєнь.
ERAM створили всього за 14 місяців після оголошення тендеру у серпні 2024 року – перші прототипи вже мають бути доставлені у жовтні. Випробування ракет було здійснено на американському Douglas A-4 і українському МіГу.
Згідно з планом, першу партію з 840 ERAM, виготовлених двома компаніями – CoAspire (Вірджинія) та Zone 5 Technologies (Каліфорнія), – буде передано до кінця жовтня 2026 року. Extended Range Attack Munition (ERAM) є авіаційною крилатою ракетою великої дальності класу “повітря-поверхня”, призначеною для точного ураження наземних і морських цілей. Завдяки модульній конструкції вона може бути адаптована для різних операційних завдань. -
Трамп не виключив запрошення РФ на саміт G20
Президент США Дональд Трамп заявив, що розгляне запрошення Росії на наступний саміт G20, який відбудеться в Маямі, штат Флорида. Про це він заявив під час пресконференції у п’ятницю, 5 вересня.
Так, глава Білого дому оголосив, що саміт Великої двадцятки у 2026 році вперше за 20 років відбудеться у США, а місцем його проведення стане Маямі.
Відповідаючи на запитання журналістів про те, чи візьме РФ участь у саміті, він не виключив цього варіанту.
“Це цікаве питання, я не думав про це. Мені потрібно буде якийсь час обдумати це”, – сказав Трамп.
Однак згодом додав, що був би радий, якби лідер Китаю Сі Цзиньпін та російський диктатор Володимир Путін приїхали до США на G20.
Як відомо, саміт G20 2025 року відбудеться в Йоганнесбурзі у листопаді. Держсекретар США Марко Рубіо відмовився від участі в ньому через політику Південно-Африканської Республіки, яка головує в організації впрововж 2025 року. Участь у ньому візьме віцепрезидент США Джей Ді Венс.
ПАР не запросить Путіна на саміт G20 -
Трамп зробив нову заяву про війну в Україні
Президент США Дональд Трамп заявив, що якщо війна в Україні не припиниться – “доведеться заплатити страшну ціну”. Про це він сказав під час пресконференції у п’ятницю, 5 вересня.
Зокрема, під час розмови з журналістами Трамп заявив, що поклав край семи війнам, і український конфлікт чекає “те саме”.
“І ми зробимо й інше. Але це виявилося трохи складніше, ніж я думав. І це буде зроблено”, – заявив Трамп.
Однак американський президент зауважив, що якщо війна в Україні не припиниться – “доведеться заплатити страшну ціну”. -
Трамп підписав указ про перейменування Пентагону у “Міністерство війни”
Президент США Дональд Трамп підписав указ про перейменування Міністерства оборони США, відомого як Пентагон, на Міністерство війни. Церемонія підписання указу відбулася у п’ятницю, 5 вересня, в Овальному кабінеті. Її транслював Білий дім.
Очільник відомства Піт Гексет, який був на церемонії, тепер називатиметься “міністром війни”. Він назвав це перейменування “відновленням духу воїна”.
“Міністерство війни буде рішуче боротися – не в нескінченних конфліктах. Воно буде боротися, щоб перемогти, а не програти. Ми будемо переходити в наступ. Не лише в обороні – максимальна летальність, а не млява законність, насильницький вплив, а не політкоректність. Ми будемо виховувати воїнів, а не лише захисників”, – сказав Гексет.
Перейменування ще має схвалити Конгрес США. Раніше, коли Трамп говорив про плани перейменувати Пентагон, у відповідь на запитання журналістів про необхідне схвалення Конгресу, він сказав: “Ми просто зробимо це. Я впевнений, що Конгрес підтримає нас, якщо це буде потрібно, хоча я не думаю, що це взагалі потрібно”.
Офіційні сторінки міністерства та Піта Гексета у X вже перейменували на “Міністерство війни” та “Міністр війни Піт Гексет” відповідно. Міністерство оборони США називалося Міністерством війни до 1949 року, коли Конгрес об’єднав армію, флот і повітряні сили після Другої світової війни. На думку істориків, цю назву обрали зокрема для того, щоб показати, що в ядерну епоху США зосередилися на запобіганні конфліктів, пише Reuters. -
Війська з Бангладеш. Ідея буферної зони в Україні
У разі підписання мирної угоди між Росією та Україною, Сполучені Штати можуть взяти на себе провідну роль у моніторингу над демілітаризованою зоною, а на її території можуть розмістити військових із Саудівської Аравії або Бангладеш, пише NBC News з посиланням на військові джерела. Як має виглядати буферна зона Як очікується, буферна зона являтиме собою велику демілітаризовану територію (межі якої ще не визначені) в межах України, що розділятиме територію Росії та України всередині країни.
Частково завдяки своїм технологічним можливостям, Сполучені Штати візьмуть на себе ініціативу у спостереженні за буферною зоною, використовуючи дрони та супутники разом з іншими розвідувальними засобами, але вони координуватимуть свої дії з іншими країнами, які також здійснюватимуть моніторинг, пише ЗМІ.
За словами людей, знайомих з планом, цю зону можуть охороняти війська з однієї або кількох країн, що не входять до НАТО, таких як Саудівська Аравія чи навіть Бангладеш. За їхніми словами, американські війська не будуть розгорнуті в Україні. Труднощі плану Президент Росії Володимир Путін мав би погодитися на будь-який план гарантій безпеки для України, а участь НАТО або навіть натяк на неї є для диктатора серйозним питанням, тому розробники плану докладають усіх зусиль, щоб уникнути використання сил Альянсу чи чогось, що нагадує “бренд” НАТО, пише видання.
Нагадаємо, що сьогодні Путіна дійсно роздратувало рішення “коаліції охочих”. Російський диктатор традиційно пригрозив союзникам Києва, які обговорюють відправку свої війська в Україну.
Натомість, деякі гарантії, ймовірно, будуть спиратися на війська з країн, що не входять до НАТО, та на низку двосторонніх угод між Україною та її союзниками, які нададуть Києву гарантії безпеки без залучення П’ятої статті НАТО, що є червоною лінією для Москви.
ЗМІ наголошує, що будь-який план є лише попереднім, доки Путін та президент України Володимир Зеленський не домовляться про нього, а також про лідерів країн, які будуть залучені до гарантій безпеки, включаючи Трампа.
Цей документ був розроблений після зустрічі Трампа з Путіним на Алясці 15 серпня. Спочатку очікувалося, що ця зустріч призведе до подальших переговорів, можливо, прямих дискусій між Путіним і Зеленським, але з того часу прогрес у досягненні мирної угоди застопорився. Тим не менш, союзники України продовжили роботу над потенційними гарантіями безпеки, які, найімовірніше, будуть ключем до миру.
Серед інших труднощів, пов’язаних з плануванням, також є рішення про те, які російські атаки викличуть відповідь з боку України чи сил моніторингу, і яка відповідь буде дозволена.
Одне із джерел NBC News зазначило, що правила взаємодії ще потребують розробки, і що вони, ймовірно, будуть оскаржуватися під час будь-яких розбіжностей після укладення угоди та створення буфера. Питання економіки та інвестицій Поряд із буферною зоною, важливо також гарантувати Києву, що Росія не зможе задушити економіку України, додає ЗМІ. До цього моменту Туреччина відповідатиме за забезпечення безперешкодного потоку товарів і послуг у Чорному морі, здійснюючи морське спостереження та правоохоронні заходи в протоках Босфор і Дарданелли. -
Фон дер Ляєн та Венс скоординували санкційний тиск на РФ
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн провела телефонну розмову з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом щодо спільних санкцій проти Росії. Про це повідомила речниця Єврокомісії Паула Піньо, інформує ЄП.
Сторони обговорили збереження єдиного фронту та координацію з партнерами для підвищення ефективності обмежувальних заходів.
Піньо зауважила, що “чим більше ми координуємо наш підхід із партнерами, тим ефективнішими вони (санкції) є”.
Вона також нагадала про спільні зусилля ЄС з G7 стосовно обмеження цін на нафту, “які дають результати”.
“Ми продовжимо чинити тиск на воєнну економіку Росії, підвищувати для Росії вартість відмови від участі у мирних переговорах, щоб, зрештою привести президента Путіна за стіл переговорів”, – акцентувала речниця. -
Індія офіційно проігнорувала вимогу Трампа щодо російської нафти
Міністерка фінансів Індії Нірмала Сітхараман заявила, що країна продовжить купувати російську нафту. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 5 вересня.
Відтак, офіційна позиція Нью-Делі свідчить про намір Індії не виконувати вимоги президента США Дональда Трампа зупинити закупівлі.
“Звідки ми купуємо нафту, особливо такий великий товар, за який ми платимо найбільше в імпорті, ми маємо вирішувати з огляду на те, що нам найвигідніше. Ми, безумовно, будемо купувати”, – зазначила Сітхараман.
Індія залишається найбільшим покупцем російської нафти, оскільки знижені ціни на барелі дозволяють країні зберігати контроль над імпортними витратами.
Раніше адміністрація Трампа підвищила мита для Індії до 50%, одні з найвищих у світі. У п’ятницю Трамп також критикував Індію та Росію за посилення зв’язків із Китаєм.
На початку цього тижня прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді та президент Росії Володимир Путін зустрілися з головою Китаю Сі Цзіньпіном на саміті Шанхайської організації співпраці в Тяньцзіні. Лідери обговорили співпрацю у галузі енергетики та безпеки.
Раніше західні ЗМІ повідомили, що Індія планує збільшити імпорт російської нафти у вересні на 10-20%, попри нові санкції США. Рішення нібито пов’язане зі зниженням цін на російську нафту після атак українських дронів. А згодом Нью-Делі взагалі заявив, що постачання нібито “вберегли світову економіку” від стрибка цін.
Відмовився висунути на Нобелівку: ЗМІ дізналися про сварку Трампа і Моді -
США можуть взяти на себе моніторинг буферної зони в Україні – ЗМІ
Сполучені Штати Америки могли б взяти на себе провідну роль у моніторингу великої буферної зони в Україні, за умови, що мирна угода між Росією і Україною колись буде укладена. Про це повідомляє NBC News, посилаючись на чотири джерела, що знайомі з планом, який обговорювали військові посадовці партнерів України, включаючи США.
“Буферна зона” була б великою демілітаризованою територією – кордони якої ще не визначені – в межах нинішньої України, що розділяла б контрольовані Москвою і Києвом території всередині країни.
Завдяки своїм технологічним можливостям Сполучені Штати взяли б на себе провідну роль у спостереженні за буферною зоною, використовуючи безпілотники і супутники разом з іншими розвідувальними засобами, але вони координували б свої дії з іншими країнами, які також здійснювали б моніторинг.
Буферна зона може бути захищена військами однієї або кількох країн, що не є членами НАТО, таких як Саудівська Аравія або навіть Бангладеш. За їхніми словами, американські війська не будуть розміщені на території України.
Будь-який план є тільки попереднім, поки голова Кремля Владімір Путін і президент України Володимир Зеленський не погодяться на нього, а також на це мають погодитися лідери країн, які будуть залучені до гарантій безпеки, включно з президентом Дональдом Трампом.
Цей план був розроблений після зустрічі Трампа з Путіним на Алясці 15 серпня.
Серед викликів, пов’язаних з плануванням, – рішення про те, які саме російські дії викличуть реакцію з боку України або моніторингових сил, і яка саме реакція буде дозволена, повідомило одне з джерел.
Правила ведення вогню все потребують доопрацювання і що вони, ймовірно, будуть оскаржуватися під час будь-яких розбіжностей після укладення угоди і створення буферної зони.
За словами американського посадовця, через тиждень після зустрічі з Путіним Трампу запропонували чотири варіанти гарантій безпеки і рекомендував найбільш прогресивний підхід.
Раніше Зеленський прибув у Париж на саміті Коаліції охочих, щоб обговорити гарантії безпеки для України.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що очікує найближчим часом ясності стосовно безпекових гарантій для України. -
США планують взяти на себе моніторинг буферної зони в Україні – ЗМІ
Сполучені Штати Америки могли б взяти на себе провідну роль у моніторингу великої буферної зони в Україні, за умови, що мирна угода між Росією і Україною колись буде укладена. Про це повідомляє NBC News, посилаючись на чотири джерела, що знайомі з планом, який обговорювали військові посадовці партнерів України, включаючи США.
“Буферна зона” була б великою демілітаризованою територією – кордони якої ще не визначені – в межах нинішньої України, що розділяла б контрольовані Москвою і Києвом території всередині країни.
Завдяки своїм технологічним можливостям Сполучені Штати взяли б на себе провідну роль у спостереженні за буферною зоною, використовуючи безпілотники і супутники разом з іншими розвідувальними засобами, але вони координували б свої дії з іншими країнами, які також здійснювали б моніторинг.
Буферна зона може бути захищена військами однієї або кількох країн, що не є членами НАТО, таких як Саудівська Аравія або навіть Бангладеш. За їхніми словами, американські війська не будуть розміщені на території України.
Будь-який план є тільки попереднім, поки голова Кремля Владімір Путін і президент України Володимир Зеленський не погодяться на нього, а також на це мають погодитися лідери країн, які будуть залучені до гарантій безпеки, включно з президентом Дональдом Трампом.
Цей план був розроблений після зустрічі Трампа з Путіним на Алясці 15 серпня.
Серед викликів, пов’язаних з плануванням, – рішення про те, які саме російські дії викличуть реакцію з боку України або моніторингових сил, і яка саме реакція буде дозволена, повідомило одне з джерел.
Правила ведення вогню все потребують доопрацювання і що вони, ймовірно, будуть оскаржуватися під час будь-яких розбіжностей після укладення угоди і створення буферної зони.
За словами американського посадовця, через тиждень після зустрічі з Путіним Трампу запропонували чотири варіанти гарантій безпеки і рекомендував найбільш прогресивний підхід.
Раніше Зеленський прибув у Париж на саміті Коаліції охочих, щоб обговорити гарантії безпеки для України.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що очікує найближчим часом ясності стосовно безпекових гарантій для України.