Президент США Дональд Трамп заявив, що його влада як головнокомандувача обмежуються лише його “власною мораллю”, а не нормами міжнародного права та іншими рамками. Про це він сказав в інтерв’ю газеті New York Times, яке було опубліковане у четвер, 8 січня.
На запитання журналіста про існування будь-яких обмежень щодо використання військової сили для завдавання ударів, вторгнення або примусу країн по всьому світу, Трамп відповів:
“Так, є одна річ. Моя власна мораль. Мій власний розум. Це єдине, що може мене зупинити. Мені не потрібне міжнародне право. Я не хочу нашкодити людям”, – сказав глава Білого дому.
Відповідаючи на запитання, чи має його адміністрація дотримуватися міжнародного права, американський лідер сказав “так”, але додав, що сам визначає, коли такі обмеження застосовуються до США.
“Це залежить від вашого визначення міжнародного права”, – зазначив Трамп.
Видання пише, що ці заяви є “найбільш відвертим підтвердженням світогляду” Трампа, у якому національна сила, а не закони, договори чи конвенції, є вирішальним фактором дій держави на міжнародній арені.
Раніше Трамп заявив, що Штати можуть здійснювати контроль над Венесуелою та видобувати нафту з її родовищ упродовж багатьох років.
Трамп планує створити “військо мрії”
Позначка: США
-
Трамп: Мені не потрібне міжнародне право
-
МО Данії заявило про готовність військ стріляти у разі нападу на Гренландію
Війська Данії негайно відреагують застосуванням сили на будь-яке вторгнення в Гренландію. Про це заявило Міністерство оборони Данії на тлі заяв США про можливе захоплення Гренландії, передає The Independent.
Міноборони повідомило данській газеті Berlingske, що солдати, відповідно до військових правил застосування зброї, будуть зобов’язані протидіяти будь-якому іноземному вторгненню, не чекаючи на накази.
У відомстві нагадали, що правило часів холодної війни, яке вимагає від військових “негайно вступати у бій” у разі нападу, залишається в силі. Це правило 1952 року передбачає, що в разі вторгнення збройні сили повинні реагувати “не чекаючи і не вимагаючи наказів, навіть якщо відповідні командири не знають про оголошення війни або стан війни”.
Європейські союзники Данії підтримали країну і заявили, що працюють над єдиною відповіддю на можливу інтервенцію США. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що Франція працює з європейськими союзниками над координацією відповіді. Голова комітету із закордонних справ парламенту Фінляндії Йоханнес Коскінен закликав порушити це питання в НАТО, оскільки Північноатлантична рада, яка ухвалює рішення, має зібратися в четвер. Гренландія не є незалежним членом НАТО, але охоплюється членством Данії. -
Трамп заявив, що США можуть роками контролювати Венесуелу
Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати можуть здійснювати контроль над Венесуелою та видобувати нафту з її родовищ упродовж багатьох років. Про це він повідомив в інтерв’ю The New York Times.
За словами глави Білого дому, тимчасовий уряд Венесуели, який складається з колишніх соратників ув’язненого Ніколаса Мадуро, “надає США все необхідне”. На запитання про тривалість американського контролю над країною президент відповів: “Лише час покаже”, додавши, що мовиться про “набагато довший період”.
Трамп додав, що США планують відбудувати Венесуелу, використовуючи її нафтові ресурси. Це, за його словами, дозволить знизити світові ціни на нафту, тоді як частину коштів передавати Венесуелі, яка, як він зазначив, “відчайдушно цього потребує”.
Заяви президента пролунали після того, як представники адміністрації повідомили про намір США фактично взяти під контроль продаж венесуельської нафти на невизначений термін. Цей крок є частиною триетапного плану, який держсекретар Марко Рубіо представив членам Конгресу. Республіканці загалом підтримують дії адміністрації, тоді як демократи застерігають від затяжного міжнародного втручання без чітких правових підстав.
Під час інтерв’ю Трамп не назвав конкретних строків американської присутності у Венесуелі та не відповів, чому визнав віцепрезидентку Ніколаса Мадуро Делсі Родрігес новою лідеркою країни замість опозиційної діячки Марії Коріни Мачадо. Він також не уточнив, чи спілкувався безпосередньо з Родрігес, зазначивши, що з нею постійно контактує держсекретар Рубіо.
-
Розвідка КНР отримала доступ до листування співробітників Конгресу США – ЗМІ
Доступ до електронних скриньок співробітників комітетів Конгресу США отримали хакери, які працюють на китайську розвідку. Про це повідомляє Financial Times.
Зазначається, що китайська розвідка в рамках SaltTypho onотримала доступ до систем електронної пошти, якими користуються деякі співробітники комітету Палати представників з питань Китаю, а також помічники комітетів у закордонних справах, комітеті з розвідки та комітеті з питань збройних сил.
Міністерство державної безпеки Китаю вже кілька років керує системою SaltTyphoon. Вона дозволяє Китаю отримувати доступ до незашифрованих телефонних дзвінків, текстових повідомлень та голосової пошти майже кожного американця.
За словами людей, знайомих з кампанією, Salt Typhoon також перехоплював дзвінки високопосадовців США протягом останніх кількох років.
Як зазначив Джейк Салліван, ексрадник з національної безпеки колишнього президента Джо Байдена,американські телекомунікаційні компанії “дуже вразливі” до Salt Typhoon.
Посольство Китаю в США зі свого боку заперечило звинувачення щодо Salt Typhoon. Так, речник посольства Лю Пен’юй заявив, що Пекін рішуче виступає проти необґрунтованих спекуляцій та звинувачень з боку США.
Нова інформкампанія є однією з багатьох кібершпигунських зусиль китайської розвідки, спрямованих на інфраструктуру США.
У 2024 році ФБР та інші американські агентства заявили, що спонсорована китайською державою хакерська група проникла в енергетичні, транспортні та комунікаційні системи США таким чином, що це допомогло б Китаю у разі конфлікту з Штатами.
Раніше Міністерство фінансів США планувало запровадити санкції проти суб’єктів мобільних служб зв’язку через , Salt Typhoon, але змінило курс через побоювання, що це зірве розрядку, досягнуту президентом Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном. -
Деякі республіканці у Конгресі критикують зазіхання Трампа на Гренландію
Представники Республіканської партії у Конгресі США висловили критику стосовно заяв адміністрації Дональда Трампа про можливість контролю над Гренландією, включаючи вживання силових заходів. Вони вважають, що такі дії можуть підірвати відносини з союзниками та НАТО, а також створити небезпеку для національних інтересів США. Сенатори та представники виступили проти цих ідей, наголошуючи на важливості співпраці з союзниками і збереженні міжнародного порядку. Вони закликали адміністрацію Трампа відмовитися від таких планів і зосередитися на спільних діях з партнерами для забезпечення стабільності та безпеки.
-
Зеленський: Гарантії безпеки готові до фіналізації
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що двосторонній документ про гарантії безпеки для України від США фактично готовий і його наступний етап – фіналізація на найвищому рівні. Зеленський підкреслив важливість об’єднання роботи європейських та американських команд у роботі над цим документом. Також були обговорені питання відновлення та економічного розвитку, а також базова рамка для закінчення війни. Українська сторона представила варіанти фіналізації документа, і зараз очікує фідбек від американської сторони щодо готовності Росії закінчити війну. Зеленський закликав до збільшення тиску на Росію та наголосив на важливості дієвого співробітництва для забезпечення майбутніх гарантій безпеки для України.
-
Євросоюз готує кілька планів на випадок нападу США на Гренландію – ЗМІ
Країни Євросоюзу готуються до можливості захоплення Гренландії президентом США Дональдом Трампом. Європейські чиновники та дипломати обговорюють різні сценарії реагування на цю ситуацію, включаючи політичний компроміс і збільшення фінансування Гренландії. ЄС також розглядає можливість вжиття економічних заходів, якщо дипломатичні шляхи не допоможуть. Якщо США все ж таки вирішать використати силу для захоплення острова, Данія буде зобов’язана реагувати на це. Європейські країни навіть розглядають можливість розміщення своїх військ на Гренландії, щоб стримати можливі воєнні дії. Експерти підкреслюють, що конфлікт може мати серйозні наслідки, але європейські сили готові взяти на себе відповідальність за захист своїх інтересів.
-
ЗМІ з’ясували власника захопленого США танкера Marinera
Російська компанія Буревестмарин є власником нафтового танкера Marinera, який був захоплений американськими військовими. Директором і єдиним власником компанії є підприємець Ілля Бугай з Криму. Компанію зареєстрували в Рязані пів року тому, але вона вже здійснювала діяльність у галузі морських перевезень. Бугай також є генеральним директором компанії Руснефтехимторг, яка торгує нафтопродуктами. У 2020 році виручка компанії становила 4 млрд рублів, але вже у 2024 році вона зазнала збитків. Ілля Бугай закінчив Кримський федеральний університет у 2008 році і зараз проживає у Москві.
-
Нафтові компанії США висунули умову Трампу щодо Венесуели – ЗМІ
Американські нафтові компанії вимагають від уряду президента Трампа гарантій для інвестування у нафтовий сектор Венесуели. Це стало відомо з повідомлення Financial Times. Бізнесменів турбує активна позиція адміністрації США стосовно Венесуели та заклики Трампа підтримати його ініціативи з реформування енергетичних ринків. Урядовці провели переговори з керівниками нафтових компаній, а на цьому тижні ті зустрінуться з Трампом у Білому домі. Компанії вимагають чітких гарантій захисту вкладень перед тим, як інвестувати у країну зі складними політичними та правовими ризиками.
-
Трамп планує створити “військо мрії”
Президент США Дональд Трамп оголосив про плани збільшення військового бюджету на 2027 рік до 1,5 трлн доларів, що є значно вище, ніж попереднє виділення у розмірі 901 млрд доларів на 2026 рік. Трамп вважає, що таке збільшення дозволить створити сучасне “військо мрії” для забезпечення безпеки країни в складні та небезпечні часи. Він також критикує оборонні компанії за повільне виробництво зброї і обіцяє заборонити їм виплачувати дивіденди або викуповувати акції, поки вони не прискорять виробництво. Трамп планує покрити додаткові витрати на оборону доходами від тарифів, які він запровадив для багатьох країн та промислових секторів. Однак будь-яке збільшення військового бюджету потребує схвалення Конгресу.