У Сенаті США республіканці з перевагою в один голос ухвалили масштабний бюджетний законопроєкт, відомий як “великий прекрасний закон”. Про це у вівторок, 1 липня, повідомляє CNN.
Документ передбачає значне скорочення податків і одночасне збільшення державних витрат. Голосування в Сенаті пройшло після довгих дебатів, а фінальний результат став можливим завдяки вирішальному голосу віцепрезидента США Джей Ді Венса.
При цьому троє республіканців проголосуваи проти цього закону.
Зазначається, що тепер законопроєкт повернеться до Палати представників для повторного голосування з урахуванням правок, після чого його має підписати президент Дональд Трамп.
Як пише Bloomberg, очікується, що Палата представників проголосує за законопроект цього тижня, але успіх не гарантований. Кілька республіканців можуть проголосувати “проти” на додачу до об’єднаної демократичн опозиції.
Нещодавнє опитування Pew Research показало, що 49% американців виступають проти законопроекту, тоді як 29% його підтримують. Близько 21% не змогли відповісти.
Після ухвалення законопроєкту індекс Bloomberg Dollar Spot Index піднявся до сесійного максимуму, сигналізуючи про короткострокову впевненість інвесторів у стабільності американської валюти. Проте економісти застерігають, що ухвалення пакету зменшення податків на тлі зростаючих державних витрат може мати серйозні фіскальні наслідки у середньостроковій перспективі.
Аналітики зазначають, що таке поєднання різко знижує податкові надходження при збереженні або навіть збільшенні бюджетних витрат, що створює ризик значного зростання державного боргу. За прогнозами незалежних дослідницьких центрів, ухвалений законопроєкт збільшить на приблизно 3 трлн доларів бюджетний дефіцит США протягом наступного десятиліття.
Раніше колишній соратник Трампа Ілон Маск різко розкритикував податковий законопроєкт Трампа та називав його “абсолютно божевільним і деструктивним”. Після цього Трамп заговорив про депортацію Маска.
Позначка: США
-
Сенат США ухвалив “великий гарний закон” Трампа
-
Кремль відреагував на заяву Келлога про переговори
Росія начебто не затягує хід переговорного процесу щодо України та зацікавлена у досягненні цілей війни “політико-дипломатичним шляхом”. Про це у вівторок, 1 липня, сказав речник Кремля Дмитро Пєсков у відповідь на заяву спецпредставника президента США Кіта Келлога про те, що Росія затягує переговори.
За словами Пєскова Росія “не зацікавлена в тому, щоб щось затягувати”, а термін проведення третього раунду переговорів “зараз на рівні узгодження”.
“Досі виконувались ті домовленості, які були досягнуті в ході другого раунду російсько-українських переговорів, які відбулися в Стамбулі. А далі треба просто збиратися – коли домовляться, будуть виконані всі попередні гуманітарні домовленості. Зберуться (переговорники – ред.) і далі вже обговорюватимуть”, – сказав він.
За оцінками Пєскова, “об’єктивно тут важко говорити про можливість сильного прискорення, роботу з виконання домовленостей (між Москвою та Києвом – ред.) ніхто не зупиняє і не гальмує”.
При цьому представник Кремля не став конкретно говорити про темпи переговорів із українською стороною.
“Я не даватиму оцінку темпам ведення переговорів, тому що, зрозуміло, виконання тих домовленостей, які досягалися досі протягом двох раундів, потребують часу, потребують певних підготовчих заходів щодо здійснення обмінів, організації та передачі тіл загиблих. Це ємні з погляду часу операції”, – додав Пєсков.
Напередодні Келлог заявив, що Росія має перейти до тристоронніх переговорів, спрямованих на завершення війни, та припинити затягування процесу, використовуючи обстріли території України. При цьому попередні заяви Пєскова на цю тему Келлог назвав “спотворенням реальності в стилі Орвелла”
Як відомо, у травні 2025 року Україна та Росія відновили прямі переговори. Другий раунд відбувся 2 червня у Стамбулі. За його підсумками вдалося домовитись про обміни полоненими, а також репатріацію 6 тисяч тіл загиблих військових. Також Київ передав список із кількох сотень викрадених Росією українських дітей.
У свою чергу росіяни передали свій так званий “меморандум” і заявили, що пропонують Києву тимчасове припинення вогню на окремих ділянках фронту.
Тим часом Кремль висунув умову для наступних переговорів з Україною. При цьому спершу очікувалось, що дату третього раунду переговорів оголосять після 22 червня. -
USAID офіційно зупинило іноземну допомогу з 1 липня
З 1 липня Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) припиняє реалізацію програм зовнішньої допомоги. Про це повідомив державний секретар США Марко Рубіо, наголосивши, що відтепер така допомога буде повністю підконтрольна Державному департаменту та відповідатиме національним інтересам США.
За словами Рубіо, багаторічна діяльність USAID не виправдала очікувань: “цілі рідко досягались, нестабільність зростала, а ставлення до США лише погіршувалося”. Серед прикладів – $165 млрд допомоги країнам Африки на південь від Сахари з 1991 року, тоді як, вони підтримали позиції США в ООН лише у 29% випадків. Водночас, $9,3 млрд, витрачені на палестинські території, зокрема й на організації, пов’язані з ХАМАС.
Рубіо наголосив, що USAID занадто часто діяв не в інтересах американських платників податків, а задля задоволення вимог міжнародних організацій, НУО та глобалістських ініціатив.
“Єдиними, хто добре жив, були керівники незліченних неурядових організацій, які часто насолоджувалися п’ятизірковим способом життя, що фінансується американськими платниками податків, тоді як ті, кому вони нібито допомагали, ще більше відставали. Ця епоха санкціонованої урядом неефективності офіційно закінчилася”, – заявив держекретар.
Нова політика передбачає:- зосередження зовнішньої допомоги в руках Держдепартаменту;
- пріоритетність інвестицій, а не гуманітарної підтримки;
- співпрацю лише з країнами, які здатні та готові розвиватися самостійно;
- залучення приватного сектору, включно з американськими компаніями.
Рубіо пояснив, що американці не повинні платити податки для фінансування невдалих урядів у далеких країнах. Разом з тим, США надаватимуть підтримку тим країнам, які продемонстрували як здатність, так і готовність допомогти собі, і спрямовуватимемо наші ресурси на ті сфери, де вони можуть мати мультиплікаційний ефект і каталізувати стабільний приватний сектор, включаючи американські компанії, та глобальні інвестиції.
Він додав, що ця стратегія також дозволить США більш ефективно протистояти впливу Китаю у ключових регіонах.
Держсекретар анонсував консолідацію фрагментованих рахунків асигнувань, усунення бюрократичних процесів для швидшого реагування на кризи та впроваджуння нових критеріїв ефективності. -
Трамп задумався над депортацією Маска
Президент США Дональд Трамп вирішив розглянути депортацію американського мільярдера винахідника Ілона Маска. Про це повідомила кореспондентка DailyMail в Білому домі Емілі Гудін на платформі X.
“Я запитала президента Трампа, чи він планує депортувати Ілона Маска, – він відповів, що йому доведеться розібратись з цим питанням”, – зазначила Гудін. -
Трамп підписав указ про зняття санкцій з Сирії
Президент США Дональд Трамп підписав указ про припинення програми санкцій проти Сирії. Про це представники Білого дому повідомили на офіційному акаунті відомства в соцмережі Х.
“Указ скасовує санкції проти Сирії, зберігаючи санкції проти Башара Асада, його соратників, порушників прав людини, наркоторговців, осіб, пов’язаних з хімічною зброєю, ІДІЛ та її філіалів, а також іранських маріонеток”, – ідеться в повідомленні.
Трамп підписав відповідний указ з метою підтримки Сирії “на шляху до стабільності та миру”, додали в Білому домі. -
США дозволили РФ добудувати АЕС в Угорщині
Сполучені Штати дозволили ряду російських банків, які перебувають під санкціями, проводити операції, пов’язані з будівництвом атомної електростанції Пакш-2 в Угорщині. Відповідну ліцензію 27 червня видало OFAC – підрозділ Мінфіну США з контролю за іноземними активами. Про це повідомляють росЗМІ.
Згідно з документом, супроводжувати будівництво угорської АЕС до 19 грудня 2025 року зможуть Газпромбанк, Зовнішекономбанк, Радкомбанк, Ощадбанк, ВТБ, банк Відкриття, Альфа-банк, Росбанк, банки Зеніт та Санкт-Петербург.
У Росатомі, який займається будівництвом АЕС в Угорщині, підтвердили зняття обмежень.
Зазначається, що сама держкорпорація не перебуває під американськими санкціями, оскільки США купують у Росії збагачений уран.
Раніше Вашингтон блокував реалізацію Пакш-2, не дозволяючи платежі через підсанкційні банки на адресу Росатому.
Так, у попередній версії ліцензії OFAC прямо вказувалося, що Газпромбанк може проводити транзакції щодо цивільної ядерної енергії, але за винятком АЕС в Угорщині.
За словами глави угорського МЗС Петера Сійярто, таке рішення було ухвалено “з політичних мотивів” адміністрацією президента США Джо Байдена. Однак тепер, як заявив Сійярто, у Вашингтоні “з’явився президент, який вважає Угорщину другом”. -
У США запідозрили OnePlus у передачі даних користувачів до Китаю
Американські законодавці закликали Міністерство торгівлі США розпочати розслідування щодо того, як китайська компанія OnePlus обробляє дані користувачів на території США. Про це повідомляє Reuters із посиланням на лист конгресменів Джона Муленаара та Раджі Крішнамурті, членів Комітету з питань Китаю Палати представників.
У документі йдеться про аналітичний звіт комерційної компанії, який нібито свідчить, що смартфони OnePlus можуть без згоди користувача збирати конфіденційну інформацію, зокрема скріншоти, і передавати її на сервери, розташовані в Китаї.
Це викликає особливе занепокоєння на тлі посилення вимог до захисту персональних даних у США. У квітні 2025 року Міністерство юстиції запровадило обмеження на передачу даних до країн-конкурентів, серед яких є Китай.
OnePlus активно присутня на американському ринку – її смартфони продаються на Amazon, у мережі Best Buy і підтримуються основними операторами, такими як T-Mobile і Verizon. Це підсилює ризики, які бачать законодавці, і змушує вимагати негайного втручання.
Конгресмени просять активувати програму ICTS, яка відповідає за кібербезпеку критичної інфраструктури, щоб з’ясувати, які саме дані збирають пристрої OnePlus, чи попереджено про це користувачів, і чи передаються ці дані за межі країни без згоди.
Це вже не перший випадок, коли китайські виробники телефонів опиняються під прицілом американських органів. У минулому схожі розслідування проводилися щодо Huawei та ZTE – обидві компанії зрештою опинилися у списку санкцій США.
На момент публікації компанія OnePlus офіційно не прокоментувала ситуацію.
Трамп знайшов покупців для TikTok -
Європейські порти переповнені через мита Трампа
Європа переживає найгірші перебої в логістиці з часів пандемії COVID-19. Через непередбачувану тарифну політику Дональда Трампа та обміління річок баржі й контейнеровози змушені тижнями чекати завантаження в ключових портах ЄС. Про це повідомляє Financial Times у понеділок, 30 червня.
Така ситуація, за прогнозами аналітиків, триватиме ще кілька місяців.
Найскладніша ситуація нині в Роттердамі, Антверпені та Гамбурзі. Порти перевантажені і працюють на межі можливостей.
Керівник логістичної компанії Euro-Rijn Group Альберт ван Оммен зазначив, що такого рівня заторів у європейських портах не було з часів пандемії. Тоді порти не справлялися з обсягами вантажів через нестачу персоналу, хоча ланцюги постачання залишались напрочуд стійкими.
За даними компанії Contargo, середній час очікування барж у порту Антверпена сягає 66 годин, у Роттердамі – 77 годин. Зазвичай баржі працюють у фіксовані часові вікна, щоб оперативно вантажити контейнери.
DHL поки не повідомляє про зупинку виробництв, але визнає, що ризики існують.
“Поки що ніхто з наших клієнтів не зупинив виробництво через нестачу комплектуючих. Але така драма – цілком можлива”, – прокоментував керівник DHL у Німеччині Каспер Еллербек.
Втім, орім тарифних війн США, причинами проблем стали зміни в альянсах судноплавних компаній, зокрема завершення співпраці між Maersk і MSC. Це змусило перевізників перебудувати графіки та маршрути.
Ще один чинник – зростання імпорту з Азії до Європи. За оцінками аналітиків, обсяги зросли на 7% у річному вимірі.
Тим часом порти намагаються розширити потужності, наймають персонал і закуповують обладнання. У Роттердамі оператор ECT визнав, що “термінал дійсно дуже завантажений”, однак така ситуація спостерігається по всій Північній Європі. У компанії HHLA у Гамбурзі від коментарів утримались.
DP World, власник терміналів у Роттердамі й Антверпені, заявив, що працює над зменшенням заторів.
“Ми зосереджені на підтримці високого рівня обслуговування, інвестуємо в потужності та забезпечуємо стійкість нашої європейської мережі терміналів”, – наголосив комерційний директор DP World Марк Розенберг.
В адміністрації порту Антверпен-Брюгге підтвердили, що мають “тривалі проблеми із завантаженістю”, тож, наразі це створює короткострокові труднощі, одначе, запевнили, що система працює в межах запланованих буферів.
Утім, деякі учасники ринку не вірять у швидке вирішення, вважаючи, що така ситуація триватиме місяцями. -
Канада заявила про відновлення торгівельних переговорів зі США
Уряд Канади заявив про відновлення торговельних переговори із США після того, як Канада скасувала свій план оподаткування американських технологічних компаній. Про це повідомила пресслужба канадського уряду.
Прем’єр-міністр Марк Карні заявив, що “Канада витратить на досягнення цієї угоди стільки часу, скільки буде потрібно, але не більше”.
Міністр фінансів і національних доходів Франсуа-Філіп Шампань оголосив про скасування податку на цифрові послуги “в очікуванні укладення взаємовигідної всеосяжної торговельної угоди зі США”.Відповідно до цього рішення, Карні та президент США Дональд Трамп домовилися, що сторони відновлять переговори з метою укладення угоди до 21 липня.
Збір податку з 30 червня буде припинено, а Шампань незабаром подасть на розгляд законопроєкт про скасування Закону про податок на цифрові послуги.
Цей податок було оголошено в 2020 році з метою вирішення проблеми, пов’язаної з тим, що багато великих технологічних компаній, які працюють в Канаді, можуть не сплачувати податки з доходів, отриманих від канадців.
“У переговорах про нові економічні та безпекові відносини між Канадою та Сполученими Штатами новий уряд Канади завжди керуватиметься загальним внеском будь-якої можливої угоди в найкращі інтереси канадських працівників та підприємств”, – заявив Карні.
Нагадаємо, 27 червня Трамп оголосив, що припиняє всі торговельні переговори з Канадою після того, як вона почала впроваджувати податок на цифрові послуги, спрямований проти американських ІТ-гігантів.
-
Законопроєкт Трампа залишить 12 млн американців без медстрахування – ЗМІ
Законопроєкт про бюджет, який активно просуває в Сенаті президент США Дональд Трамп та Республіканська партія, позбавить медичного страхування майже 12 мільйонів американців протягом наступного десятиліття. Про це у неділю, 29 червня, повідомляє The New York Times із посиланням на аналіз позапартійного бюджетного управління Конгресу.
Зазначається, що, якщо версія законопроєкту Сенату стане законом, до 2034 року 11,8 мільйона людей залишаться без медичного страхування. Це майже на мільйон більше, ніж прогнозувалося у версії Палати представників.
Законопроєкт передбачає скорочення витрат на Medicaid, Medicare та Obamacare на понад 1,1 трильйона доларів протягом наступного десятиліття, зокрема на Medicaid припадатиме понад 1 трильйон доларів.
“Масштаб запропонованого скорочення Medicaid є безпрецедентним в історії програми, яка, як правило, розширювала покриття з часом з моменту свого створення в 1965 році”, – йдеться у публікації.
Ці скорочення найбільше вдарять по сім’ях з низьким рівнем доходу, дітях, літніх людях та людям з інвалідністю, оскільки Medicaid наразі покриває понад 71 мільйон американців.
Раніше колишній соратниу Трампа Ілон Маск різко розкритикував цей законопроєкт. За його словами, документ “підриває” роботу, виконану його урядовою командою зі скорочення витрат.
В США побоюються дефолту. Якщо він станеться, чим це загрожує США та світу