Президент США Дональд Трамп оголосив про намір звільнити члена Ради Федеральної резервної системи Лізу Кук, що може призвести до судової суперечки та вплинути на незалежність центрального банку. Про це пише Bloomberg у вівторок, 26 серпня.
У листі, опублікованому на платформі Truth Social, Трамп заявив, що має “достатні підстави” для звільнення Лізи Кук через нібито неправдиві заяви в одній або кількох іпотечних позиках. Кук стала першою чорношкірою жінкою в Раді ФРС у Вашингтоні.
Звільнення спричинило падіння довгострокових облігацій США на торгах у вівторок.
Звільнення Кук, призначеної Джо Байденом у 2022 році, відкрило б Трампу можливість забезпечити більшість у Раді із семи осіб. Її термін мав завершитися 2038 року. ФРС відмовилася від коментарів.
Своєю чергою, Кук відмовилася йти у відставку. Адвокатка запевнила, що вживатиме всіх заходів для блокування “незаконних дій” президента.
Юристи зазначають, що Кук може оскаржити звільнення у суді та вимагати тимчасове відновлення на посаді, поки триватиме розгляд. На даний момент проти неї кримінальних обвинувачень не висунено, втім, Міністерство юстиції США сигналізувало про можливе розслідування.
Звільнення Кук стало реакцією на скарги директора Федерального агентства з фінансування житла Білла Пулте, який заявив, що вона нібито надала неправдиві відомості у кредитних заявках на дві нерухомості в Мічигані та Джорджії.
Експерти зазначають, що цей крок Трампа може підірвати незалежність ФРС і вплинути на ринок державних облігацій. Після заяви президента курс долара знизився на 0,3%, тоді як золото подорожчало на 0,6%.
Економісти попереджають, що зміна сприйняття незалежності центрального банку може вплинути на кредитний рейтинг США.
S&P Global Ratings раніше зазначало, що політичні події, які впливають на роботу американських інститутів або незалежність ФРС, можуть чинити тиск на рейтинг США на рівні AA+.
Демократи, включно з сенаторкою Елізабет Воррен, засудили дії Трампа як “незаконну спробу звільнення та авторитарне захоплення влади” і закликали суд скасувати його рішення.
Трамп і раніше критикував ФРС за високі ставки, які, на його думку, збільшують витрати уряду і шкодять ринку житла. Звільнення Кук може створити прецедент і юридичний спір, адже ніколи раніше президент не усував члена Ради ФРС.
Позначка: США
-
Долар просів після рішення Трампа звільнити посадовця ФРС
-
ЗМІ: США і Росія кулуарно обговорювали енергоугоди
Американські та російські чиновники обговорювали кілька енергетичних угод у кулуарах переговорів у серпні, щоб Кремль погодився на мир в Україні, а Вашингтон пом’якшив санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters.
Після вторгнення в Україну в лютому 2022 року Москва втратила доступ до міжнародних інвестицій в енергетичний сектор. Вона також опинилася під забороною укладати великі угоди.
За даними трьох джерел, обговорювали можливість повернення Exxon Mobil у проєкт Сахалін-1. Ще одна ідея полягала в постачанні американського обладнання для російських СПГ-проєктів, таких як Arctic LNG 2, які перебувають під західними санкціями.
Переговори велися під час візиту американського спецпосланника Стіва Віткоффа до Москви, де він зустрічався з хазяїном Кремля Володимиром Путіним і його представником Кирилом Дмитрієвим.
Два джерела повідомили, що тема обговорювалася і в Білому домі з Дональдом Трампом. Питання угод також порушували на саміті на Алясці 15 серпня.
Офіційні особи США заявили, що переговори з Росією та Україною тривають заради зупинки війни.
Представник Дмитрієва відмовився від коментарів. Exxon Mobil також не стала висловлюватися. Роснефть і Новатек не відповіли на запити журналістів.
Останні переговори змістили акцент на двосторонні угоди між США і Росією. Це демонструє відхід від формату за участю ЄС, який залишається твердим прихильником України.
У день саміту на Алясці Путін підписав указ, що дозволяє іноземним інвесторам, включно з Exxon Mobil, повернути частки в “Сахаліні-1”. Умовою є підтримка зняття західних санкцій з Росії.
Раніше віцепрезидент США Джей Ді Венс в інтерв’ю перелічив серію “поступок”, які, за його словами, свідчать про серйозність намірів Кремля.
Путіну вдається водити США за носа в питанні війни – ЗМІ -
Індія скоротить закупівлі нафти з Росії перед підвищенням мит США – ЗМІ
Нафтопереробні компанії Індії планують скоротити закупівлі найближчими тижнями. Це невеличка поступка Вашингтону менш ніж за добу до підвищення мит США та сигнал про те, що Нью-Делі не планує розривати відносини з Москвою. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела
Державні та приватні переробники, зокрема велика компанія Reliance Industries Ltd., як очікується, купуватимуть від 1,4 до 1,6 млн барелів на день для відвантаження в жовтні й далі. Для порівняння: у першому півріччі середній обсяг закупівель становив 1,8 млн барелів на день.
Адміністрація президента США Дональда Трампа, яка прагне скоротити торговий дефіцит з Індією, посилила тиск на торгівлю енергоносіями країни з Росією. Це включає подвоєння мит США, яке набуде чинності 27 серпня.
Обсяги можуть змінитися, якщо Індія досягне торговельної угоди з Трампом, а США послаблять тиск на Нью-Делі у зв’язку з фінансуванням війни Росії з Україною.
Під тиском необхідності укласти торговельну угоду і домогтися прогресу в Україні, Трамп піддав Індію критиці за закупівлі російської нафти, і, зокрема, за різке збільшення обсягів закупівель з початку війни в Україні.
За даними Kasatkin Consulting, якщо до 2022 року обсяги закупівель були мінімальними, то зараз на частку цієї країни припадає 37% експорту нафти з Москви. Відтоді офіційні особи адміністрації США посилили тиск, виступивши з публічною критикою на адресу енергетичних магнатів країни. -
Трамп говорив з Путіним про ядерне роззброєння
Президент США Дональд Трамп під час переговорів з головою правлячого режиму РФ Володимиром Путіним обговорював питання ядерного роззброєння. Про це американський президент заявив під час розмови з журналістами у Білому домі, інформує CNN.
Голова Білого дому переконаний, що російський диктатор “готовий це зробити”, а Китай може приєднатися до цього процесу
Американський лідер наголосив, що питання ядерного роззброєння – одне із ключових напрямів його переговорів із Путіним.
“Одна з речей, яку ми намагаємося зробити з Росією та Китаєм – це денуклеаризація. Це дуже важливо. Я обговорював це з… Путіним, і не тільки це. Я вважаю, що денуклеаризація – це дуже, дуже велика гра.
Але Росія готова до цього, і я думаю, що Китай також буде готовий. Ми не можемо дозволити ядерній зброї поширюватися. Ми повинні зупинити ядерну зброю”, – запевняє Трамп. -
Путіну вдається водити США за носа в питанні війни – ЗМІ
Віцепрезидент США Джей Ді Венс раніше в інтерв’ю перелічив серію “поступок”, які, за його словами, свідчать про серйозність намірів Кремля припинити війну в Україні. Утім, ці “поступки” радше міраж, покликаний ввести в оману Білий дім, ніж реальний компроміс, заявляє видання The Telegraph.
Американський урядовець запевнив, що Путін більш не виношує своїх максималістських військових планів повалення українського уряду і заміни його адміністрацією, більш прихильною до Москви. Також Кремль заявив про свою готовність надати “гарантії безпеки” для зміцнення територіальної цілісності України в рамках будь-якого післявоєнного врегулювання.
Проте в реальності Путін не відмовився раптово від свого бажання повалити прозахідний уряд Києва і не знайшов нової віри в існування України як держави. Правда полягає в тому, що російський президент може зробити, а що ні, мовиться в статті.
Путін відмовився від своїх початкових амбіцій щодо захоплення всієї України, вирішивши натомість зосередитися на Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій областях. І цей факт був випущений з уваги Венсом у його коментарі про можливі поступки.
Друге упущення стосується реалій на місцях. За оцінкою Міноборони Британії, російським військам знадобиться 4,4 року, щоб повністю захопити ці чотири області, не кажучи вже про новий наступ на Київ.
“Виникає запитання, чи були “поступки”, запропоновані Путіним на Алясці, щирими, або ж це була хитромудро підготовлена відповідь, покликана переконати американців у своїй готовності до миру”, – наголошується в публікації.
Втім, Україна не погодиться припинити війну з Росією, якщо не матиме необхідних гарантій безпеки. Київ не підтримує ідею Путіна про те, що він міг би виступити “гарантом”.
“Несподівано заявлені Венсом “поступки” виявилися не стільки компромісом, скільки демонстрацією того, що Путіну вдається водити американців за носа, продовжуючи при цьому вимотувати українську оборону”, – резюмує видання. -
Трамп розповів, як бачить гарантії безпеки Україні
Гарантії безпеки Україні в разі припинення бойових дій має надавати Європа, хоча і США певною мірою будуть залучені до цього процесу. Про це у понеділок, 25 серпня, заявив президент США Дональд Трамп піж час спілкування з журналістами.
“Європа збирається дати їм значні гарантії безпеки, і вони (європейці – ред.) повинні це зробити, бо вони прямо там. Але ми будемо залучені з точки зору резерву. Ми будемо їм допомагати. І я думаю, якщо ми досягнемо угоди – я думаю, що досягнемо, – то проблем майже не буде”, – заявив Трамп.
При цьому він вкотре підкреслив, що російська війна має бути припинена, бо він не хоче бачити, як людей убивають.
“Минулого тижня загинув 7221 солдат у війні між Україною і Росією, – заявив американський президент, не пояснюючи, що більшість із них – військові армії агресора. – І це не наші солдати, але це живі душі, які залишають свої домівки, батьки проводжають їх із гордістю… А за тиждень їм зносить голову від удару дрона – нового виду військових дій”.
Водночас Трамп нагадав, що його адміністрація кардинально змінила підхід у підтримці України
“Ми більше не платимо Україні. Фактично все відбувається навпаки – тепер ми працюємо через НАТО. Коли потрібні ракети чи системи Patriot, ми передаємо їх Альянсу, а він розраховується з нами повністю. І далі вони вже вирішують, куди ці системи підуть. Ми не витрачаємо гроші – ми заробляємо”, – зазначив Трамп.
За словами американського лідера, завдяки його зусиллям Альянс підвищив внески союзників на оборону з 2% до 5% ВВП, що дає змогу акумулювати “трильйони доларів” і витрачати їх на підтримку України. -
У Трампа розглядають можливість санкцій проти ЄС: в чому причина
Адміністрація США розглядає можливість введення санкцій проти Європейського союзу або посадовців ЄС, які відповідали за реалізацію Акта про цифрові послуги, що запроваджує регулювання проти ІТ-компаній. Про це у понеділок, 25 серпня, повідомляє Reuters із посиланням на джерела.
Зазначається, що причиною є скарги США на те, що закон ЄС цензурує американців і створює витрати для американських технологічних компаній.
За даними двох джерел Reuters, чиновники Держдепу поки що не ухвалили остаточного рішення щодо санкцій. І якщо такий крок реалізують, найімовірніше це будуть візові обмеження.
Наразі невідомо, які саме представники ЄС чи окремих країн-членів можуть потрапити під санкції, однак, як повідомили джерела журналістів, минулого тижня американські чиновники вже обговорювали це питання на внутрішніх зустрічах.
Видання зазначає, що відносини адміністрації Трампа з Європейським союзом і без того залишаються напруженими через погрози тарифів, складні переговори і критику Вашингтона щодо політики ЄС до американських IT-компаній.
Представник Держдепу не став ані підтверджувати, ані спростовувати чутки про можливі обмежувальні заходи. При цьому він заявив, що США з великою стурбованістю стежать за посиленням цензури в Європі. -
Духівник Трампа заявив про “глухий кут” для Путіна
Духовний радник президента США Дональда Трампа Марк Бернс запевнив, що американський лідер стратегічно загнав Володимира Путіна у глухий кут і готовий застосувати всю міць США, якщо Росія не припинить обстріли України. Про це він заявив у коментарі Укрінформу під час Національного молитовного сніданку.
“Я вірю, що президент Трамп зробив усе, що було в його силах, аби бути максимально дипломатичним. Його мета – намагатися запобігти Третій світовій війні. Дехто думає, що він нібито йде на поступки Володимиру Путіну, але це не так. Він зовсім не такий м’який із ним, як дехто вважає. Президент стратегічно загнав Путіна у глухий кут, звідки немає виходу. І ми знаємо, що економіка Росії слабка. Ми знаємо, що і рішучість Росії слабка. І якщо вони продовжать обстрілювати Україну, президент буде змушений застосувати всю міць Сполучених Штатів Америки”, – зазначив Бернс.
Окрім того, пастор назвав “історичними” переговори у Вашингтоні минулого тижня, в яких взяв участь Президент Володимир Зеленський та європейські лідери.
“Лише президент Трамп міг це організувати, щоб нагадати світові, що НАТО стоїть за Україною. І президент навіть запропонував надати Україні гарантії на зразок статті 5 Договору НАТО, що означає: якщо ви атакуєте Україну, ви атакуєте всіх нас. Зрештою ми хочемо переконатися, що Україна має безпекові гарантії на довгострокову перспективу -” прагнемо зробити так, щоб жодна держава більше ніколи не наважилася її атакувати”, – додав він.
Також пастор Ьернс нагадав про зусилля, яких докладає глава Білого дому для завершення війни.
“Факт, що президент направив до регіону два ядерні підводні човни, що він запровадив 50% тариф на одного з наших стратегічних партнерів – Індію – як покарання за купівлю дешевої російської нафти, і що ми вже готуємося зробити те саме з Китаєм… Будь-яка країна, яка купує дешеву російську нафту, фінансує й підживлює війну. Президент покладе цьому край”, – наголосив він. Пастор Марк Бернс – американський священнослужитель, телевізійний проповідник і політичний активіст, відомий як особистий духовний радник президента США Дональда Трампа.
Він є співзасновником і головою християнської організації NOW Network, що транслює релігійні програми, та активно підтримує консервативні політичні ініціативи. Бернс відкрито виступає за республіканські цінності, підкреслюючи роль релігії у формуванні політики США.
Проповідник неодноразово брав участь у передвиборчих кампаніях та громадських заходах, де просував політику Трампа.
Бернс відомий своєю активною позицією щодо міжнародних питань, зокрема підтримкою Ізраїлю та України. -
Дронова угода зі США: Келлог отримав документи
Міністр оборони Денис Шмигаль провів зустріч зі спеціальним посланцем президента США Кітом Келлогом у Києві, під час якої передав йому документи до підписання президентами України і США угоди з виробництва та продажу безпілотників (Drone deal). Про це Шмигаль написав у Телеграм у понеділок, 25 серпня.
Як розповів міністр, начальник Генштабу ЗСУ генерал-лейтенант Андрій Гнатов та керівник Головного управління розвідки генерал-лейтенант Кирило Буданов надали американській делегації детальний аналіз планів ворога та ситуації на фронті.
“Разом з партнерами маємо посилювати тиск на агресора, аби примусити його до справедливого, тривалого та стійкого миру. Поінформував делегацію про наші оборонні пріоритети. Ключове – нарощування виробництва боєприпасів і дронів для зупинення наступу ворога. Спільні проєкти у цій сфері дозволяють ефективніше забезпечувати українських воїнів зброєю”, – написав Шмигаль.
Також сторони окремо обговорили створення надійних безпекових гарантій, які унеможливлять нову агресію проти України в майбутньому. Робота над такими гарантіями ведеться у тісній співпраці з партнерами.
“Обговорили також підготовку до підписання Президентами України і США угоди, яка стосується виробництва та продажу безпілотників (Drone deal). Під час зустрічі американській стороні були передані відповідні документи”, – додав Шмигаль. -
Зеленський відповів Венсу щодо “поступок” Росії
Заяви з Москви про те, що росіяни готові не захоплювати далі Україну не є поступками. Про це сказав президент Володимир Зеленський під час зустрічі з міністром фінансів та віце-канцлером ФРН Ларсом Клінгбейлем, повідомляє Інтерфакс-Україна в понеділок, 25 серпня.
“Що стосується поступок Росії, мені про це невідомо. Я не вважаю, ті речі, які звучали з російської сторони, що вони готові не захоплювати далі Україну – є поступки. Я не вважаю, що поступками є те, що вони пропонують нам виходити з території, які Росія не контролює”, – заявив глава держави.
Зеленський підкреслив, що навіть діалог про це поза міжнародним правом. А також додав, що терміни зустрічі лідерів залежать виключно від російської сторони, а також від США.
“Бо саме США запропонували, нагадаю, 7 березня припинення вогню. Ми це підтримали”, – пояснив президент.