Японський автовиробник Toyota відкликає майже 394 тис. автомобілів у США через проблеми з картинкою камери заднього виду. Про це йдеться в документах на сайті американського Національного управління безпеки дорожнього руху (NHTSA).
Відклик стосується машин Tundra та Tundra Hybrid 2022-2025 модельних років та Sequoia Hybrid 2023-2025 років.
Помилка в роботі програмного забезпечення може призвести до невідображення зображення з камери заднього виду під час використання задньої передачі, зазначається в документах. Це погіршує оглядовість за автомобілем, що підвищує ризик зіткнень.
Щоб вирішити проблему, дилери безкоштовно оновлять програмне забезпечення мультимедійного дисплея.
Також південнокорейська Hyundai відкликає у Штатах понад 135 тис. автомобілів Santa Fe 2024-2025 модельних років через проблеми зі стартером.
Кожух позитивної клеми стартера може бути неправильно встановлений, що може призвести до короткого замикання при зіткненні, йдеться в документах на сайті NHTSA. Це, своєю чергою, підвищує ризик займання. Дилери безкоштовно оглянуть і за потреби перевстановлять кожух.
Позначка: США
-

Toyota відкликає майже 394 тис. авто у США, Hyundai – понад 135 тис.
-

Долар досяг двомісячного максимуму на тлі проблем в інших валют
Долар наблизився до двомісячного максимуму, бо фіскальні та економічні проблеми у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та Європі негативно вплинули на валюти країн-конкурентів. Про це повідомляє Bloomberg.
Індекс спотового долара Bloomberg зріс на 0,2%, наблизившись до найвищого рівня з початку серпня. За даними азійських трейдерів, цьому сприяли хедж-фонди, які купували більше опціонів проти євро та єни.
Після падіння до найнижчого рівня за понад два роки у вересні, американська валюта останніми днями “відновилася”, бо низка негативних факторів в інших країнах переважує будь-який негативний вплив від припинення роботи уряду США.
Євро постраждав від політичної нестабільності у Франції. Єна впала на тлі спекуляцій про те, що ймовірний новий лідер Японії може сприяти повільнішому темпу підвищення процентних ставок та більшій фіскальній експансії.
Долар США має додатковий поштовх, адже новозеландський долар впав до шестимісячного мінімуму після того, як центральний банк знизив процентні ставки більше, ніж чекалося, і сигналізував про готовність до подальшого зниження. -

Трамп: США та Канада спільно працюють над системою Золотий купол
Сполучені Штати Америки та Канада “тісно співпрацюють” у роботі над новою системою протиракетної оборони “Золотий купол”. Про це заявив президент США Дональд Трамп, повідомляє CBC.
За його словами, нова ПРО розробляється для розгортання в обох країнах, “з урахуванням того, що відбувається у світі”. Золотий купол – амбітна американська оборонна програма, яка передбачає створення космічної системи раннього виявлення та знищення ворожих ракет ще до того, як вони подолають значну частину траєкторії.
Мова про запуск на орбіту сотень супутників-датчиків для спостереження, а також бойових супутників із лазерами чи ракетним озброєнням для перехоплення цілей.
За даними Reuters, мережа може складатися з 400-1000 супутників для виявлення запусків і приблизно 200 бойових апаратів для ураження ракет у повітрі.
Серед компаній, які претендують на участь у проекті, називали SpaceX Ілона Маска, Palantir і Anduril.
SpaceX не займатиметься розробкою озброєння, а тільки технічною інфраструктурою.
Як відомо, 20 травня Трамп офіційно анонсував створення новітньої протиракетної системи Golden Dome (Золотий Купол), яка має захищати США від гіперзвукових, балістичних, крилатих ракет та навіть запусків із космосу.
Пентагон завершив розробку плану Золотого купола -

У США зростає напруга через погрози Трампа ввести Закон про повстання
Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий застосувати Закон про повстання – документ, який дозволяє залучати військові сили всередині країни. Це може стати необхідним, якщо суди або губернатори продовжуватимуть блокувати розгортання підрозділів Нацгвардії в містах, що перебувають під керівництвом демократів. Така позиція президента лише загострила дискусії про потенційне використання армії для придушення заворушень. Про це повідомляє агенція Reuters.
У публікації йдеться, щло Закон про повстання має тривалу історію і вважається одним із ключових інструментів у разі надзвичайних ситуацій. Попри те, що він відомий під назвою Закону 1807 року, чинна версія об’єднує положення низки актів, ухвалених між 1792-м і 1871-м роками. Документ передбачає використання військових у діях, зазвичай неприйнятних у мирний час, таких як арешти або обшуки. Активувати закон президент може у випадках заколотів або змов, які становлять загрозу урядовій владі, дозволяючи армії “примусово відновлювати закон і порядок”.
Раніше глава Білого дому посилався на окрему норму – розділ 12406 Кодексу США, що дає можливість задіяти Нацгвардію для охорони федеральних установ. Однак цей розділ не дозволяє використовувати її для виконання поліцейських функцій.
Дискусії навколо закону мають глибші корені, адже американська політична традиція обмежує роль армії у цивільному житті. Ще засновники США побоювались надто широких повноважень президента у військовій сфері, аби уникнути загрози демократії. У зв’язку з цим було ухвалено Закон Поссе Комітатус 1878 року, який забороняє армії втручатися у внутрішні правоохоронні процеси. Проте Закон про повстання є суттєвим винятком, що викликає стурбованість правозахисників. Вони застерігають, що його необачне використання може перетворити військових на інструмент внутрішньої поліції.
Відповідаючи на запитання журналістів у Білому домі, Трамп наголосив, що наразі не активував закон, але готовий зробити це за потреби. Він заявив, що у випадках смертельної загрози або протидії судів і губернаторів дії були б виправданими.
“У нас є Закон про повстання не просто так. Якби люди гинули, а суди чи губернатори нас стримували – звісно, я б це зробив”, – заявив він.
Варто зазначити, що у 2020 році під час протестів після смерті Джорджа Флойда Трамп уже погрожував скористатися цим законом, однак тоді такого кроку уникнув.
За даними Служби досліджень Конгресу, Закон про повстання застосовували десятки разів, але після 60-х років минулого століття це робилось винятково рідко. Востаннє його активували у 1992 році, коли через масові заворушення в Лос-Анджелесі після виправдання поліцейських у справі побиття афроамериканця Родні Кінга до міста були направлені федеральні війська на прохання губернатора Каліфорнії.
Припускається, що Трамп може діяти без згоди місцевої влади. Хоч закон передбачає сценарії як за погодженням із губернатором, так і без нього, в таких випадках важливе дотримання балансу між федеральними і місцевими рішеннями. Наприклад, у 2005 році Джордж Буш-молодший утримався від використання закону під час кризи через ураган Катріна за причини спротиву місцевої влади.
Судова влада зазвичай уникає втручання у військові рішення президента, однак юристи наголошують, що повага до повноважень не означає повної відсутності контролю. Нещодавно суддя в Орегоні призупинив відправку військ до Портленда, підкреслюючи, що суди мають право оцінювати дії влади, якщо вони можуть становити загрозу для громадян.
Нагадаємо, раніше президент США Дональд Трамп наказав направити 2000 військовослужбовців Нацгвардії у Лос-Анджелес через протести і сутички, які виникли через рейди Імміграційної та митної служби США (ICE). Він також наказав силовим відомствам придушити протести та видворити осіб, які перебувають у місті нелегально.
-

Tomahawk для України: Кремль погрожує ескалацією
Речник Кремля Дмитро Пєсков висловив очікування щодо отримання більш конкретних заяв від США щодо можливого постачання Україні крилатих ракет Tomahawk. Він наголосив, що це може призвести до серйозної ескалації конфлікту. Пєсков зазначив, що Володимир Путін також висловив свої зауваження щодо цих ракет, які, за його словами, можуть мати ядерне виконання.
-

Країни НАТО оплатять Tomahawk для України – ЗМІ
Країни НАТО готові оплатити витрати на ракети Tomahawk для України, якщо США погодяться на їх передачу. Інформацію про це оприлюднив портал Axios. Поки що не відомо, яке рішення ухвалить президент Дональд Трамп. Представники адміністрації Трампа висловлювали побоювання щодо контролю над використанням ракет Україною. Українські чиновники не мають інформації про остаточне рішення Трампа. Ракети Tomahawk є дорогими, їх вартість близько $1,3 млн за штуку. Трамп підкреслив важливість з’ясування способів застосування цих ракет.
-

Трамп заявив про нові мита для вантажівок
Президент США Дональд Трамп оголосив про введення нового мита у розмірі 25% на імпортовані середні та великі вантажівки з 1 листопада 2025 року. Ця інформація була оприлюднена у соцмережі Truth Social. Нові тарифи стосуватимуться всіх транспортних засобів цієї категорії, які ввозяться до США. Також було зазначено, що раніше було укладено угоду з Євросоюзом і Японією про 15% мито на легкові автомобілі. Також були анонсовані інші тарифні обмеження, у тому числі 100% мито на імпорт брендованих ліків у випадку, якщо виробництво не буде перенесено до США, а також нові тарифи на деревину та дерев’яні вироби. Таким чином, Трамп посилює тиск на Європейський союз, а також вводить санкції проти Індії, Китаю та Росії.
-

Трамп про передачу Tomahawk Україні: Майже вирішив
Президент США Дональд Трамп розповів, що взяв на увагу можливість передачі Україні ракет Tomahawk, але остаточне рішення буде залежати від того, як саме Україна планує використовувати цю зброю. Він заявив про це під час брифінгу у Білому домі, додавши, що йому важливо ретельно перевірити плани використання цієї високоточної зброї. Трамп підкреслив, що не має наміру збільшувати напругу і хоче висунути кілька питань для уточнення. Ракети Tomahawk є дуже точною зброєю великої дальності, яка може вражати цілі на відстані понад 1500 кілометрів. Раніше повідомлялося, що ці ракети допоможуть українським силам послабити російську армію на фронті, що підтверджує звіт аналітиків Інституту вивчення війни.
-

Китай запропонував Трампу $1 трлн інвестицій у США – ЗМІ
Представники Китаю запропонували інвестувати в американську економіку за умови, що будуть скасовані обмеження на діяльність китайських компаній, які були введені з міркувань національної безпеки протягом минулого десятиліття. Ця пропозиція була зроблена під час торгових переговорів зі США в Мадриді. Крім того, голова Китаю Сі Цзіньпін підкреслив необхідність створити сприятливі умови для того, щоб китайські компанії могли інвестувати в Америку. Серед умов є скасування обмежень у сфері національної безпеки для угод, які китайські компанії можуть укладати в США. Наразі не відомо, які саме інвестиції обіцяв Китай та як вони будуть структуровані. США вже декілька років намагаються обмежити економічний розвиток Китаю за допомогою різних заходів національної безпеки. Однак, питання про те, чи згодиться президент США Дональд Трамп на такі умови, залишається відкритим.
