Більшість громадян Росії виступає за “налагодження” відносин із країнами Заходу. Про це свідчать опитування Левади-центру.
Зокрема, такої позиції додержують практично 80% опитаних. Це на 28% росіян більше в порівнянні з торішнім опитуванням, що є максимальним показником за весь час спостережень.
Водночас проти того, що покращувати відносини із Заходом виступили 14% респондентів. Це рекордно низьке значення, принаймні з 2015 року.
На додачу до цього, росіяни вперше за 13 років перестали вважати США головним ворогом країни, свідчить травневе опитування Левада-Центру.
Згідно з дослідженням, 40% респондентів назвали Штати в числі “найворожіше налаштованих” до Росії країн світу. Частка таких відповідей за рік звалилася практично вдвічі — на 36 процентних пунктів.
Востаннє США поступалися лідерством у переліку “ворогів” у 2012 році: тоді найбільш “недружньою” країною росіяни називали Грузію. У 2006 році США поступалися першим місцем країнам Балтії.
Тепер найбільш “недружньою” стала Німеччина: її назвали 56% респондентів, хоча в передвоєнні роки таких було 16%, а в 2010-х — лишень 5%.
Друге місце з результатом 49% посіла Великобританія. Попри війну Росії з Україною, наша держава, згідно з цим опитуванням, опинилася на третьому місці серед “ворожих держав”. За неї “віддали голос” 43% росіян. Водночас слід зауважити, що за три роки війни кількість тих, хто вважає Україну «ворогом», збільшилася на 13 процентних пунктів, та залишається нижчою, ніж у 2015-18 рр., коли досягала 50%.
“Друзями” РФ росіяни вважають Білорусь (80%), Китай (64%) та Казахстан (36%). На четвертому місці (32%) опинилася Індія, що стала після початку війни великим покупцем російської нафти. В топ-5 “друзів” Росія потрапила й Північна Корея. Так вважають 30% опитаних – в 10 разів більше, ніж до війни з Україною.
Як ми вже писали в березні, підтримка війни проти України серед жителів Росії зросла до максимуму. На думку росіян, так звані “мирні” переговори та закінчення війни мають відбутися на умовах Кремля.
Росіяни сподіваються на зближення з Заходом – опитування
Позначка: Соцопитування
-
Росіяни знайшли нового “ворога” замість США – опитування
-
Показник готовності українців терпіти тягар війни зріс до 60% – опитування
Показник готовності українців терпіти тягар війни зріс з 54% у березні до 60% у травні-червні. Про це свідчать дані опитування КМІС.
“Від початку вторгнення до травня 2024 року ситуація практично не змінювалися: стабільно близько 71-73% відповідали, що вони готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно (і ще 2-5% говорили про 1 рік). У цей же період про більш короткий власний запас міцності (декілька місяців-пів року) говорили 12-21%. Водночас між травнем і жовтнем 2024 року ми вперше зафіксували зниження частки тих, хто готовий терпіти стільки, скільки буде потрібно – до 63%. Показник і далі знижувався та досяг 54% у березні 2025 року”, – йдеться у повідомленні
Зазначається, що між березнем і травнем-початком червня 2025 року показник готовності зріс і наразі 60% українців стверджують, що вони “готові терпіти стільки, скільки буде необхідно”. Ще 6% готові терпіти 1 рік, тобто відносно довгий період.
При цьому говорять про те, що готові терпіти більш короткий період (декілька місяців або пів року) – 20% (у березні 2025 року було 24%). Решта 14% не змогли визначитися із своєю відповіддю.
За даними соціологів, у всіх регіонах порівняно з початком 2024 року стало менше тих, хто відповів, що вони “готові терпіти стільки, скільки буде необхідно”. Водночас у всіх регіонах порівняно з березнем 2025 року показник зріс. Наразі ситуація між регіонами відрізняється не дуже істотно. На тлі інших дещо вирізняється лише Схід, де 51% готові терпіти стільки, скільки необхідно. В інших регіонах – 60-62%. Водночас, по-перше, навіть на Сході значна частина населення (попри об’єктивні обставини) зберігає стійкість і готові до тривалого опору. По-друге, на Сході також є тренд, що зараз показник вищий, ніж був у березні 2025 року.
У дослідженні акцентувалися на наступному моменті – сприйняття питань війни в залежності від віку. Як виявилося, незалежно від віку більше половини у всіх вікових категоріях готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Так, у віковій категорії 18-29 – 58%, 30-39 – 59%, 40-49 – 52%,50-70 – 64%.
“Зрозуміло, цей індикатор не є єдиним для розуміння фактору віку в контексті війни / миру, але все-таки є важливим. Таким чином, крім регіональної консолідації щодо необхідності терпіти стільки, скільки буде необхідно, ми бачимо, що і українці різного віку налаштовані на тривалий опір агресору”, – зазначено у прессрелізі КМІС.
За словами виконавчого директора КМІС Антона Грушецького, повномасштабне вторгнення тримає вже понад три роки.
“Інтенсивність і безпосередніх бойових дій, і повітряного терору не тільки не знижується, а і стає сильнішою. При цьому з початку 2025 року в США – стратегічному партнері України – нова адміністрація, чиї заяви і дії викликають подив та часто несхвалення значної частини українців. Дехто міг очікувати, що під тиском цих обставин стійкість українців може похитнутися. Проте ми бачимо, що українці продовжують демонструвати надзвичайну стійкість і зберігають волю до продовження опору. Наші союзники та вороги мають усвідомлювати, що хоча українці і хочуть миру, але українці не підуть на капітуляцію”, – зазначив він.
Опитування проводилося упродовж 15 травня-3 червня 2025 року методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Було опитано 1011 респондентів. -
Майже 60% громадян ЄС згодні фінансувати зброю для України – опитування
За результатами опитування Eurobarometer виявлено, що більшість громадян ЄС підтримує надання допомоги Україні – як гуманітарної, фінансової, так і військової. Європейці вважають війну Росії загрозою для безпеки ЄС і закликають до більш рішучих заходів у сфері оборони. Підтримка України залишається на високому рівні, зокрема стосовно прийому українців, фінансової та гуманітарної допомоги, санкцій проти Росії та надання статусу кандидата в члени ЄС. Російське вторгнення вважається головною загрозою, а мир, демократія та права – головними європейськими цінностями. Довіра до ЄС досягла найвищого рівня з 2007 року, особливо серед молоді. Також відзначається підтримка євро на історично високому рівні. Європейці підтримують ідею створення спільної оборонної та безпекової політики, а також більшої співпраці між країнами на основі правил. При цьому вони виражають стурбованість щодо безпекової ситуації в ЄС та вважають ЄС “островом стабільності у світі, охопленому кризами”.
-
Опозиція в Угорщині випереджає партію Орбана на 7% – опитування
У новому опитуванні центру Publicus на замовлення Nepszava виявлено, що партія Тиса під керівництвом Петера Мадяра випереджає Фідес на 7 відсоткових пунктів, якби парламентські вибори в Угорщині відбулися зараз. Згідно з опитуванням, 43% виборців підтримують Тису, тоді як за Фідес готові проголосувати лише 36%. Високий рівень незадоволення угорців станом справ у країні та бажання побачити перемогу опозиції на майбутніх виборах також відзначено в опитуванні. Варто зазначити, що уряд Фідес продемонстрував втрату підтримки, але при цьому прихильники цієї партії ще мають високий рівень мобілізації. Невизначені виборці також можуть вплинути на результати виборів. Також відзначено, що в Угорщині спостерігається рекордний дефіцит бюджету, що може вплинути на політичну ситуацію в країні.
-
Вибори у Польщі: соціологи з’ясували фаворита
Кандидат у президенти Польщы Кароль Навроцький, який виступає проти вступу Україні в НАТО, лідирує за рейтингом перед другим туром виборів. Про це свідчить соцопитування Opinia24, повідомляє TVN24.
Польські респонденти відповідали на два питання. Перше стосувалося наміру взяти участь у другому турі виборів президента: 80% заявили про намір проголосувати, вдома планують залишитись 12%, решта не визначились із відповіддю.
На друге запитання – за кого б ви проголосували, якби вибори президента відбулися сьогодні – з тих, хто заявив про намір голосувати, 47% висловилися за Кароля Навроцького.
Натомість кандидата від партії влади “Громадянська платформа”, мера Варшави Рафала Тшасковського підтримали 45% опитаних.
Ще 8% польських респондентів, які налаштовані взяти участь у виборах президента Польщі, заявили, що поки не визначились із вибором.
Другий тур президентських виборів відбудеться 1 червня.