За результатами опитування Центру Разумкова виявилось, що українці ставляться досить позитивно до президента Франції Емманюеля Макрона, з балансом 66,3. Також високі оцінки отримали президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, прем’єр-міністр Італії Джорджі Мелоні та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. З інших політиків серед українців популярність також мають прем’єр-міністр Британії Кір Стармер та прем’єр Польщі Дональд Туск. Проте лідери авторитарних режимів, такі як голова Китаю, президент Білорусі та президент Росії, мають негативну оцінку серед українців. Опитування було проведено з 12 по 17 вересня 2025 року серед 1210 респондентів у віці від 18 років, з похибкою не більше, ніж 2,9%.
Позначка: Соцопитування
-
Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики
Згідно з опитуванням КМІС, абсолютна більшість українців вибирають “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає підтримку української мови у державних та освітніх сферах, але без тиску на російськомовних громадян. Радикальну українізацію підтримують меншість, а прихована русифікація спричинює поляризацію думок. Варто відзначити, що стратегічна українізація отримала підтримку у всіх регіонах та серед усіх мовних груп. Це свідчить про те, що українці підтримують виважений підхід до мовної політики, який сприяє розвитку української мови та толерантності у суспільстві.
-
Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики
Згідно з результатами опитування КМІС, абсолютна більшість українців підтримує “стратегічну українізацію” – підхід, що сприяє зміцненню української мови без тиску на російськомовних громадян. Цей підхід передбачає поширення української мови в державних та освітніх сферах, а також у медіа, інтернеті та книговиданні. Радикальну українізацію підтримують меншість респондентів, зокрема на Заході та в Центрі країни. Прихована русифікація, яка передбачає демократичний підхід до вибору мови, має підтримку, але не є консенсусним варіантом. В цілому, українці підтримують виважений підхід до мовної політики, який сприяє розвитку української мови та толерантній спільноті.
-
Стало відомо, скільки українців хоче виїхати за кордон на постійно
Згідно з соціологічним дослідженням, лише 11% українців бажають поїхати за кордон на постійне проживання, тоді як 88% не мають такого бажання. У 2020 році перед загрозою вторгнення Росії цю ідею підтримували 27% українців, але в 2022 році цей показник склав лише 9%. Найбільше бажають виїхати на захід України (13%), а найменше на сході (8%). Бідні виявили найбільше бажання виїхати (20%), а малозабезпечені – найменше (7%). Серед молоді (18-25 років) бажають виїхати майже кожен п’ятий (19%), тоді як серед старших 51 року – лише кожен двадцятий (5%). Бажання виїхати не залежить від типу поселення та наявності родичів за кордоном, але ті, у кого є такі родичі, виявили бажання виїхати трохи частіше (14% проти 10%). Дослідження проводилося 20-22 липня на 1000 респондентів в усіх регіонах України, з помилкою репрезентативності не більше 2,2%.
-
Українці визначилися, що нині для них найважливіше
Згідно з соціологічним дослідженням Проблеми соціальної згуртованості в Україні, більшість українців вважають перемогу в війні найважливішою у житті (62%), після чого йдуть родина та близькі (53%). Також було виявлено, що для 34% респондентів найважливішим є здоров’я, для 26% – незалежність України, для 20% – її відновлення, і для інших – збереження мови, культури та ідентичності. Більшість опитаних (76%) вірять у позитивне майбутнє України та у власні можливості впоратись з проблемами. Щодо самоідентифікації, більшість українців вважають себе громадянами України та представниками свого етносу, але меншість вважають себе європейцями чи радянськими людьми. Дослідження проводилося на вибірці 1000 респондентів в усіх регіонах України та мала помилку репрезентативності не більше 2,2%.
-
Українці незадоволені якістю життя, та відчувають в ньому сенс – опитування
За результатами дослідження добробуту в Україні, проведеного КМІС, виявлено, що середній бал задоволеності життям серед українців становить лише 5,4 з 10, що нижче за світові стандарти. Хоча частка людей з низькими оцінками життя зменшилася, тривожність серед українців зросла. Проте відчуття сенсу в житті залишається на високому рівні. Дослідження показало, що українці мають потенціал до зростання в кризових умовах, оскільки вони зберігають відчуття сенсу в житті. Вплив факторів, таких як рівень задоволеності життям, відчуття сенсу у житті, рівень щастя та тривожність, відображається через головні показники дослідження.
-
Атака дронів: більшість поляків відкидає версію Трампа про “помилку”
Більшість громадян Польщі не підтримують заяву президента США Дональда Трампа про те, що атака російських дронів на їх країну була випадковою. Згідно з опитуванням IBRiS, 81,7% поляків не вважають цю атаку помилкою, як ствердив Трамп. Лише 10,6% підтримують це припущення, а 7,7% не мають власної думки з цього питання. Навіть у польському уряді висловили своє незгоду з твердженням Трампа. Лідери партії Право і справедливість (PiS) та віце-прем’єр-міністр відкинули його пояснення. Різні політичні партії та їх виборці також мають відмінності у сприйнятті цього інциденту. Наприклад, виборці Конфедерації, Громадянської коаліції та Нових лівих більш схильні вважати цю атаку помилкою, ніж виборці ПіС, які більш скептично ставляться до цього пояснення.
-
Українці визначилися, скільки часу готові терпіти війну
За результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), більшість українців (62%) готові терпіти війну стільки часу, скільки потрібно. Також виявлено, що лише 18% вважають, що війна завершиться до кінця 2025 року, а інші респонденти вважають, що це може статися у 2026 або навіть у 2027 році. Більшість українців виступають за припинення війни через переговори, але мало хто вірить у її швидке завершення. Опитування було проведене в усіх регіонах, які контролює Україна, та включало 1023 респондентів віком від 18 років.
-
Партія Санду перед виборами в Молдові поступається проросійській політсилі
За результатами опитування, проведеного компанією iData, виявилося, що перед парламентськими виборами в Молдові партія PAS поступається в популярності Патріотичному виборчому блоку під керівництвом Ігоря Додона. Згідно з опитуванням, якби вибори відбулися зараз, Патріотичний виборчий блок міг би отримати 25,2% голосів, тоді як PAS – 24,3%. Опитування не врахувало голоси діаспори. Уже визначилися з вибором 36% виборців на користь Патріотичного блоку і 34,7% – на користь PAS. До парламенту також можуть увійти Наша Партія з 5,9% голосів і блок “Альтернатива” з 5,5% голосів. Патріотичний блок розраховує на 42 мандати, PAS – на 40 місць. Було також зазначено, що діаспора може принести PAS ще 7 мандатів. Опитування проводилося з 20 серпня по 3 вересня на вибірці з 1059 респондентів з похибкою ±2,9%.
-
Понад 50% поляків проти, щоб Варшава підтримувала вступ України в НАТО
Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів.