Згідно з соціологічним дослідженням, лише 11% українців бажають поїхати за кордон на постійне проживання, тоді як 88% не мають такого бажання. У 2020 році перед загрозою вторгнення Росії цю ідею підтримували 27% українців, але в 2022 році цей показник склав лише 9%. Найбільше бажають виїхати на захід України (13%), а найменше на сході (8%). Бідні виявили найбільше бажання виїхати (20%), а малозабезпечені – найменше (7%). Серед молоді (18-25 років) бажають виїхати майже кожен п’ятий (19%), тоді як серед старших 51 року – лише кожен двадцятий (5%). Бажання виїхати не залежить від типу поселення та наявності родичів за кордоном, але ті, у кого є такі родичі, виявили бажання виїхати трохи частіше (14% проти 10%). Дослідження проводилося 20-22 липня на 1000 респондентів в усіх регіонах України, з помилкою репрезентативності не більше 2,2%.
Позначка: Соцопитування
-
Українці визначилися, що нині для них найважливіше
Згідно з соціологічним дослідженням Проблеми соціальної згуртованості в Україні, більшість українців вважають перемогу в війні найважливішою у житті (62%), після чого йдуть родина та близькі (53%). Також було виявлено, що для 34% респондентів найважливішим є здоров’я, для 26% – незалежність України, для 20% – її відновлення, і для інших – збереження мови, культури та ідентичності. Більшість опитаних (76%) вірять у позитивне майбутнє України та у власні можливості впоратись з проблемами. Щодо самоідентифікації, більшість українців вважають себе громадянами України та представниками свого етносу, але меншість вважають себе європейцями чи радянськими людьми. Дослідження проводилося на вибірці 1000 респондентів в усіх регіонах України та мала помилку репрезентативності не більше 2,2%.
-
Українці незадоволені якістю життя, та відчувають в ньому сенс – опитування
За результатами дослідження добробуту в Україні, проведеного КМІС, виявлено, що середній бал задоволеності життям серед українців становить лише 5,4 з 10, що нижче за світові стандарти. Хоча частка людей з низькими оцінками життя зменшилася, тривожність серед українців зросла. Проте відчуття сенсу в житті залишається на високому рівні. Дослідження показало, що українці мають потенціал до зростання в кризових умовах, оскільки вони зберігають відчуття сенсу в житті. Вплив факторів, таких як рівень задоволеності життям, відчуття сенсу у житті, рівень щастя та тривожність, відображається через головні показники дослідження.
-
Атака дронів: більшість поляків відкидає версію Трампа про “помилку”
Більшість громадян Польщі не підтримують заяву президента США Дональда Трампа про те, що атака російських дронів на їх країну була випадковою. Згідно з опитуванням IBRiS, 81,7% поляків не вважають цю атаку помилкою, як ствердив Трамп. Лише 10,6% підтримують це припущення, а 7,7% не мають власної думки з цього питання. Навіть у польському уряді висловили своє незгоду з твердженням Трампа. Лідери партії Право і справедливість (PiS) та віце-прем’єр-міністр відкинули його пояснення. Різні політичні партії та їх виборці також мають відмінності у сприйнятті цього інциденту. Наприклад, виборці Конфедерації, Громадянської коаліції та Нових лівих більш схильні вважати цю атаку помилкою, ніж виборці ПіС, які більш скептично ставляться до цього пояснення.
-
Українці визначилися, скільки часу готові терпіти війну
За результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), більшість українців (62%) готові терпіти війну стільки часу, скільки потрібно. Також виявлено, що лише 18% вважають, що війна завершиться до кінця 2025 року, а інші респонденти вважають, що це може статися у 2026 або навіть у 2027 році. Більшість українців виступають за припинення війни через переговори, але мало хто вірить у її швидке завершення. Опитування було проведене в усіх регіонах, які контролює Україна, та включало 1023 респондентів віком від 18 років.
-
Партія Санду перед виборами в Молдові поступається проросійській політсилі
За результатами опитування, проведеного компанією iData, виявилося, що перед парламентськими виборами в Молдові партія PAS поступається в популярності Патріотичному виборчому блоку під керівництвом Ігоря Додона. Згідно з опитуванням, якби вибори відбулися зараз, Патріотичний виборчий блок міг би отримати 25,2% голосів, тоді як PAS – 24,3%. Опитування не врахувало голоси діаспори. Уже визначилися з вибором 36% виборців на користь Патріотичного блоку і 34,7% – на користь PAS. До парламенту також можуть увійти Наша Партія з 5,9% голосів і блок “Альтернатива” з 5,5% голосів. Патріотичний блок розраховує на 42 мандати, PAS – на 40 місць. Було також зазначено, що діаспора може принести PAS ще 7 мандатів. Опитування проводилося з 20 серпня по 3 вересня на вибірці з 1059 респондентів з похибкою ±2,9%.
-
Понад 50% поляків проти, щоб Варшава підтримувала вступ України в НАТО
Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів. -
Понад 50% поляків проти підтримання вступу України до НАТО
Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів. -
Більшість населення ЄС підтримує розширення – опитування
ГромадяниЄС підтримують подальше розширення ЄС, опитування громадської думки в країнах-кандидатах вказують на загальну підтримку вступу до ЄС. Про це свідчать результати нещодавно опублікованого спеціального опитування Eurobarometer.
Зазначається, що 56% громадян ЄС підтримують подальше розширення ЄС. Підтримка особливо висока серед молоді: близько двох третин респондентів віком від 15 до 39 років вважають, що (потенційні) кандидати повинні приєднатися до ЄС, щойно вони виконають необхідні умови.
Більшість (56%) також вважає, що їхня власна країна виграє від майбутнього розширення ЄС. Найбільш визнаними перевагами називають сильніший глобальний вплив, більший ринок для підприємств ЄС, більше можливостей працевлаштування та більша солідарність і безпека.
Разом з тим, респонденти висловлюють занепокоєння щодо міграції, корупції та злочинності, а також фінансових витрат на розширення. Вони підкреслюють важливість забезпечення того, щоб країни-кандидати дотримувалися верховенства права, боролися з корупцією та захищали основні права, що є важливими елементами надійного та заснованого на заслугах процесу вступу.
67% громадян зазначають, що вони недостатньо поінформовані про розширення. Єврокомісія у цьому зв’язку прагне підвищити обізнаність громадськості, надаючи чітку та доступну інформацію та взаємодіючи з громадянами по всьому ЄС.
Результати показують, що громадяни ЄС, і особливо молодь, підтримують розширення. Євробарометр надсилає ще один чіткий сигнал: люди хочуть надійного процесу, заснованого на цінностях, який керується реальними реформами. Разом з державами-членами ми будемо безпосередньо взаємодіяти з громадянами, вирішувати їхні проблеми та показувати, як розширення забезпечує мир, процвітання та більш об’єднану Європу, – зазначила єврокомісар з питань розширення Марта Кос.
Опитування показують загальну підтримку вступу до ЄС на Західних Балканах, за винятком Сербії. Підтримка вступу до ЄС є помітно високою в Албанії (91%) та Північній Македонії (69%), причому громадяни очікують таких переваг, як покращення якості життя та відкриті кордони. Натомість, Сербія демонструє найнижчу підтримку вступу до ЄС у регіоні – 33%. У Східному сусідстві країни-кандидати Грузія та Україна лідирують із відповідно 74% та 68% підтримки членства в ЄС. Загалом, ентузіазм щодо вступу до ЄС залишається сильним, водночас на нього впливають конкретні економічні та геополітичні проблеми кожної країни.
На Західних Балканах позитивний імідж ЄС найвищий в Албанії (82%), де громадяни цінують підтримку ЄС економічного розвитку та зусиль боротьби з корупцією. Тим часом імідж ЄС у Сербії (38%) спричинений низьким рівнем довіри. У країнах-кандидатах країн Східного сусідства імідж ЄС також неідеальний: Молдова (55%), Україна (49%) та Грузія (43%).
Загалом, імідж ЄС, як правило, більш позитивний на Західних Балканах, ніж у державах на схід від ЄС, за винятком Сербії, визнає Єврокомісія. Низький рівень обізнаності про Європейський Союз та політику розширення є спільною проблемою для всіх країн-кандидатів та потенційних кандидатів, при цьому значна частина громадян відчуває себе недостатньо поінформованою. Лише 48% у Молдові та 39% у Чорногорії вважають себе «добре» або «дуже добре» поінформованими, тоді як в Україні ці показники впали до 23%, та до 20% – у Сербії. Це вказує на необхідність активніших, більш адаптованих до місцевих умов комунікаційних зусиль ЄС.
У Туреччині 50,7% громадян повідомляють про позитивне ставлення до ЄС, проте лише 40,6% вважають себе добре поінформованими про ЄС та його політику. Підтримка членства в ЄС становить 49,9%. За словами респондентів, основними перешкодами для вступу Туреччини залишаються відсутність політичної волі, недоліки у верховенстві права та поширена корупція.
Опитування проводилося з лютого по березень 2025 року серед понад 26300 громадян у 27 державах-членах ЄС. Опитування сприйняття були проведені в Албанії, Боснії та Герцеговині, Косово, Грузії, Молдові, Чорногорії, Північній Македонії, Сербії та Україні. Вибірка з 1000 осіб була відібрана за допомогою двоетапного стратифікованого методу вибірки; а особисті інтерв’ю (метод CAPI) були проведені з травня по червень 2025 року. -
Більшість росіян не змогли назвати досягнень РФ за каденції Путіна
Росія за останні 10-15 років під керівництвом глави Кремля Володимира Путінане мала досягнень, які б запам’яталися більшості громадян. Тільки 42% респондентів спромоглися назвати конкретні успіхи країни, тоді ж як 51% було важко відповісти, а ще 7% заявили, що жодних приводів для гордості не побачили. Про це свідчать результати опитування ВЦВГД.
Показово, що фактичну окупацію Криму серед “значних досягнень та успіхів” вказали лишень 6% опитаних, а ще сумарно 3% вважають такими війну з Україною, рішення Путіна приєднати захоплені території Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та “захист” Донбасу.
Окрім того, 8% росіян звернули увагу на “розвиток промисловості” з імпортозаміщенням. Стільки ж назвали приводом для гордості виробництво зброї та те, що в країні “зрозуміли армію”.
На додачу до цього, 7% громадян вважають, що Росія досягла досягнень у науці, а 5% — у медицині. Інші відповіді на відкрите питання набрали менше 5%. Наприклад, 3% респондентів назвали успішною зовнішню політику, наголосивши, що Росію “почали боятися”, а ще 2% навіть побачили “підвищення рівня життя” в країні.
Згідно з опитуванням, 61% громадян за останній рік стали більше пишатися Росією, проте більшість з них навіть не знає чому. Найчастіше це почуття будять досягнення та багатства країни (49%). Росіяни вважають, що вони живуть у “великій державі” (13%), із “сильною армією” (8%), “великою територією” (6%) та “різноманітними природними ресурсами” (6%).
У 39% викликає гордість народ та його якості, а у 20% — ситуація в країні загалом.
Утім, рівнем життя в країні незадоволені 48% росіян. У громадян цей фактор навіть викликає образу, стверджує гендиректор ВЦВГД Валерій Федоров.
Водночас пишатися якістю життя готові тільки 40% респондентів.