Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо виплат військовослужбовцям, звільненим з полону, які мають захворювання, що потребують тривалого стаціонарного лікування.
Законом передбачається, що військовослужбовцям, які відразу після звільнення з полону перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я понад 30 календарних днів у зв’язку із захворюванням, травмою (пораненням, контузією, каліцтвом), що потребують тривалого стаціонарного лікування, щомісячно виплачується додатково 50 000 гривень.
Виплата здійснюється протягом усього періоду безперервного стаціонарного лікування після звільнення з полону.
Виплата додаткової винагороди призупиняється, якщо військовослужбовцям повідомлено про підозру у скоєнні злочинів проти основ національної безпеки України та/або військових кримінальних правопорушень.
У разі набрання законної сили обвинувальним вироком за вчинення такого правопорушення виплата додаткової винагороди не здійснюється.
Позначка: Соціальні виплати
-
Виплати звільненим з полону: підписано закон
-
В Україні підвищили виплати батькам-вихователям і прийомним батькам
У четвер, 2 жовтня, Кабінет міністрів прийняв рішення про підвищення виплат батькам-вихователям та прийомним батькам у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко в Telegram. Вона зазначила, що це відбувається в рамках реалізації принципу “гроші ходять за дитиною”. Згідно з розрахунками народного депутата Олексія Гончаренка, середньомісячний розмір виплат на одного з прийомних батьків буде зростати у майбутні роки: у 2026 році – 16 240,64 грн, у 2027 році – 16 992,16 грн, у 2028 році – 17 894,96 грн. Також підвищаться виплати батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу: у 2026 році – 52 782,08 грн, у 2027 році – 55 224,52 грн, у 2028 році – 58 158,62 грн на одного батька-вихователя.
-
Безробіття: скільки часу можна бути в такому статусі і як це оплачується
З початку року Державна служба зайнятості запропонувала 309 тисяч вакансій, що дозволило знайти роботу для 238 тисяч людей. Найбільш популярними вакансіями були підсобні робітники, водії автотранспортних засобів, продавці продовольчих товарів, продавці-консультанти, кухарі та прибиральники службових приміщень. Однак кількість шукачів роботи іноді перевищувала кількість пропозицій. Також у новині йшлося про виплати з безробіття, які становлять до 8 тисяч гривень на місяць і залежать від страхового стажу. Для тих, хто шукає нові можливості, в Києві розпочали експрес-курси для навчання будівельних спеціальностей, що допомагають переселенцям та іншим людям отримати нові навички для відбудови країни.
-
У Дії з’явилась функція оформлення базової соцдопомоги
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності запустило нову послугу – базову соціальну допомогу через систему Дія. Ця допомога об’єднує п’ять видів державної підтримки в одну значну суму, яка становить 4 500 гривень. Розмір допомоги розраховується індивідуально для кожної сім’ї і залежить від їхнього доходу. Для отримання цієї допомоги потрібно мати біометричний документ та верифікований податковий номер. Система Дія дозволяє оформити базову соціальну допомогу для тих, хто отримує інші види державної підтримки, такі як допомога малозабезпеченим сім’ям або виплата на дітей одиноким матерям. Пілотний проєкт стартував у липні 2025 року, але планується розширити надання допомоги на постійній основі.
-
У Франції відбулися масштабні протести через зміну соцполітики
Приблизно пів мільйона людей вийшли на вулиці французьких міст, щоб висловити своє незадоволення економічною та соціальною політикою уряду. Протести відбулися через намір уряду скоротити бюджет та соціальні виплати. Учасники мітингу були проти скорочення державних витрат, реформ страхування на випадок безробіття та замороження соціальних виплат. Протести призвели до паралізації роботи державних установ, обмеження руху громадського транспорту та зниження виробництва електроенергії. У результаті сутичок з поліцією та затримань було поранено декілька людей. Причиною протестів стало рішення попереднього уряду про скорочення державних видатків для зменшення боргу. Після критики прем’єр-міністр пішов у відставку, а новим главою уряду став колишній міністр оборони.
-
В Україні оновили правила виплати коштів сімʼям загиблих військових
Міністерство оборони оновило порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців Збройних Сил України під час воєнного стану. Сума допомоги залишається незмінною – 15 млн грн. Перша частина в розмірі 3 млн грн виплачуватиметься одразу, а решта 12 млн грн буде розподілено протягом 80 місяців по 150 тис. грн щомісяця. Ці зміни набирають чинності з 1 вересня. Для родин загиблих, смерть яких була засвідчена до цієї дати, правила та терміни виплат залишаються незмінними.
-
Українці отримали умову для виплат в Німеччині
Безробітних українців в Німеччині можуть повністю позбавити допомоги в 2026 році, пише Bild.
Міністерство праці Німеччини оголосило про чергове заморожування соціальних виплат у 2026 році для 5,6 мільйона одержувачів допомоги, серед яких багато українських мігрантів.
За даними міністерства, самотня особа продовжить отримувати 563 євро на місяць, а виплати дітям залежать від віку: 357-471 євро.
Водночас міністр праці Бербель Бас запропонувала значно жорсткіші санкції для тих, хто не співпрацює з центрами зайнятості. За пропуск обов’язкових прийомів допомога скоротиться на 30%, а ті, хто відмовляється від запропонованої роботи, можуть бути повністю позбавлені виплат.
“Ми пропонуємо людям більшу підтримку на шляху до роботи, але тим, хто не співпрацює, ми значно ускладнимо це”, – заявила Бас.
Особливо це стосується українських безробітних, які отримують соціальну допомогу в Німеччині. Рішення набуде чинності після схвалення Кабінету міністрів 10 вересня, без необхідності погодження Бундестагом.
Зміни пов’язані з потребою коригувати соціальні виплати після зниження інфляції та перегляду стандартних ставок.
Як відомо, президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на закон про допомогу певній категорії українських біженців. Він заявив, що соціальні виплати 800+ мають отримувати лише ті українці, котрі працюють у Польщі, та пообіцяв підготувати власний законопроєкт.
Вето Навроцького: у Польщі заявили, що урегулюють статус українців -
Виплати за програмою Пакунок школяра отримали 86 тисяч родин
В Україні стартували виплати за програмою Пакунок школяра на суму понад 430 млн гривень – їх отримали перші 86 тисяч українських родин, щоб підготувати своїх дітей до школи. Про це повідомляє Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності.
Держава спрямує 1,2 млрд гривень – допомога розрахована на кожного першокласника”, – йдеться в повідомленні.
“Загалом, майже 110 тис. родин уже подали заяви на “Пакунок школяра”, з яких верифіковано вже 102 тис.
Кабінет міністрів запустив виплату “пакунок школяра” в розмірі 5 тис. грн на придбання необхідного канцелярського приладдя, дитячого одягу та взуття для тих, хто відправляє свою дитину в перший клас в офлайн форматі.
У Міністерстві соціальної політики заявили, що завданням програми “пакунок школяра” є стимулювання родин, які виховують дітей, залишатися в Україні. -
У ЄК відреагували на наміри Польщі зменшити допомогу біженцям з України
Речник Єврокомісії Маркус Ламмерт заявив, що держави-члени ЄС мають забезпечити українцям, які користуються тимчасовим захистом, необхідний медичний захист та засоби для існування. Однак рівень соціальних і сімейних виплат, а також медичної допомоги залежить від рішення кожної окремої держави-члена. Про це він сказав журналістам у Брюсселі 26 серпня передає Європейська правда.
“Щодо соціальних виплат і медичних виплат. Рівень соціальних і сімейних виплат відрізняється від однієї держави-члена до іншої”, – зазначив Ламмерт.
За його словами, відповідно до директиви ЄС, “держави-члени мають забезпечити, якщо у бенефіціарів немає достатніх власних ресурсів, надати особам, які користуються тимчасовим захистом, необхідну допомогу у сфері соціального забезпечення, медичної допомоги та засобів до існування”.
“Однак директива про тимчасовий захист не передбачає суми або мінімального порогу соціальної допомоги. Її рівень залишається на розсуд держав-членів”, – наголосив речник Єврокомісії. -
Українці без грошей. Виплати біженцям у Німеччині
Українським біженцям у Німеччині можуть скоротити соціальні виплати. На думку Штеффена Більгера, парламентського менеджера фракції правлячої партії ХДС/ХСС, українські громадяни, які отримують допомогу, повинні погоджуватися на роботу, навіть якщо вона не відповідає їхній професії.
Зміни правил
“Я не думаю, що українці можуть працювати лише за своєю професією”, – сказав Більгер. За його словами, є багато інших вакансій.
“Наша система, яка вимагає спочатку вивчити німецьку мову, а це може зайняти багато часу, може призвести до того, що люди занадто звикнуть до отримання соціальної допомоги”, – зазначив Більгер.
Політик ХДС вважає, що рішення попередньої коаліції безпосередньо включити українських біженців у систему соціальної допомоги не було правильним.
“Соціальна допомога – це не та система, яка заохочує людей швидко приступати до роботи”, – сказав він.
Водночас він застерігає: “Ми повинні вести дискусію таким чином, щоб не звинувачувати українців”.
Популярна ідея
Прем’єр-міністр німецької Баварії Маркус Зьодер закликав скасувати українським біженцям виплату соцдопомоги “бюргергельд” (від нім. Bürgergeld – гроші для громадян), яку надають тим, хто шукає роботу, або тим, чиї доходи не вистачають для самообслуговування. За словами Зьодера, необхідно вжити заходів, щоб “українці більше не отримували “бюргергельд”. Він вважає, що через соцвиплати багато українців не хочуть влаштовуватися на роботу в Німеччині.
“Ось чому у нас так мало працівників з України, хоча вони мають хорошу освіту”, – сказав прем’єр Баварії.
Прем’єр-міністр німецької федеральної землі Саксонія Міхаель Кречмер також виступив за перегляд системи виплат соціальної допомоги, зокрема українським біженцям.
Кречмер розкритикував розмір витрат на соціальну допомогу, заявивши, що Німеччина витрачає на це 47 млрд євро.
“Я думаю, що кожному зрозуміло, що це не може бути правильно. Ця цифра має бути зменшена”, – зазначив прем’єр Саксонії.
У контексті біженців з України він вказав на людей, які отримують державну допомогу, хоча вони в ній не потребують.
“І це, звичайно, особливо стосується тих, хто шукає захисту, бо ми маємо порівняння з Францією, Нідерландами, Польщею, Чехією щодо українських біженців. У всіх цих країнах частка людей, які працюють, значно вища, ніж у нас”, – додав Кречмер.