У Білорусі запроваджують штрафи за відсутність картоплі у магазинах. Відповідний закон вже підписав місцевий правитель Олександр Лукашенко. Про це у п’ятницю, 18 липня, повідомляє моніторингова платформа EastFruit.
“Пожартували з картоплею торік – від населення відразу отримали по вухах”, – сказав Лукашенко на селекторній нараді щодо збиральної кампанії.
Таким чином він прокоментував скарги білорусів у соціальних мережах навесні 2025 року на перебої з картоплею.
“На Національному інтернет-порталі опубліковано закон, що вводить покарання за відсутність картоплі. 12 липня 2025 року його підписав Олександр Лукашенко. Магазини, де не виявиться картоплі, штрафуватимуть”, – зазначили на моніторинговій платформі.
Закон, підписаний Лукашенком, передбачає штрафи в розмірі від 5 до 200 базових величин (цього року це до 4 465 грн, – ред.).
Також повідомляється, що раніше Лукашенко підписав “анидефіцитний” указ, який дозволяв торговельним мережам брати пільгові кредити під 3% річних. Це дасть змогу заплатити за ще невирощені картоплю, капусту, моркву, буряк, цибулю та яблука.
Відповідний документ зобов’язував постачальників і магазини забезпечити наявність цих овочів у міжсезоння.
На думку Лукашенка, картопля в Білорусі зникала через те, що власники торгових мереж навмисно приховували її, щоб показати неефективність управління Лукашенком, але “силовики з наручниками зуміли подолати кризу”.
Позначка: Штраф
-
Лукашенко наказав штрафувати магазини за відсутність картоплі
-
НБУ оштрафував два банка та 21 фінкомпанію
Національний банк України у червні застосував заходи впливу до двох банків та 21 фінансову компанію. Про це повідомила пресслужба НБУ.
Зазначається, що заходи впливу застостовані за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також валютного законодавства.
Зокрема, Кристалбанк оштрафували на 20,27 млн гривень за невиконання обов’язку забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу. Крім того, банк отримав письмове застереження.
Своєю чергою Радабанк отримав штраф у розмірі 15 млн гривень за неналежне виконання обов’язку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід та здійснювати перевірку клієнтів. Банк також отримав письмове застереження за низку інших порушень.
За даними на сайті НБУ, станом на початок року акціонерами Кристалбанку були Марина Ленінг (50%), а також Оксана та Леонід Гребінські (приблизно по 25%). Основною власницею Радабанку станом на початок року була Тетяна Городницька (73,64%).
Крім того, НБУ оштрафував фінансові компанії:
- Ультра Альянс – на 5,67 млн гривень;
- Центрофінанс – 272 тис. гривень
- Преміум Фінанс та Ліберті Фінанс – по 200 тис. гривень.
Ще шість фінансових компаній отримали штрафи у розмірі 51 тис. гривень кожна, а решта – лише письмові застереження.
-
Apple подала апеляцію на штраф ЄС у €500 млн
Apple подала апеляцію на штраф у €500 млн, накладений Європейською комісією за порушення правил ЄС щодо роботи App Store. Як повідомляє Bloomberg, компанія назвала рішення регулятора “безпрецедентним” і заявила, що вимоги щодо зміни умов функціонування магазину додатків є незаконними.
Штраф було накладено у квітні відповідно до положень Закону про цифрові ринки (DMA). Регулятор звинуватив Apple у перешкоджанні розробникам у перенаправленні користувачів на сторонні платформи для здійснення покупок. У червні Apple змінила політику App Store в ЄС, щоб уникнути додаткових санкцій.
“Ми вважаємо, що рішення Європейської комісії – та безпрецедентний штраф – виходять далеко за межі вимог закону”, – йдеться в заяві компанії. “Як покаже наша апеляція, ЄК диктує нам, як управляти нашим магазином, і нав’язує умови ведення бізнесу, які заплутують розробників і шкодять користувачам”.
У межах оновлень App Store у червні Apple запровадила нову систему комісій у вигляді дворівневої структури – 5% або 13% плюс 2% за залучення користувачів – залежно від того, чи хоче розробник, щоб його застосунок відображався у пошуку, рекламних матеріалах або отримував автоматичні оновлення.
Apple стверджує, що саме регулятори наполягли на впровадженні такої структури, яку компанія вважає надмірно складною і для розробників, і для користувачів. Водночас у компанії зазначають, що жоден інший магазин застосунків у світі не має подібних обмежень.
Apple також дозволила розробникам вільніше рекламувати альтернативні способи оплати поза межами App Store, що дає змогу уникнути частини комісій. Крім того, компанія вважає, що Єврокомісія незаконно розширила визначення поняття steering, що дозволяє розробникам прямо направляти користувачів на сторонні платформи для оплати. -
Умовно покарані: гранди європейського футболу вдалися до фінансового обману
УЄФА виставила штрафи деяким європейським футбольним клубам за порушення фінансових правил. Челсі, Барселона, Ліон, Астон Вілла, Порту та Хайдук були покарані за недбалість у фінансовій діяльності. Клуби згодилися визнати свої помилки та привести фінансові звіти у відповідність з правилами. Штрафи складають від 1,2 млн до 80 млн євро. Найбільший штраф отримав Челсі.
-
Google виплатить $314 млн за незаконне використання даних користувачів
Компанія Google повинна виплатити $314 млн штрафу після того, як журі суду в Сан-Хосе (штат Каліфорнія) визнало її винною в незаконному зборі даних користувачів Android через мобільну мережу. Як повідомляє Bloomberg, рішення винесено за підсумками групового позову, поданого ще у 2019 році.
Позивачі стверджували, що смартфони на Android були запрограмовані передавати дані на сервери Google навіть тоді, коли пристрій не був підключений до Wi-Fi, що призводило до використання платного мобільного трафіку без згоди користувачів.
За словами адвокатів, ці дані Google використовувала для розширення рекламних можливостей та покращення картографічних сервісів у власних інтересах.
Представник компанії Жозе Кастаньєда заявив, що Google категорично не згодна з рішенням і подасть апеляцію. Він підкреслив, що обговорювані передачі даних потрібні для безпеки, продуктивності та стабільності Android-пристроїв, а їх обсяг менший, ніж передача одного фото. Кастаньєда також наголосив, що користувачі погоджуються на такі дії, приймаючи умови використання та налаштування пристроїв.
“Ми вдячні присяжним за рішення, яке чітко підтвердило обґрунтованість наших звинувачень і серйозність порушень з боку Google”, – заявив адвокат позивачів Марк Валленстайн.
Позов стосувався лише жителів Каліфорнії, але у федеральному суді вже готується паралельна справа для користувачів Android по всій країні. Початок розгляду заплановано на початок 2026 року. -
Зеленський підписав зміни до Митного кодексу
Президент Володимир Зеленський підписав закон, що вносить зміни до Митного кодексу щодо відповідальності за порушення митних правил. Документ №10257 вже повернули до парламенту з підписом глави держави. Про це свідчить інформація у картці законопроєкту.
Закон ухвалили 25 березня. Його розробили на виконання рішень Конституційного Суду, який визнав неконституційними низку статей кодексу.
Згідно з новими нормами:- штрафи визначатимуться диференційовано – сталий розмір, якщо рішення ухвалює митниця, і діапазон мінімального та максимального штрафу, якщо рішення ухвалює суд (як вимагав КСУ);
- скасовано обов’язкову конфіскацію транспорту, який використовували під час порушення – суд сам вирішуватиме міру покарання;
- запроваджено штраф за порушення у поштових відправленнях (30-50% вартості товару) з можливістю конфіскації. Раніше за це передбачалася лише конфіскація;
- також введено санкції за імпорт товарів із порушенням прав інтелектуальної власності – штраф від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів плюс конфіскація (не стосується особистих речей).
Також закон:
- встановлює строки розгляду скарг у справах про порушення митних правил;
- розширює права бізнесу під час оскарження рішень митниці;
- додає нові органи, які можуть оформлювати військову техніку та товари за формою 302;
- дозволяє припиняти тарифні пільги до товарів із країн, з якими є угоди про вільну торгівлю.
-
ТЦК з початку року наклали 28 тис. штрафів за порушення військового обліку
Територіальні центри комплектування з початку 2025 року відкрили 28212 проваджень за порушення правил військового обліку. Про це повідомляє сервіс Опендатабот у середу, 25 червня.
“Від початку квітня штрафів побільшало на 11,2 тисячі. Щомісяця відкривалося, в середньому, по 4,7 тисячі нових проваджень. Рекордним став квітень 2025 року – 5 682 штрафи. Лише кожне п’яте провадження було закрито цьогоріч”, – говориться в повідомленні.
За інфоромацією Опендатабот, рекорд поставив Чернігівський районний ТЦК, відкривши 8 справ на одного чоловіка – 5 за квітень, ще 3 – на початку червня.
У сервісі зауважили, що майже всі провадження стосуються чоловіків: на жінок відкрито лише 46 проваджень, або 0,16% від загальної кількості.
Лідером за кількістю штрафів від ТЦК є Київ (3 835 проваджень з початку року), Дніпропетровська (2 984), Сумська (2 464), Одеська (2 438) та Харківська (2 151) області.
У самому Києві найактивнішим став Подільський ТЦК – 1100 проваджень за першу половину року. -
Перевірка медзакладів: за що лікарні позбавляють фінансування
Українці часто стикаються з ситуаціями, коли медичні заклади вимагають оплату за послуги або ліки, які повинні бути безкоштовними. Національна служба здоров’я України провела моніторинг медичних закладів, що мають договори з нею, і виявила недостатню витрату на ліки та медичні вироби для пацієнтів. За результатами перевірок, 206 закладів були призупинені у фінансуванні за невідповідності умовам договорів. Також виявлені конкретні порушення, наприклад, використання незареєстрованих медвиробів і відсутність необхідних матеріалів для лікування раку молочної залози. Міністр охорони здоров’я закликав громадян звертатися у разі вимагання оплати за безкоштовні послуги. Також розкрито, як розподіляються кошти від держави на медичні заклади, зокрема на лікування різних категорій пацієнтів. Внесені зміни у систему штрафних санкцій для медзакладів за порушення умов договорів. Тепер розмір штрафу буде однаковим для всіх закладів, незалежно від їх фінансового стану.
-
AliExpress в ЄС загрожує мільярдний штраф
Європейська комісія завершила попереднє розслідування стосовно AliExpress та виявила серйозні порушення правил цифрових платформ. Про це йдеться на сайті Єврокомісії.
Китайська платформа AliExpress порушує Акт ЄС про цифрові послуги (DSA), зокрема щодо обігу нелегальних товарів – ліків, добавок, контенту для дорослих, повідомила ЄК.
AliExpress, зокрема, не виконує вимоги щодо оцінки та зменшення ризиків, погано модерує контент і неефективно карає порушників.
Системи виявлення шкідливого контенту визнані неефективними та такими, що дають змогу продавцям обходити правила.
AliExpress раніше взяв на себе зобов’язання: посилити модерацію і зробити прозорішими рекомендації. Порушення ж означатимуть автоматичне порушення DSA з подальшими штрафами.
Максимальний штраф для великих платформ може сягати до 6% річного глобального обороту. AliExpress має право на захист і може оскаржити висновки комісії.
Як ми вже писали, китайську компанію ByteDance Ltd, яка є материнською компанією TikTok оштрафують в Євросоюзі на понад 500 млн євро за незаконне пересилання даних європейських користувачів до Китаю.
ЄС мінімально оштрафує Apple і Meta – ЗМІ -
США оштрафували венчурний фонд за співпрацю з підсанкційним Керімовим
Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC) наклало рекордний штраф у $215,99 млн на венчурний фонд GVA Capital через свідоме порушення санкцій проти російського мільярдера Сулеймана Керімова. Про це повідомили у пресслужбі уряду США.
Керімов, статки котрого, за даними Bloomberg, становлять $9,7 млрд (331-ше місце у глобальному рейтингу), перебуває під санкціями США з 2014 і 2018 років – за дії Росії в Сирії та Україні. Проти нього також запровадили санкції ЄС та Японія.
GVA Capital, зареєстрований на Кайманових островах і з офісом у Сан-Франциско, спеціалізується на інвестиціях у штучний інтелект, фінтех, робототехніку та автономні технології. Засновниками фонду є підприємці Магомед Мусаєв та Павло Черкашін. Мусаєв також очолює російську версію журналу Forbes, а його тесть раніше очолював Дагестан.
За даними OFAC, попри санкції, фонд продовжував управляти активами Керімова щонайменше до 2021 року. Зокрема, у 2016 році керівництво GVA Capital двічі літало до Франції для погодження інвестицій з самим Керімовим. Сторони домовилися про інвестування $20 млн у стартап у США через компанію Prosperity Investments, зареєстровану на острові Гернсі, в якій Керімов мав частку.
Управління активами здійснювалося через дочірню структуру GVA Auto, тоді як комунікація з боку Керімова велася через його племінника Нарімана Гаджиєва, який виступав від імені “інвестора”. Як з’ясувало OFAC, під цим терміном фонд мав на увазі самого Керімова. Згодом Гаджиєва також внесли до санкційного списку США.
GVA Capital здійснив щонайменше чотири дії, що вважаються угодами з заблокованою власністю. За оцінками OFAC, ці операції могли принести Керімову не менше $18,5 млн прибутку.
У квітні 2021 року OFAC дізналося про підготовку до передачі акцій американської компанії в інтересах підсанкційної особи. Розслідування встановило, що бенефіціаром акцій був траст Heritage Trust. Це розслідування призвело до заморожування близько $1, 3 мільярдів Heritage Trust влітку 2022 року, які належали Керімову.
“Цей крок дозволив запобігти негайній ліквідації та виведенню всіх активів Heritage Trust за межі США”, – пояснили в OFAC. У 2024 році через роботу з цим трастом також під розслідування у США потрапила фінансова корпорація Citigroup.