Позначка: Сбережения

Попри війну й складну економічну ситуацію в країні, українці не лише продовжують розміщувати гроші на банківських рахунках, але й збільшують суму вкладень. Яким банкам довіряють громадяни України, а яким ні та чому? Вкладів побільшало Українці попри війну не втрачають довіри до фінансової системи країни, про це зокрема свідчить збільшення вкладів у банківській системі. “За перше півріччя поточного року загальна сума (в усіх валютах) вкладень населення в нашу банківську систему зросла на 13,5% у порівнянні із аналогічним періодом минулого року та дісталася рівня 1,3 трлн грн.Своєю чергою бізнес накопичив близько 1,5 трлн грн.”, -йдеться в офіційній звітності, яку опублікував НБУ. Найбільші притоки грошей на рахунки за перше півріччя 2025 р. порівняно із відповідним періодом 2024 р. зафіксовані в таких банківських установах: Приватбанк – на 57,7 млрд грн (на 13,8%), до 476,3 млрд грн; Ощадбанк – на 21,8 млрд грн (на 11,1%), до 219,2 млрд грн; Універсалбанк (monobank) – на 19 млрд грн (на 26,8%), до 90,5 млрд грн; Райффайзен Банк – на 9,9 млрд грн (на 15,4%), до 74 млрд грн; Укрсиббанк – на 7,6 млрд грн (17,5%), до 51,7 млрд грн.
Найбільші портфелі вкладів населення на поточний момент зафіксовані у великих роздрібних банках.
Якщо оцінювати відсоткові прирости грошей населення в банках, то в лідерах будуть невеликі структури: у Європейському промисловому банку зафіксовано збільшення на 89,2% (до 307,8 млн грн), Асвіо Банку – на 86% (до 802,4 млн грн), Скай Банку – на 58,3% (до 254,8 млн грн).
Якщо оцінювати збільшення чисельності вкладників, яке зафіксоване в 26 банках, тобто появу нових клієнтів і відкриття ними рахунків, то в лідерах буде така п’ятірка: Універсалбанк (monobank) – додалось 1,1 млн нових вкладників (+12,9%), зі збільшенням до 9,6 млн осіб; А – Банк – 514,4 тис. осіб (+15,2%), до 3,8 млн осіб; Райффайзен Банк – 415,6 тис. осіб (+14,3%), до 3,2 млн осіб;
Банк Альянс – 338,2 тис. осіб (+755,9%), до 382,9 тис. осіб;
ПУМБ – 332,1 тис. осіб (+9,7%), до 3,4 млн осіб.
Найбільше вкладників-фізосіб на тепер обслуговується в системних банках.
У відсотках найбільше збільшення чисельності вкладників маємо у Банку Альянс – на 775,9% (до 382,9 тис. осіб), Асвіо Банку – на 52% (26,5 тис. осіб) та Банку Глобус – на 46,2% (до 204,6 тис. осіб). Зросла конкуренція Водночас в НБУ зафіксували зростання конкуренції серед банків за владника-фізособу. Вона постійно підсилювалась, і не всі банки її витримали. Деякі навіть свідомо згортали роздрібний напрямок. Приміром так зробив державний Укрексімбанк, який за рік закрив 8 відділень (мережа скоротилась до 39 точок).
Згідно зі звітом регулятора, у 16 банків на кінець першого півріччя 2025 р. порівняно з аналогічним періодом 2024 р. зафіксовано скорочення вкладень населення в грошовому вимірі. Найбільше зменшились вклади у п’ятірки банків: Укрексімбанк – на 590,6 млн грн (на 1,5%), до 38,8 млрд грн; Мотор-Банк – на 559 млн грн (на 89,3%), до 66,6 млн грн; Комінбанк – на 554,1 млн грн (на 17,7%), до 2,6 млрд грн; Міжнародний інвестиційний банк — на 487,5 млн грн (на 46,4%), до 562,4 млн грн; РВС Банк – на 216,8 млн грн (на 31,7%), до 466 млн грн.
Якщо ж подивитися на відтік у відсотках, то найвищі показники будуть у Мотор-Банку – на 89,3% (до 66,6 млн грн), Банку “Фамільний” – на 87,9% (до 1,1 млн грн) та Українського банку реконструкції та розвитку – на 85,4% (до 22 млн грн).
Три банки з іноземним капіталом дотепер не мають ані гривні на рахунках фізосіб: Дойче Банк ДБУ, ІНГ Банк Україна та Сітібанк.
З даних НБУ видно, що вкладників в першому півріччі втратили 32 банки з 60 працюючих. Найбільше такі:
Банк Південний – 354,4 тис. осіб (зменшення на 48,2%), до 380,8 тис. осіб; ТАСкомбанк – 171,3 тис. осіб (на 22,5%), до 588,8 тис. осіб; Укрексімбанк – 134,6 тис. осіб (на 21,9%), до 478,9 тис. осіб; Кредобанк – на 97,5 тис. осіб (на 15,4%), до 536,1 тис. осіб; Укргазбанк – на 90,3 тис. осіб (на 6,3%), до 1,5 млн осіб.
У відсотках найбільше вкладників-фізосіб залишило такі невеличкі структури як Європейський промисловий банк, де чисельність цих клієнтів скоротилась одразу на 57,3% (до 2,6 тис. осіб), СЕБ Корпоративний банк – на 55,1% (до 180 осіб) та Український банк реконструкції та розвитку – на 48,7% (до 217 осіб). “Люди закривають рахунки з різних причин. Інколи розірвання відносин буває примусовим і за ініціативи самих банків, коли, на їхню думку, порушувалися правила фінансового моніторингу”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Водночас з огляду на те, що загалом у банківській системі вкладів навіть побільшало, виходить, що люди забирали гроші з цих банків і перекладали в інші. Ключові фактори довіри Люди закривають рахунки з різних причин. Дуже важливим фактором є надійність та репутація. “Це найважливіший фактор. Довіра до банку значною мірою залежить від його історії, стабільності та публічного іміджу”, – каже Охрименко. За його словами, банки, які існують на ринку тривалий час, не мали гучних скандалів, успішно пережили кризи та підтримують високі рейтинги від незалежних агентств, зазвичай мають вищий рівень довіри.
Також люди беруть до уваги державні гарантії. В Україні діє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), який гарантує повернення вкладів до певної суми в разі банкрутства банку. Банки, що є учасниками цього фонду, викликають більшу довіру, оскільки навіть у разі їхньої ліквідації клієнти зможуть повернути свої кошти.
Ще одним важливим чинником є фінансова стабільність. Банки з високим рівнем капіталізації, достатньою ліквідністю та прибутковою діяльністю вважаються більш надійними.
Важлива і якість обслуговування. Сучасні технології, зрозумілий мобільний додаток, доступність відділень та компетентність персоналу – все це формує позитивний досвід та зміцнює довіру.
Звертають увагу клієнти й на процентні ставки та умови. Хоча високі відсотки можуть приваблювати, надто високі ставки насторожують, б це свідчить про ризиковану політику банку. Люди часто надають перевагу помірним, але стабільним умовам, аніж надзвичайно вигідним, але потенційно небезпечним пропозиціям.
Чинником при виборі банку є прозорість та готовність банку надавати повну інформацію про свої послуги, тарифи та ризики. Приховані комісії та незрозумілі умови можуть відштовхувати клієнтів. В Україні ліквідували банк Є в Україні й банки, що закриваються. Приміром, нещодавно ФГВФО завершив процедуру ліквідації ПАТ “АКБ “Капітал”. У зв’язку з цим припинено виплати гарантованого відшкодування вкладникам цього банку. “ Фонд повідомляє про припинення 14 серпня 2025 р. виплат гарантованого відшкодування вкладникам ПАТ “АКБ “Капітал” та завершення ліквідаційної процедури банку. У рамках виплат гарантованого відшкодування вкладниками ПАТ “АКБ “Капітал” отримано понад 327,1 млн грн”,– йдеться в повідомленні. У липні 2015 р. НБУ відніс “Капітал” до категорії неплатоспроможних. Як пояснили у регулятора, причиною стало те, що більшість активів банку і частина операційних потужностей залишилися на тимчасово окупованій території. У зв’язку з чим не можна було забезпечити, як надходження грошового потоку для задоволення потреб вкладників і кредиторів, так і відповідний рівень управління ризиками. Держбанки готують до продажу Тим часом уряд планує провести приватизацію одразу двох системних банків – Сенс Банку та Укргазбанку. Очікується, що це відбудеться у 2026 р. Причина – намір зменшити частку держави в банківському секторі.
За проєктом Програми дій Кабміну, для цієї мети буде ухвалено необхідну постанову. А також проведено конкурс на посаду радника з продажу державних пакетів акцій.
Водночас наразі приватизація державних банків в Україні забуксувала. Зокрема через те, що відбір фінансових радників із продажу для Укргазбанку та Сенс Банку мав завершитися до кінця березня. “Незалежна оцінка якості активів банків, має відбутись лише після завершення активної фази бойових дій”, – пояснив голова НБУ Андрій Пишний. Вікторія Хаджирадєва