Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. Він поінформував про роботу над новим законопроєктом для посилення антикорупційної інфраструктури. Голова держави повідомив про це на своїй офіційній Facebook-сторінці.
Документ має на меті посилити систему правопорядку та “гарантує незалежність і дієвість антикорупційної інфраструктури”, запевнив президент України.
Своєю чергою Стармер запропонував залучити експертів, які можуть бути корисними в цьому контексті для довгострокової співпраці.
“Домовилися бути в контакті щодо цього питання. Ми однаково сприймаємо необхідність захищати цінності нормального життя, протидіяти будь-яким російським впливам і втручанням, і робити все, щоб наша Європа стала сильнішою”, – зазначив Зеленський.
Він додав, що також поінформував Стармера про зустріч із російською стороною в Стамбулі 23 липня.
Лідери тако обговорили дипломатичну роботу з партнерами у Європі та Сполучених Штатах для посилення безпеки.
Як відомо, 22 липня Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробив їх залежними від рішень генерального прокурора.
В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон, який розкритикувала Єврокомісія.
Згодом Зеленський анонсував новий законопроєкт про посилення незалежності антикорупційних органів.
У Раді реєструють законопроєкт щодо НАБУ і САП
Позначка: САП
-
Зеленський обговорив зі Стармером підготовку закону про НАБУ і САП
-
У Раді реєструють законопроєкт щодо НАБУ і САП
Законопроєкт стосовно повернення незалежності НАБУ та САП, котрий скасує норми проголосованого та підписаного закону № 4555-ІХ, вже реєструють у Верховній Раді. Про це повідомив нардеп Ярослав Юрчишин у четвер, 24 липня.
Документ підписали 48 депутатів з різних фракцій.
“Закон про повернення незалежності НАБУ та САП підписали 48 депутатів з різних фракцій. Реєструємо”, – зазначив Юрчишин.
За наявності політичної волі відповідну законодавчу ініціативу можна голосувати у Раді хоч завтра, додав народний обранець.
Напередодні депутат Ярослав Железняк повідомляв, що Рада пішла на “перерву” до кінця серпня, втім, парламентарів планують зібрати наступного тижня.
Як повідомлялося, 22 липня Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробив їх залежними від рішень генерального прокурора.
В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон, який розкритикувала Єврокомісія.
Згодом Зеленський анонсував новий законопроєкт про посилення незалежності антикорупційних органів.
Своєю чергою, нардеп Олексій Гончаренко повідомив, що орієнтовно наступного тижня Рада збереться терміново голосувати за новий законопроєкт по НАБУ та САП від Зеленського. -
Американські сенатори відреагували на скандал з НАБУ та САП
Сенатори Джін Шахін від Демократичної партії та Ліндсі Грем від Республіканської партії висловили занепокоєння, що нещодавно прийнятий закон, що передає НАБУ і САП під контроль генпрокурора, підриває значну частину прогресу боротьби із корупцією. Про це мовиться в їхній спільній заяві опублікованій в X.
Шахін та Грем наголосили, що з часу Революції Гідності Україна досягла значних успіхів у боротьбі з корупцією.
“Ми побоюємося, що нещодавно прийнятий Верховною Радою і підписаний президентом Зеленським закон підриває значну частину цього прогресу і суперечить надзвичайному бойовому духу України, а також сподіванням громадян України та міжнародної спільноти”, – заявили вони.
Сенатори наголосили, що одним з найпоширеніших аргументів на користь припинення підтримки України є те, що вона нібито була охоплена корупцією.
“Ми визнаємо, що Україна продовжує досягати прогресу на цьому фронті, і закликаємо владу утриматися від будь-яких дій, що підривають цей прогрес”, – закликали сенатори.
Вони висловили переконання, що як в інтересах України, так і в інтересах Сполучених Штатів – відповідати очікуванням суспільства та забезпечувати надійне державне управління, яке стане основою для економічного процвітання України та подальших американських інвестицій.
Раніше речник Єврокомісії Гійом Мерсьє прокоментував, що Євросоюз стурбований ситуацією довкола НАБУ і САП. Він нагадав, що ЄС надає Україні значну фінансову допомогу “за умови прогресу в прозорості, судовій реформі та демократичному управлінні”.
Як відомо, Верховна Рада нещодавно обмежила незалежність НАБУ та САП. За відповідний законопроєкт №12414 у другому читанні та в цілому проголосувало 263 нардепів.
Керівництво НАБУ і САП заявило про знищення антикорупційної інфраструктури в Україні і звернулось до президедента Володимира Зеленського із закликом накласти вето на цей закон.
Єврокомісія оцінила рішення Ради щодо НАБУ і САП -
Червоні лінії. Реакція Заходу на атаку на НАБУ
Європа вимагає пояснень від української влади щодо прийняття законопроєкту, який робить НАБУ та САП залежними від Генерального прокурора. Німеччина, Нідерланди, Швеція, Фінляндія, Норвегія, Естонія, Ісландія негативно висловилися про дії української влади. Існує загроза і для інвестицій в оборонний сектор України.
Загроза допомозі Україні
Депутат Європарламенту від партії Зелених Деніель Фройнд вважає обмеження незалежності НАБУ та САП великим кроком назад у боротьбі з корупцією в Україні та загрозою для процесу вступу країни до ЄС.
“Це явне порушення довіри. Цим кроком український уряд ставить під загрозу процес вступу до ЄС”, – сказав євродепутат.
Він також зазначив, що бачить закон як проблему для надання ЄС фінансової допомоги Україні. “ЄС дуже хоче допомогти Україні. Але він не може продовжувати перераховувати гроші, якщо країна рухається у неправильному напрямку”, – попередив депутат.
Єврокомісія надзвичайно стурбована прийняттям проєкту, що значно послаблює повноваження українських антикорупційних інститутів.
“Обидва інститути, НАБУ та САП, широко вважаються наріжними каменями верховенства права в Україні. Вони відіграють ключову роль у порядку денному реформ України і повинні бути незалежними, щоб боротися з корупцією та зберігати суспільну довіру”, – підкреслив представник Єврокомісії Гійом Мерсьє.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн потребувала пояснень від президента України Володимира Зеленського.
“Повага до верховенства права та боротьба з корупцією – це основні принципи ЄС. Від України як країни-кандидата очікують повного дотримання цих стандартів. Компроміси тут неможливі”, – відзначив Мерсьє.
Немає незалежних НАБУ та САП – немає грошей
Єврокомісар з економічних питань Вальдіс Домбровскіс, який у Брюсселі курує фінансову допомогу Україні, зазначив, що фінансова допомога Києву та його прогрес на шляху до ЄС залежать від незалежності антикорупційних інститутів.
Домбровскіс підкреслив, що Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура “мають вирішальне значення для програми реформ України і повинні діяти незалежно, щоб боротися з корупцією та підтримувати довіру громадськості”.
Інвестиції в оборону
В Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) попередили Київ про те, що атака на антикорупційні органи негативно вплине на оборонні інвестиції в Україну та на фінансування відновлення.
У листі до Офісу президента України, датованому 22 липня, Джулія Фромгольц – керівниця Антикорупційного відділу ОЕСР – висловила “глибоку стурбованість останніми подіями”, що стосуються НАБУ та САП, а
Також вона попередила про наслідки для України, якщо Київ не вживе заходів для виправлення проблеми.
“Якщо (питання, що виникло через прийняття закону) залишиться невирішеним – це не лише поставить під загрозу перспективи приєднання України до Конвенції ОЕСР про боротьбу з корупцією, але й її зусилля щодо вступу до ОЕСР, а також підірве її авторитет серед міжнародних партнерів, зокрема тих, які розглядають можливість інвестування в оборонний сектор України та її довгострокове відновлення”, – підсумувала вона. -
Новий закон не порушує незалежність НАБУ і САП – нардеп
Ухвалені напередодні зміни до Кримінального процесуального кодексу не впливають на незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), а лише відновлюють конституційні повноваження генерального прокурора. Про це сказав народний депутат Сергій Власенко, повідомляє Gazeta.ua в середу, 23 липня.
“В Україні діє стаття 131-1 Конституції, яка говорить про те, що в нас є єдина прокуратура. І одним із конституційних завдань цієї прокуратури є прокурорський контроль, який у нас називається процесуальне керівництво. Тобто прокурор здійснює нагляд за законністю слідства. І цю єдину прокуратуру очолює генеральний прокурор України”, – заявив він.
Власенко наголосив, що закон не надає генеральному прокурору керівних функцій щодо НАБУ і САП.
“Прокурор не отримав жодних повноважень ані по керівництву НАБУ, ані по керівництву Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Він не має права ані призначати директора НАБУ, ані прокурора чи керівника САП. Ці процедури залишилися такими, як були – через конкурсні комісії”, – підкреслив депутат.
За словами народного обранця, йдеться виключно про додаткові процесуальні повноваження, які мають забезпечити ефективність розслідувань.
Власенко звернув увагу, що аналогічні проблеми існують не лише в антикорупційних органах, однак ухвалене законодавство не є вибірковим, а стосується всієї правоохоронної системи.
“Законодавство стосувалося не НАБУ і САП. Воно стосувалося відновлення конституційних повноважень генерального прокурора по всіх правоохоронних органах. Там ніхто не виділяє НАБУ і САП. І це правильно”, – резюмував нардеп.
Як повідомлялося, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. -
Акції протесту очікуються у 15-20 містах – глава МВС
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що правоохоронці готові до охорони правопорядку під час можливих акцій протесту, пов’язаних із ухваленням законопроєкту 12414, який регулює діяльність НАБУ та САП. Про це він заявив під час зустрічі з журналістами, передає УНН.
“Є, звичайно, в нас інформація, що такі акції будуть проведені в 15, чи 20 містах. Ми готові до діалогу і готові до охорони публічного порядку для того, щоб наші люди могли свою думку висловити. Ну і, звичайно, держава могла функціонувати далі під час воєнного стану”, – зазначив він. -
Зеленський анонсував законопроєкт щодо НАБУ і САП
Президент Володимир Зеленський має намір подати до Верховної Ради законопроєкт про посилення незалежності антикорупційних органів. Про це глава держави поінформував у відеозверненні 23 липня.
“Усі почули те, що кажуть люди цими днями – у соціальних мережах, один одному, на вулицях. Це все недаремно. Проаналізували всі занепокоєння, всі аспекти того, що варто змінити і що має бути активізовано”, – зазначив Зеленський.
Він запевнив, що законопроєкт забезпечить силу системі правопорядку, водночас матиме “всі норми для незалежності антикорупційних інституцій”.
“Я запропоную Верховній Раді України законопроект, який буде відповіддю. Який забезпечить силу системі правопорядку, і НЕ буде жодного російського впливу чи втручання в діяльність органів правопорядку, і дуже важливо – всі норми для незалежності антикорупційних інституцій – будуть, і дуже очікую від самої нашої групи керівників правоохоронних та антикорупційних органів, від Генерального прокурора – конкретних пропозицій тих норм, які мають спрацювати. Це буде президентський законопроєкт, і ми реалізуємо це в рамках нашої стратегії трансформації держави”, – додав президент.
Окрема глава держави розповів деталі ранкової наради з представниками правоохоронних органів: Служби безпеки, Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Національного агентства з питань запобігання корупції, Державного бюро розслідувань і генеральним прокурором України.
Зауважив, що йому важливо було почути аргументи сторін.
“Важливо, що вони сказали й одне одному те, що давно накопичувалось. Дуже ціную домовленість про командну роботу та про заходи, які можуть реально дати відчуття невідворотності покарання, а отже, справедливості в Україні”, – зазначив президент.
Своєю чергою, нардеп Олексій Гончаренко повідомив, що орієнтовно наступного тижня Рада збереться терміново голосувати за новий законопроєкт по НАБУ та САП від Зеленського.
Як повідомлялося, 22 липня Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробив їх залежними від рішень генерального прокурора.
В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон, який розкритикувала Єврокомісія.
Антикорупціонери зробили заяву після розмови в ОП -
Фон дер Ляєн вимагає пояснень щодо НАБУ і САП
Керівництво Єврокомісії дуже стурбоване через український закон, який обмежив діяльність НАБ і САП та звернулося до Києва за поясненнями. Про це сказав речник ЄК Гійом Мерсьє, повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 23 липня.
“Ми дуже стурбовані прийняттям змін до Кримінального кодексу в Україні. Вони ризикують суттєво послабити компетенції та повноваження антикорупційних інституцій України. Обидві інституції, НАБУ та САП, вважаються наріжними каменями верховенства права в Україні”, – заявив він.
Мерсьє нагадав, що ці інституції мають вирішальне значення для порядку денного реформ України та повинні діяти незалежно для боротьби з корупцією та підтримки довіри громадськості.
“Президентка Європейської комісії контактувала з президентом Володимиром Зеленським щодо цих останніх подій. Президент фон дер Ляєн висловила свою серйозну стурбованість наслідками змін і попросила український уряд надати пояснення”, – розповів він.
Речник підкреслив, що повага до верховенства права та боротьба з корупцією є ключовими елементами ЄС.
“Як країни-кандидата, від України очікується повне дотримання цих стандартів. Компромісу бути не може”, – заявили у Єврокомісії.
Як повідомлялося, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генерального прокурора.
В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон, який розкритикували в ЄС.
Генпрокурор про підпорядкування йому САП: Будемо однією сім’єю -
Слідство в справі голови АМКУ Кириленка завершено
Антикорупційні органи завершили слідство у справі керівника Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павла Кириленка та члена його сім’ї. Нині за дорученням прокурора САП детективи НАБУ відкрили матеріали справи стороні захисту для ознайомлення. Про це мовиться в повідомленні САП в Телеграм-каналі в середу, 23 липня.
В декларації за 2024 рік посадовець не вказав дані про 20 об’єктів нерухомості та люксовий автомобіль, набуття яких інкримінується йому в іншому кримінальному провадженні за фактом незаконного збагачення. Його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Члену сім’ї чиновника інкриміновано пособництво в незаконному збагаченні на понад 72 млн грн, тобто вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ст. 368-5 КК України.
Посадовцю 14 серпня 2024 року було повідомлено про підозру в незаконному збагаченні на 72 млн грн та декларуванні недостовірної інформації у кримінальному провадженні, розпочатому після оприлюднення журналістського розслідування Радіо Свобода.
Відповідно до повідомленої підозри, у 2020-2023 рр. він, обіймаючи посаду керівника обласної державної адміністрації, набув 21 об’єкт нерухомого майна, один люксовий автомобіль та зареєстрував право власності на них на родичів своєї дружини.
Серед набутого майна 7 квартир у містах Києві та Ужгороді загальною площею 688,5 кв. м, один будинок під Києвом площею понад 220 кв. м, 2 гаражних бокси, 6 машино-місць, 3 нежитлових приміщення загальною площею понад 190 кв. м та автомобіль ВМW Х3. Різниця між вартістю майна та законними коштами особи становить 72 млн грн.
Посадовець не зазначив відомостей про набуте майно в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2020–2023 роки.
7 липня 2025 року обвинувальний акт у цій справі направлено до ВАКС для розгляду по суті.
Як відомо, в червні Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід дружині Кириленка у вигляді застави у 9 млн гривень. Їй повідомили про підозру у пособництві в незаконному збагаченні.
Справу про незаконне збагачення голови АМКУ передали до суду -
НАБУ і САП завершили слідство у справі Кломойського
Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро України завершили досудове розслідування у справі про заволодіння понад 9,2 млрд гривень коштів ПриватБанку. Про це повідомило НАБУ у середу, 23 липня.
У прокуратурі нагадали, що фігурантами справи є колишній кінцевий бенефіціарний власник ПриватБанку та ще п’ятеро експрацівників банківської установи.
Відомство не називає імені головного фігуранта, але з обставин справи зрозуміло, що йдеться про олігарха Ігоря Коломойського.
“Слідство встановило, що у січні-березні 2015 року кінцевий бенефіціар банку, на той момент голова Дніпропетровської обласної держадміністрації, розробив план заволодіння коштами ПриватБанку з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку”, – йдеться у повідомленні.
Для цього банк штучно зобов’язали виплатити вказаній підконтрольній компанії понад 9,2 млрд грн під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю, вказано у публікації.
Надалі частину суми у розмірі понад 446 млн грн з метою легалізації перерахували на рахунки трьох пов’язаних юридичних осіб під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів, а згодом – на рахунки ще двох.
Врешті-решт кошти надійшли на особовий рахунок кінцевого бенефіціара ПриватБанку. Ними він розпорядився на власний розсуд – вніс до статутного капіталу ПриватБанку на виконання вимог Національного банку України.
Наразі серед підозрюваних колишній кінцевий бенефіціарний власник ПриватБанку, організатор групи, колишній голова правління ПриватБанку, колишній заступник керівника напрямку – директор департаменту міжбанківського дилінгу банку, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з ПриватБанком.
Також серед підозрюваних ексзаступниця голови правління банку – директорка казначейства, ексначальниця департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства та ексзаступниця керівника департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів, нерезидентів головного офісу банку.
Дії осіб кваліфіковано за такими статтями Кримінального кодексу України:- ст. 191 – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем;
- ст. 209 – легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом;
- ст. 366 – службове підроблення.
“Цей епізод є четвертим у справі заволодіння коштами ПриватБанку. У жовтні минулого року НАБУ і САП визнали, що для доведення вини підозрюваних детективи зібрали достатньо доказів за трьома попередніми епізодами та відкрили матеріали слідства. 6 вересня 2023 року обвинувальний акт скерували до суду”, – сказано у публікації.
НАБУ нагадує, що в лютому 2021 року НАБУ і САП повідомили експосадовцям банку про підозру у розтраті понад 136 млн грн через схему страхових виплат.
Вже за місяць підозри оновили новим епізодом, додавши розтрату майже 315 млн доларів (близько 8,2 млрд грн) через акредитивну схему. А у вересні 2022 року добірка інкримінованих колишнім менеджерам ПриватБанку злочинів поповнилася ще однією розтратою у розмірі 85,2 млн грн.
“Справа ПриватБанку є однією з наймасштабніших в історії антикорупційних органів”, – підкреслили в НАБУ.