Лівий берег

Позначка: Санкції

  • Індія продовжує активно закуповувати російську нафту – ЗМІ

    Індія продовжує активно закуповувати російську нафту – ЗМІ

    Імпорт російської нафти до Індії у грудні перевищить 1 млн барелів на добу. Нафтопереробники відновили закупівлю у непідсанкційних структур, які пропонують значні знижки. Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела.

    Видання пише, що зв’язки між двома країнами залишаються міцними, незважаючи на тиск західних санкцій, особливо після зустрічі правителя Росії Володимира Путіна з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді на початку цього місяця. Тоді лідери двох країн заявили про продовження співпраці.

    Індія – третій за величиною імпортер нафти у світі – ввезла 1,77 млн барелів російської нафти на добу в листопаді (+3,4% порівняно з жовтнем). Після цього очікувалося різке падіння імпорту через санкції США проти Роснефти та Лукойлу.

    Однак, за попередніми даними, постачання в грудні, ймовірно, перевищать 1,2 млн барелів на добу. Одне з джерел повідомило, що до кінця місяця цей показник може зрости в середньому до 1,5 млн барелів на добу.

    Раніше повідомлялося, що чотири з семи найбільших нафтопереробних компаній Індії активно купують російську нафту, бо великі знижки стимулюють шукати “несанкційні” барелі.

  • США готують нові санкції проти Росії – ЗМІ

    США готують нові санкції проти Росії – ЗМІ

    Адміністрація президента США Дональда Трампа готує новий пакет санкцій проти енергетичного сектору Росії. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела у середу, 17 грудня.
    “За словами осіб, обізнаних з питанням, США готують новий раунд санкцій щодо російського енергетичного сектора для посилення тиску на Москву на випадок, якщо Росія відхилить мирну угоду з Україною”, – йдеться у публікації.
    Вказано, що зараз США вивчають варіанти на кшталт застосування заходів проти суден так званого “тіньового флоту” Росії, що використовується для перевезення нафти, а також проти торгових компаній, які сприяють транзакціям.
    Джерела зазначили, що заходи можуть оприлюднити вже цього тижня. Однак, як пояснили співрозмовники агентства, право вирішального голосу щодо санкцій залишається за президентом США Дональдом Трампом.
    Співрозмовники Bloomberg додали, що глава Мінфіну США Скотт Бессент обговорював цю тему раніше цього тижня з послами європейських держав.
    У американському Мінфіні цю інформацію коментувати не стали.
    А речник Кремля Дмитро Пєков сьогодні вранці заявив, що “будь-які санкції шкодять справі налагодження відносин, це очевидно”.
    Раніше в середу стало відомо, що чотири сенатори від обох партій США внесли до Сенату законопроєкт, який передбачає санкції за купівлю або сприяння імпорту нафти та нафтопродуктів з Росії.
    Як відомо, у жовтні США запровадили санкції проти Роснєфті і Лукойлу в межах чергової спроби змусити Кремль завершити війну проти України. Це різко змінило маршрути поставок російської нафти до Китаю та Індії.
    Своя сорочка ближча: США дозволяють нищити нафтову галузь Росії

  • Ціни на нафту пішли вгору після заяви Трампа

    Ціни на нафту пішли вгору після заяви Трампа

    Заява президента США Дональда Трампа про блокаду усіх підсанкційних нафтових танкерів Венесуели викликала поорожчання нафти. Про це у ніч проти середи, 17 грудня, повідомило Reuters.
    Зазначається, що після заяви Трампа ф’ючерси на нафту Brent зросли на 0,9% – до 59,46 долара за барель, тоді як West Texas Intermediate (WTI) подорожчала на 1% – до 55,82 долара за барель. Зростання відбулося на тлі нових геополітичних ризиків і занепокоєння щодо можливого скорочення поставок.
    Напередодні ринок перебував поблизу п’ятирічних мінімумів на тлі прогресу в мирних переговорах між Росією та Україною, які можуть призвести до пом’якшення західних санкцій проти Москви й збільшення пропозиції нафти. Однак рішення Трампа змінило настрої інвесторів.
    За оцінками трейдерів, блокада може вплинути на 0,4–0,5 млн барелів на добу, що здатне підштовхнути ціни ще на 1–2 долари за барель. Водночас аналітики зазначають, що фактичні втрати поставок можуть бути меншими через перенаправлення потоків та заміщення венесуельської нафти іншими сортами.
    Механізм реалізації блокади наразі залишається незрозумілим. У Reuters зазначають, що США можуть залучити Берегову охорону, як це вже відбувалося під час нещодавнього затримання підсанкційного танкера біля узбережжя Венесуели. Останніми місяцями Сполучені Штати також посилили військову присутність у регіоні.

  • У Сенат внесли законопроєкт про санкції за сприяння імпорту нафти з РФ

    У Сенат внесли законопроєкт про санкції за сприяння імпорту нафти з РФ

    Чотири сенатори від обох партій США внесли до Сенату законопроєкт, який передбачає санкції за купівлю або сприяння імпорту нафти та нафтопродуктів з Росії. Про це у ніч проти середи, 17 грудня, повідомила посол України в США Ольга Стефанішина.
    За її словами, автори законопроєкту наголосили, що купівля російської нафти “фінансує війну проти України, а будь-які країни, компанії чи фінансові посередники, які сприяють такій торгівлі, мають розуміти наслідки, зокрема ризик втрати доступу до фінансової системи США”.
    “Законопроєкт створює правову основу для посилення санкційного тиску на нафтові доходи РФ. У разі ухвалення Президент США буде зобов’язаний протягом 90 днів застосувати санкції до осіб, які залучені до імпорту російської нафти”, – зазначила Стефанішина.
    Авторами законопроєкту стали республіканці Д. МакКормік і Дж. Гастед та демократи Е. Воррен та К. Кунс.
    Як відомо, США запровадили санкції проти Роснефти і Лукойлу в жовтні в межах чергової спроби змусити Кремль завершити війну проти України, що різко змінило маршрути поставок російської нафти до Китаю та Індії.
    Своя сорочка ближча: США дозволяють нищити нафтову галузь РФ

  • МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики

    МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики

    Рішення щодо репараційного кредиту за рахунок активів Росії є терміновим і критично важливим для України. Його необідно ухвалити вже цього тижня. Про це повідомило МЗС з посиланням на заяву очільника відомства Андрія Сибігу у вівторок, 16 грудня.
    За його словами, “настав час дозволити повне використання заморожених активів Росії для підтримки України”.
    На думку Сибіги, є щонайменше п’ять причин, чому цей крок необхідно здійснити саме зараз.
    Він нагадав, що глава Кремля Володимир Путін “вважає, що Європа роздроблена і слабка”.
    “Він розраховує, що європейська підтримка України поступово ослабне. Навпаки, цей крок зірве його плани і змусить його перерахувати свої сили”, – написав міністр.
    Сибіга вважає, що “це рішення зміцнить суверенітет, самостійність і єдність Європи як потужної геополітичної сили”.
    “Воно продемонструє всім, що загроза довгостроковому миру і безпеці Європи шляхом нападу на суверенну європейську країну має свою ціну”, – зазначив глава МЗС.
    Також Сибіга наголосив, що цей крок дозволить Європі забезпечити довгострокову підтримку України, підвищити самостійність нашої країни і підняти моральний дух українців в той момент, коли це найбільш необхідно.
    “По-четверте, це питання справедливості: в першу чергу за завдані збитки повинен платити агресор, а не європейські платники податків. Немає нічого більш справедливого. Цей крок також послужить уроком для всіх потенційних агресорів у всьому світі: агресія не приносить винагороди, навпаки, ви заплатите за свої дії”, – заявив він.
    Наостанок Сибіга підкреслив, що рішення про повне використання заморожених активів Росії не завадить мирному процесу, а, навпаки, зміцнить українську позицію за столом переговорів і стимулює мирний процес, посиливши тиск на Росію і змінивши розрахунки Москви.

  • ЄС погодив санкції проти “тіньового флоту” Росії

    ЄС погодив санкції проти “тіньового флоту” Росії

    Рада ЄС 15 грудня запровадила санкції проти дев’яти осіб та компаній, котрі підтримують так званий “тіньовий флот” Росії та його ланцюг постачання. Про це повідомляє пресслужба Ради ЄС.

    Мета – обмежити доходи РФ, що фінансують війну проти України.

    До списку увійшли бізнесмени, пов’язані з державними російськими нафтовими компаніями Роснефть та Лукойл, які контролюють судна для транспортування нафти та нафтопродуктів, приховуючи їхнє походження та застосовуючи ризиковані схеми судноплавства.

    Під санкції потрапили також судноплавні компанії зі Сполучених Арабських Еміратів, В’єтнаму та Росії, що володіють або керують танкерами, які перевозять нафту або нафтопродукти з порушенням правил та підпадають під обмежувальні заходи ЄС або інших країн.
    Активи тих, хто потрапив до санкціонованого списку, заморожуються, а громадянам і компаніям ЄС заборонено надавати підсанкційним особам кошти.
    Фізичні особи також підлягають забороні на в’їзд до країн-членів ЄС або транзит.
    Санкції вже застосовуються до понад 2600 фізичних та юридичних осіб, які були включені у список на фоні невиправданої та неспровокованої військової агресії Росії проти України.
    Увідповідь на військове вторгнення Росії проти України в лютому 2022 року ЄС значно розширив санкції проти Росії з метою значного послаблення її економічної бази, позбавлення її критично важливих технологій та ринків, а також значного обмеження її здатності вести війну.
    У висновках від 19 грудня 2024 року Європейська Рада повторила рішуче засудження війни агресії Росії проти України, підтвердила незмінну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, а також заявила, що зусилля щодо подальшого обмеження можливостей Росії вести війну повинні продовжуватися, зокрема шляхом запровадження подальших санкцій.
    Росія на тлі західних санкцій накопичила тіньовий флот для перевезення своєї нафти по всьому світу, а тепер з’являється все більше свідчень того, що Москва почала робити те саме щодо скрапленого природного газу.

  • Євросоюз розширив санкції проти Росії та Білорусі

    Євросоюз розширив санкції проти Росії та Білорусі

    Рада Євросоюзу ввела обмежувальні заходи щодо ще 12 осіб та двох організацій через подальші гібридні дії Росії, включно з маніпулюванням іноземною інформацією та кібератаками проти ЄС, його держав-членів та партнерів. ЄС також розширює межі санкційного режиму проти Білорусі, щоб він охоплював також гібридні недружні дії Білорусі проти її європейських сусідів. Про це йдеться в офіційній заяві Ради ЄС.
    Рада ЄС внесла у список осіб, що просувають проросійську пропаганду, антиукраїнські та антинатівські наративи. Серед них є колишні військові та поліцейські з країн Західної Європи. Загалом тепер під обмежувальні заходи підпадають 59 осіб та 17 організацій.
    Санкції накладені на Міжнародний русофільський рух за поширення дестабілізуючих наративів від імені російського уряду, а також на 142-й окремий батальйон електронної війни в Калінінграді, який проводить навчання та кібератаки, включно зі збоєм сигналу GPS у кількох державах-членах ЄС.
    Під санкції потрапили члени російської військової розвідки (підрозділ 29155) та групи кіберзагроз Cadet Blizzard, які здійснювали атаки на урядові органи України, держави-члени ЄС та союзників НАТО для збору конфіденційної інформації та дестабілізації політичної ситуації.
    Рада також запровадила новий критерій для накладання санкцій на компанії та на фізичних осіб, що “матимуть переваги, залучені чи сприяють діям або політиці, яку пов’язують з Республікою Білорусь, що спрямовані проти демократії, верховенства права, стабільності чи безпеки у ЄС та його країнах-членах”.
    Рішення пов’язане передусім із системними нальотами метеозондів з контрабандою з Білорусі до Литви.
    Новий критерій охоплює також втручання, пошкодження чи нищення критичної інфраструктури, або ж системні дії, що призводять до збоїв у роботі такої інфраструктури – під таке формулювання підпадає, зокрема, ситуація, що склалася для аеропорту Вільнюса через метеозонди з Білорусі.
    В описі проблеми, з якою зіткнулася Литва, наголошують, що метеозонди з Білорусі вплинули вже на сотні рейсів і тисячі пасажирів та спричинили великі збитки для авіакомпаній.

  • Китайські “чайники” купують нафту з РФ за рекордними знижками – ЗМІ

    Китайські “чайники” купують нафту з РФ за рекордними знижками – ЗМІ

    Російську нафту сорту ESPO недавно продали щонайменше одному китайському покупцеві з найбільшим цього року дисконтом. Продаж відбувся після того, як попит на цей сорт різко впав через санкції США проти Роснефти і Лукойла. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg.
    Партії ESPO продали зі знижкою 7-8 доларів за барель до Brent наприкінці того тижня, розповіли учасники ринку, які працюють із цим сортом. Покупцем став незалежний китайський нафтопереробник, так званий “чайник”.
    Куплений ESPO, ймовірно, став першою покупкою китайського “чайника” з кінця жовтня, коли Shandong Yulong Petrochemical придбала кілька партій. Та угода відбулася вже після оголошення санкцій США проти Rosneft і Lukoil.
    Сорт ESPO популярний серед китайських НПЗ завдяки високому виходу дизельного палива та короткому плечу доставки з узбережжя Східної Росії.
    Імпорт Китаєм російської нафти морем цього місяця може зрости до 1,35 млн барелів на добу, що більш ніж на 10% вище, ніж у листопаді. Офіційні статистичні дані Китаю будуть наприкінці січня.
    Як відомо, США запровадили санкції проти Роснефти і Лукойлу в жовтні в межах чергової спроби змусити Кремль завершити війну проти України, що різко змінило маршрути поставок російської нафти до Китаю та Індії.

  • Україна ближче до отримання репараційного кредиту, але не все ще вирішено

    Україна ближче до отримання репараційного кредиту, але не все ще вирішено

    У ЄС ухвалили рішення про безстрокове замороження російських активів, відкривши шлях для репараційного кредиту для України. Водночас серед європейських країн все ще є такі, які проти ідеї такого кредиту. Боротьба за нього триває. Важливе рішення “‎Я вітаю рішення Ради щодо нашої пропозиції продовжити замороження російських суверенних активів. Ми надсилаємо Росії чіткий сигнал: доки триває ця жорстока агресивна війна, витрати для Росії зростатимуть”‎, − повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Вона зазначила також, що це є потужним сигналом для України. “Ми хочемо зробити так, щоб наш хоробрий сусід став ще сильнішим − і на полі бою, і за переговорним столом”, − додала президентка ЄК. Своєю чергою президент Ради ЄС Антоніу Кошта, сказав, що ЄС працюватиме над фінансуванням України у 2026-2027 роках. “На жовтневому засіданні лідери ЄС зобов’язалися заморозити російські активи доти, доки Росія не припинить агресивну війну проти України та не відшкодує завдані збитки. Сьогодні ми виконали це зобов’язання. Наступний крок: забезпечення фінансових потреб України на 2026–2027 роки”,– заявив він. Крім того, прийняте рішення усуває необхідність кожні шість місяців голосувати за продовження блокування активів РФ, яке вимагало одностайного схвалення усіх країн членів ЄС.
    Таким чином європейці усунули ризик того що влада Угорщини або Словаччини зірве цей процес.
    Безстрокове заморожування також мало переконати Бельгію підтримати план ЄС щодо використання російських коштів для надання Україні кредиту обсягом до 165 млрд євро для покриття бюджетних потреб у 2026−2027 роках.
    Водночас остаточне рішення щодо надання репараційного кредиту Україні лідери ЄС мають ухвалити на саміті 18 грудня. Як рішення про “вічну” заморозку допоможе Україні Експерти та політики наголошують, що рішення про вічну заморозку сприятиме прискоренню прийняття рішення про передачу заморожених активів РФ Україні, що, своєю чергою, суттєво зміцнить оборону та фінансує воєнні потреби. Фінансові ресурси необхідні Україні для продовження боротьби, особливо на тлі дискусій про скорочення підтримки з боку деяких партнерів. Використання активів може забезпечити фінансування воєнних потреб протягом кількох років.
    Крім того, це забезпечило б відбудову та гуманітарну допомогу. Хоча загальна сума збитків, завданих Україні, значно перевищує обсяг заморожених активів, ці кошти можуть стати першим і значним внеском у Фонд для підтримки та відбудови України.
    Також це зменшить фінансове навантаження на західних партнерів. Використання російських коштів дозволить європейським урядам менше збільшувати власні борги для підтримки Києва, а також підвищити власні витрати на оборону.
    Крім того, передача активів РФ Україні – це важіль впливу та тиск на Росію. Вона сигналізувала б про рішучість ЄС. Це політичний сигнал для Росії про те, що агресія матиме високу економічну ціну.
    Також передача коштів Україні зміцнила б переговорну позицію України. Фінансова незалежність, забезпечена російськими активами, дасть Україні можливість відмовитися від невигідних мирних угод, оскільки Росія розумітиме, що Україна має ресурси для ведення війни ще тривалий час.
    Це рішення розглядається як реалізація принципу, що агресор має заплатити за свої протиправні дії та завдану шкоду.
    Українські експерти підкреслюють, що використання активів є потужним інструментом стримування майбутніх агресорів. “Фактично, використання російських активів стане новим елементом міжнародного права, час якого вже настав. Не дивлячись на певні правові колізії, це рішення буде додатковим запобіжником від майбутніх конфліктів у світі. Адже свої гроші вміють рахувати всі, навіть держави-терористи.”, – каже Ілля Котов, кандидат наук з державного управління та експертом з публічної політики. США доведеться враховувати позицію ЄС Ще одним позитивним моментом прийняття рішення про “вічну заморозку” активів РФ є те, що віднині США змушені будуть дослуховуватись до позиції ЄС.
    “Раніше російські активи “заморожувалися” певний період. Щоб продовжити заморожування, щоразу доводилося голосувати, до чого консенсусно. Тобто кілька країн могли легко заблокувати продовження заморожування. Як відомо, США у рамках свого мирного плану хочуть взяти керування цими грошима під свій контроль: половину інвестувати в Україну, другу – у сировинні проекти спільно з Росією.
    Європа в такому разі залишається не при справах, хоча саме ЄС ніс основний тягар фінансування України під час війни.
    Після закінчення війни можна було використовувати ту ж Угорщину – “переконати” її не голосувати за продовження подальшого блокування російських активів та використання їх на власний розсуд, тобто “за планом”. “А от якщо активи “заморожені” надовго, то їхнє розблокування можливе лише шляхом консенсусу всіх країн ЄС. Тобто США доведеться враховувати позицію ЄС щодо використання цих активів.”,- каже Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об’єднана Україна”. Реакція Москви Москва вкрай різко відреагувала на безстрокове заморожування своїх активів у ЄС, назвавши це “відвертою банальною крадіжкою”, незважаючи на всі юридичні спроби Брюсселя прикрити це рішення. Кремль та МЗС РФ попередили, що Росія обов’язково вживе симетричних та асиметричних заходів у відповідь, які будуть спрямовані проти країн та компаній, що беруть участь у цьому процесі. Крім того, російська влада вважає заморозку порушенням міжнародного права та суверенного імунітету, і ЦБ РФ вже почав вдаватися до юридичних кроків, зокрема, подавши позов проти бельгійського депозитарію Euroclear, де знаходиться значна частина заморожених коштів. Президент РФ Володимир Путін доручив уряду розробити детальний пакет дій у відповідь на випадок, якщо ЄС наважиться використати ці активи для фінансування України. Країн, що виступають проти репараційного кредиту побільшало Водночас є й погана новина. Країн, які виступають проти ідеї репараційного кредиту для України коштом активів РФ в ЄС побільшало.
    Нещодавно ще три країни приєднались до Бельгії та заявили, що проти ідеї використанню грошових коштів для підтримки військових зусиль України. “Чотири країни заявили, що підтримують нещодавню пропозицію ЄК щодо безстрокового заморожування суверенних фондів Москви, що зберігаються в ЄС, але попередили, що цей крок не повинен “запобігати” будь-якому потенційному використанню грошових коштів для підтримки військових зусиль Києва”,- йдеться в спільній заяві цих країн. Італія, Болгарія, Мальта і Бельгія також закликали ЄК та Єврораду продовжувати вивчати й обговорювати альтернативні варіанти відповідно до законодавства ЄС і міжнародного права, з передбачуваними параметрами, що становлять значно менші ризики, для задоволення фінансових потреб України на основі кредитної лінії ЄС або тимчасових рішень, щоб забезпечити безперервність підтримки до того, як будь-який із запропонованих варіантів зможе ефективно набути чинності.
    Тож боротьба за репараційний кредит для України коштом активів РФ триває.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Росія планує збудувати ЗПГ-термінал на Шрі-Ланці – ЗМІ

    Росія планує збудувати ЗПГ-термінал на Шрі-Ланці – ЗМІ

    Росія та Шрі-Ланка почали переговори про створення в останній ЗПГ-терміналу. Про це заявила посол Шрі-Ланки в РФ Шобіні Гунасекера, повідомляє російська пропагандистська інформагенція ТАСС.
    “По суті, ми почали переговори, особливо після візиту міністра. Ми розпочали деякі обговорення, йдуть попередні переговори… Як я вже говорила раніше, пропозиції були подані”, – заявила дипломатка.
    Росія шукає нові ринку збуту зрідженого природного газу для підсанкційних проєктів, після відмови Європейського союзу від імпорту газу з РФ до листопада 2027 року.
    За словами аналітиків, налагодити Росії постачання має почасти допомогти будівництво російських терміналів у країнах, що готові приймати ЗПГ з РФ під ризиком вторинних санкцій.