Росія не була обрана в Раду Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) під час виборів у Монреалі. Український віце-прем’єр-міністр Олексій Кулеба повідомив про це в Telegram. Українська делегація спільно з партнерами провела роботу, щоб переконати інші країни не підтримувати Росію через порушення авіаційних стандартів та загрозу безпеці польотів. Цього разу Росії не вистачило голосів, щоб увійти до Ради. Це означає ізоляцію Росії в авіаційній сфері та втрату можливості диктувати правила. ІСАО встановлює стандарти безпеки для міжнародних польотів, і Рада складається з країн, що мають вплив на глобальну авіацію. Росію вже раніше виключили з Ради ІСАО у 2022 році через війну з Україною та інші незаконні дії.
Позначка: Санкції
-
Зеленський відреагував на відновлення санкції проти Ірану
Президент України Володимир Зеленський висловив підтримку рішенню Ради Безпеки ООН про відновлення санкцій проти Ірану через порушення ним ядерного порядку. Зеленський вважає, що країни, які загрожують міжнародній безпеці, повинні негайно стикатися з жорсткими санкціями. Він підкреслив необхідність спільної міжнародної реакції на такі дії, зокрема на Росію, яка співпрацює з Іраном у ядерній сфері. За словами Зеленського, жорсткі санкції і тиск на Росію є важливими для зміцнення міжнародного ядерного порядку. Нагадаємо, що Рада Безпеки ООН відновила санкції проти Ірану через порушення ним угоди про ядерну програму 2015 року.
-
Іран розкритикував відновлення санкцій ООН
Глава Міністерства закордонних справ Ірану, Аббас Аракчі, закликав Генерального секретаря ООН скасувати відновлення механізмів виконання санкцій проти Тегерана. Він заявив, що Іран не визнає спроб продовжити або відновити санкції, ухвалені Радою Безпеки ООН. Аракчі також закликав не допустити відродження роботи Комітету з санкцій та Групи експертів, які контролюють виконання обмежень. Він назвав повторне застосування анульованих резолюцій “юридично необґрунтованим та невиправданим” і закликав усі країни утриматися від визнання такого рішення.
-
СЗРУ: Кремль приховує безробіття, маскуючи його під соціальний прогрес
У Росії з’явився чотириденний робочий тиждень через економічну кризу. Підприємства скоротили графіки роботи, щоб уникнути звільнень і падіння виробництва. У багатьох країнах світу коротший робочий тиждень вже успішно використовується для підвищення продуктивності та покращення якості життя працівників. Проте в Росії це стало наслідком кризи, де людей переводять на чотириденку, щоб зберегти робочі місця, але фактично працівники втрачають доходи та гарантії. Експерти вказують на те, що такий крок свідчить про заглиблення економічних проблем в країні. Крім того, уряд планує підвищити податок на додану вартість для фінансування оборони та безпеки.
-
Ганебне рішення: Україна відреагувала на повернення росіян на паралімпіади
Україна висловила засудження та вважає неприйнятним рішення Міжнародного паралімпійського комітету щодо відновлення членства паралімпійських комітетів Росії та Білорусі. У спільній заяві МЗС та Мінмолодьспорту було зазначено, що це рішення є ганебним, особливо в контексті російської агресії проти України. Українські влади наголосили, що таке рішення сприяє безкарності російського та білоруського режимів, а також заохочує агресію та терор. Зазначено, що спорт втягується в політику та пропаганду війни, а російські та білоруські спортсмени виступають на боці російської влади у конфлікті з Україною.
-
Словаччина висловила застереження щодо 19 пакету санкцій ЄС
Під час засідання послів ЄС у п’ятницю, 26 вересня, Словаччина висловила застереження стосовно ухвалення 19-го пакету санкцій проти Росії. Хоча Словаччина не заблокувала процес остаточно, вона висловила своє заперечення. Позиція Словаччини була нечіткою і супроводжувалася тиском у питаннях енергетики та автомобільного ринку. Є думки, що за Словаччиною може стояти Будапешт. Є кілька держав-членів ЄС, які мають свої зауваження щодо пакету санкцій, тому робота над цим питанням триває. Євросоюз планує ввести мита на постачання російської нафти до Угорщини та Словаччини. У пакеті санкцій також враховані побажання президента Трампа.
-
Туреччина значно знизила експорт російської нафти
У вересні Туреччина значно зменшила експорт російської нафти через конкуренцію з іншими видами нафти та збільшення побоювань щодо західних санкцій. Туреччина є другим за обсягами імпортером морської нафти марки Urals після Індії. Хоча Туреччина не приєдналася до заходів проти Росії, вона дотримується міжнародних обмежень. Президент США Дональд Трамп висловив надію, що Туреччина припинить імпорт російської нафти після переговорів з турецьким лідером. Торговельно-економічна співпраця між Росією та Туреччиною продовжується. У вересні одна з головних нафтопереробних компаній Туреччини купила менше російської нафти, ніж раніше.
-
США накладуть санкції на нафтову компанію NIS – президент Сербії
З 1 жовтня США планують ввести санкції проти сербської нафтової компанії NIS, яка належить російським компаніям. Президент Сербії Александар Вучич підтвердив цю інформацію, вказавши, що це може створити проблеми з постачанням сировини через нафтопровід у Хорватії. Введення санкцій може також ускладнити фінансові операції компанії. США вже кілька разів відкладали введення санкцій проти NIS, але цього разу вони планують це зробити.
-
Рубіо пояснив затримку з санкціями проти Росії
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що поки ще не вводять жорсткі санкції проти Росії, проте можуть зробити це у майбутньому. Він зауважив, що такі заходи можуть ускладнити роль США в мирних переговорах між Україною та Росією. Рубіо також критикує країни ЄС за продовження покупки російської енергії і закликає їх діяти більш активно проти Москви. Президент США Дональд Трамп також заявив про економічний тиск на Росію, намагаючись зменшити її вплив.
-
ЗМІ дізнались про візити китайського судна у Крим
Китайське вантажне судно Heng Yang 9 зафіксоване у порту Севастополь на окупованому Криму, що порушило запроваджені західними країнами санкції. Судно, що належить компанії Guangxi Changhai Shipping, під панамським прапором, вже відвідувало цей порт неодноразово за останні місяці. Відомості про переміщення судна було підтверджено за допомогою супутникових і радарних знімків, даних транспондера і фотографій. Українські чиновники висловили своє незадоволення такими діями та закликали міжнародних партнерів уникати контактів з окупованими територіями. МЗС Китаю рекомендувало своїм громадянам уникати подібних ситуацій, проте обіцяло розглядати кожен випадок окремо.