Завод виробництва зрідженого природного газу в Арктиці збільшує виробництво та експорт продукції. За даними Bloomberg, експортний завод Арктик СПГ-2 вже відправив десяту партію товару з кінця червня. Раніше газ поставлявся в Китай або на східні сховища Росії, але зараз з’явилися нові маршрути через торгівельні суперечки між США і Китаєм. Китай обрав один порт з обмеженою міжнародною присутністю для отримання російського газу, що може бути пов’язано зі спробами захистити свій газовий сектор від можливих санкцій. Проект Арктик СПГ-2 минулого року мав проблеми зі знаходженням покупців та льодом навколо об’єкту, але тепер знову розпочав відправки продукції за кордон.
Позначка: Санкції
-
Каллас розповіла, які справи з 19 пакетом санкцій проти РФ
У Євросоюзі обговорюють можливість введення 19-го пакету санкцій проти Росії. Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила про це під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Києві. За її словами, дебати щодо санкцій тривають через складність узгодження позицій 27 країн-членів ЄС. Каллас виразила надію отримати результат до європейського саміту, що відбудеться наступного тижня, але наголосила, що навіть якщо угода не буде досягнута, робота продовжиться. Вона впевнена, що урешті-решт результат буде досягнутий. Зустріч Європейської Ради запланована на 23-24 жовтня у Брюсселі.
-
Експорт нафтопродуктів із РФ скоротився на 17% після атак дронів – ЗМІ
У вересні зменшилася кількість експортованих нафтопродуктів з Росії на 17,1% порівняно з попереднім місяцем через атаки дронів на кілька нафтопереробних заводів. Це спричинило зниження виробництва пального. Великі підприємства, такі як Кіришінєфтєоргсінтез, Волгоградський НПЗ Лукойла та інші, були під ударами безпілотників. Через аварійні зупинки нафтопереробних заводів скоротився експорт пального, але зросло постачання сирої нафти. Обсяги експорту через балтійські та чорноморські порти зменшилися, але з арктичних портів зріс. Українські дрони DeepStrike уражали важливі об’єкти на території Росії, що призвело до кризи на паливному ринку.
-
Китайський експорт до РФ впав до мінімуму з лютого
Експорт товарів з Китаю до Росії у вересні впав на 21% у порівнянні з попереднім роком, що є найбільшим спадом протягом останніх семи місяців. Ці дані були оприлюднені митницею Китаю та повідомлені агентством Reuters. За перші дев’ять місяців поточного року експорт з Китаю до Росії зменшився на 10,6%. У той же час, постачання товарів з Росії до Китаю показали зростання на 3,8% у вересні. Загальний обсяг торгівлі між країнами зросла на 8,6% до 1,17 трлн юанів за період з січня по вересень.
-
Тепер час грає на користь України – Каллас
Європейський Союз продовжує збільшувати тиск на Росію, щоб виснажити її військову економіку і підтримати Україну. Цю інформацію оголосила верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Кая Каллас під час пресконференції у Києві разом з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою. Каллас зазначила, що кожен євро, який ЄС забирає у Росії, унеможливлює їй витратити гроші на війну. Євросоюз підтримує Україну і надає їй значну військову допомогу, водночас застосовуючи санкції проти Росії, що позбавили її великої суми грошей для фінансування війни. Каллас також повідомила про намір ЄС вжити нові заходи, спрямовані на позбавлення Росію енергетичних, фінансових та торговельних джерел доходів, що допоможе ще більше ослабити її військову економіку.
-
Понад 80 військових заводів РФ досі не під санкціями – ГУР
Більше половини компаній у складі холдингу Технодинаміка поки що не підпадають під санкції. Це стосується 86 з 145 підприємств, які займаються виробництвом військової техніки, боєприпасів та інших оборонних систем. Зазначається, що холдинг має важливе значення для військово-промислового комплексу Росії, але деякі компанії залишаються поза списком санкцій. Ці компанії виробляють ключові компоненти для ракетних систем та бронетехніки. У Головному управлінні розвідки Росії відзначили, що синхронізація санкцій між країнами-партнерами може ускладнити ланцюги постачання, знизити темпи виробництва зброї та позбавити Росію технологічної автономії.
-
У Росії збільшилась кількість жертв авіакатастроф – розвідка
Рівень смертності в російській комерційній авіації у 2025 році вже перевищив показники за два попередні роки разом. На тлі санкцій, зношеного авіапарку та дефіциту запчастин катастрофи стають дедалі частішими, тоді як уряд РФ скорочує фінансування галузі. Про це інформує СЗРУ.
Зростання смертності спостерігається і в авіації загального призначення: у 2024 році сталося 40 інцидентів із 64 жертвами, тоді як роком раніше – лише 21 інцидент і 20 загиблих.
Офіційна Москва пояснює ситуацію “порушеннями повітряного законодавства”, звинувачуючи авіакомпанії у недотриманні правил техобслуговування. Тоді як насправді ключові причини – старіння авіапарку, дефіцит запчастин та відтік кадрів. Після санкцій російські перевізники втратили доступ до західних літаків, а основне навантаження лягло на радянські Ан-2, Ан-24 та вертольоти Мі-8, яким понад пів століття. Їхня інтенсивна експлуатація різко підвищила рівень аварійності.
Для ремонту старих машин використовують деталі зі складів або розібраних літаків. Молоді пілоти відмовляються працювати на техніці, старшій за них самих, тоді як досвідчені фахівці масово залишають професію. Як наслідок – багато компаній фізично не здатні дотримуватися вимог авіаційних правил, оскільки виробництво більшості їхніх бортів припинилося ще за СРСР.
У відомстві відзначили, що попри це уряд РФ планує скоротити фінансування програми “Виробництво літаків і вертольотів” у 2026 році в 1,6 раза – зі 139,6 млрд до 85,7 млрд рублів. У 2027-му видатки також зменшаться – зі 109,7 млрд до 86,9 млрд рублів (мінус 21 %).
Найбільше урізання стосується держпідтримки авіакомпаній, котрі оновлюють парк для внутрішніх перевезень. Так, у 2026 році субсидії зникнуть повністю, тоді як у 2025-му становили 1,3 млрд рублів після скорочення з початкових 4,1 млрд. Компенсації витрат на техобслуговування літаків також зменшаться – з 6,1 млрд у 2025 році до 3,6 млрд у 2026-му. Раніше стало відомо, що правлячий режим Росії вирішив віднести дані про економіку та зовнішню торгівлю до державної таємниці. Тепер для заспокоєння суспільства оприлюднюватимуть тільки вибіркові показники, вигідні владі.Як відомо, Держдума РФ схвалила в першому читанні урядові поправки до федерального бюджету на 2025 рік. Вони передбачають збільшення в понад утричі бюджетного дефіциту до рівня 2024 року. Канібалізм знищує російську цивільну авіацію
-
Російський автогігант програє ринок китайським брендам – СЗРУ
Російський автогігант АвтоВАЗ занурюється в глибоку кризу – попри мільярдні держдотації, завод скорочує персонал, урізає зарплати й втрачає дилерів. Продажі падають, моделі провалюються, а ринок заполонили китайські авто, які витісняють російського виробника навіть усередині країни. Про це повідомяє Служба зовнішньої розвідки України.
Влітку завод публічно визнав серйозність проблем. На підприємстві почалися масові звільнення, а зарплати знизили з 120 до 45 тисяч рублів. Персонал змусили письмово відмовитися від премій і надбавок, щоб скоротити витрати. Частина заводів перейшла на чотириденний робочий тиждень, а обсяг виробництва зменшили через різке падіння попиту.
Як зазначається, модель E-Largus виявилася повним провалом – її продажі надзвичайно низькі, а склади дилерів переповнені нереалізованими автомобілями. Не краща ситуація з другим поколінням Lada Vesta – численні збої в рульовому механізмі вже призвели до травмувань водіїв, а Національний автомобільний союз вимагає масштабної перевірки діяльності заводу.
Попри відсутність конкуренції та монопольне становище на внутрішньому ринку, продажі не зростають. Аналітики говорять про глибокі структурні проблеми компанії, які ігноруються роками.
Втім, орім внутрішніх проблем, на ситуацію впливає й зовнішній чинник – засилля китайських автомобілів. За минулі два роки російський авторинок фактично заполонили китайські бренди, які пропонують технічно сучасніші та надійніші моделі. Їхня частка на ринку перевищує половину всіх нових продажів, а дилери дедалі частіше відмовляються співпрацювати з російськими виробниками, обираючи вигідніші контракти з китайськими партнерами. Це призводить до стагнації автомобільного ринку РФ.
На тлі економічного занепаду “АвтоВАЗ” запустив чергову “ініціативу”, що вже викликала обурення серед партнерів-дилерів. Завод зобов’язує усіх офіційних дилерів укласти договір на встановлення системи відеоспостереження з підрядником, якого обрав автовиробник.
“Кожному дилеру потрібно встановити в середньому 12 камер відеоспостереження. Обслуговування однієї камери коштує 45 тисяч рублів на рік. У масштабах усієї мережі – це приблизно півмільярда рублів щорічно”, – відзначили у відомстві.
Найбільше невдоволення викликає вимога надати АвтоВАЗу цілодобовий доступ до камер, встановлених у салонах офіційних дилерів, котрі є незалежними компаніями. Партнери вважають це грубим втручанням у комерційну автономію та порушенням принципів ринку.
Офіційно завод пояснює, що це потрібно для аналізу клієнтопотоку та рівня задоволеності. Проте дилери заявляють, що фактично мова про цифрове стеження.
Аналітики попереджають, що така політика лише поглибить конфлікт між виробником і дилерами, а також ще більше підірве довіру до бренду на ринку, який без іноземних партнерів не здатен створити сучасну продукцію самостійно та повністю залежить від державного фінансування.
Як ми вже писали, ринок нових автомобілів у Росії за перше півріччя скоротився на 26,3% – до 530 375 машин. Натомість продажі нових люксових авто зросли на 19% – з січня по червень у країні було продано 320 таких машин.
Лідером преміального сегменту стала марка Rolls-Royce – продано 100 авто, що на 56% більше за аналогічний період минулого року. Частка в сегменті становить 31%. Друге місце посів Bentley з 90 проданими машинами (+4%). Далі йдуть Lamborghini (72 авто, -5%), Ferrari (43 авто, +115%), Aston Martin (11 авто, +83%) та Maserati (4 авто, -75%).
“Зерно за авто”: ЗМІ дізнались про бартер між Росією та Китаєм -
Китай закликав США відмовитися від “митних погроз”
Китай закликав США припинити погрози підвищенням мит і попередив про готовність до дій у відповідь, якщо Вашингтон продовжить тиск. У Пекіні заявили, що Вашингтон має повернутися до переговорів для врегулювання торговельних суперечок. Про це пише Bloomberg.
Президент США Дональд Трамп у п’ятницю оголосив про запровадження додаткового 100% мита на китайські товари та обмеження експорту “будь-якого критично важливого програмного забезпечення” з 1 листопада. Це сталося після того, як Китай ввів нові портові збори для американських суден, розпочав антимонопольне розслідування проти Qualcomm Inc. і оголосив масштабні обмеження на експорт рідкоземельних металів та інших критичних матеріалів.
У КНР пояснили, що ці дії мають оборонний характер і стали відповіддю на нові обмеження з боку США після переговорів у Мадриді у вересні. Там наголосили, що постійні погрози високими митами “не є правильним шляхом взаємодії з Китаєм” і що Пекін “рішуче вживатиме заходів для захисту своїх законних інтересів”.
Минулого тижня Китай запровадив нові експортні обмеження на рідкоземельні метали та інші стратегічні матеріали. Тепер іноземним експортерам, які використовують навіть незначну кількість китайських рідкоземів, потрібна експортна ліцензія. Під контроль також підпадає обладнання й технології для переробки рідкоземів і виробництва магнітів.
Перед ухваленням рішень Китай повідомив про них інші країни через двосторонні механізми контролю за експортом.
Пекін зазначив, що заздалегідь оцінив можливий вплив обмежень на промислові та логістичні ланцюги й вважає його мінімальним. Китай також заявив про готовність підтримувати діалог із партнерами для збереження стабільності глобальних постачань.
Нові портові збори для американських суден почали діяти в той самий час, коли США планують запровадити нові тарифи на великі китайські судна, що заходять до американських портів.
У КНР акцентували, що американські заходи проти китайських морських, логістичних і суднобудівних компаній завдають шкоди інтересам Китаю та негативно впливають на атмосферу двосторонніх переговорів. Нагадаємо, президент США Дональд Трамп скасував зустріч із главою Китаю Сі Цзіньпіном і пригрозив Пекіну великими митами через обмеження експорту рідкоземельних металів.
КНР запроваджує портовий збір для суден під прапором США
-
Росія наклала санкції на Renault за допомогу Україні
Російський уряд вніс французький автоконцерн Renault SAS до списку санкцій на тлі повідомлень про “виробництво компанією дронів для України”. Відповідну постанову опублікували на офіційному порталі правової інформації, повідомляє видання The Moscow Times.
Російські санкції передбачають такі заходи:- заборона фігурантам списку на вчинення правочинів, включно із зовнішньоторговельними контрактами,
- обмеження на виконання зобов’язань перед підсанкційними компаніями за вже укладеними угодами,
- заборона на проведення платежів, вигодонабувачами яких є особи з переліку, а також на операції з цінними паперами.
“Російський уряд склав цей санкційний список у травні 2022 року. До нього входить ще одна категорія компаній, які потрапили під обмеження: юрособи, щодо яких застосовуються спеціальні економічні заходи (тут не йдеться про їхню діяльність у військовій сфері)”, – сказано повідомленні.
Концерн Renault відкрив перший офіс у Росії ще у 1992 році, а в 1998-му підписав угоду з урядом Москви про створення спільного підприємства Автофрамос. До 2005 року на його базі було створено завод повного циклу.
Потім компанія поетапно збільшила свою частку в підприємстві до 100%, а в 2014 році підприємство було перейменовано в ЗАТ Рено Россия.
У квітні 2022-го, після початку російського вторгнення в Україну, автоконцерн, який посідав майже 30% вітчизняного авторинку, ухвалив рішення передати свої підприємства в РФ державі за символічну ціну в один рубль, здобувши при цьому опціон на шість років з можливістю викупу свого бізнесу в країні.
“Після відходу компанії московський завод Рено Россия перепрофілювали в автомобільний завод Москвич, де потім почали складати під радянським брендом копії китайських машин із закуплених у Пекіні комплектів”, – пише видання.
Як відомо, на початку червня Себастьєн Лекорню, тоді ще голова Міноборони Франції говорив про те, що Париж відстає від Києва у сфері безпілотників, а тому анонсував посилення співпраці. Він вважає, що для складання дронів не варто залучати французьких працівників, бо в України досить людей для виконання цієї роботи.