Російський виробник титану ВСМПО-Авісма з 1 грудня вводить чотириденний робочий тиждень для частини працівників, які не працюють на виробництві, головним чином для адміністративного персоналу. Це рішення компанії пов’язане з необхідністю збереження операційної стабільності в умовах зменшення обсягів виробництва та прибутків після скорочення співпраці з Boeing та зменшення замовлень на авіаційні компоненти. Робітники скаржаться на безробіття, яке почалося ще у жовтні. Це скорочення робочого тижня стало поширеною практикою серед великих російських підприємств через складну економічну ситуацію. Корпорація ВСМПО-Авісма, яка виробляє близько 90% титану в Росії, має проблеми через зниження експорту та застій у промисловості.
Позначка: Санкції
-
Швеція закликала Європу перейти “у режим війни”
Європа повинна бути готова до можливої війни з Росією як морально, так і технічно. Про це заявив міністр оборони Швеції Пол Йонсон в інтерв’ю RND.
“Потрібна зміна ментальності: ми маємо перейти у “режим війни”, щоб рішуче стримувати загрозу, захищати і зберігати мир. Росія постійно перевіряє нашу єдність і рішучість. Але Путін не досягне успіху. Поточна ситуація в галузі безпеки загострила нашу пильність”, – наголосив Йонсон.
За його словами, 90% населення Швеції підтримують цей курс, виступаючи за збільшення витрат на оборону, а також хочуть зберегти або розширити допомогу Україні.
“Близькість до Росії навчила нас одному: мир – це не дар, мир – це те, що ми повинні захищати щодня”, – зазначив Йонсон.
У зв’язку з цим він закликав європейських союзників нарощувати військові постачання Україні та посилювати санкції проти Росії. На думку Йонсона, передусім слід посилити обмеження щодо енергетичного сектору та “тіньового флоту” Кремля, а також використати заморожені активи Росії для інвестицій в оборону України.
“Тільки так Путін зрозуміє, що ця війна загрожує його власній владі і не може бути виграна”, – акцентував міністр. Він також додав, що Росія не здатна досягти успіху на полі бою: за минулий рік “понад 300 тисяч її солдат були вбиті або поранені” заради захоплення “менше 0,5% території України”.
Окрім того, Йонсон закликав союзників завдавати у відповідь удари у разі вторгнення російських винищувачів і безпілотників на територію НАТО.
“Ми – оборонний альянс, це правда, і наші заходи продумані й пропорційні, але ми завжди будемо реагувати. Росія має знати: якщо її військовий корабель або винищувач вторгнеться в наш повітряний простір або води, ми будемо змушені видворити його, а якщо того вимагатимуть обставини – навіть збити”, – наголосив міністр.
У вересні Йонсон заявляв, що Швеція буде захищати свої кордони і за потреби використовувати Збройні сили. Зокрема, військовослужбовцям дозволили застосовувати зброю проти об’єктів, що вдираються у повітряний простір країни, – з попередженням або без нього.
Раніше у НАТО попередили, що Росія має амбіції, які не обмежуються її агресією проти України і становлять реальну загрозу для союзників по Північноатлантичному альянсу. Рютте попередив про зростаючу загрозу з боку РФ -
Зупинити розмовами Путіна не вийде – Зеленський
Війна триває лише тому, що Росія не хоче її завершувати. Зупинити розмовами правителя РФ Володимира Путіна не вийде – потрібен тиск. Про це заявив президент Володимир Зеленський в Telegram у неділю, 19 жовтня. “Україна ніколи не прагнула війни. Ми погодилися на безумовне припинення вогню, шукали можливості для миру й самі не раз пропонували світу, як зупинити удари в небі, на землі та в морі. Але саме Росія постійно гальмує цей процес – маніпулює, затягує переговори, тероризує наших людей повітряними ударами, нарощує штурми на фронті. Війна триває лише тому, що Москва не хоче її завершувати”, – наголосив глава держави. Зеленський зазначив, що майже щодня російські терористи здійснюють сотні атак на критичну й цивільну інфраструктуру України. Лише цього тижня Росія застосувала проти України понад 3270 ударних дронів, 1370 керованих авіабомб і майже 50 ракет різних типів. “Ми постійно посилюємо наш захист, працюємо з нашими партнерами заради зміцнення ППО: програма PURL, інвестиції в українську оборонку, двосторонні та багатосторонні формати. Зупинити розмовами Путіна не вийде – потрібен тиск. Світ бачить, що Росія реагує на силу, отже, мир завдяки силі може спрацювати. Україна не подарує терористам жодної винагороди за їхні злочини, і ми розраховуємо на підтримку наших партнерів саме такої позиції. Потрібні рішучі кроки від США, Європи, країн G20, G7. Потрібно захистити життя”, – заявив президент.
-
Австрія більше не блокує 19 пакет санкцій проти РФ
У відповідь на тиск Євросоюзу проти Росії, Австрія погодилася на ухвалення 19-го пакета санкцій. Це рішення визволило шлях для голосування на наступному тижні. У суботу, 18 жовтня, Міністерство закордонних справ Австрії повідомило Reuters про свою підтримку продовження тиску на Росію. Словаччина висловила застереження, але чотири дипломати ЄС підтвердили, що Єврокомісія опублікує лист у понеділок, в якому буде враховано занепокоєння Словаччини. Міністри закордонних справ ЄС планують зібратися у Люксембурзі для остаточного узгодження санкцій проти Росії. Раніше ухвалення пакета санкцій стало проблемою через вимогу Австрії зняти санкції з російських активів для компенсації Raiffeisen Bank International. Однак інші країни ЄС не підтримали цю ініціативу. Для ухвалення пакета санкцій потрібна єдність у підтримці всіх 27 держав-членів ЄС.
-
ЗМІ описали можливий маршрут Путіна до Будапешта
Російському президентові Володимиру Путіну для зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Будапешті доведеться облетіти більшість країн Європейського Союзу через санкції та заборону на використання повітряного простору для російських літаків. Це означає, що президентському літаку Іл-96 Росії доведеться долати додаткову відстань близько 5000 км і збільшити час польоту на три години. Експерти підкреслюють, що навіть обхідний маршрут над Чорним морем не буде безпечним через військову активність у цьому районі. Найімовірнішим маршрутом вважається коридор через повітряний простір Туреччини та Сербії, але йому також можуть довести резервні варіанти у випадку погодних або дипломатичних ускладнень.
-
Ціна російської нафти впала нижче $50 за барель
Ціна на марку Urals, основний експортний сорт російської нафти, вперше з весни впала нижче $50 за барель. У порту Приморськ на Балтійському морі ціни склали $47,4 за барель. Це сталося через падіння світових цін на нафту, яке відбулося після укладення перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС. Країни ОПЕК+ також збільшили видобуток нафти, що призвело до надлишку нафти на світовому ринку. Це може призвести до рекордного надлишку в 4 мільйони барелів на добу, за прогнозами Міжнародного енергетичного агентства. Падіння цін на нафту створює проблеми для російського бюджету, який втратив третину доходів від сировини. Російський бюджет на наступні роки розраховується з урахуванням низьких доходів від нафтогазової галузі. Нові санкції Євросоюзу можуть ще більше скоротити доходи Росії від експорту нафти.
-
Німеччина конфіскує 720 млн євро в російського банку
У Вищому земельному суді у Франкфурті-на-Майні розглядається справа про конфіскацію 720 мільйонів євро з рахунку банку Російської Федерації, на який були наложені європейські санкції у 2022 році. За ініціативою Федеральної прокуратури Німеччини було порушено цю справу. Назва банку не розкривається, а дата слухань поки що не встановлена. Конфіскація коштів стала можливою через порушення заборони на розпорядження замороженими коштами, яка була введена через агресивну війну Росії проти України. ЗМІ повідомляють, що банк намагався вивести кошти, але операцію було відхилено, що призвело до порушення справи за підозрою у порушенні заборони на розпорядження замороженими коштами. Крім того, канцлер ФРН Фрідріх Мерц висловив підтримку ідеї використання заморожених активів Центробанку Росії для надання Україні безвідсоткових кредитів на суму 140 мільярдів євро. Європейський союз наближається до вирішення питання репараційного “кредиту” для України.
-
Росія остаточно програла справу ЮКОСа на $50 млрд
У Верховному суді Нідерландів відхилили касаційну скаргу Росії у справі про компанію ЮКОС. Рішення Апеляційного суду Амстердама від 20 лютого 2024 року, яке зобов’язувало Росію виплатити 50 мільярдів доларів колишнім акціонерам ЮКОСу, залишається чинним. Це рішення остаточно припиняє можливість оскарження Російською Федерацією арбітражних рішень. Раніше Арбітражний суд в Гаазі визнав, що Москва порушила свої зобов’язання, діючи проти ЮКОСу. Росія відмовляється виплачувати гроші, а колишні акціонери ЮКОСу ведуть судові процеси в різних країнах, включаючи Велику Британію, США та інші.
-
Євросоюз націлився на €25 млрд активів Росії – ЗМІ
Європейський союз розглядає можливість передачі Україні 140 мільярдів євро заморожених активів Росії. Крім того, Єврокомісія розглядає можливість залучення додаткових коштів з рахунків російських приватних банків у ЄС. Ця ініціатива спрямована на надання позики Україні для розвитку її оборонної промисловості та підтримки національного бюджету. Лідери ЄС обговорять це питання на наступному засіданні у Брюсселі, а також розглянуть можливість національних гарантій для забезпечення виконання угоди. Потенційно це може покращити обороноздатність України та її співпрацю з Європейським союзом.
-
Індійські НПЗ вперше купили нафту в Гайані – ЗМІ
Індійські нафтопереробні заводи вперше закупили нафту у країни Гайана. Два індійські НПЗ придбали чотири мільйони барелів гайанської сирої нафти у американської компанії Exxon. Найбільший з них, що належить Indian Oil Corp, придбав два мільйони барелів нафти марки Golden Arrowhead, тоді як Hindustan Petroleum Corp закупив аналогічний обсяг нафти марок Liza та Unity Gold. Постачання палива планується розпочати наприкінці 2025 або на початку 2026 року. Це допоможе Індії диверсифікувати свої поставки нафти та частково замінити імпорт російської нафти. Гайана збільшує експорт нафти, оскільки видобуток нафти в країні зріс після запуску нових видобувних комплексів. У жовтні експорт сирої нафти з Гайани досяг історичного максимуму на рівні 938 тисяч барелів на добу.