Лівий берег

Позначка: Санкції

  • У Росії збільшилась кількість жертв авіакатастроф – розвідка

    У Росії збільшилась кількість жертв авіакатастроф – розвідка

    Рівень смертності в російській комерційній авіації у 2025 році вже перевищив показники за два попередні роки разом. На тлі санкцій, зношеного авіапарку та дефіциту запчастин катастрофи стають дедалі частішими, тоді як уряд РФ скорочує фінансування галузі. Про це інформує СЗРУ.
    Зростання смертності спостерігається і в авіації загального призначення: у 2024 році сталося 40 інцидентів із 64 жертвами, тоді як роком раніше – лише 21 інцидент і 20 загиблих.
    Офіційна Москва пояснює ситуацію “порушеннями повітряного законодавства”, звинувачуючи авіакомпанії у недотриманні правил техобслуговування. Тоді як насправді ключові причини – старіння авіапарку, дефіцит запчастин та відтік кадрів. Після санкцій російські перевізники втратили доступ до західних літаків, а основне навантаження лягло на радянські Ан-2, Ан-24 та вертольоти Мі-8, яким понад пів століття. Їхня інтенсивна експлуатація різко підвищила рівень аварійності.
    Для ремонту старих машин використовують деталі зі складів або розібраних літаків. Молоді пілоти відмовляються працювати на техніці, старшій за них самих, тоді як досвідчені фахівці масово залишають професію. Як наслідок – багато компаній фізично не здатні дотримуватися вимог авіаційних правил, оскільки виробництво більшості їхніх бортів припинилося ще за СРСР.
    У відомстві відзначили, що попри це уряд РФ планує скоротити фінансування програми “Виробництво літаків і вертольотів” у 2026 році в 1,6 раза – зі 139,6 млрд до 85,7 млрд рублів. У 2027-му видатки також зменшаться – зі 109,7 млрд до 86,9 млрд рублів (мінус 21 %).
    Найбільше урізання стосується держпідтримки авіакомпаній, котрі оновлюють парк для внутрішніх перевезень. Так, у 2026 році субсидії зникнуть повністю, тоді як у 2025-му становили 1,3 млрд рублів після скорочення з початкових 4,1 млрд. Компенсації витрат на техобслуговування літаків також зменшаться – з 6,1 млрд у 2025 році до 3,6 млрд у 2026-му. Раніше стало відомо, що правлячий режим Росії вирішив віднести дані про економіку та зовнішню торгівлю до державної таємниці. Тепер для заспокоєння суспільства оприлюднюватимуть тільки вибіркові показники, вигідні владі.

    Як відомо, Держдума РФ схвалила в першому читанні урядові поправки до федерального бюджету на 2025 рік. Вони передбачають збільшення в понад утричі бюджетного дефіциту до рівня 2024 року. Канібалізм знищує російську цивільну авіацію

  • Російський автогігант програє ринок китайським брендам – СЗРУ

    Російський автогігант програє ринок китайським брендам – СЗРУ

    Російський автогігант АвтоВАЗ занурюється в глибоку кризу – попри мільярдні держдотації, завод скорочує персонал, урізає зарплати й втрачає дилерів. Продажі падають, моделі провалюються, а ринок заполонили китайські авто, які витісняють російського виробника навіть усередині країни. Про це повідомяє Служба зовнішньої розвідки України.
    Влітку завод публічно визнав серйозність проблем. На підприємстві почалися масові звільнення, а зарплати знизили з 120 до 45 тисяч рублів. Персонал змусили письмово відмовитися від премій і надбавок, щоб скоротити витрати. Частина заводів перейшла на чотириденний робочий тиждень, а обсяг виробництва зменшили через різке падіння попиту.
    Як зазначається, модель E-Largus виявилася повним провалом – її продажі надзвичайно низькі, а склади дилерів переповнені нереалізованими автомобілями. Не краща ситуація з другим поколінням Lada Vesta – численні збої в рульовому механізмі вже призвели до травмувань водіїв, а Національний автомобільний союз вимагає масштабної перевірки діяльності заводу.
    Попри відсутність конкуренції та монопольне становище на внутрішньому ринку, продажі не зростають. Аналітики говорять про глибокі структурні проблеми компанії, які ігноруються роками.
    Втім, орім внутрішніх проблем, на ситуацію впливає й зовнішній чинник – засилля китайських автомобілів. За минулі два роки російський авторинок фактично заполонили китайські бренди, які пропонують технічно сучасніші та надійніші моделі. Їхня частка на ринку перевищує половину всіх нових продажів, а дилери дедалі частіше відмовляються співпрацювати з російськими виробниками, обираючи вигідніші контракти з китайськими партнерами. Це призводить до стагнації автомобільного ринку РФ.
    На тлі економічного занепаду “АвтоВАЗ” запустив чергову “ініціативу”, що вже викликала обурення серед партнерів-дилерів. Завод зобов’язує усіх офіційних дилерів укласти договір на встановлення системи відеоспостереження з підрядником, якого обрав автовиробник.
    “Кожному дилеру потрібно встановити в середньому 12 камер відеоспостереження. Обслуговування однієї камери коштує 45 тисяч рублів на рік. У масштабах усієї мережі – це приблизно півмільярда рублів щорічно”, – відзначили у відомстві.
    Найбільше невдоволення викликає вимога надати АвтоВАЗу цілодобовий доступ до камер, встановлених у салонах офіційних дилерів, котрі є незалежними компаніями. Партнери вважають це грубим втручанням у комерційну автономію та порушенням принципів ринку.
    Офіційно завод пояснює, що це потрібно для аналізу клієнтопотоку та рівня задоволеності. Проте дилери заявляють, що фактично мова про цифрове стеження.
    Аналітики попереджають, що така політика лише поглибить конфлікт між виробником і дилерами, а також ще більше підірве довіру до бренду на ринку, який без іноземних партнерів не здатен створити сучасну продукцію самостійно та повністю залежить від державного фінансування.
    Як ми вже писали, ринок нових автомобілів у Росії за перше півріччя скоротився на 26,3% – до 530 375 машин. Натомість продажі нових люксових авто зросли на 19% – з січня по червень у країні було продано 320 таких машин.
    Лідером преміального сегменту стала марка Rolls-Royce – продано 100 авто, що на 56% більше за аналогічний період минулого року. Частка в сегменті становить 31%. Друге місце посів Bentley з 90 проданими машинами (+4%). Далі йдуть Lamborghini (72 авто, -5%), Ferrari (43 авто, +115%), Aston Martin (11 авто, +83%) та Maserati (4 авто, -75%).
    “Зерно за авто”: ЗМІ дізнались про бартер між Росією та Китаєм

  • Китай закликав США відмовитися від “митних погроз”

    Китай закликав США відмовитися від “митних погроз”

    Китай закликав США припинити погрози підвищенням мит і попередив про готовність до дій у відповідь, якщо Вашингтон продовжить тиск. У Пекіні заявили, що Вашингтон має повернутися до переговорів для врегулювання торговельних суперечок. Про це пише Bloomberg.

    Президент США Дональд Трамп у п’ятницю оголосив про запровадження додаткового 100% мита на китайські товари та обмеження експорту “будь-якого критично важливого програмного забезпечення” з 1 листопада. Це сталося після того, як Китай ввів нові портові збори для американських суден, розпочав антимонопольне розслідування проти Qualcomm Inc. і оголосив масштабні обмеження на експорт рідкоземельних металів та інших критичних матеріалів.

    У КНР пояснили, що ці дії мають оборонний характер і стали відповіддю на нові обмеження з боку США після переговорів у Мадриді у вересні. Там наголосили, що постійні погрози високими митами “не є правильним шляхом взаємодії з Китаєм” і що Пекін “рішуче вживатиме заходів для захисту своїх законних інтересів”.

    Минулого тижня Китай запровадив нові експортні обмеження на рідкоземельні метали та інші стратегічні матеріали. Тепер іноземним експортерам, які використовують навіть незначну кількість китайських рідкоземів, потрібна експортна ліцензія. Під контроль також підпадає обладнання й технології для переробки рідкоземів і виробництва магнітів.

    Перед ухваленням рішень Китай повідомив про них інші країни через двосторонні механізми контролю за експортом.

    Пекін зазначив, що заздалегідь оцінив можливий вплив обмежень на промислові та логістичні ланцюги й вважає його мінімальним. Китай також заявив про готовність підтримувати діалог із партнерами для збереження стабільності глобальних постачань.

    Нові портові збори для американських суден почали діяти в той самий час, коли США планують запровадити нові тарифи на великі китайські судна, що заходять до американських портів.

    У КНР акцентували, що американські заходи проти китайських морських, логістичних і суднобудівних компаній завдають шкоди інтересам Китаю та негативно впливають на атмосферу двосторонніх переговорів. Нагадаємо, президент США Дональд Трамп скасував зустріч із главою Китаю Сі Цзіньпіном і пригрозив Пекіну великими митами через обмеження експорту рідкоземельних металів.

    КНР запроваджує портовий збір для суден під прапором США

  • Росія наклала санкції на Renault за допомогу Україні

    Росія наклала санкції на Renault за допомогу Україні

    Російський уряд вніс французький автоконцерн Renault SAS до списку санкцій на тлі повідомлень про “виробництво компанією дронів для України”. Відповідну постанову опублікували на офіційному порталі правової інформації, повідомляє видання The Moscow Times.
    Російські санкції передбачають такі заходи:

  • заборона фігурантам списку на вчинення правочинів, включно із зовнішньоторговельними контрактами,
  • обмеження на виконання зобов’язань перед підсанкційними компаніями за вже укладеними угодами,
  • заборона на проведення платежів, вигодонабувачами яких є особи з переліку, а також на операції з цінними паперами.

    • “Російський уряд склав цей санкційний список у травні 2022 року. До нього входить ще одна категорія компаній, які потрапили під обмеження: юрособи, щодо яких застосовуються спеціальні економічні заходи (тут не йдеться про їхню діяльність у військовій сфері)”, – сказано повідомленні.
    Концерн Renault відкрив перший офіс у Росії ще у 1992 році, а в 1998-му підписав угоду з урядом Москви про створення спільного підприємства Автофрамос. До 2005 року на його базі було створено завод повного циклу.
    Потім компанія поетапно збільшила свою частку в підприємстві до 100%, а в 2014 році підприємство було перейменовано в ЗАТ Рено Россия.
    У квітні 2022-го, після початку російського вторгнення в Україну, автоконцерн, який посідав майже 30% вітчизняного авторинку, ухвалив рішення передати свої підприємства в РФ державі за символічну ціну в один рубль, здобувши при цьому опціон на шість років з можливістю викупу свого бізнесу в країні.
    “Після відходу компанії московський завод Рено Россия перепрофілювали в автомобільний завод Москвич, де потім почали складати під радянським брендом копії китайських машин із закуплених у Пекіні комплектів”, – пише видання.
    Як відомо, на початку червня Себастьєн Лекорню, тоді ще голова Міноборони Франції говорив про те, що Париж відстає від Києва у сфері безпілотників, а тому анонсував посилення співпраці. Він вважає, що для складання дронів не варто залучати французьких працівників, бо в України досить людей для виконання цієї роботи.

  • Україна запровадила нові санкції проти Росії

    Україна запровадила нові санкції проти Росії

    Україна запровадила нові санкції проти Росії в суботу, 11 жовтня. Тепер під обмеження потрапили особи і компанії, які причетні до підтримки воєнної машини РФ і обходу санкцій. Про це розповів президент України Володимир Зеленський на своєму каналі в Telegram.
    “Сьогодні ми синхронізували санкції з Японією – я підписав відповідний указ. У списку санкцій керівники й компанії, які забезпечують прибутками російську воєнну машину, постачають зброю, критичні компоненти, обладнання”, – мовиться в його повідомленні.
    Він зазначив, що санкції проти РФ, які були запроваджені за час війни, стали глобальною формою взаємодії, яка відновлює реальну силу справедливості.
    “І в Росії відчуваються наслідки санкцій світу, і буде ще більше тиску за цю війну”, – написав президент.
    Від червня цього року Україна ухвалила для нашої юрисдикції вже вісім санкційних пакетів. Зокрема, синхронізовано санкції із США, Канадою, Великою Британією, Японією та всі пакети санкцій Євросоюзу.
    Під санкції потрапили 8 фізичних та 14 юридичних осіб, зокрема:

  • гендиректор Алроси Павло Маріничев, компанія якого забезпечує російський бюджет прибутками від видобутку алмазів;
  • директор Тульського патронного заводу Сергій Лукін;
  • представник північнокорейської компанії KOMID Рім Йон Хьок, який бере участь у постачанні зброї до Росії.

    • Санкції застосовані до підприємств російського ОПК, зокрема до Стауту й Центру інноваційних технологій та інжинірингу, що постачають електронні компоненти, обладнання й системи зв’язку для російської армії.
    Під санкції потрапила приватна військова компанія “Конвой”, яка створена на тимчасово окупованій території України та яку фінансують російський олігарх Аркадій Ротенберг і підсанкційний банк ВТБ. ПВК Конвой була створена восени 2022 року у тимчасово окупованому Криму.
    У 2023 році була інформація, що ПВК діє на херсонському напрямку після того, як спочатку обороняла російські логістичні лінії на трасі Мелітополь-Джанкой.

  • Зеленський і очільниця ЄЦБ обговорили активи Росії

    Зеленський і очільниця ЄЦБ обговорили активи Росії

    Президент Володимир Зеленський провів переговори з очільницею Європейського центрального банку (ЕЦБ) Крістін Лагард. Про це повідомила пресслужба Офісу президента у п’ятницю, 10 жовтня.
    Сторони обговорили, як справедливо використати заморожені російські активи заради захисту від російської війни та відновлення життя в Україні. Рішення, як це зробити, є. Володимир Зеленський подякував Крістін Лагард за підтримку з її боку, – йдеться у повідомленні.
    Глава держави зазначив, що має бути достатня політична воля у Європі, адже саме там зосереджена найбільша частина цих активів. Він додав, що більшість партнерів підтримує українську позицію в цьому, тому Україна розраховує на дії.
    Зеленський домовився з очільницею ЄЦБ тісно працювати разом із іншими європейськими лідерами.

  • ЄС погодив план відмови від російських енергоносіїв до 2028 року

    ЄС погодив план відмови від російських енергоносіїв до 2028 року

    Посли країн ЄС погодили продовження реалізації плану блоку, який передбачає повну відмову від імпорту російської нафти та газу до 2028 р. Коли має бути ухвалено закон та чи є в середині блоку країни, що прагнуть цього уникнути. Суть плану Посли країн ЄС погодили план повної відмови блоку від російського палива до 2028 р. Це стало першим політичним кроком до ухвалення відповідного закону, який уряди країн-членів розглядатимуть 20 жовтня.
    Окремо ЄС також веде переговори щодо нового пакету санкцій, який може передбачати заборону імпорту російського зрідженого природного газу (ЗПГ) уже з 2027 р. – на рік раніше від основного графіка. “Надходження від викопного палива підтримують військову економіку Росії. Ми хочемо скоротити ці доходи. Отже, ми забороняємо імпорт російського ЗПГ на європейські ринки. Настав час перекрити кран.”,- сказала Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії.

  • Словаччина гальмує 19-й пакет санкцій проти Росії

    Словаччина гальмує 19-й пакет санкцій проти Росії

    Європейський союз майже завершив узгодження 19-го пакету санкцій проти Росії через війну в Україні. Залишилася лише одна формальна перепона – застереження Словаччини щодо окремих питань, не пов’язаних із пакетом. Про це у четвер в Брюсселі заявив високопосадовий європейський дипломат, повідомляє Інтерфакс-Україна.
    Так, під засідання Комітету постійних представників країн-членів ЄС (COREPER) досягнули значного прогресу.
    “Ми пройшли дуже тривалий шлях і наближаємося до мети, особливо після вчорашнього засідання. Суттєвих проблем чи розбіжностей майже не залишилося. І якщо нам вдасться вирішити останні кілька питань, залишиться лише одна проблема”, – зауважив дипломат.
    Проблемою виявилися “застереження однієї держави-члена не щодо змісту пакету, а через зв’язок з іншими питаннями”.
    “Ви розумієте, про що я говорю: прем’єр-міністр Словаччини публічно заявив, що не погодиться на 19-й пакет, якщо не отримає гарантій щодо низки інших питань, не пов’язаних з 19-м пакетом та ситуацією в Україні”, – пояснив він журналістів.
    Разом з тим, він висловив сподівання, що 19-й пакет санкцій ухвалять до засідання Європейської ради, запланованого 23-24 жовтня. Як ми вже писали, Словаччина готує черговий пакет підтримки України, що передбачає надання інженерної та протимінної допомоги.
    Шмигаль розкрив деталі допомоги від Словаччини

  • Єдиний НПЗ Сербії залишився без нафти через санкції США

    Єдиний НПЗ Сербії залишився без нафти через санкції США

    Санкції США проти сербської нафтогазової компанії NIS, котра на 55% належить Газпрому та Газпром нафті, перекрили постачання трубопровідної нафти на єдиний нафтопереробний завод Сербії. Хорватський оператор JANAF, котрий управляє єдиним нафтопроводом до Сербії, повідомив у четвер, що припиняє співпрацю з NIS, власником НПЗ у місті Панчево неподалік Белграда та мережею з 350 автозаправок по всій країні.

    “JANAF отримав інформацію, що компанія NIS не отримала ліцензію Міністерства фінансів США, необхідну для продовження виконання договору про транзит сирої нафти, у зв’язку з чим від 8 жовтня 2025 року припинено подальшу діяльність за цим договором”, – мовиться у пресрелізі JANAF.

    Потужність НПЗ NIS становить 4,8 млн тонн нафти на рік. Завод забезпечує приблизно 80% потреб Сербії у бензині та дизельному пальному і понад 90% – в авіакеросині та мазуті.

    Без постачання нафти по трубопроводу завод зможе працювати до 1 листопада, заявив президент Сербії Александр Вучич. Американські санкції, які неодноразово відтерміновували, але все ж набрали чинності, є “поганою новиною, яку відчують всі громадяни”, і матимуть “надзвичайно тяжкі наслідки для всієї країни в політичному, економічному та соціальному плані”, наголосив Вучич.

    За його словами, Сербія продовжить переговори зі США.

    Він додав, що у країні створено резерв мазуту на 4 місяці, тоді як запаси бензину та дизельного пального становлять 66 тисяч тонн і 342 тисячі тонн відповідно, їх має вистачити до Нового року.

    Міністерство фінансів США вперше запровадило санкції проти Газпром нафти та її дочірніх іноземних структур 10 січня, надавши компанії 45 днів на вихід з акціонерного складу NIS. Введення санкцій неодноразово відтерміновували, втім, вони набрали чинності у жовтні.
    Як відомо, в липні США обіцяли, що востаннє відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS.
    Проте вже 27 серпня вшосте відтермінували санкції проти сербської нафтогазової компанії NIS, що перебуває у власності Росії.

  • Промислові “титани” РФ масово звільняють працівників

    Промислові “титани” РФ масово звільняють працівників

    Російські промислові гіганти – від виробників цементу, автомобілів і металів до залізниці та вугільної галузі – змушені відправляти працівників у відпустки або переводити на скорочений робочий тиждень через уповільнення економіки, падіння внутрішнього попиту та скорочення експорту. Про це повідомляє Reuters у четвер, 9 жовтня.

    Так, щонайменше шість великих компаній у гірничодобувному та транспортному секторах Росії зменшили тривалість робочого тижня, намагаючись скоротити витрати на зарплати без офіційного зростання безробіття.

    Найбільший виробник цементу Cemros запровадив чотириденний тиждень до кінця року через різке падіння будівництва і зростання імпорту цементу з Китаю, Ірану та Білорусі.
    “Це необхідний антикризовий захід. Мета – зберегти весь персонал”, – зазначив представник компанії Сергій Кошкін.
    Як передбачається, цього року споживання цементу в Росії впаде нижче 60 млн тонн – до рівня, зафіксованого під час пандемії COVID.

    На скорочений графік також перейшли російські автогіганти ГАЗ, КамАЗ і АвтоВАЗ.

    Тоді як залізничний монополіст РЖД просить співробітників брати додаткові вихідні без оплати.

    Водночас у гірничих регіонах, зокрема в Кузбасі, вже закрилися десятки шахт, і тисячі шахтарів втратили роботу.
    Найбільший у світі виробник алмазів Алроса також зменшив штат на 10% і зупинив роботу на менш прибуткових родовищах.
    Проблеми економіки Росії зачепили і металургів. Хоча Росія п’ята за виробництвом сталі у світі, уряд розглядає мораторій на банкрутства в галузі.
    Через високі ставки, дорогий рубль та слабкий попит підприємства скорочують допоміжний персонал, уникаючи масових звільнень, втім, готуються перейти на скорочений тиждень. У деревопереробній промисловості теж відчутна криза – компанія Sveza закрила завод у Тюмені через падіння попиту на меблі. Як результат – понад 300 людей втратили роботу.

    За даними аналітиків, цивільні галузі російської економіки скоротилися на 5,4% від початку року, а зростання ВВП у 2025 році може впасти до 1%.