У Болгарії розглядають законопроєкт, який дозволить уряду взяти під контроль та продати нафтопереробний завод у Бургасі, що належить російській компанії Лукойл. Ця ініціатива призначена для захисту підприємства від американських санкцій. Бургаський завод є єдиним нафтопереробним підприємством у країні та важливим активом російської компанії, який почав втрачати свою ефективність після введення санкцій. Згідно з новим законопроєктом, буде призначено спеціального керівника, який матиме право продати завод без участі або суперечки з Лукойлом. Політик Бойко Борисов заявив, що законопроєкт буде внесений до парламенту найближчим часом. Експерти вважають, що такий крок спрямований на забезпечення енергетичної безпеки країни та уникнення кризи у постачанні енергоресурсів. Раніше Лукойл оголосив про намір продати свої закордонні активи, включаючи можливий продаж заводу у Бургасі, після того як компанія потрапила під санкції США.
Позначка: Санкції
-
Франція видала США білоруску, що експортувала авіазапчастини в Росію
Франція видалила в США жінку із Білорусі, звинувачену у порушенні законів експортного контролю, контрабанді та відмиванні грошей проти Сполучених Штатів. За звинуваченням, у травні 2022 року, коли Росія вторглася в Україну, Яна Леонова та її спільники купували авіаційні прилади в США і незаконно вивозили їх до Росії. Ці компоненти призначалися для використання в приватних літаках у Росії. Леонова використовувала компанії в різних країнах, щоб вивозити товари до Росії без необхідних дозволів. Вона також приховувала справжніх кінцевих споживачів і місця призначення товарів. Росія використовує іноземні компоненти у своїй зброї, включаючи дрони та ракети.
-
Європарламент закликав до санкцій проти Угорщини
Депутати Європарламенту планують виступити з закликом до Ради ЄС про введення санкцій проти Угорщини через порушення демократії та європейських цінностей. Комітет Європарламенту з громадянських свобод ухвалив звіт про порушення статті 7 Договору про ЄС у зв’язку з кризою верховенства права в Угорщині. Резолюцію з цього питання планують розглянути на пленарному засіданні Європарламенту у листопаді. У документі зазначено, що ситуація в Угорщині є загрозою для цінностей Євросоюзу та правопорядку, а країна перетворилася на “гібридний режим електоральної автократії”.
-
Репараційний кредит для України: Бельгія назвала три умови
Єврокомісія зазначила, що реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів стоїть на місці через позицію Бельгії. Керівники ЄК і бельгійського уряду планують зустрітися, щоб обговорити вимоги Бельгії та спробувати вирішити протиріччя. Бельгійський прем’єр-міністр Барт Де Вевер висловив занепокоєння, що його країна може повернути Росії гроші, якщо інші країни ЄС накладуть вето на санкції проти Росії. Бельгія також вимагає фінансові гарантії від інших країн ЄС щодо ризику повернення коштів Росії. МВФ також може утримати вирішення щодо надання кредиту Україні до урядів знайдуть рішення щодо репараційного кредиту.
-
США перевірять покупця активів Лукойлу щодо зв’язку з Путіним
США вивчають історію зв’язків швейцарської компанії Gunvor з російським президентом Путіним перед схваленням продажу активів компанії Лукойл. Угода між Gunvor та Лукойл передбачає передачу “дочки” Лукойлу, Lukoil International, разом з активами в 11 країнах нафтотрейдеру. Сума угоди не розкривалася, але вартість Lukoil International станом на 2023 рік оцінювалася приблизно в 21 млрд доларів. Gunvor має отримати схвалення Мінфіну США для укладення угоди. Gunvor вже веде переговори із представниками Мінфіну. Gunvor має репутацію компанії, яка підтримує відносини зі США. Gunvor була заснована у 2000 році Торнквістом та Тимченком і стала одним із найбільших у світі трейдерів нафти.
-
Союзники РФ відмовляються від її нафти: що відомо
Найбільші нафтопереробні заводи Китаю та Туреччини після введення санкцій США почали скорочувати закупівлі російської нафти. Тепер основні покупці Москви звертаються до альтернативних постачальників. При цьому американським обмеженням пручається Індія – у жовтні вона збільшила закупку нафти в РФ. Туреччина
-
Китай і Туреччина “бойкотують” нафту з Росії – ЗМІ
Найбільші нафтопереробні заводи Туреччини почали купувати більше неросійської нафти у відповідь на останні західні санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на знайомі з ситуацією джерела.
Туреччина, Індія та Китай купують майже всю сиру нафту, яку експортує Росія. Морські поставки в КНР цього року тримаються близько 1-1,5 млн. барелів на день, в Індію – 1,2-1,8 млн. барелів на день, до Туреччини – близько 300 тисяч барелів. Четвертим покупцем залишається Сирія, проте постачання досить мізерні – 35 тисяч барелів на добу, свідчать оцінки Bloomberg.
Турецькі нафтопереробні заводи тепер роблять кроки, аналогічні китайським та індійським, що свідчить про результати зусиль США, Європейського союзу та Великобританії щодо обмеження продажів російської нафти.
На додачу до цього, китайські нафтопереробні заводи згортають імпорт російської нафти через санкції адміністрації Дональда Трампа, під які потрапили Роснефть та Лукойл, зазначає Bloomberg.
Китайські державні Sinopec та PetroChina вже скасували серію закупівель сировини з РФ і продовжують залишатися осторонь. До них приєдналися невеликі приватні НПЗ, які побоюються потрапляння під санкції, як це вже сталося з Shandong Yulong Petrochemical.
“Страйк покупців” торкнувся майже 45% російського нафтового експорту до Китаю, оцінює Rystad Energy. Під “бойкот” потрапив далекосхідний сорт ESPO, через що ціни на нього падають.
Через американські санкції, які торкнулися двох найбільших нафтових компаній Росії, закупівлі російської нафти призупинили кілька індійських НПЗ, включаючи Mangalore Refinery and Petrochemicals, HPCL-Mittal Energy та Reliance Industries. Проте найбільший у країні нафтопереробник Indian Oil після короткої паузи відновив імпорт сорту Urals у компаній, які не потрапили під санкції.
Слідом проблеми у нафтовиків виникли на ринку Туреччини. За словами джерел, один із найбільших турецьких нафтопереробних заводів, SOCAR Turkey Aegean Refinery, що належить азербайджанській компанії SOCAR, нещодавно закупив чотири партії сирої нафти в Іраку, Казахстану та інших неросійських виробників з постачанням у грудні.
У січні-жовтні Туреччина імпортувала близько 669 тис. барелів сирої нафти на добу, з яких 47% припали на російську нафту.
Тим часом після заяви ОПЕК+ про припинення зростання видобутку наступного року нафту почала дорожчати. -
Економіка Росії тріщить: регіони не витримують тиску війни
У Росії зросли дефіцити в регіональних бюджетах через війну з Україною. За перші шість місяців 2025 року дефіцит федерального бюджету майже досяг планового показника на весь рік. Це сталося через стрімке зростання видатків, які перевищили доходи. Багато регіонів Росії стали зазнавати фінансових проблем через санкції та зменшення попиту на вугілля та металургію. Кремль тисне на регіони, змушуючи їх скорочувати соціальні програми та витрати на військові потреби. Росіяни вже відчувають війну на своїх кишенях, оскільки їхнє матеріальне становище погіршується. Уряд розуміє, що фінансові проблеми наростають, і шукає способи покриття дефіциту, що може призвести до збільшення податків та скорочення соціальних витрат. Кремлю доведеться балансувати між військовими потребами та запобіганням соціальному вибуху в регіонах, що може обмежити його здатність продовжувати військові витрати.
-
Санкції змусили турецькі НПЗ шукати постачальників нафти поза РФ – ЗМІ
Найбільші нафтопереробні заводи Туреччини вирішили зменшити закупівлі нафти у Росії через заходи санкцій, які Європа та США ввели проти Москви. Один з найбільших турецьких НПЗ, що належить компанії SOCAR, закупив нафту з Іраку, Казахстану та інших країн, що не Росія. Інша компанія Tupras також збільшує закупівлі не російської нафти для експорту до Європи. Ці кроки призвели до зменшення обсягів імпорту російської нафти до Туреччини. Також, введення нових санкцій США проти російських нафтових компаній створює додаткові виклики для російських експортерів, які тепер змушені шукати нові шляхи постачань та експортувати нафтопродукцію.
-
Україна закликала розширити санкції проти Росатому
Україна осудила нові напади Росії на підстанції, які забезпечують електроживлення атомних електростанцій. Міністерство закордонних справ України заявило, що це перші атаки такого типу з грудня 2024 року. МАГАТЕ підтвердило пошкодження підстанцій у результаті військових дій. Україна закликала своїх міжнародних партнерів посилити санкції проти Росії, зокрема проти Росатому. Російські державні енергетичні компанії, зокрема Росатом, можуть бути причетні до цих атак. Україна також закликала припинити будь-яку співпрацю у цивільній ядерній сфері.