Лівий берег

Позначка: Санкції

  • Росія втратить $30 млрд нафтогазових доходів – СЗРУ

    Росія втратить $30 млрд нафтогазових доходів – СЗРУ

    Санкційний тиск на енергетичний сектор РФ уже позбавив Росію близько 30 млрд доларів доходів від нафти й газу у 2024 році, а наступного року втрати можуть зрости до 50 млрд доларів. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України під час Київського санкційного саміту у четвер, 27 листопада.
    Під час виступу перший заступник голови СЗРУ Олег Луговський наголосив, що енергетичний сектор залишається ключовим джерелом фінансування російської військової машини.
    Цього року санкційна коаліція запровадила обмеження стосовно понад 500 суб’єктів енергетичного сектору РФ. Це нафтові танкери, трейдери, фінансові інституції та значна кількість організацій, які є частиною екосистеми російського тіньового флоту.
    На сьогодні ціна російської нафти знизилася до рекордних 40 доларів за барель у морських портах. Крім того, дисконт на нафту марки Urals зріс майже вдвічі – з 12 до 20 доларів за барель, а вартість фрахту танкерів збільшилася на 15 %. Починаючи з листопада фіксуємо зменшення експорту росією нафти морем.
    “Санкційний тиск призвів до зменшення видобутку нафти в Росії до 30 млн тонн цього року. Цей тренд буде посилюватися”, – наголосив Луговський, додавши, що у 2025 році в РФ відбулося 20% зниження буріння нових свердловин для видобутку нафти.
    Як результат – міжнародні санкції призвели до значного дефіциту російського федерального бюджету. Відповідно до оцінок СЗРУ, цього року росія втратить 30 млрд доларів у доходах від нафти та газу та може втратити близько 50 млрд доларів наступного року.

    Нагадаємо, Банк Росії вперше розпочав реальні продажі фізичного золота з резервів у рамках операцій мінфіну РФ з фінансування державного бюджету.
    Раніше повідомляли, що в Росії скорочують соціальні програми та змушують витрачати кошти на армію. Війна в Україні почала бити по кишені росіян.
    Путіну доповіли про падіння нафтогазових доходів

  • У Києві стартував перший Санкційний саміт

    У Києві стартував перший Санкційний саміт

    У Києві представники 21 країни, серед яких США, Велика Британія та члени ЄС взяли участь у першому Санкційному саміті. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна у четвер, 27 листопада.
    “Не маємо жодних ілюзій щодо намірів режиму Путіна: вони не розуміють дипломатії, вони розуміють лише силу. І я думаю, що одним із найсильніших інструментів, які ми маємо, є санкції. І тому чудово, що ми сьогодні говоримо тут про них”, – зазначила під час відкриття саміту посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова.
    Своєю чергою, радник-уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк зауважив, що за два дні роботи саміту учасники обговорять вплив санкцій та можливість їх посилення у ключових секторах, як-от тіньовий флот, енергетика, фінанси, а також шляхи для зменшення лазівок для обходу санкцій.
    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, серед іншого, зауважила на необхідності санкцій у фінансовій галузі.
    “Зараз ми спостерігаємо, як Росія активно використовує криптовалюти та інші фінансові схеми. Потік коштів сягає мільярдів доларів щомісяця, тому нам потрібно знайти рішення, як його зупинити, і я думаю, що це має бути і може бути частиною сьогоднішнього обговорення”, – зазначила вона.
    З необхідністю таких санкцій, особливо в галузі криптовалют, погодився спеціальний посланник з питань виконання санкцій ЄС Девід О’Салліван.
    У програмі саміту також відвідування його учасниками Київського інституту судової експертизи, де вони ознайомляться із засобами ураження, в яких Росія використовує іноземні компоненти завдяки обходу санкцій.
    Окрім того в п’ятницю до роботи у форуму будуть долучені понад десяток українських громадських організацій та think tank, котрі працюють над санкційною тематикою.
    Раніше повідомляли, що все більше старих російських танкерів вичерпують ресурс і потребують утилізації. У результаті плавучий металобрухт перетворюється на справжній, що підриває можливості тіньового флоту, змушуючи продавати підсанкційні судна зі знижкою та шукати способи компенсувати втрати.
    Каллас оцінила можливість повернення Росії до G8

  • Сербія та Болгарія готуються націоналізувати російські НПЗ

    Сербія та Болгарія готуються націоналізувати російські НПЗ

    У Сербії розглядається можливість викупу нафтопереробного заводу NIS, який належить до російської компанії, щоб уникнути націоналізації. Президент Сербії надав Москві 50 днів на пошук нового покупця, після чого управління може перейти під контроль Сербії. У разі необхідності, влада готова придбати активи Лукойла в Болгарії через Болгарський банк розвитку. Схожі дії виконується і в Болгарії, де також готуються до придбання активів Лукойла через державні гарантії. Російська компанія Лукойл, яка потрапила під санкції, планує продати свої закордонні активи.

  • Росія не готова піти на мирну угоді – Єврокомісія

    Росія не готова піти на мирну угоді – Єврокомісія

    Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловила занепокоєння тим, що Росія не проявляє готовності припинити війну в Україні та укладати мирні угоди. Вона закликає продовжувати тиск на Росію до тих пір, поки Кремль не змушений буде вступити на шлях миру. Фон дер Ляєн підкреслила, що важливо дотримуватися принципів вирішення конфлікту, таких як “нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи, нічого про НАТО без НАТО”. Вона також зазначила, що Європа повинна допомогти у поверненні украдених росіянами українських дітей.

  • Рютте: Санкції США змусили Путіна приймати непопулярне рішення

    Рютте: Санкції США змусили Путіна приймати непопулярне рішення

    Російський президент Володимир Путін розглядає можливість підвищення податків у країні через санкції, які США застосували проти двох найбільших російських нафтових компаній. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зазначив, що ці санкції сильно впливають на економіку Росії, що може призвести до необхідності підвищення податків. Він вважає, що цей крок свідчить про глибину економічного тиску на Кремль через війну в Україні. Російська економіка сповільнюється, що може призвести до змін настроїв у суспільстві та еліт щодо продовження війни.

  • Співзасновник Лукойлу продав свою частку на $7 млрд

    Співзасновник Лукойлу продав свою частку на $7 млрд

    Один зі співзасновників російського Лукойлу, Леонід Федун, продав свою частку у компанії у розмірі 10% за близько $7 млрд. Ця угода була укладена на початку 2025 року. Федун, який зараз проживає в Монако, “тихо позбувся” активів у Росії, віддавши свою частку назад Лукойлу. Це сталося після того, як компанія постраждала від санкцій Заходу і почала продавати свої закордонні активи. Варто відзначити, що колишній співвласник Лукойлу, Вагіт Алекперов, продовжує брати активну участь у діяльності компанії, але Федун відступив від цього бізнесу. У компанії відмовилися від коментарів, а Федун не зміг відповісти на запитання західних журналістів. США продовжили термін для введення санкцій проти Лукойлу, щоб компанія могла продавати міжнародні активи.

  • Каллас оцінила можливість повернення Росії до G8

    Каллас оцінила можливість повернення Росії до G8

    Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас в інтерв’ю для BBC Radio 4 відхилила можливість повернення Росії до формату G8 і наголосила, що Росія повинна дотримуватися міжнародних угод і скоротити свої збройні сили для досягнення миру в Україні. Каллас також висловила підтримку “мирному плану” президента США Дональда Трампа, але зауважила, що важливо з’ясувати, які кроки дійсно допоможуть приносити мир в Україну. Україна в свою чергу погодилась на “мирний план” США, але є деякі незначні деталі, які ще потрібно врегулювати.

  • У Сербії зупинився контрольований Росією НПЗ

    У Сербії зупинився контрольований Росією НПЗ

    Єдиний нафтопереробний завод NIS в Сербії припинив роботу через відсутність сировини. Президент Сербії вимагав від компаній Газпрому продати свої частки у NIS. Банки припинили обробку платежів компанії, а поставки нафти були призупинені. США введули санкції проти NIS, вимагаючи виходу російських компаній зі складу акціонерів. Президент Сербії заявив, що їхня країна опинилася в складній ситуації через дії російських партнерів.

  • Україна ввела санкції проти 56 морських суден

    Україна ввела санкції проти 56 морських суден

    Президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення санкцій проти 56 морських суден, які незаконно відвідували окуповані Росією порти України та вивозили українську продукцію. Ці судна, серед яких були ті, що транспортували вкрадену пшеницю та інші продукти, використовували прапори інших країн, окрім Росії. Україна планує співпрацювати з іншими державами для заборони цим суднам виконувати свою діяльність. Також були введені санкції проти посадовців з Росії та російських видавництв, які виправдовують агресію проти України. Україна намагається посилити тиск на Росію для припинення війни в Україні.

  • OFAC виніс рекордний штраф за порушення санкцій РФ

    OFAC виніс рекордний штраф за порушення санкцій РФ

    Міністерство фінансів США винесло рекордний штраф у розмірі $4,6 мільйонів на невідомого громадянина за порушення антиросійських санкцій. Ця особа провела операції з житловим будинком, який належав члену сім’ї російського олігарха, під санкціями США. Вона придбала будинок на аукціоні і потім продала його третій особі без отримання ліцензії OFAC. Таким чином, порушник порушив два положення OFAC і отримав штраф. Американська влада врахувала обставини, що порушення не були добровільно розкриті та визнані грубими.