Позначка: Санкції

  • США проти зниження стелі цін на нафту з РФ – ЗМІ

    США проти зниження стелі цін на нафту з РФ – ЗМІ

    США відмовляються підтримати на саміті Великої сімки пропозицію щодо зниження граничної ціни на російську нафту. Про це у суботу, 14 червня, повідомляє Bloomberg із посиланням на власні джерела.
    Зазначається, що остаточне рішення залежить від президента Дональда Трампа, і, за словами джерел, які говорили на умовах анонімності, надії на зміни досі остаточно не втрачено. Однак наразі позиція США залишається незмінною – вона є такою, яку вони вже озвучували на зустрічі міністрів фінансів країн G7 на початку цього року.
    Європейський Союз і Велика Британія домагаються зниження граничної ціни з нинішніх $60 до $45 за барель, щоб посилити тиск на нафтові доходи Росії – основне джерело фінансування її війни проти України. Зниження цінової стелі також включено до 18 пакету санкцій ЄС.
    Ціни на нафту, які певний час залишалися нижчими за встановлену G7 стелю, різко зросли після ударів Ізраїлю по Ірану. Ф’ючерси на нафту марки West Texas Intermediate підскочили більш ніж на 7%, досягнувши приблизно 73 доларів за барель – це найпотужніше денне зростання з березня 2022 року.
    Водночас, джерело видання зазначає, що Європейський Союз і Велика Британія можуть розглянути можливість зниження цінової стелі без участі США. Більшість постачань російської нафти здійснюється в акваторії, наближеній до Європи, тому такий крок може дати певний ефект. Утім, наголошує Bloomberg, спільна угода всіх країн G7 була б значно ефективнішою, оскільки дозволила б спиратися на механізми американського контролю та примусу.
    Як відомо, саміт G7 відбудеться 15-17 червня в Канаді.

  • США оштрафували венчурний фонд за співпрацю з підсанкційним Керімовим

    США оштрафували венчурний фонд за співпрацю з підсанкційним Керімовим

    Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC) наклало рекордний штраф у $215,99 млн на венчурний фонд GVA Capital через свідоме порушення санкцій проти російського мільярдера Сулеймана Керімова. Про це повідомили у пресслужбі уряду США.
    Керімов, статки котрого, за даними Bloomberg, становлять $9,7 млрд (331-ше місце у глобальному рейтингу), перебуває під санкціями США з 2014 і 2018 років – за дії Росії в Сирії та Україні. Проти нього також запровадили санкції ЄС та Японія.
    GVA Capital, зареєстрований на Кайманових островах і з офісом у Сан-Франциско, спеціалізується на інвестиціях у штучний інтелект, фінтех, робототехніку та автономні технології. Засновниками фонду є підприємці Магомед Мусаєв та Павло Черкашін. Мусаєв також очолює російську версію журналу Forbes, а його тесть раніше очолював Дагестан.
    За даними OFAC, попри санкції, фонд продовжував управляти активами Керімова щонайменше до 2021 року. Зокрема, у 2016 році керівництво GVA Capital двічі літало до Франції для погодження інвестицій з самим Керімовим. Сторони домовилися про інвестування $20 млн у стартап у США через компанію Prosperity Investments, зареєстровану на острові Гернсі, в якій Керімов мав частку.
    Управління активами здійснювалося через дочірню структуру GVA Auto, тоді як комунікація з боку Керімова велася через його племінника Нарімана Гаджиєва, який виступав від імені “інвестора”. Як з’ясувало OFAC, під цим терміном фонд мав на увазі самого Керімова. Згодом Гаджиєва також внесли до санкційного списку США.
    GVA Capital здійснив щонайменше чотири дії, що вважаються угодами з заблокованою власністю. За оцінками OFAC, ці операції могли принести Керімову не менше $18,5 млн прибутку.
    У квітні 2021 року OFAC дізналося про підготовку до передачі акцій американської компанії в інтересах підсанкційної особи. Розслідування встановило, що бенефіціаром акцій був траст Heritage Trust. Це розслідування призвело до заморожування близько $1, 3 мільярдів Heritage Trust влітку 2022 року, які належали Керімову.
    “Цей крок дозволив запобігти негайній ліквідації та виведенню всіх активів Heritage Trust за межі США”, – пояснили в OFAC. У 2024 році через роботу з цим трастом також під розслідування у США потрапила фінансова корпорація Citigroup.

  • У РФ наростає продовольча криза, заборгованість за зарплатою досягла піку

    У РФ наростає продовольча криза, заборгованість за зарплатою досягла піку

    В Росії впало виробництво трьох базових продуктів. Поточний рік став третім роком поспіль, коли РФ стикається з продовольчою кризою. Своєю чергою прострочена заборгованість із заробітної плати в Росії досягла максимального значення з 2021 року. Чи варто владі країни-окупанта чекати бунтів населення? Бракує базових продуктів Росія вже третій рік поспіль стикається з продовольчою кризою. “Поточного року спостерігається значне скорочення виробництва трьох базових продуктів: соняшникової олії, цукру та борошна”, – повідомляє The Moscow Times. За підсумками січня-квітня 2025 р. виробництво соняшникової олії знизилося на 32,3%, цукру – на 15,5%, борошна – на 7,8% у річному вираженні. Лише за квітень російські підприємства виробили на 35 тис. тонн менше цукру (-36,1%), на 108 тис. тонн менше олії (-15,6%), на 72 тис. тонн менше борошна (-9,1%) порівняно з тим самим місяцем минулого року. “Скорочення виробництва базових продуктів – це наслідки імпортозаміщення, високої ключової ставки та інших проблем”, – пояснюєОлександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Скорочення обсягів цукру пов’язане з падінням врожайності цукрових буряків після переходу на російське насіння, яке поступається імпортним.
    Виробництво соняшникової олії стає збитковим через те, що витрати не покриваються роздрібними цінами, зростання яких стримується владою. В результаті частина виробників вважає за краще експортувати необроблену сировину. Два великих заводи вже зупинили роботу.
    Галузь борошномелів страждає від підвищення ключової ставки та зниження держпідтримки. Ставки за кредитами сягнули 25% річних, що поставило під загрозу стійкість підприємств. У квітні про можливе банкрутство заявила група “Грейн Холдинг” – один із найбільших виробників борошна та хліба в країні.
    Крім того, цього року у РФ подорожчали овочі. Приміром у травні ціна на картоплю збільшилась на 173% порівняно з минулим роком – це максимум за 23 роки спостережень. В результаті роздрібні мережі почали закупівлю в Китаї та Монголії.
    Також різко підвищились ціни на яйця та вершкове масло. Заборгованість із зарплат зросла до максимуму За інформацією Росстату, прострочена заборгованість із заробітної плати в Росії на кінець квітня 2025 р. досягла 1,482 млрд руб., що є максимальним значенням з 2021 р. З початку поточного року сума боргів перед працівниками збільшилася на 65%, а у річному вираженні – у 3,4 рази. “Основна причина затримок – нестача власних коштів у роботодавців”, – каже Охрименко. Число працівників, які не отримали вчасно, зросло за рік у півтора рази – до 7,2 тис.
    Найбільші борги зафіксовані у будівельному секторі: майже 921 млн руб. Галузь зазнає тиску через падіння попиту на іпотеку та зростання ключової ставки ЦБ.
    Істотні затримки також спостерігаються у науково-технічних організаціях (296 млн) та в обробній промисловості (близько 100 млн руб.).
    На думку експертів, ситуація погіршується через уповільнення економіки, західні санкції та високу вартістю запозичень.
    Прибуток компаній за перший квартал знизився на 34%, а кожне п’яте підприємство у промисловості натрапляє на труднощі в обслуговуванні боргів. Проблема зачепила навіть великі держбудівлі.
    За словами економістів, за умов високих ставок компанії все частіше затримують виплати: як зарплати, так і розрахунки з підрядниками, фактично використовуючи ці гроші як безкоштовний кредит. Особливо цим грішать великі структури з домінуючим становищем у галузі, що створює ефект ланцюгової реакції та збільшує ризики банкрутств у суміжних секторах. Росія може залишитись без Фонду національного добробуту Ліквідні активи Фонду національного добробуту можуть повністю вичерпані наступного року, якщо ціни на нафту залишаться низькими, а рубль – міцним. Такий прогноз дають економісти РАНГіДС та Інституту Гайдара у доповіді про виконання федерального бюджету-2025.
    Станом на 1 червня у ФНД, який роками накопичував кошти за рахунок сировинних наддоходів бюджету, залишалося 2,8 трлн руб. невитрачених грошей. Це мінімальна сума з 2019 р.
    З початку повномасштабного вторгнення РФ до України і до сьогодні кошти ФНД скоротилися більш ніж удвічі у рублевому вираженні, і втричі – у доларовому (із 113,5 млрд дол. до 37,4 млрд дол.).
    Цього року Мінфін витратив ще 35,9 млрд руб. із ФНБ на покриття дефіциту бюджету в травні, а також 532 млрд – на вливання в держкорпорації та мегапроекти.
    Наразі у фонді залишилося лише 153,7 млрд юанів валютних активів – мінімум з моменту його створення у 2008 р. Запаси золота у ФНБ опустилися до 139,5 тонн, хоча перед початком війни перевищували 400 тонн. “Ліквідні активи, що залишилися у ФНД, поки що дозволяють Мінфіну компенсувати недоотримані нафтогазові доходи бюджету, однак у разі тривалого падіння цін на нафту і рубля, що зміцнюється, цей запас може бути витрачений протягом одного року”, – попереджає завлабораторії досліджень бюджетної політики РАНГіДС Ілля Соколов. Спочатку Мінфін планував перейти до накопичення ФНД цього року, щоб поповнити витрачені за три роки війни запаси. Але різке падіння цін на нафту сплутало карти чиновникам фінансового блоку уряду: нафта Urals замість закладених до бюджету 69,7 дол. подешевшала до 52 дол., змусивши уряд переглядати бюджет. Тепер Мінфін очікує, що нафтогазові доходи становитимуть 8,3 трлн руб. замість 10,9 трлн, дефіцит скарбниці втричі перевищить план (3,8 трлн руб.), а ФНД знову доведеться витрачати: плануються вилучення на 447 млрд руб.
    Щоб зберегти залишки фонду, Мінфін розглядає можливість вимушеного скорочення видатків бюджету наступного року, – пише Bloomberg.
    За словами співрозмовника агентства, уряд обмірковує реформу бюджетного правила – механізму, в рамках якого будуть витрачатися гроші ФНД. “Це може означати необхідність скоротити витрати бюджету на 1,5-1,6 трлн руб., або 0,7% ВВП”,-оцінилаНаталія Орлова, головний економіст Альфа-банку. Скорочення видатків бюджетувідчують усі верстви населення. Чи можливий в Росії бунт? Поточна економічна ситуація в Росії може створювати передумови для соціального невдоволення. Серед факторів, які можуть сприяти масовим протестам: погіршення матеріального становища населення, затримки зарплат, зростання цін на продукти та інфляція. Все це веде до зубожіння широких верств населення.
    Продовольча криза прямо зачіпає базові потреби людей – це часто є “точкою кипіння”.Погіршують ситуацію втома від війни та мобілізаційний тиск. Тривала війна в Україні, втрати та мобілізація викликають невдоволення в глибинці.
    Водночас є й фактори, що стримують бунти. Зокрема, це сильна репресивна машина держави. Російська влада має жорсткий контроль над силовиками, ЗМІ та системою правосуддя. Протести жорстко придушуються на ранньому етапі. Багато громадян не вірять у зміни або бояться втратити роботу, свободу чи життя.
    Часто протестний потенціал закінчується приватними розмовами або вичерпується через еміграцію.
    Крім того, опозиція розгромлена, активісти за кордоном, організованого спротиву немає. Тож, аби у РФ стався соціальний бунт, треба, аби ситуація в економіці стала критичною.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Російські гіганти втрачають активи за кордоном – розвідка

    Російські гіганти втрачають активи за кордоном – розвідка

    Провідні російські компанії масово втрачають активи за кордоном через санкції, націоналізації та розриви партнерських відносин. Серед останніх втрат – витіснення Алроси з алмазного ринку Анголи. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у четвер, 12 червня.
    Десятки провідних російських компаній – Газпром, Сбербанк, Роснафта, Лукойл, ВТБ, Ростех, Росатом тощо – втратили ключові активи за кордоном. Розвідка акцентує, що це вкрай негативно впливає на наповнення бюджету РФ через скорочення валютних надходжень.
    Серед найгучніших випадків – позбавлення контролю над енергетичними проєктами, банківських ліцензій, а також вимушений вихід із великих інфраструктурних і оборонних контрактів.
    Зокрема до цього переліку приєдналася компанія Алроса, котру повністю витіснили з ангольського алмазного родовища Катока , що черговим кроком до усунення росіян з глобального ринку дорогоцінного каміння.
    На тлі стрімкого падіння виручки (-42 % у I кварталі цього року), накопичення нереалізованої продукції на $1,3 млрд та втрати індійського ринку збуту продукції Алроса скорочує персонал, зупиняє проєкти та відмовляється від дивідендів.
    Згідно з даними розвідки, російська компанія закінчила 2024 рік зі зростанням чистого боргу до $1,14 млрд і найгіршими фінансовими показниками за останнє десятиліття.

  • Суд у США дозволив продати супер’яхту Керімова

    Суд у США дозволив продати супер’яхту Керімова

    У Федеральному суді Нью-Йорка було вирішено виставити на аукціон супер’яхту Amadea, яка належить російському мільярдеру Сулейману Керімову. Ця яхта має розкішний інтер’єр з роялем з чистого золота та акваріумом для лобстерів. Суд розглянув докази, що саме Керімов був головним користувачем яхти, хоча він заперечував свою причетність. Зараз вартість судна оцінюється у $300 млн. Суд відхилив спроби колишнього глави “Росафти” оскаржити конфіскацію яхти, вказавши, що витрати на утримання її завеликі та це шкодить громадським інтересам. Продаж Amadea стане важливою перемогою у боротьбі з активами російських мільярдерів для влади США.

  • В ЄС відреагували на погрози Фіцо щодо 18-го пакета санкцій проти РФ

    В ЄС відреагували на погрози Фіцо щодо 18-го пакета санкцій проти РФ

    Європейська комісія планує провести переговори з урядом Словаччини щодо їхньої загрози заблокувати новий пакет санкцій проти Росії. Всі попередні санкції були підтримані всіма країнами-членами ЄС, і ЄК сподівається на такий же одноголосний відгук щодо нових заходів. Прес-секретар Єврокомісії зазначила, що співпраця з усіма країнами-членами ЄС є важливою для забезпечення енергетичної безпеки та диверсифікації джерел постачання палива. Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо висловив намір блокувати будь-які санкції проти Росії, якщо вони загрожуватимуть національним інтересам його країни.

  • В ЄС триває дискусія: послаблювати чи посилювати санкції проти РФ

    В ЄС триває дискусія: послаблювати чи посилювати санкції проти РФ

    Країни Європейського Союзу працюють над новим 18-м пакетом санкцій проти Росії, який має бути представлений до кінця червня. Серед запропонованих заходів – відключення російських банків від міжнародної платіжної системи SWIFT, зниження цін на російську нафту, заборона на “Північні потоки” та інші обмеження. Ці заходи призначені для тиску на Росію у зв’язку з війною на Донбасі. Деякі країни ЄС, як Словаччина та Угорщина, виступають проти посилення санкцій, стверджуючи, що вони можуть зашкодити їх економіці. Інші країни, як Литва та Німеччина, вимагають максимального посилення санкційного тиску на Росію. Такі рішення підтримують Франція та Фінляндія. Дискусії про напрямки санкцій тривають, і вони повинні бути схвалені всіма членами ЄС перед їхнім запровадженням.

  • У ЄС представили 18 пакет санкцій проти Росії

    У ЄС представили 18 пакет санкцій проти Росії

    Євросоюз готується до введення 18-го пакету санкцій проти Росії, які будуть спрямовані на ключові галузі російської економіки, зокрема енергетику, банківський сектор та критичний експорт. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про це у Брюсселі. Однією з нововведень є заборона на транзакції щодо газопроводів Північний потік-1 і Північний потік-2. Також запропоновано знизити верхню межу ціни на нафту та ввести санкції проти суден російського нафтового флоту. Санкції також стосуватимуться банківського сектору та експорту товарів до Росії. Єврокомісія також пропонує розширити заборону на транзакції для підтримки російського військово-промислового комплексу. Усі ці заходи призначені для тиску на Росію у зв’язку з її діями в Україні.

  • Зеленський увів санкції проти Артека та восьми освітніх організацій РФ

    Зеленський увів санкції проти Артека та восьми освітніх організацій РФ

    Президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення персональних економічних санкцій проти дев’яти російських освітніх та громадських організацій, у тому числі Міжнародного дитячого центру “Артек” та Мелітопольського державного університету. Також санкції стосуються 46 фізичних осіб, серед яких вказані посадовці Росії та Білорусі. Ці дії стали відповіддю на попередні санкції, введені Європейським Союзом проти Росії, які торкнулися “тіньового флоту” РФ, що обійшов попередні обмеження.

  • У Росії дефіцит держбюджету зріс четвертий місяць поспіль

    У Росії дефіцит держбюджету зріс четвертий місяць поспіль

    У січні-травні поточного року федеральний бюджет Росії мав дефіцит у розмірі 3,393 трлн рублів, що становить 1,5% ВВП країни. Доходи бюджету зросли на 3,1% до 14,732 трлн рублів, але видатки збільшилися на 20,7% до 18,125 трлн рублів. Це вже четвертий місяць поспіль, коли дефіцит у бюджеті зростає. Нафтогазові доходи Росії зменшилися на 14,4% у зв’язку із падінням цін на нафту. Мінфін прогнозує, що у 2025 році втрати від недоотриманих нафтогазових доходів складуть 447 млрд рублів, які планують взяти з Фонду національного добробуту. Розмір цього фонду вже скоротився до 11,7 трлн рублів, що є мінімумом з 2019 року.