Глава Російської Федерації Володимир Путін затвердив нову стратегію державної політики до 2036 року, яка передбачає русифікацію та інтеграцію тимчасово окупованих українських територій, а також формування “єдиної російської ідентичності”. Ця стратегія визначає Росію як “державу-цивілізацію” і має нереалістичні цілі щодо ідентифікації населення РФ як “русских” на 95% та позитивного сприйняття міжнаціональних відносин на рівні 85%. Крім того, стратегія передбачає інтеграцію окупованих територій України шляхом розгортання пропагандистських програм для усунення національної свідомості та посилення російської ідентичності. Російський уряд також планує зменшити конфлікти національного й релігійного характеру, активізуючи використання соцмереж та відеоплатформ для просування “традиційних цінностей”. У цій стратегії також відзначено намір створити за кордоном образ Росії як демократичної та правової держави. Однак відоме спецслужбою України, що реалізація цієї стратегії призведе до звуження прав національних меншин та посилення контролю над інформаційним простором.
Позначка: Русификация
-
Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики
Згідно з опитуванням КМІС, абсолютна більшість українців вибирають “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає підтримку української мови у державних та освітніх сферах, але без тиску на російськомовних громадян. Радикальну українізацію підтримують меншість, а прихована русифікація спричинює поляризацію думок. Варто відзначити, що стратегічна українізація отримала підтримку у всіх регіонах та серед усіх мовних груп. Це свідчить про те, що українці підтримують виважений підхід до мовної політики, який сприяє розвитку української мови та толерантності у суспільстві.
-
Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики
Згідно з результатами опитування КМІС, абсолютна більшість українців підтримує “стратегічну українізацію” – підхід, що сприяє зміцненню української мови без тиску на російськомовних громадян. Цей підхід передбачає поширення української мови в державних та освітніх сферах, а також у медіа, інтернеті та книговиданні. Радикальну українізацію підтримують меншість респондентів, зокрема на Заході та в Центрі країни. Прихована русифікація, яка передбачає демократичний підхід до вибору мови, має підтримку, але не є консенсусним варіантом. В цілому, українці підтримують виважений підхід до мовної політики, який сприяє розвитку української мови та толерантній спільноті.