У ніч на 21 жовтня сталися вибухи на двох стратегічних підприємствах енергетичного сектору Угорщини та Румунії, які мають зв’язки з російською нафтою. Перший вибух стався на нафтопереробному заводі Petrotel-Lukoil у Румунії, що належить російській компанії Лукойл. Під час технічного обслуговування вибухнула промислова каналізаційна система, що призвело до поранень одного працівника. На другому заводі MOL в Угорщині виникла пожежа, яку локалізували наступного дня. Причини обох інцидентів залишаються невідомими, але угорські ЗМІ вже почали розглядати можливість саботажу. Пожежа на заводі MOL може призвести до зростання цін на паливо в Угорщині, тому компанія розглядає можливість використання стратегічних резервів для забезпечення внутрішніх поставок палива.
Позначка: Румунія
-
Українці на замовлення росіян готували підпал Нової пошти в Румунії
Українці, яких затримали у Польщі та Румунії, підозрюють у планах підпалити штаб-квартиру Нової пошти у Бухаресті. Розвідка Румунії виявила двох українців, які відправили посилки з запалювальними пристроями до штаб-квартири компанії. Ці посилки також містили GPS-компоненти для відстеження та підриву заряду. Затримані були частиною мережі диверсантів, яку контролюють російські спецслужби.
-
В Румунії стався вибух на заводі російського Лукойлу: є потерпілий
Нафтопереробний завод Petrotel Lukoil у румунському місті Плоєшть, що належить російській компанії Лукойл, відбувся вибух в понеділок, 20 жовтня. Пожежа не почалася, але одна людина отримала серйозні травми. Чоловіка з травмами було доставлено до лікарні, де йому надають медичну допомогу. Вибух стався в приміщенні, що належить оператору, що займається нафтопродуктами. Причини інциденту поки не встановлені, але екстрені служби румунської проводять розслідування. У травні цього року розвідувальні служби Європи попереджали про можливі диверсії та акти насильства, які готувала Росія.
-
Глава проросійської партії Румунії пригрозила Зеленському “переламати ноги”
Євродепутатка з ультраправими поглядами від Румунії, Діана Йованович-Шошоаке, яка очолює партію S.O.S. Romania, налаштована радикально щодо президента України Володимира Зеленського. Гучну заяву про те, що вона “переламає ноги” Зеленському, якщо той матиме намір виступити в румунському парламенті, політикиня оприлюднила через допис у Facebook у неділю, 19 жовтня.
Йованович-Шошоаке відвідала Москву на запрошення Міжнародної асоціації Друзі Росії, яку очолює пропагандист П’єтро Страмецці. У рамках візиту вона взяла участь у відкритій зустрічі цієї організації.
Виступаючи, євродепутатка торкнулася подій жовтня 2023 року, коли Зеленський перебував у Бухаресті, та наголосила, що саме завдяки її діям вдалося зірвати його звернення до румунських парламентарів. За її словами, президент України не має права виступати в румунському парламенті.
Вона заявила, що захист незалежності Румунії, а також реакція на тих, кого вважає ворогами народу, є її пріоритетним завданням.
“Якщо він наважиться прийти до мого парламенту, я йому ноги переламаю! Нехай не наважується виголошувати промову в моєму парламенті. Чому я кажу “мій парламент”? Тому що Конституція Румунії говорить, що ми, парламентарі, є представниками румунського народу, єдиними, хто може представляти суверенітет румунського народу. Я зобов’язана перед румунами захищати суверенітет і незалежність моєї країни й реагувати на ворогів мого народу”, – заявила вона.
У своїх коментарях депутатка також торкнулася питання румунської громади в Україні, згадуючи про “понад мільйон” румунів, чиї права, на її думку, систематично порушуються. Вона звинувачує українську владу в забороні використання румунської мови і практикування православ’я для представників цієї громади.
Йованович-Шошоаке зазначила, що її виступ викликав захоплення і отримав оплески присутніх на зустрічі. Учасники заходу нібито високо оцінили її позицію, яку вона доповнила християнськими та націоналістичними аргументами.
Лідерку S.O.S. Romania неодноразово звинувачували в тісних зв’язках із Москвою. Улітку 2024 року, під час свого першого виступу в Європарламенті, вона критикувала ЄС, заявивши, що допомога Україні призводить до “руйнування Румунії”, і закликала припинити постачання зброї для Збройних сил України.
Як повідомляли ЗМІ у 2023 році, запланований виступ президента України Володимира Зеленського в парламенті Румунії було скасовано через депутатів із проросійськими поглядами. Тоді саме Йованович-Шошоаке виступила проти промови українського лідера, назвавши його нацистом, про що писало G4Media. У день, коли Зеленський мав з’явитися у парламенті, вона прийшла зі своєю версією карти Великої Румунії.
Уже в 2025 році політикиня звернулася до президента Росії Володимира Путіна з листом, який назвала “посланням миру”. У ньому вона порушувала питання про повернення територій, які, на її думку, Україна утримує незаконно.
Згодом, у березні того ж року, Служба безпеки України заборонила Йованович-Шошоаке в’їзд до України терміном на три роки.
Нагадаємо, міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою різко висловилась щодо російських провокацій, пов’язаних із запуском безпілотників, які порушили повітряний простір її країни. Вона заявила про намір звернутися до Генеральної Асамблеї ООН із закликом про суворе дотримання санкцій проти Росії.
-
У Бухаресті через вибух у багатоповерхівці загинули троє людей
Уранці 17 жовтня у столиці Румунії Бухаресті стався потужний вибух в одному з багатоповерхових будинків. За даними рятувальників, загинули троє людей, а 13 отримали травми та опіки. П’ятьох найважчих постраждалих госпіталізували. Внаслідок вибуху зруйновано два верхні поверхи будинку та пошкоджено сусідні будівлі. Учні та вчителі ліцею, який був поряд, були евакуйовані. На місці події працюють рятувальники та дрони. Пошуково-рятувальна операція триває. Свідки заявили про запах газу навколо будівлі.
-
Румунія запровадить “золоту візу” за інвестиції від €400 тисяч
Румунія планує запровадити програму “Residency by Investment Program”, яка дозволить громадянам третіх країн отримати п’ятирічний дозвіл на проживання за умови інвестиції не менше €400 000. Ця програма також передбачає можливість отримання громадянства Румунії після п’яти років проживання. Інвестори матимуть можливість обрати один із чотирьох варіантів інвестування, таких як купівля державних облігацій, нерухомості, інвестиції у фонди або акції румунських компаній. Заявники також повинні будуть підтвердити походження коштів та пройти перевірку безпеки від урядових служб. Наразі у Румунії існують інші способи отримання дозволу на проживання, такі як через роботу, бізнес, навчання або сімейне об’єднання.
-
Румунські катери порушили кордон України на Дунаї
Прикордонники Ізмаїльського загону затримали два румунські катери, які помилилися і зайшли у внутрішні води України під час риболовлі на Дунаї. На кожному катері були по двоє громадян Румунії, які не мали при собі карти або навігаційних пристроїв. Це призвело до того, що вони втратили орієнтир, переплутали гирла річки та потрапили у внутрішні води України. За порушення державного кордону склали протоколи за незаконне перетинання кордону і передали порушників румунським властям.
-
Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ
Попри чотири роки війни Росії проти України, коли ЄС суттєво підтримує Київ зброєю та гуманітарною допомогою, низка країн-членів блоку, включаючи деяких союзників України, у 2025 році наростила імпорт російської нафти й газу, порівняно з попереднім роком. Серед таких країн – Угорщина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Румунія, Хорватія та Португалія. Про це повідомляє агенство Reuters.
У публікації йдеться, що з 2022 року Євросоюз зміг зменшити свою залежність від Росії в енергетичному секторі на 90%, проте значні комерційні платежі за енергоносії залишаються. Зокрема, на фоні цього сім країн збільшили витрати на імпорт. Франція у 2025 році наростила закупівлі на 40%, до €2,2 млрд, а Нідерланди збільшили на 72%, до €498 млн. Угорщина та Португалія також показали зростання – на 11% та рекордні 167% відповідно.
Критика такої залежності ЄС від російських енергоносіїв не є новою. Свого часу президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН висловив незадоволення такою політикою ЄС, звинувативши європейських лідерів у подвійних стандартах. Він зазначав, що ЄС продовжує закуповувати нафту та газ у Росії, тим часом підтримуючи Україну.
8 жовтня посли країн Європейського Союзу погодилися рухати вперед план припинення імпорту російських енергоносіїв до 2028 року. Це рішення стало важливим кроком у рамках законодавчого процесу перед голосуванням урядів країн-членів.
Окремо варто згадати про Естонію, уряд якої вже ухвалив рішення повністю заборонити ввезення природного газу з Росії з 2026 року. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що країна прагне досягти повної заборони на постачання скрапленого природного газу з РФ.
Крім того, європейські держави підтвердили США готовність повністю припинити закупівлю газу, нафти та продуктів їх переробки з Росії до кінця 2026 року.
-
Укрзалізниця запроваджує новий міжнародний маршрут
Укрзалізниця відкриває новий міжнародний маршрут з Києва до Бухаресту, який стартує 10 жовтня. Поїзд проїде через Вінницю, Жмеринку, Могилів-Подільський, Велчинець, Унгени, Ясси та прибуде до Бухареста наступного ранку о 06:47. Назад він відправиться о 19:10 з Бухареста та прибуде до Києва наступного вечора о 19:41. Цей крок спрямований на підвищення інтеграції України в європейський транспортний простір.
-
Парламентські вибори розпочалися у Чехії
У Чехії розпочалися парламентські вибори, які триватимуть два дні. Лідером у опитуваннях є Андрей Бабіш, керівник популістської партії ANO. Він обіцяє підвищення зарплат та зростання економіки, але відмовляється від допомоги Україні. ANO очікується отримати більше 30% голосів, однак можливо, що їй не вистачить місць для більшості у парламенті. Партія Spolu має шанси зберегти більшість у парламенті, якщо деякі менші політичні сили не наберуть необхідних 5%. Бабіш критикує ініціативу Чехії щодо постачання артилерійських снарядів для України, називаючи її “гнилою”.