Позначка: Росія

  • Режим НС: рівень води у Бєлгородському водосховищі продовжує падати

    Режим НС: рівень води у Бєлгородському водосховищі продовжує падати

    Рівень води у Бєлгородському водосховищі стрімко падає після кількох ударів по дамбі, здійснених силами оборони України кілька днів тому. Влада оголосила надзвичайну ситуацію, про що в понеділок, 27 жовтня, повідомляє The Moscow Times.

    За даними Федерального агентства водних ресурсів, які були передані російським медіа, удари спричинили пошкодження донного водовипуску та обох затворів, відповідальних за регулювання рівня води.

    Зазначається, що одразу після інциденту робітники почали засипати канал поблизу пошкодженого затвора, щоб запобігти обмілінню водосховища і потенційному підтопленню територій нижче за течією. За інформацією агентства, рівень води вже знизився на один метр.

    Згідно з інформацією, до робіт залучено 10 працівників установи, 20 осіб із підрядних організацій, п’ять самоскидів, два навантажувачі та один трактор. Відновлювальні роботи в гідровузлі Бєлгородського водосховища перебувають під контролем центрального апарату Росводресурсів, запевнили у відомстві.

    Як повідомляють росЗМІ, внаслідок українських атак і прориву греблі, розташованої на річці Сіверський Донець між Бєлгородським і Шебекінським районами, в селах, розміщених нижче за течією, почалося підтоплення. Глава регіону В’ячеслав Гладков заявляв про початок евакуації жителів населених пунктів, які можуть потрапити до зони затоплення, за його даними, це близько 1 тис. осіб.

    Раніше повідомлялося, що командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді підтвердив, що удар здійснили оператори 1-го окремого Центру СБС. За його словами, конструкція дамби отримала тріщини після цієї операції.

    Наслідки ударів по Бєлгородській дамбі видно з космосу

  • Лукойл оголосив про продаж іноземних активів

    Лукойл оголосив про продаж іноземних активів

    Російська нафтова компанія Лукойл оголосила про намір продати міжнародні активи після того, як проти неї та її дочірніх підприємств запровадили санкції США. Про це повідомила пресслужба компанії.

    “У зв’язку із запровадженням обмежувальних заходів проти компанії та її дочірніх підприємств деякими державами, компанія оголошує про свій намір продати свої міжнародні активи. Розгляд пропозицій від потенційних покупців розпочато”, – йдеться у заяві.

    У Лукойлі зазначили, що продаж відбуватиметься в межах ліцензії, виданої Управлінням з контролю за іноземними активами (OFAC) Мінфіну США. За необхідності компанія планує звернутися щодо продовження дії ліцензії, аби забезпечити безперебійну роботу міжнародних активів до завершення угод. Лукойл займається розвідкою, видобутком, переробкою, маркетингом і дистрибуцією нафти та газу як у Росії, так і за кордоном.

  • “Далекобійні санкції” розширяться – Зеленський

    “Далекобійні санкції” розширяться – Зеленський

    Президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки верховного головнокомандувача. Її головною темою стало розширення далекобійних можливостей України, повідомив глава держави у Телеграм в понеділок, 27 жовтня.
    “Головна тематика – наші спроможності для далекобійних санкцій проти Росії. Були і виробники зброї, і всі, хто відповідає за її застосування”, – написав він.
    За словами Зеленського, було проаналізовано ефективність далекобійних ударів за визначений період і досягнуті результати.
    “Російська нафтопереробка вже платить відчутну ціну за війну й платитиме ще більшу. Визначили завдання для розширення географії застосування нашої далекобійності”, – повідомив президент.
    Зеленський розповів, що зараз ведеться детальна робота з виробниками для довгострокових контрактів.
    “Термін три роки дозволяє виробнику краще планувати використання необхідних ресурсів і масштабувати постачання у війська. Кількість таких укладених контрактів буде більшою”, – пообіцяв він.
    Також на Ставці були доповіді щодо російських ударів проти інфраструктури й енергетичних обʼєктів України.
    “Визначили нові потреби в захисті та завдання для роботи з партнерами заради конкретних напрямів у постачанні ППО. Необхідні системи в партнерів є, і важливо, щоб українська дипломатія активніше готувала відповідні рішення”, – резюмував президент.

  • Норвегія назвала місце пуску ракети Буревісник

    Норвегія назвала місце пуску ракети Буревісник

    Росія провела випробування крилатої ракети великої дальності Буревісник з ядерною енергетичною установкою минулого тижня. Про це повідомив глава розвідувальної служби Норвегії віцеадмірал Нільс Андреас Стоенсоенс, інформує Reuters в понеділок, 27 жовтня.
    “Ми можемо підтвердити, що Росія провела новий випробувальний запуск крилатої ракети великої дальності Skyfall (Буревісник) на Новій Землі”, – заявив Стоенсоенс.
    Напередодні глава Кремля Володимир Путін заявив про успішні випробування Буревісника з начебто “необмеженою” дальністю. Ракета нібито подолала 14 тисяч кілометрів, перебуваючиа в повітрі близько 15 годин.
    А сьогодні президент США Дональд Трамп відреагував на випробування Буревісника. Він розкритикував російського диктатора Володимира Путіна.
    Як відомо, ще у 2018 році Путін заявив про створення Буревісника. З тих пір було провено низку випробувань, більшість з яких завершилась невдало. Спеціалісти називають цю ракети “літаючим Чорнобилем”.
    У серпні повідомлялося, що Путін зібрав таємну нараду після чергової спроби запуску Буревісника.

  • Посланий посланець: чому Кирило Дмитрієв зазнав фіаско у США

    Посланий посланець: чому Кирило Дмитрієв зазнав фіаско у США

    Місія неможлива Спецпредставник президента Росії Кирило Дмитрієв, котрого кремлівський диктатор Путін терміново послав до Вашингтона після запроваджених санкцій США, заявив про “титанічні спроби”зірвати діалог Кремля з американською стороною. “Ми бачимо титанічні спроби зірвати будь-який діалог Росії та США, внести дуже багато дезінформації”, – наголосив Дмитрієв. За його словами, нині нібито відбуваються спроби заблокувати донесення інформації щодо позиції Кремля до керівництва США. “Зокрема, ми підтверджуємо, що вирішення українського конфлікту можливе лише при викоріненні причин цього конфлікту”, – зазначив посланець Путіна. Але при цьому він не уточнив, з ким саме веде перемовини – лише вказавши, що вони відбуваються “у дуже серйозному тоні, у дуже серйозний час”. Правда, така конспірація недоречна: відомо, що контактом у Вашингтоні є його бізнес-партнер і друг президента США Дональда Трампа – Стів Віткофф. “Ми налаштовані на конструктивний діалог і на чітке донесення позиції Росії щодо багатьох пунктів. Так, Росія хоче мирного рішення, але безумовно поваги до всіх інтересів Росії”, – додав Дмитрієв. Й – найголовніше – він “викотив” американцям “простий” план РФ по припиненню війни, що містить всього три пункти: гарантії безпеки ля України (що вже само по собі є оксюмороном, якщо РФ їх “забезпечує”); територіальне питання в регіонах з російськомовним населенням; питання нейтралітету України, “яке є важливим для безпеки Росії”
    Водночас представник Кремля заперечив російські удари по цивільних українцях, у том числі й знищення приватного дитячого садку в Харкові днями. А також відмовився визнавати очевидні проблеми російської економіки, котрі вже не сховаєш закриттям статистики або бравурними офіційними реляціями про успіхи.
    Що ж, попри все невизнання Путіним реальності, візит Дмитрієва до США недарма збігся з оголошенням нових американських санкцій проти двох найбільших російських нафтових компаній – кроком, котрий має на меті посилити тиск на Кремль і змусити Путіна зупинити агресію. Внаслідок цього Індія повністю, а Китай частково призупиняє закупівлю російської нафти, про це відзвітував сам Трамп. Тож у Москві таки перелякалися.
    Але, попри свіжі американські санкції, Дмитрієв заявив, що діалог між Москвою і Вашингтоном триватиме, лише “за умови поваги до інтересів Росії”.
    То чи вдасться РФ вчергове викрутитися, або ж ситуація для росіян дійсно заходить у глухий кут?
    Цього разу навряд чи, вважають фахівці – спираючись, зокрема, на заяви американських офіційних осіб. Так, міністр фінансів США Скотт Бессент в інтерв’ю для CBS News заявив, що посланник глави Кремля є російським пропагандистом, який бреше про наслідки санкцій.
    Разом із тим у Бессента запитали, чи помиляється посланник Путіна, і коли Росія реально відчує наслідки нових санкцій. “Що ж, я думаю, Росія відразу ж відчує удар. Можу вам сказати, що ми вже бачили, як Індія повністю припинила закупівлі російської нафти. Багато китайських нафтопереробних заводів зупинилися”, – заявив глава Мінфіну США. Старий спосіб і козир перед Китаєм Відчуваючи неминучість провалу, Путін, перевдягнувшись у сталінський френч, вдався до старого перевіреного способу – лякати Захід “ядеркою”.
    У такому вигляді він і заслухав доклад глави російського Генштабу Валерія Герасимова про появу у Росії нової зброї – ракет 9М730 із ядерною енергетичною установкою Буревісник. Герасимов повідомив Путіна, що під час випробувань 21 жовтня ракета подолала відстань до 14 тисяч км, провівши у повітрі близько 15 годин. На пропагандистському телеканал Росія-1 розповіли, що ракета запускалася літаком стратегічної авіації РФ з аеродрому Українка в Амурській області. Телеканал також показав кадри, на яких вивозять замасковану тканиною ракету.
    З моменту першого оголошення про Буревісник у 2018 році Путін позиціонував цю зброю як відповідь на вихід Вашингтону у 2001 році з Договору про обмеження систем протиракетної оборони та розширення НАТО, нагадав журналіст і блогер Майкл Накі на своєму YouTube-каналі.
    Заява Путіна – це його перше серйозне брязкання ядерною зброєю з тих пір, як Трамп повернувся в офіс у січні, вважає Ханна Ноте з Центру дослідження нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна, що спеціалізується к контролі над озброєннями. За її словами, цей крок більше націлений на Вашингтон, і це може бути відповіддю на зняття адміністрацією Трампа обмежень на використання Україною західної зброї великої дальності для ударів по всій території Росії чи підкріпленням пропозиції Москви продовжити СНО-3, пише New York Times.
    Тож спецпредставник Путіна Дмитрієв повідомив у Телеграмі, що мета його поїздки до США, зокрема – розповісти про успішні випробування Буревісника і про те, що російська економіка знаходиться в хорошому стані. Ще одним сигналом було тренування стратегічних ядерних сил Росії. “Однак ви не бачите ажіотажу у світових ЗМІ та взагалі загальної істерики з приводу всіх цих випробувань. Справа ось у чому: Буревісник, навіть якщо уявити, що він існує, нікому не потрібен. У чому ідея Буревісника? Що він літає скільки завгодно, бо у нього там ядерний моторчик. Я спрощую, але базово так. Потенційно це уможливлює посилене маневрування – ну, типу вона може кружляти до посиніння. Це має знижувати можливості її збиття. Але це впливає ні на що, бо вся історія з ядерною зброєю упирається не у фізичну можливість завдати удару. Вона є вже багато десятиліть. Росія має величезний арсенал ядерних зарядів і засобів доставки. Тому Буревісник, знову ж таки, якщо він існує, нічого у цьому розкладі не змінює. Це питання політичної волі, а чи не наявність технічних засобів”, – вказує Накі. Якщо говорити про завдання ядерного удару по Україні, то і зараз ніяких перешкод для завдання одиночного ядерного удару немає. Все, що стримує Путіна – це дії у відповідь. Причому не лише від країн НАТО, а й від союзників Китаю, продовжує він.
    Для багатьох великих світових гравців застосування ядерної зброї, за його словами – це червона лінія, щочітко позначена. “Китай уже обсікав Путіна, коли той захоплювався ядерною риторикою. Та сама історія з Індією. Якщо Росія застосує ядерну зброю, вона стане справжнім ізгоєм, а не та профанація, що продовжується протягом майже чотирьох років. Також країни НАТО висловлювали готовність вступити у війну конвенційними засобами у разі, якщо Росія зазнає ядерного удару. У тому числі США говорили, що вони можуть це зробити. Тому тут Буревісник не впливає взагалі”,- підкреслює Накі. Отже, сильний тиск на Росію з боку США відбувається прямо напередодні зустрічі Трампа з Сі Цзиньпіном у Південній Кореї. То чи не є це ще одним способом отримання американцями “козиру” для перемовин (через ослаблення молодшого партнера КНР, котрим є наразі Росія)? Відповісти на це питання можна буде вже днями.
    Ірина Носальська

  • Путін розірвав угоду зі США про утилізацію збройового плутонію

    Путін розірвав угоду зі США про утилізацію збройового плутонію

    Правитель Росії Володимир Путін денонсував угоду, в рамках якої РФ і США зобов’язалися утилізувати плутоній, який не є більш необхідним для цілей оборони. Про це повідомляється на офіційному порталі правової інформації РФ.

    Окрім угоди, денонсують усі супутні їй протоколи.

    Угоду між Росією і США щодо збройового плутонію було укладено 2000 року і ратифіковано 2011-го. Вона передбачала, що країни утилізують по 34 тонни плутонію, який більше не потрібен для оборонних цілей. Почати утилізацію передбачалося з 2018 року.

    Росія призупинила дію документа в 2016 році, звинувативши США в порушенні зобов’язань за договором. У відповідному указі Путіна йшлося про те, що рішення викликане “виникненням загрози стратегічній стабільності в результаті недружніх дій США щодо РФ”.

    Кремль тоді також висунув низку вимог, які не стосувалися питання утилізації плутонію. Зокрема РФ вимагала від Вашингтона скорочення військової інфраструктури і чисельності військ США в країнах, що вступили в НАТО після 1 вересня 2000 року, а також скасування санкцій, введених США після окупації РФ Криму і початку війни на Донбасі в 2014 році. Крім цього, Путін хотів домогтися компенсації завданих санкціями і російськими контрсанкціями збитків, а також скасування закону Магнітського, фінансових і візових обмежень щодо росіян, причетних до порушень прав людини. США вимог Росії виконувати не стали.

  • ЄС готує новий план фінансування України – ЗМІ

    ЄС готує новий план фінансування України – ЗМІ

    Країни ЄС можуть спільно взяти на себе боргове зобов’язання на десятки мільярдів євро в межах Плану Б для підтримки України на плаву після того, як Бельгія відхилила плани використати для цього заморожені активи РФ. Про це повідоляє Politico із посиланням на трьох дипломатів ЄС в понеділок, 27 жовтня.
    Очікується, що цей план буде включено до документа, який Єврокомісія надасть країнам ЄС найближчими тижнями. Також буде надано доопрацьований план щодо використання заморожених активів РФ та третю опцію – взагалі відмовитися від фінансової підтримки України. Дипломати наголошують, що цей третій варіант може підтримати лише Угорщина.
    За даними видання, кілька лідерів європейських країн виступили з пропозицією про те, щоб спільно взяти кредит під час саміту ЄС, що пройшов минулого тижня, після того, як стало зрозуміло, що Бельгія все ще боїться можливих наслідків використання активів РФ.
    Журналісти пишуть, багато європейських країн і так перебувають у боргах, а тому – воліли б все ж таки використовувати заморожені активи РФ.
    У свою чергу Україна зіткнеться з серйозними фінансовими труднощами наприкінці першого кварталу 2026 року, якщо не отримає нового вливання. Європа наразі є єдиним надійним варіантом.

  • Третина росіян заявила про нестачу грошей на їжу – опитування

    Третина росіян заявила про нестачу грошей на їжу – опитування

    Практично третина росіян – 31% – скаржиться на те, що їй не вистачає грошей на їжу. Про це свідчить результати опитування американського інституту дослідження громадської думки Gallup.
    Хоч такі показники трохи нижчі, ніж під час кризи пандемії коронавірусу (тоді було понад 40%), а проте вони суттєво переважають значення, які спостерігалися до анексії та Криму та початку протистояння із Заходом – 17% у 2013 році.
    Соціологи зазначають: щораз більший процент росіян говорить про погіршення економічної ситуації у своїх регіонах. В 2025 році про це говорили 39% опитаних проти 33% роком раніше та 34% у 2023 році й 29% у 2022 році.
    Продовольча інфляція випереджає загальне зростання цін, а роздрібні ціни на картоплю – ключовий елемент продовольчого кошика бідних – з початку 2024 року підскочили на 167%.
    Песимізм щодо економіки став одним з рекордних за 20 років досліджень: гірше росіяни оцінювали стан справ лише під час глобальної фінансової кризи 2009 року (40%) та в роки Covid-19 (45-50%).
    На початку 2010-х, коли нафта коштувала дорожче за 100 доларів за барель, а ідеї війни з Заходом були прерогативою маргіналів, на складне становище в економіці РФ скаржилися лишень 19-24% росіян, зазначили аналітики.
    Накачана трильйонними витратами на держоборонзамовлення російська економіка додала 4,1% у 2023 році та 4,3% у 2024-му, а темпи зростання зарплат, згідно з Росстатом, встановили 16-річний рекорд.
    Утім, військовий бум в РФ видихся в 2025 році, коли ЦБ був змушений різко підняти відсоткові ставки, щоб приборкати інфляцію та загальмувати зростання грошової маси.
    Як ми вже писали, настрої в російському суспільстві стають скептичнішими на тлі четвертого року війни: надії на світ згасають, а економіка підходить до краю рецесії. Зокрема, частка росіян, які вірять, що майбутнє принесе покращення життя в країні, восени впала до мінімумів з 2021 року.
    Опитування показало, як українці ставляться до Росії і росіян

  • Зеленський розповів, коли буде готовий мирний план

    Зеленський розповів, коли буде готовий мирний план

    Україна та європейські лідери працюватимуть над планом припинення вогню протягом тижня або 10 днів. Про це сказв президент Володимир Зеленський в інтерв’ю для Axios у понеділок, 27 жовтня.
    За його словами, цей план повинен бути коротким, без надто багатьох деталей.
    “Кілька коротких пунктів. Наприклад, план про припинення вогню. Ми вирішили, що будемо працювати над цим протягом наступного тижня або десяти днів”, – сказав глава держави.
    При цьому Зеленський зауважив, що скептично ставиться до того, що глава Кремля Володимир Путін буде готовий прийняти будь-який мирний план.

  • Росія “готова рухатись” за концепцією США – Лавров

    Росія “готова рухатись” за концепцією США – Лавров

    Країна-агресор Росія начебто готова прийняти концепцію США щодо завершення війни в Україні, і має намір рухатись далі на основі, запропонованій американською тороною. Про це сказав очільник МЗС РФ Сергій Лавров, повідомила пресслужба відомства у понеділок, 27 жовня.
    “Президент Росії Володимир Путін (під час саміту на Алясці – ред.) докладно повторив кожен елемент концепції, привезеної спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом, і запитував його, оскільки він був присутній на переговорах в Анкориджі: “Чи це правда? Чи це так?” Все було підтверджено”, – заявив він.
    За словами Лаврова, після цього Путін сказав, що Росія готова прийняти концепцію США, та рухатися далі в практичному плані на запропонованій основі. При цьому з боку американців прямої відповіді нібито не було.
    “Сторони домовилися взяти паузу, щоб обміркувати пропозиції та обговорити підсумки переговорів із союзниками”, – запевнив Лавров.
    У свою чергу керівник ЦПД РНБО Андрій Коваленко написав в Телеграм, що зараз Росія намагається вдавати миротворчість перед зустріччю Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна. Але без припинення вогню все це – фейк.
    “Можна буде повірити лише після припинення вогню. До цього – це все порожні розмови для уникнення додаткових санкцій”, – зазначив він.
    За словами Коваленка, після провалу візиту радника Путіна Кирила Дмітрієва в США, який мав домовитися про те, аби нових санкцій не було, на Москву чекають нові удари, зокрема вони стосуються криптовалют. Тому росіяни хочуть знову спробувати виграти час, але не припиняти війну.
    “Цей план важливо розуміти і далі вимагати припинення вогню. Лише це має значення”, – резюмував керівник ЦПД.
    Як відомо, минулого тижня США ввели санкції проти Роснєфті і Лукойла, а також 30 їхніх дочірніх структур. Дії Білого дому пов’язані з небажанням Москви припинити бойові дії в Україні.
    Російський правитель Путін заявив, що нові санкції не матимуть серйозного впливу на економіку країни.
    У свою чергу президент США Трамп іронічно запропонував почекати шість місяців, щоб перевірити вплив санкції на Росію.