Найбільші нафтопереробні заводи Китаю та Туреччини після введення санкцій США почали скорочувати закупівлі російської нафти. Тепер основні покупці Москви звертаються до альтернативних постачальників. При цьому американським обмеженням пручається Індія – у жовтні вона збільшила закупку нафти в РФ. Туреччина
Позначка: Росія
-
Стубб назвав місце для зустрічі Зеленський-Путін
Наступною потенційною нагодою для прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським правителем Володимиром Путіним може стати саміт G20, який відбудеться наприкінці листопада у Південно-Африканській Республіці (ПАР) – в Йоганнесбурзі. Про це сказав президент Фінляндії Александер Стубб, повідомляє MTV Uutiset в понеділок, 3 листопада.
За його словами, хоча наразі немає ознак швидкого припинення вогню чи перемир’я, “робота за лаштунками триватиме”.
Стубб розповів, що минулого тижня обговорював ситуацію в Україні з президентами Казахстану Касим-Жомарт Токаєвим та Узбекистану Шавкатом Мірзійоєвим. Лідери цих країн мають зустрітися з президентом США Дональдом Трампом у четвер, а згодом – президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв зустрінеться з Путіним у Москві.
Він запевнив, що підхід Фінляндії до війни в Україні залишається незмінним: військовий і економічний тиск на Росію необхідно посилити, щоб змусити главу Кремля сісти за стіл переговорів.
На думку Стубба, можлива нагода для цього може виникнути наприкінці цього місяця в Південній Африці.
“Якщо протягом наступних двох-трьох тижнів ситуація розвиватиметься так, як очікується, то, можливо, місцем зустрічі Путіна і Зеленського стане саміт G20 в Йоганнесбурзі”, – сказав Стубб.
Водночас, він не бачить можливості зустрічі президента США Дональда Трампа і Путіна до саміту G20, оскільки вони скасували свою зустріч у Будапешті.
Раніше Зеленський заявив, що Путіну пропонували різні країни та місця для зустрічі на рівні лідерів за його вибором. І українька сторона готова зустрітися будь-де, окрім столиці Росії – Москви.
Зустріч Путін-Зеленський: Кремль пояснив позицію -
Російський автопром скоротився до показників перших місяців війни
За підсумками січня-вересня, виробництво автомобілів у Росії обвалилося на 20% і повернулося на найнижчі рівні 2022 року. Спад автопрому прискорюється кожен квартал: у січні-березні це було 9,2% рік у рік, у другому кварталі – 23%, у третьому – 26,7%. Про це свідчать дані Росстата, передає The Мoscow Times.
Зазначаєтья, що у перший рік війни автопром втратив близько 50% виробництва, а загальний випуск автомобілів у Росії впав до 450 тисяч одиниць – найнижчого рівня з першої половини 1970-х, коли в СРСР ще не було запущено автозаводів у Горькому та Тольятті.
За словами наукового співробітника німецького Інституту проблем міжнародної безпеки Яніса Клюге, до середини минулого року випуск машин досяг 80% від досанкційного рівня, але тепер знову становить лише 50%, Рекордсменом за темпами обвалу стали виробники вантажівок, у яких випуск впав на 30% за 9 місяців та 41% у вересні.
АвтоВАЗ, найбільший з російських автовиробників, минулого року випустив на ринок 500 тисяч автомобілів Lada. Але цього року знизив план до 300 тисяч, а також змушений був перевести на 4-денний тиждень автозавод у Тольятті.
Камаз, найбільший виробник вантажівок, за 9 місяців отримав 29,1 млрд рублів чистого збитку – в 7,6 рази більше, ніж роком раніше, після того як продажі вантажівок в країні обвалилися на 57%.
Як повідомляється, майже 80% продажів легковиків у Росії здійснюється у кредит. Але банківські позики стали недоступними для росіян після того, як ЦБ підняв ключову ставку до 20-річних максимумів, щоб стримати сплеск інфляції у поставленій на військові рейки економіці. Як підсумок: продажі машин впали на 22% за січень-вересень.
Через збитки з початку року по всій країні закрилися сотні автосалонів, а в деяких містах-мільйонниках скорочення їх числа стало двозначним: на 29% у Ростові-на-Дону, на 18% у Санкт-Петербурзі, на 17% у Красноярську, на 11% у Москві. -
Китай і Туреччина “бойкотують” нафту з Росії – ЗМІ
Найбільші нафтопереробні заводи Туреччини почали купувати більше неросійської нафти у відповідь на останні західні санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на знайомі з ситуацією джерела.
Туреччина, Індія та Китай купують майже всю сиру нафту, яку експортує Росія. Морські поставки в КНР цього року тримаються близько 1-1,5 млн. барелів на день, в Індію – 1,2-1,8 млн. барелів на день, до Туреччини – близько 300 тисяч барелів. Четвертим покупцем залишається Сирія, проте постачання досить мізерні – 35 тисяч барелів на добу, свідчать оцінки Bloomberg.
Турецькі нафтопереробні заводи тепер роблять кроки, аналогічні китайським та індійським, що свідчить про результати зусиль США, Європейського союзу та Великобританії щодо обмеження продажів російської нафти.
На додачу до цього, китайські нафтопереробні заводи згортають імпорт російської нафти через санкції адміністрації Дональда Трампа, під які потрапили Роснефть та Лукойл, зазначає Bloomberg.
Китайські державні Sinopec та PetroChina вже скасували серію закупівель сировини з РФ і продовжують залишатися осторонь. До них приєдналися невеликі приватні НПЗ, які побоюються потрапляння під санкції, як це вже сталося з Shandong Yulong Petrochemical.
“Страйк покупців” торкнувся майже 45% російського нафтового експорту до Китаю, оцінює Rystad Energy. Під “бойкот” потрапив далекосхідний сорт ESPO, через що ціни на нього падають.
Через американські санкції, які торкнулися двох найбільших нафтових компаній Росії, закупівлі російської нафти призупинили кілька індійських НПЗ, включаючи Mangalore Refinery and Petrochemicals, HPCL-Mittal Energy та Reliance Industries. Проте найбільший у країні нафтопереробник Indian Oil після короткої паузи відновив імпорт сорту Urals у компаній, які не потрапили під санкції.
Слідом проблеми у нафтовиків виникли на ринку Туреччини. За словами джерел, один із найбільших турецьких нафтопереробних заводів, SOCAR Turkey Aegean Refinery, що належить азербайджанській компанії SOCAR, нещодавно закупив чотири партії сирої нафти в Іраку, Казахстану та інших неросійських виробників з постачанням у грудні.
У січні-жовтні Туреччина імпортувала близько 669 тис. барелів сирої нафти на добу, з яких 47% припали на російську нафту.
Тим часом після заяви ОПЕК+ про припинення зростання видобутку наступного року нафту почала дорожчати. -
У Латвії затримали чоловіка, що шпигував на замовлення Росії
Латвійські правоохоронці затримали підозрюваного у незаконному зборі відомостей про оборонний сектор країни за завданням Головного розвідувального управління (ГРУ) Росії. Про це повідомляє балтійське медіа Delfi.
Затримання проводили Служба державної безпеки (СДБ) Латвії у співпраці з військовою розвідкою країни (MIDD).
Кримінальний процес стосовно цієї особи почали 14 жовтня цього року за першою частиною статті 85 Кримінального закону – за збирання та передачу іноземній розвідці засекречених та інших відомостей за її дорученням.
“Слідство встановило, що громадянин Латвії здобував і передавав російській військовій розвідці інформацію про приватну інфраструктуру на території Латвії, яку можна використовувати в авіаційних цілях, присутність сил союзників НАТО в країні, а також про різні актуальні питання в оборонній сфері”, – мовиться в повідомленні.
Підозрюваний збирав дані про умови придбання передплачених карток мобільного зв’язку в Латвії та іншу інформацію.
СДБ у співпраці з MIDD у ніч з 17 на 18 жовтня провели процесуальні дії у кримінальній справі у двох об’єктах, пов’язаних із цією особою, у Вентспілсі.
Тепер проводиться поглиблене дослідження вмісту носіїв даних, вилучених під час обшуку.
Підозрюваного заарештували; СДБ продовжує розслідування у співпраці з MIDD. -
У РФ голова організації із захисту сімейних цінностей торгувала дітьми
У Росії арештували голову громадської організації, психолога Ірину Рудницьку у справі про торгівлю дітьми. Жінку звинувачують у торгівлі дітьми, і вона була відправлена до СІЗО до 22 листопада. Рудницька мешкає в Московській області і має 12 дітей. Також заарештовано двох інших осіб у цій справі. Максимальне покарання за цей злочин у Росії – ув’язнення на 10 років та заборона певних дій на 15 років.
-
Юнак шпигував на ешелонами ЗСУ у двох областях
У понеділок, 3 листопада, Служба безпеки України повідомила про затримання нового інформатора росіян, який шпигував за військовими ешелонами в Полтавській та Кіровоградській областях. Цим інформатором виявився 18-річний житель Кременчуцького району, який працював на російських спецслужб. Він встановив мінікамеру на одному з перегонів Укрзалізниці, щоб онлайн передавати інформацію про рух вантажних поїздів ЗСУ та розташування бронетехніки. Також юнак намагався виявити розташування засобів протиповітряної оборони в центральних регіонах України. Його затримали, а шпигунське обладнання було демонтовано. Юнаку пред’явлено підозру за несанкціоноване поширення інформації про розташування ЗСУ та йому загрожує до 8 років ув’язнення. Також варто зазначити, що раніше в Харкові було попереджено теракт і затримано ще одного агента російської ФСБ.
-
Росіяни через війну вимушені менше їсти – ЦПД
За даними Центру протидії дезінформації, війна та санкції привели до того, що росіяни зменшили споживання продуктів харчування. Протягом останніх двох місяців споживання гречки, м’яса, рису та молока у Росії зменшилося на 9-10%. Це стало причиною збільшення витрат на продукти через їхнє подорожчання. ЦПД вважає, що головною причиною погіршення життя росіян є продовження війни проти України, яка вимагає все більших витрат з боку Кремля. Російська пропаганда намагається переконати громадян, що їхні доходи зростають, а економіка знаходиться в хорошому стані, але насправді ситуація складніша.
-
В МВС назвали довгострокові наслідки удару по порту в Туапсе
В російському порту Туапсе стався напад на нафтоналивний термінал, що спричинить зменшення інтересу судновласників до відправлення своїх танкерів у цей порт. За словами речника ЗСУ Дмитра Плетенчука, ця атака матиме серйозні наслідки, оскільки судновласники можуть переглянути свої плани через підвищення ризиків та страхових внесків. У момент нападу на термінал були присутні щонайменше три судна, і розслідування вже встановлює власників цих суден. Плетенчук також наголосив, що судна, які обминали санкції, свідомо взяли на себе ризики. Порт Туапсе є стратегічно важливим для Чорного моря, там розташований один з найбільших нафтових терміналів Росії, який обробляє різноманітні вантажі та є логістичним центром зі зв’язками до залізниці.
-
Біля Естонії помітили російський прикордонний катер під прапором Вагнера
Міністерство закордонних справ Естонії повідомило, що на річці Нарва виявлено російський прикордонний катер під прапором приватної військової компанії Вагнера. Естонське відомство опублікувало відео цього інциденту. Латвія висловила занепокоєння щодо можливих наслідків цієї ситуації і звернулася до російського МЗС з відповідним запитом.