Позначка: Росія

  • НАТО виробляє за рік менше боєприпасів, ніж Росія за три місяці – Рютте

    НАТО виробляє за рік менше боєприпасів, ніж Росія за три місяці – Рютте

    За три місяці Росія виробляє стільки ж боєприпасів, скільки весь блок НАТО за рік. Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час пресконференції за підсумками засідання міністрів оборони країн-членів Альянсу у Брюсселі в четвер, 5 червня.

    За його словами, є велика загроза з боку Росії, коли у 2022 році вона почала повномасштабну війну проти України. Маючи значно слабшу економіку, ніж в НАТО, РФ виробляє за три місяці таку кількість боєприпасів, яку Альянс виробляє за рік.

    “Скільки вони виробляють боєприпасів, що є основою всього. За три місяці вони виробляють те, що ми, ціле НАТО, виробляємо за рік. І це маючи економіку у 25 разів більшу, ніж Росія”, – наголосив Рютте.

    Генсек НАТО зазначив, що країни Альянсу вже зараз повинні готуватися до можливої агресії з боку Росії та збільшувати витрати на оборону.

    “Ми повинні почати діяти зараз, бо інакше, через 4-5 років будемо під загрозою”, – заявив Рютте.

  • Росіяни завалили суди позовами про зниклих безвісти на війні – ЗМІ

    Росіяни завалили суди позовами про зниклих безвісти на війні – ЗМІ

    Число поданих до російських судів позовів про визнання військовослужбовців зниклими безвісти або померлими за перші п’ять місяців 2025 року перевищило аналогічний показник за минулий рік. Про це пише Медіазона в четвер, 5 червня.

    Зазначається, що початку цього року з боку командування російських військових підрозділів та родичів солдатів було подано 26 386 таких заяв – проти 22 584 позовів у 2024 році. Командири частин масово звертаються до суду з проханням визнати своїх бійців зниклими та загиблими, щоби звільнити місця у списках особового складу. Це почалося влітку 2024 року, а 2025-го процес різко прискорився (у травні, судячи з документів, щотижня подавали понад 1,5 тисячі таких позовів).

    Суди найчастіше засекречують дані щодо цих справ. Імена заявників або третіх осіб на сайтах установ замінюють на позначку Інформація прихована. Подібних заяв із початку 2024 року зафіксовано вже 18,9 тисяч.

    З цієї причини складно оцінити точну кількість позовів саме від військових. За підрахунками ЗМІ, за 2024-2025 роки Міноборони Росії вже попросило визнати зниклими через суд від 30 до 40 тисяч військових.

    Зазначається, що цього року “лідерами” серед військових частин за кількістю поданих до суду заяв про визнання солдатів зниклими чи загиблими стали бригади, сформовані на базі підрозділів із “ДНР”. На першому місці – 1-а Слов’янська бригада (596 позовів). 2024-го найбільше звернень до судів було від 254-ї та 488-ї мотострілецьких полків.

    Український проект Хочу найти оцінював кількість зниклих безвісти російських військових у 84 тисячі осіб. Стільки заявок на розшук від їхніх родичів проект отримав із початку 2024 року.

  • Удари по Росії: Путіну порадили перестати скиглити

    Удари по Росії: Путіну порадили перестати скиглити

    Саме Росія розпочала повномасштабну війну проти України і є агресором. Дії українських воїнів – це оборона. Тому російському диктатору Володимиру Путіну краще не скиглити, а погодитись на припинення вогню. Про це йдеться у коментарі МЗС щодо скарг Путіна на українські удари по РФ, оприлюдненому в четвер, 5 червня.
    “У відповідь на скарги російського диктатора, наголошуємо, що в Росії знову плутають причину і наслідки, чорне і біле”, – йдеться у повідомленні.
    У МЗС нагадали, що Генасамблея ООН офіційно у низці резолюцій визнала РФ країною, що вчиняє агресію проти України у порушення статті 2(4) Статуту ООН. Міжнародне право, зокрема стаття 51 Статуту ООН, у таких ситуаціях чітко передбачає невід’ємне право на самооборону. Територіальних обмежень у цьому – не встановлено.
    “Це означає, що удари по законних військових цілях в РФ є дозволеним інструментом захисту від агресора, зокрема захисту цивільних людей від російського ракетного та дронового терору”, – зазначили в МЗС.
    У міністерстві рідкреслили, що літаки, які атакувала СБУ 1 червня, були вразливими до ударів ще й тому, що були заправлені та озброєні для чергового обстрілу України, для вбивства наших дітей, цивільних і військових.
    Україна дотримується міжнародного гуманітарного права і завдає ударів лише по військових цілях. Натомість Росія навпаки б’є здебільшого саме по цивільних і намагається максимізувати цивільні жертви.
    У міністерстві нагадали, що Україна ще три місяці тому погодилася на повне і безумовне припинення вогню і ця згода залишається актуальною. Водночас Росія вперто відмовляється припиняти вогонь.
    “Тож Путіну треба припинити скиглити про українські удари по його літаках і натомість погодитися на принаймні 30-денне припинення вогню, відмовитися від нереалістичних ультиматумів, перестати ховатися від зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським і розпочати добросовісні переговори для встановлення справедливого та сталого миру”, – заявили МЗС.

  • Зеленський про удар РФ по Херсону: Хворі істоти

    Зеленський про удар РФ по Херсону: Хворі істоти

    Російські загарбники цілеспрямовано атакували будівлю Херсонської обласної державної адміністрації (ОДА). Вони намагаються зруйнувати життя в мирних містах. Про це написав президент Володимир Зеленський в Telegram у четвер, 5 червня.
    “Два удари авіабомбами. Цілеспрямовані удари, не випадкові. Жодного військового сенсу. Відверто руйнують життя. Абсолютно хворі істоти”, – зазначив він.
    Зеленський підкрелсив, що для того, аби змусити Росію перестати руйнувати і вбивати, потрібна сила.
    “І для всіх у світі очевидно, хто саме володіє такою силою, але досі її не застосовує заради миру. На жаль, не застосовує”, – звернув увагу він.
    Президент подякував усім у світі, хто допомагає змінити ситуацію та наблизити досягнення реальної безпеки для українців.

  • Кремль: Путін і Трамп обговорили операцію Павутина

    Кремль: Путін і Трамп обговорили операцію Павутина

    Російський диктатор Володимир Путін дійсно “попередив” президента США Дональда Трампа про майбутню відповідь РФ на українську операцію Павутина. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков в коментарі російським ЗМІ в четвер, 5 червня.
    Відповідаючи на запитання, чи справді Путін говорив Трампу, що Росія відповість на атаки, Пєсков відповів: “Так, дійсно”.
    При цьому він додав, що Росія “відповість на атаку по аеродромах тоді і так, як вважатимуть за доцільне військові”.
    За словами речника Кремля, Трамп у розмові Путіним заявив, що нібито не знав про підготовку операції Павутина. Але в Москві хотіли б почути від президента США засудження дій України.
    “Якщо говорити загалом про міжнародну оцінку, звичайно, ми хотіли б почути жорстке засудження, як мінімум, цього терористичного акту”, – сказав Пєсков.

  • У Росії експорт зерна обвалився на чверть

    У Росії експорт зерна обвалився на чверть

    Постачання російської пшениці на світові ринки у 2024/25 сільгосп році скоротиться на 20-25% через падіння врожайності, проблеми з логістикою та зниження посівних площ. Про це пише Коммерсант у четвер, 5 червня.

    Зазначається, що експорт російської пшениці зменшиться на 25,2% – до 41,5 млн т. Це різке зниження порівняно з минулорічними 55,5 млн т. Для країни, де зерно входить до основних експортних статей, такий обвал – серйозний удар по економіці і бюджету.

    У січні-квітні 2025 року обсяги поставок впали на 40% до минулого року, а в березні-квітні – на 60%.

    Серед головних причин скорочення експорту – слабкий урожай, малі запаси у регіонах-експортерах та висока вартість залізничних перевезень із Поволжя. За оцінкою Союзу експортерів і виробників зерна, цьогорічний урожай пшениці складе 82,6 млн т – це на 16% менше, ніж торік.
    Президент Російського зернового союзу Аркадій Злочевський нагадав: торік 10 млн тонн пшениці просто згнило через брак складських потужностей. Причиною зниження виробництва також стало скорочення посівів. Площі під пшеницею скоротились до мінімуму за шість років – з 36,5% до 35,4%, або на 1,2 млн га. У 2023 році експорт зерна приніс Росії 15,5 млрд доларів. Нині цей потік стрімко вичерпується. Наслідки – зниження валютних надходжень, дефіцит у бюджеті, можливе зростання цін на хліб і борошно всередині країни. В умовах санкційного тиску це перетворюється на системну кризу.

    Нагадаємо, виробництво пшениці в РФ скорочується вже третій рік поспіль. Вперше за багато років Росія ризикує втратити свої лідерські позиції на світовому ринку зерна. Росія почала постачати зерно новій владі Сирії – ЗМІ

  • РФ цьогоріч планує виготовити 2 млн FPV-дронів за допомогою КНР – розвідка

    РФ цьогоріч планує виготовити 2 млн FPV-дронів за допомогою КНР – розвідка

    Росія у 2025 році планує за допомогою Китаю виготовити 2 млн FPV-дронів для війни проти України. Також планується виробити по 30 тисяч далекобійних безпілотників та дронів-обманок. Про це повідомив речник Служби зовнішньої розвідки України Олег Александров в інтерв’ю Politico.
    За його словами, китайські виробники постачають росіянам електроніку, навігаційні, оптичні та телеметричні системи, двигуни, мікросхеми, процесорні модулі, антенні польові системи, плати керування та обладнання для навігації.
    “Вони використовують так звані підставні компанії, змінюють назви, роблять усе, щоб уникнути експортного контролю та уникнути санкцій за свою діяльність”, – зазначив Александров.
    Як відомо, Пекін неодноразово заперечував постачання будь-яких безпілотників або компонентів зброї Росії.
    Однак у розвідці заявили, що Росія має критичну залежність від постачання китайських деталей як для тактичних, так і для далекобійних безпілотників. Це дає змогу РФ підривати лідерство України в технології та виробництві безпілотників.
    Александров зазначив, що Росія зуміла збільшити виробництво дронів дальньої дії з 15 тисяч у 2024 році до понад 30 тисяч цього року, а також до 2 млн невеликих тактичних дронів.

  • Операція Павутина: ЗМІ дізнались реакцію Трампа

    Операція Павутина: ЗМІ дізнались реакцію Трампа

    Президент США Дональд Трамп вважає українську операція Павутина з ураження стратегічної авіації РФ “потужною” і “крутою”. Про це у четвер, 5 червня, повідомляє Axios з посиланням на джерела, які безпесередньо обговорювали з Трампом цю українську операцію. “Досить потужно”, – сказав Трамп одній зі своїх довірених осіб, яка передала його слова виданню.
    “Він подумав, що це круто”, – сказало друге джерело про реакцію президента США.
    Один із радників Трампа сказав: “З міжнародної точки зору, у вас є чихуахуа, що завдає реальної шкоди набагато більшому собаці”.
    Водночас Дональд Трамп також говорив людям, з якими він зустрічався останніми днями, що українська атака, ймовірно, підштовхне главу Кремля Володимира Путіна до “дуже суттєвих” заходів у відповідь.
    За словами співрозмовника, Трамп стурбований тим, що це відкине його дипломатичну ініціативу, яка призвела до перших прямих переговорів між Україною та РФ за три роки.
    “Ми хочемо, щоб ця війна закінчилася. Ми хочемо, щоб вона деескалювалася. Тож якщо Путін у відповідь на це сказиться, то так, у президента є побоювання”, – сказало інше джерело, яке говорило з Трампом.
    За його словами, Трамп не був здивований, що українці здійснили цю атаку, “тому що це те, що відбувається, коли війна триває”.

  • В Росії спалахнув конфлікт між Кремлем та Центробанком

    В Росії спалахнув конфлікт між Кремлем та Центробанком

    У Росії вибухнув внутрішній конфлікт між урядом і Центральним банком. Конфлікт виник через рекордну облікову ставку у 21%, яка стримує економіку і блокує інвестиції в цивільний сектор. Чим все може закінчитись? В чому суть конфлікту? У Росії загострився конфлікт між урядом і ЦБ РФ. Причиною стала рекорднаобліковаставкау 21%, яка стримує економіку і блокує інвестиції в цивільний сектор. Кремль, на тлі падіння доходів і зростання дефіциту бюджету, тисне на голову Центробанку Ельвіру Набіулліну з вимогою знизити ставку вже в червні, щоб “влити гроші” в економіку та уникнути рецесії. Про це пише Bloomberg.
    Причина конфлікту полягає у тому, що Кремлю не вистачає коштів, як на виконання бюджету, так і зокрема на ведення війни з Україною.
    Уряд РФ намагається пожвавити економіку на тлі дефіциту бюджету, що зростає та падіння доходів від нафти й газу. А головною перепоною для цього вважає жорстку монетарну політику Набіулліної, яка з жовтня 2024 р. утримує ключову ставку на рівні 21%. Позиція урядовців “Я вважаю, що у центрального банку є значний простір для маневру в питаннях грошово-кредитної політики”, – заявив міністр фінансів РФ Антон Силуанов. Своєю чергою міністр економіки РФ Максим Решетніков попереджає про ризики для економіки РФ в разі, якщо Набіулліна не знизить ставку. “Якщо центральний банк не вживе заходів, є ризики, що економіка занадто сильно охолоне”,- сказав він. Перший віцепрем’єр Денис Мантуров, який відповідає за промисловість, підтримав ці побоювання.
    Аналітики Bloomberg вважають, що нинішні умови дозволяють знизити ставку на 2-3 п.п. – до 18-19% уже в червні. Це і є той “простір для маневрів”, про який каже Силуанов.
    Кремлю конче потрібні кошти просто зараз. Падіння енергодоходів, збільшений утричі бюджетний дефіцит, скорочення експорту – все це вимагає термінового “вливання грошей” в економіку.
    Ставка у 21% – це задушення усієї цивільної економіки, яка не працює на оборонну промисловість. Компанії масово відмовляються від інвестицій, проєкти заморожуються, фінансування відбувається лише зі старих резервів. Наприклад, гігант “Сєвєрсталь” повідомив про 33 млрд руб. відтоку коштів і повне замороження інвестпрограми. Інші компанії скасовують дивіденди за 2024 р.
    Високі витрати за позиками тиснуть на різні галузі економіки, особливо ті, які не пов’язані з військовими, і багато компаній готові зупинити інвестиції. Загальне зростання в російській економіці здебільшого підтримується державними витратами на війну. Інші галузі стагнують. За даними Центру макроекономічного аналізу РФ, виробництво цивільних товарів падає на 0,8% щомісяця, а в першому кварталі ВВП знизився на 1,2% у квартальному обчисленні. Найбільші російські експортери скоротили запланований обсяг постачань залізницею на 2025 р. Обсяги вантажоперевезень, які 2024 р. досягли 15-річного мінімуму, слугують корисним індикатором стану виробничого сектору експортно-орієнтованої економіки Росії. Позиція Національного банку РФ Своєю чергою Набіулліна має своє бачення ситуації. Вона все ще наполягає на своєму та закликає до терпіння. “Жорстка політика вже працює”,- каже Набіулліна. За даними звіту ЦБ РФ, опублікованого наприкінці травня, з урахуванням сезонних коливань річна інфляція у квітні становила 6,2% порівняно з 10,7% у січні. Проте зниження може виявитися нестабільним.
    Набіулліна утримує відсоткові ставки на рівні 21% з жовтня аби остудити інфляцію, яка перевищила 10% наприкінці минулого року і є більш ніж удвічі вищою за цільовий рівень у 4%.
    Парадокс ситуації у тому, що Набіулліна раніше була героєм кремлівського режиму, Саме вона стабілізувала економіку після вторгнення РФ в Україну, це вона вводила валютні обмеження і контролювала відтік капіталу. Тепер же її стратегія стала тягарем для Кремля.
    Яка б позиція не виграла, обидва сценарії не обіцяють економіці РФ нічого доброго. “Зараз завдання центрального банку полягає у виборі між двома ризиками”, – сказала Ольга Біленька, економіст московського “Фінама”. За її словами, збереження ставки без змін загрожує скотити економіку в рецесію, а її зниження може призвести до виходу інфляції з-під контролю. РФ накриває хвиля банкрутств Водночас Кремль вже почав тиск на ЦБ з метою стримати хвилю банкрутств.
    ЦБ РФ наприкінці минулого місяця рекомендував кредиторам пропонувати реструктуризацію кредитів, щоб підтримати корпоративних позичальників, які постали перед тимчасовими труднощами. Щоб полегшити це, ЦБ пом’якшив резервні вимоги за реструктурованими кредитами. “Нещодавні зміни в політиці Центрального банку РФ, спрямовані на пом’якшення вимог до резервування за реструктурованими кредитами, є яскравим свідченням кризи платоспроможності серед російських компаній”, – каже російський економіст В’ячеслав Ширяєв. ЦБ пом’якшив вимоги до резервування з позик, реструктурованих у другій половині 2024 р. (тобто заднім числом) та у 2025 р. Це рішення несе серйозні ризики для банківської системи.
    По суті, ЦБ на догоду Кремлю, який вимагає запобігти масовим банкрутствам, підштовхує банки до реструктуризації боргів замість судових позовів з неплатниками. “У разі звернення позичальника із заявою про реструктуризацію позички рекомендуємо задовольняти таку заяву”,- йдеться у директивному листі заступника голови ЦБ Ольги Полякової. Це йде всупереч звичайній обережній політики регулятора та демонструє безпрецедентний тиск Кремля.
    Це доказ того, що поточна економічна ситуація, викликана війною в Україні та санкціями з боку заходу, унеможливлює виконання боргових зобов’язань як великими корпораціями, так і малим та середнім бізнесом (МСП).
    Статистика невблаганна та підтверджує глибину кризи. У першому кварталі банки отримали 68,6 тис. запитів на реструктуризацію кредитів – це на 23% більше, ніж у четвертому кварталі 2024 р. та майже вдвічі вище за показники першої половини минулого року (35–36 тисяч заяв на квартал). З липня 2024 р. до березня 2025 р. банки реструктурували 56,6 тис. кредитів МСП на загальну суму 601 млрд руб. Для порівняння, за перші шість місяців минулого року було реструктуровано лише 15,1 тис. кредитів на 258 млрд руб. Зростання запитів та обсягів реструктуризації свідчить про стрімке погіршення фінансового стану малого та середнього підприємництва.
    У великих компаній ситуація ще драматичніша: за останні дев’ять місяців було реструктуровано щонайменше 2,2 трлн руб. кредитів. Це говорить про те, що навіть найбільші гравці російської економіки стикаються із серйозними труднощами. Доказом цього є заява Решетнікова, який назвав боргове навантаження такого гіганта, як РЗ, “небезпечним”. У відповідь ЦБ був змушений обмежити банкам кредитування найбільших компаній, якщо їх боргове навантаження занадто висока. Таким чином, політика “затикання дірок” шляхом реструктуризації та пом’якшення вимог лише відтягує неминуче масове банкрутство, створюючи ілюзію стабільності та перекладаючи ризики із позичальників на банківську систему.
    Вікторія Хаджирадєва

  • У Воронезькій області РФ стався вибух на залізниці

    У Воронезькій області РФ стався вибух на залізниці

    У Воронезькій області вранці 5 червня стався вибух на залізничних коліях. Про це повідомляють росЗМІ та ТГ-канали.
    Зазначається, що випадок стався на 725-му кілометрі перегону Євдаково – Сагуни. Пошкоджено полотно. Губернатор Воронезької області Олександр Гусєв прокоментував вибух на залізниці.
    За його словами, на ділянці залізниці на півдні Воронезької області зупинено кілька поїздів. Машиніст одного з них помітив незначне пошкодження полотна. Постраждалих нібито немає.
    Причина події встановлюється.
    Як пишуть ЗМІ, на залізничних коліях поруч із місцем вибуху знайдно саморобний вибуховий пристрій.