Російська армія в ніч перед 26 липня завдала чергового комбінованого удару по території України: під вогнем опинилися Сумська, Харківська та Дніпропетровська області. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у Telegram.
За словами президента України Володимира Зеленського, ворог атакував одразу кілька регіонів на сході та в центрі країни, були задіяні ракети та ударні дрони.
Постраждали мирні жителі – є загиблі та поранені. Президент висловив співчуття сім’ям загиблих.
Оперативно відреагували підрозділи ДСНС – рятувальники одразу вирушили на місця влучань.
Зеленський наголосив, що жодної “тиші у відповідь” бути не може: українські далекобійні дрони регулярно завдають ударів по цілях у тилу РФ.
“Російські військові підприємства, російська логістика, російські аеропорти мають відчувати, що російська ж війна має для них реальні наслідки”, – наголосив Зеленський.
Саме точні удари українських дронів і щоденні дії Сил оборони є тим фактором, який здатен наблизити мир.
Позначка: Росія
-
Зеленський відреагував на нічну атаку Росії
-
В Росії заявили про “збиття” 54 українських дронів
Міноборони РФ заявило про нібито знищення і перехоплення 54 “українських безпілотники” протягом ночі 26 липня. Про свідчить повідомленні російського відомства в Telegram.
“Протягом минулої ночі черговими засобами ППО знищено та перехоплено 54 українські безпілотні літальні апарати літакового типу”, – запевняють росіяни.
“Збиття” безпілотників проводилось в таких регіонах:- 24 – над територією Брянської області,
- 12 – над територією Ростовської області,
- 2 – над територією Орловської області,
- 2 – над територією Тульської області,
- 1 – над територією Бєлгородської області.
Крім того, російська ППО начебто збивали безпілотники над акваторією Азовського моря – 4, над акваторією Чорного моря -3, а також над окупованим Кримом – 6.
-
БПЛА уразили радіозавод у Ставрополі – ЗМІ
Безпілотні літальні апарати атакували Ставрополь, спричинивши пожежу на підприємстві, яке займається постачанням комплектуючих для російської оборонної промисловості. Про це повідомляє Telegram-канал Дмитрий Гордон з посиланням на соцмережі та росЗМІ.
Як повідомляється, місцеві жителі в онлайн-чатах ділилися інформацією про те, що удар припав на територію радіозаводу Сигнал. Один із очевидців повідомив, що прилетіло п’ять дронів, і завод загорівся. У коментарях люди критикують роботу систем протиповітряної оборони, зазначаючи її недостатню ефективність.
За даними місцевих ЗМІ, це підприємство активно співпрацює з оборонним сектором Росії, беручи участь у виробництві комплектуючих, зокрема для ракетних комплексів.
Губернатор Ставропольського краю поки що не коментував наслідки атаки, обмежившись заявами щодо безпілотної загрози.
Очевидці зазначають, що використані дрони візуально нагадують моделі Shahed.
Раніше повідомлялося, що в РФ дрони атакували залізничну станцію: рух поїздів призупинено.
БпЛА атакували Ростовську область
-
Дніпро всю ніч здригався від вибухів: багато пожеж
Протягом усієї ночі в Дніпрі було неспокійно – місто здригалося від вибухів на тлі ракетної загрози. За даними голови Дніпропетровської ОВА Сергія Лисака та місцевих ЗМІ, вибухи тривали з вечора 25 липня і майже до світанку наступного дня.
Так, Сергій Лисак о пів на другу ночі лаконічно повідомив про ситуацію, зазначивши: “Дніпро. Вибухи”.
Майже через дві години очільник області звернувся до мешканців Дніпра та області з закликом триматися і не покидати укриття через атаку, що триває.
Місцеві інформаційні ресурси також підтверджували інтенсивність обстрілів, описуючи їх як потужні та тривалі.
Нагадаємо, російські військові здійснили ракетний удар по Кам’янському, що в Дніпропетровській області, спричинивши пожежу в місті.
Також цієї ночі російські терористи вчергове били по Харкову, який майже три години перебував під масованою комбінованою атакою. Ворог застосував одразу кілька типів озброєння – керовані авіабомби, балістичні ракети та дрони-камікадзе. Попередньо зафіксовано 4 удари керованими авіабомбами, 2 удари балістичними ракетами та близько 15 атак “шахедами”.
-
Мита Трампа проти торгових партнерів РФ під сумнівом – Reuters
Президент США Дональд Трамп, найімовірніше, не запровадить обіцяні 100-відсоткові мита проти держав, які купують російську нафту, адже запровадження таких мит може посилити інфляційний тиск, спричиняючи суттєві економічні наслідки. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю, 25 липня.
Агентство нагадує про випадки, коли Трамп погрожував аналогічними заходами проти покупців венесуельської нафти, але зрештою так і не реалізував свої наміри.
Експерти висловлюють сумніви щодо ефективності вторинних мит проти Росії. Фернандо Феррейра, директор з геополітичних ризиків у Rapidan Energy Group, підкреслює, що такі заходи можуть вилучити понад 4,5 млн барелів на день із ринку. Це не тільки викличе ріст цін на нафту, але й поставить під загрозу торговельні зв’язки США з низкою країн, створюючи напруження у світовій економіці.
Клей Сігл, старший науковий співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень, додає, що такі мита можуть суттєво скоротити глобальну пропозицію нафти та збільшити ціни. Однак він, як і інші аналітики, сумнівається в тому, що Трамп готовий піти на цей крок. Президент США прагне уникнути високих цін на нафту через їхній негативний вплив на економіку.
Сігл також наголосив, що Трамп надає перевагу двостороннім угодам і уникає дій, які можуть обмежити його свободу маневру під час переговорів. У цьому контексті запровадження мит, ймовірно, не вписується в стратегію його адміністрації.
Раніше повідомлялося, що президент США Дональд Трамп висловив підтримку законопроєкту, який передбачає запровадження 500% мит на імпорт товарів із країн, котрі продовжують торгівлю з Росією попри її повномасштабну війну проти України.
Трамп оголосить нові санкцій проти Росії – ЗМІ
-
Без проходу кораблів і салюту: Росія скасувала головний парад ВМФ
У Росії несподівано скасували проведення головного військово-морського параду країни, який традиційно проходить у Санкт-Петербурзі 27 липня. Причини такого рішення офіційні представники уряду не розголошують. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації (ЦПД) у пятницю, 25липня на своєму Telegram-каналі.
Відзначається, що щороку до Дня військово-морського флоту у Санкт-Петербурзі, а також в інших містах Росії організовують святкові паради. Проте петербурзький завжди мав особливий статус як центральний захід. Цього року традиційний прохід кораблів по Неві та салюти з Петропавлівської фортеці не відбудуться.
За словами аналітиків ЦПД, рішення Кремля може вказувати на те, що війна почала дедалі помітніше впливати навіть на внутрішнє життя Росії, зачіпаючи найзнаковіші події. Військові кораблі більше не можуть почуватися в безпеці, навіть перебуваючи на території РФ.
Існують припущення, що військове командування ухвалило таке рішення через побоювання публічного виявлення втрат російського флоту у війні проти України. Захід, задуманий для демонстрації сили, міг би натомість викрити слабкість.
На цьому тлі привертає увагу інформація про можливе списання єдиного російського авіаносця Адмірал Кузнєцов. Як зазначають у ЦПД, це ще один сигнал про проблеми у флоті.
Раніше повідомляли, що зогляду на темпи робіт і нові проблеми судно навряд чи вже коли-небудь вийде з ремонту. -
Встановлено імена понад 120 тис. військових РФ, які загинули на війні в Укр
Встановлено імена 120 343 російських військових, які загинули під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Про це йдеться у спільному звіті російської служби ВВС та Медіазони, підготовленому на основі відкритих даних.
Зазначається, що від початку війни загинули 32 954 російські добровольці, 21 219 контрактників, 17 521 ув’язнений, 13 260 мобілізованих та 3080 бійців ПВК, інформація про ще 32 309 загиблих наразі невідома.
За даними журналістів, 27% ідентифікованих загиблих серед російських військових становлять добровольці, які підписали контракт після початку повномасштабного вторгнення. У 2023 році вони становили лише 14% від загальної кількості втрат РФ.
Середній вік загиблих до середини 2025 року становить 39 років, тоді як у перші місяці вторгнення найчастіше гинули 21-річні солдати-контрактники.
53% встановлених втрат – це люди, які не були пов’язані з російською армією та Росгвардією на момент початку війни проти України.
Як повідомляєтся, контракти дедалі частіше підписують чоловіки віком від 45 до 50 років із сільської місцевості або невеликих міст. Більшість з них не мали стосунку до армії, дехто лише пройшов строкову службу багато років тому.
Найбільше підтверджених втрат (5806 осіб) у Республіці Башкортостан, де 15% усіх відомих загиблих – це ув’язнені з виправних колоній, а 11% – мобілізовані.
Крім того, на війні проти України загинули 6230 елітних військових спеціалістів РФ. За даними журналістів, від початку вторгнення російська армія втратила 3644 десантники, 1547 морських піхотинців, 620 спецпризначенців ГРУ, 280 військових пілотів та 139 співробітників ФСБ та ФСО.
Реальна кількість загиблих з російської сторони може становити від 185 000 до 267 500 людей.
На підставі результатів аналізу некрологів та повідомлень про пошук бойовиків «Л/ДНР», які давно не виходили на зв’язок, журналісти роблять висновок, що до кінця вересня 2022 року їхні втрати могли становити від 21 000 до 23 500 осіб. Припускається, що загальна кількість загиблих з боку проросійських сил може становити від 206 тис. до 291 тис. військових. -
Встановлено імена понад 120 тис. бійців РФ, які загинули на війні в Україні
Встановлено імена 120 343 російських військових, які загинули під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Про це йдеться у спільному звіті російської служби ВВС та Медіазони, підготовленому на основі відкритих даних.
Зазначається, що від початку війни загинули 32 954 російські добровольці, 21 219 контрактників, 17 521 ув’язнений, 13 260 мобілізованих та 3080 бійців ПВК, інформація про ще 32 309 загиблих наразі невідома.
За даними журналістів, 27% ідентифікованих загиблих серед російських військових становлять добровольці, які підписали контракт після початку повномасштабного вторгнення. У 2023 році вони становили лише 14% від загальної кількості втрат РФ.
Середній вік загиблих до середини 2025 року становить 39 років, тоді як у перші місяці вторгнення найчастіше гинули 21-річні солдати-контрактники.
53% встановлених втрат – це люди, які не були пов’язані з російською армією та Росгвардією на момент початку війни проти України.
Як повідомляєтся, контракти дедалі частіше підписують чоловіки віком від 45 до 50 років із сільської місцевості або невеликих міст. Більшість з них не мали стосунку до армії, дехто лише пройшов строкову службу багато років тому.
Найбільше підтверджених втрат (5806 осіб) у Республіці Башкортостан, де 15% усіх відомих загиблих – це ув’язнені з виправних колоній, а 11% – мобілізовані.
Крім того, на війні проти України загинули 6230 елітних військових спеціалістів РФ. За даними журналістів, від початку вторгнення російська армія втратила 3644 десантники, 1547 морських піхотинців, 620 спецпризначенців ГРУ, 280 військових пілотів та 139 співробітників ФСБ та ФСО.
Реальна кількість загиблих з російської сторони може становити від 185 000 до 267 500 людей.
На підставі результатів аналізу некрологів та повідомлень про пошук бойовиків «Л/ДНР», які давно не виходили на зв’язок, журналісти роблять висновок, що до кінця вересня 2022 року їхні втрати могли становити від 21 000 до 23 500 осіб. Припускається, що загальна кількість загиблих з боку проросійських сил може становити від 206 тис. до 291 тис. військових. -
Трамп анонсував зустріч із Зеленським і Путіним
Президент США Дональд Трамп анонсував тристоронню зустріч з президентом України Володимиром Зеленським і російським лідером Володимиром Путіним. Про це він сказав у коментарі журналістам в п’ятницю, 25 липня.
Так, у відповідь на запитання про те, чи відбудеться зустріч Путіна і Зеленського, можливо, за участю самого Трампа, глава Білого дому відповів: “Це відбудеться. Але така зустріч мала відбутися ще три місяці тому. Це станеться”.
Також він припустив, що США можуть запровадити вторинні санкції проти Росії раніше, ніж через 50 днів.
“Ми розглядаємо всю цю ситуацію. Можливо, нам доведеться ввести вторинні санкції”, – заявив Трамп.
Як відомо, 14 липня Трамп висловив розчарування Росією та пообіцяв запровадити проти неї “дуже суворі тарифи”, якщо за 50 дів не буде досягнуто угоди про мир в Україні. Разом з тим він пообіцяв постачати більше зброї українцям. Нові партії військової допомоги вже виділені. -
Російська металургія стрімко втрачає прибутки через санкції
Найбільші сталеливарні компанії Росії повідомляють про стрімке падіння прибутків. Причинами називають зростання кредитних ставок, скорочення внутрішнього попиту та санкції, які обмежують доступ до зовнішніх ринків.Про це повідомляє The Moscow Times у п’ятницю, 25 липня.
Магнітогорський металургійний комбінат – один з найбільших у Європі й другий за обсягами виробництва у РФ – за результатами першого півріччя знизив прибуток у 9 разів, до 5,6 млрд рублів. Виторг компанії, що належить мільярдеру Віктору Рашнікову (статки $9,6 млрд, за даними Forbes), скоротився на третину, тоді як показники EBITDA – більш ніж удвічі.
Грошовий потік ММК став від’ємним: у другому кварталі витрати перевищили надходження на 4,9 млрд рублів.
Сєвєрсталь мільярдера Олексія Мордашова (статки $28,5 млрд) також завершила півріччя з негативним грошовим потоком у 29,1 млрд рублів. Виторг групи, що об’єднує вісім заводів, зменшився на 16% у річному вимірі, водночас чистий прибуток скоротився удвічі, до 15,5 млрд рублів.
Вже третій квартал поспіль компанія не виплачує дивіденди та повідомляє про різке падіння попиту на сталь у РФ – на 15% цього року після зниження на 6% торік.
“Металургія почувається дуже погано”, – охарактеризував ситуацію економіст Микола Кульбака. За його словами, санкції вдарили по сировинному експорту РФ, і внутрішнього споживання недостатньо, оскільки російська економіка поступово стагнує.
Темпи зростання ВВП сповільнилися втричі, тоді як обсяги будівництва впали майже на третину – до мінімуму за минулі три роки.
Прогноз споживання на цей рік для росіян досить песимістичний, оскільки попит на сталь у РФ може впасти з 43-45 млн тонн до 39 млн тонн.
Уряд Росії розглядає можливість зниження податків для металургів, заявив у червні міністр промисловості та торгівлі РФ Антон Аліханов. Мова, зокрема, про коригування формули акцизу на рідку сталь.
Аналітики ПСБ вважають, що гіпотетичне відновлення ринку можливе не раніше кінця 2025 – початку 2026 року.