Правлячий режим Росії вирішив віднести дані про економіку та зовнішню торгівлю до державної таємниці. Тепер для заспокоєння суспільства оприлюднюватимуть тільки вибіркові показники, вигідні владі. Про це повідомляє Служба зовнішьної розвідки (СЗР) України.
Розвідники зазначають, що серйозні кризові процеси спостерігаються у вугільній, нафтопереробній, будівельній, автомобільній та логістичній галузях РФ, які загалом забезпечують близько 17% доходів федерального бюджету країни-агресора.
Сьогодні в стагнації перебуває понад половина російської економіки – насамперед обробна промисловість.
Основна причина цього полягає в тому, що понад 40% підприємств мають зобов’язання, які втроє перевищують їхній прибуток.
Оборотний капітал РФ дедалі більше залежить від кредиторської заборгованості, оскільки банківське фінансування залишається надто дорогим і майже недоступним.
Позначка: Росія
-
В Росії засекретили дані про стан економіки країни – СЗР
-
ООН: Убивство полонених в Оленівці – спланований злочин Росії
Росія вчинила ганебний терористичний акт у ніч з 28 на 29 липня 2022 року у Волноваській виправній колонії №120 біля Оленівки. Тоді загинуло понад 50 українських військовополонених, а ще близько 130 дістали поранення. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець на своєму Telegram-каналі.
Росія після вибуху зараз же звинуватила в цьому Україну, заявивши про нібито “удар ракетою HIMARS”.
МКЧХ та ООН висловили готовність розслідувати теракт. Через п’ять місяців Місія ООН зі встановлення фактів по Оленівці була розпущена через відсутність гарантій безпеки.
“Я неодноразово намагався зустрітися з учасниками Місії ООН, щоб передати матеріали, які є в Україні. Місія жодного разу не погодилася з ними ознайомитися. Також я пропонував російській уповноваженій з прав людини спільно відвідати місце трагедії, на що теж дістав відмову. І лишень через рік ООН спростувало брехню РФ, заявивши, що теракт в Оленівці “не був спричинений ракетою HIMARS!”, – ідеться в повідомленні Лубінця.
Водночам ООН ніколи публічно не звинувачувала Росію в теракті, навіть попри наявні докази, наголосив омбудсман.
“Однак нещодавно група експертів ООН окремо опублікувала змістовний матеріал з доказами – внутрішній аналіз ООН показав, що саме РФ спланувала і здійснила атаку.
У доповіді встановлено зброю та боєприпаси, які Збройні сили РФ використали для вбивства українських військовополонених, а також докладно розглянуто планування, організацію та здійснення вбивства. Аналізується перебіг розслідувань з боку Росії, України та самої ООН, а також подані подальші рекомендації для України”, – резюмував Лубінець. -
США дозволили РФ добудувати АЕС в Угорщині
Сполучені Штати дозволили ряду російських банків, які перебувають під санкціями, проводити операції, пов’язані з будівництвом атомної електростанції Пакш-2 в Угорщині. Відповідну ліцензію 27 червня видало OFAC – підрозділ Мінфіну США з контролю за іноземними активами. Про це повідомляють росЗМІ.
Згідно з документом, супроводжувати будівництво угорської АЕС до 19 грудня 2025 року зможуть Газпромбанк, Зовнішекономбанк, Радкомбанк, Ощадбанк, ВТБ, банк Відкриття, Альфа-банк, Росбанк, банки Зеніт та Санкт-Петербург.
У Росатомі, який займається будівництвом АЕС в Угорщині, підтвердили зняття обмежень.
Зазначається, що сама держкорпорація не перебуває під американськими санкціями, оскільки США купують у Росії збагачений уран.
Раніше Вашингтон блокував реалізацію Пакш-2, не дозволяючи платежі через підсанкційні банки на адресу Росатому.
Так, у попередній версії ліцензії OFAC прямо вказувалося, що Газпромбанк може проводити транзакції щодо цивільної ядерної енергії, але за винятком АЕС в Угорщині.
За словами глави угорського МЗС Петера Сійярто, таке рішення було ухвалено “з політичних мотивів” адміністрацією президента США Джо Байдена. Однак тепер, як заявив Сійярто, у Вашингтоні “з’явився президент, який вважає Угорщину другом”. -
Росія звинуватила Азербайджан у “недружніх діях”
Представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що посла Азербайджану в Москві Рахмана Мустафаєва викликали до відомства через дії Баку щодо затримання російських журналістів. Про це інформують росЗМІ у понеділок, 30 червня.
“У зв’язку з недружніми діями Баку та незаконним затриманням російських журналістів, до яких упродовж усіх цих років влада Азербайджану не мала жодних претензій, до МЗС викликано посла Азербайджанської Республіки”, – сказала Захарова журналістам.
Вона також зазначила, що у Москві “занепокоєні ситуацією довкола громадян РФ, затриманих у Баку”.
“Ми занепокоєні тим, що вже понад дві години російські дипломати в Баку не можуть зв’язатися з журналістами – громадянами Росії”, – додала представниця МЗС РФ.
За її словами, “співробітників консульського відділу посольства Росії до журналістів не допускають”. Окрім того, “інформацію про причини таких дій не надають”.
“Ми непокоїмося за своїх журналістів. Російське посольство проінформувало МЗС, МВС і СДБ Азербайджану – відповіді немає”, – зазначила Захарова.
Раніше видання Minval оприлюднило кадри затримання російських громадян в офісі редакції Sputnik-Азербайджан у Баку.
На відео виконавчий директор бакинської філії агентства Ігор Картавих і шеф-редактор Євгеній Бєлоусов. -
У Росії заблокували 15 європейських видань
У Росії обмежили доступ до 15 європейських медіа у відповідь на обмежувальні заходи ЄС щодо восьми російських ЗМІ. Про це повідомило Міністерство закордонних справ РФ у понеділок, 30 червня.
У заяві зовнішньополітичного відомства зазначмлм, що рішення, мовляв, ухвалили, “у відповідь” на 16-й пакет санкцій Європейського Союзу, ухвалений 24 лютого 2025 року – у третю річницю повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
У російському МЗС стверджують, що заблоковані видання нібито “поширювали недостовірну інформацію”.
Наразі перелік заблокованих ЗМІ у Москві не оприлюднили.
ЄС у межах 16-го пакета санкцій обмежив доступ до низки російських медіа, зокрема EADaily, Lenta, NewsFront і “Красная звезда”.
Євросоюз продовжив економічні санкції проти РФ -
Голова Сбєрбанку попередив про складні часи в російській економіці
Голова Сбербанку РФ Герман Греф заявив, що проблеми в російській економіці, спричинені зростанням військових витрат, інфляцією та підвищенням ключової ставки, не вдасться швидко вирішити. Про це повідомляє The Moscow Times у понеділок, 30 червня.
“Наступний, 2026 рік, також, схоже, буде не з найпростіших”, – заявив він у понеділок на щорічних зборах акціонерів банку.
За його словами, на ситуацію впливатимуть геополітичні чинники, динаміка ВВП та ставки Центрального банку РФ.
Глава Сбербанку також визнав погіршення якості кредитного портфеля банку. За його словами, зростає кількість звернень щодо реструктуризації боргів як від бізнесу, так і від фізичних осіб.
“Сподіваюся, як завжди, ми зможемо знайти спільні плани проходження цих складних часів”, – сказав він.
За інформацією Bloomberg, російські банкіри в неформальних розмовах попереджають про загрозу банківської кризи протягом 12 місяців через зростання заборгованості за кредитами.
Співрозмовники агентства оцінили обсяг потенційної проблеми у трильйони рублів. У статистиці ЦБ РФ ця криза поки не відображена: офіційно проблемні кредити становлять близько 4% у бізнесу та трохи понад 5% – у фізичних осіб. Проте багато позичальників просто відтерміновують платежі, тож проблеми не потрапляють до звітності.
Навіть аналітики близького до уряду РФ Центру макроекономічного аналізу і короткострокового прогнозування, попереджають, що у у зоні ризику перебувають підприємства, на які припадає 17% загальної виручки економіки.
Серед найбільш вразливих галузей аналітики назвали: рибну та добувну промисловість, виробництво одягу та шкіряних виробів, автомобільну промисловість і торгівлю, нафтопереробку, інженерне будівництво, водний транспорт і поштовий зв’язок.
Окрім банківських боргів, в РФ фіксується також зростання неплатежів між компаніями. Із жовтня минулого року до березня 2025-го їх обсяг зріс на 11,6%, тоді як в обробній промисловості – майже на 40%. Це рекордні показники з часів пандемії.
Раніше Греф заявив, що російська економіка опинилася в умовах “ідеального шторму”, сформованого низкою проблем. -
Лавров зробив заяву про “крах НАТО”
Країнам НАТО не слід збільшувати оборонні витрати до 5% ВВП, якщо вони хочуть зберегти свій Альянс. Таку точку зору озвучив глава МЗС РФ Сергій Лавров в понеділок, 30 травня.
Російський міністр прокоментував висловлювання очільника МЗС Польщі Радослава Сікорського про те, що на путінську Росію чекає крах через нарощування військових витрат.
“Напевно, він передбачає, якщо він такий провісник, що катастрофічне, за моїми оцінками, збільшення бюджету країн НАТО теж призведе до краху цієї організації”, – сказав Лавров за підсумками наради глав МЗС країни ОДКБ.
Міністр нагадав, що днями глава Кремля Володимир Путін анонсував скорочення військових витрат, частка яких у бюджеті РФ вже досягла рекордних значень з часів СРСР. Лавров похвалив Путіна за те, що той нібит “керується здоровим глуздом, а не вигаданими і не висмоктаними з пальцями погрозами, як це роблять країни-члени НАТО”.
Нагадаємо, минулого тижня на саміті в Гаазі лідери країн НАТО затвердили рекордні витрати у 5% ВВП на оборону. Також у підсумковій декларації Росію було названо довгостроковою серйозною загрозою для євроатлантичної безпеки.
-
Біля берегів Лівії вибунув танкер, який заходив в російські порти
Біля берегів Лівії вибухнув нафтовий танкер Vilamoura, що перевозив 1 мільйон барелів нафти. Судно двічі заходило в російські порти, передає Bloomberg.
Зазначається, що танкер буксирують до Греції, де фахівці оцінять завдані пошкодження. За словами представника компанії TMS Tankers, вибух призвів до затоплення машинного відділення, і в корпус надходить вода. Точна причина вибуху поки невідома.
Як відомо, Vilamoura зайшла в російський порт Усть-Луга на початку квітня, де завантажила нафту казахського походження. У травні вона також зайшла на термінал Каспійського трубопровідного консорціуму біля російського порту Новоросійськ, який завантажує в основному казахську нафту.
Заданими компанії-менеджера, забруднення навколишнього середовища внаслідок інциденту не сталося. Члени екіпажу не постраждали.
За інформацією консалтингової компанії Vanguard Tech, від початку року аналогічні вибухи сталися ще з чотирма суднами. Після таких інцидентів судновласники почали використовувати водолазів і підводні дрони для перевірки обшивки суден на наявність мін та інших загроз. -
Глава МЗС Вірменії порадив Лаврову не втручатися у справи країни
Міністр закордонних справ Вірменії Арарат Мірзоян закликав голову МЗС Росії Сергія Лаврова не втручатися у внутрішні справи Вірменії. Про це він заявив 30 червня на спільній пресконференції з главою європейської дипломатії Каєю Каллас у Єреван, інформує News.am.
Коментар очільника вірменського МЗС стосувався заяви Лаврова щодо слідчих дій та затримань щодо вірменських священнослужителів.
“До пресконференції я встиг ознайомитися з коментаремколеги Лаврова. Інформація Лаврова є неповною і неточною. Якщо не помиляюся, він використав формулювання “боротьба влади проти церкви”. Це не відповідає дійсності. У Вірменії не ведеться боротьба проти церкви. Йдеться про участь окремих священнослужителів у політичній діяльності”, – наголосив Мірзоян.
Він додав, що, за інформацією правоохоронців, мова про причетність до підготовки або ініціювання незаконного перевороту.
“Це юридичний процес і внутрішня справа Вірменії. Було б краще, якби Лавров не втручався у внутрішні справи Вірменії”, – зазначив міністр.
Також Мірзоян звернувся до російських депутатів і медіа, закликавши їх “з повагою ставитися до суверенітету Вірменії та більше не втручатися у її справи”. -
Нюрнберг для росіян: як працюватиме новий Спецтрибунал
Навіщо потрібен Спеціальний трибунал Історія створення Спеціального трибуналу – це хроніка наполегливої дипломатичної та юридичної боротьби України та її союзників, спрямованої на заповнення прогалини у міжнародному праві.
Справа в тім, що наявні інституції, зокрема Міжнародний кримінальний суд (МКС), не мали юрисдикції щодо злочину агресії, скоєного Росією. МКС має юрисдикцію розслідувати тільки військові злочини, злочини проти людяності та геноцид в Україні, але він не має юридичних повноважень для переслідування злочину агресії проти України, оскільки до початку війни ні Росія, ні Україна не ратифікували Римський статут. Україна, до слова, вже ратифікувала документ.
Повернемось до Спецтрибуналу. Протягом 2022-2023 років низка ключових міжнародних організацій ухвалила резолюції на підтримку створення цього органу:- Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) стала однією з перших міжнародних інституцій, що рішуче підтримала ідею, ухваливши відповідні резолюції.
- Європейський парламент також неодноразово закликав до створення Спецтрибуналу.
- Ідею підтримали парламентські асамблеї НАТО та ОБСЄ.
Для практичної реалізації ініціативи було створено неформальну “Core Group” (Ключову групу). Перше засідання групи відбулося у січні 2023 року за участі 21 країни, а згодом коаліція значно розширилася.
Важливим переговорним майданчиком стала Гаага (Нідерланди) – світова столиця правосуддя. Саме тут проходили ключові дискусії щодо юридичної моделі трибуналу, його статуту та механізмів фінансування. Розглядалися різні варіанти: створення трибуналу на основі угоди між Україною та ООН, або ж на базі багатосторонньої угоди за підтримки регіональних організацій, таких як Рада Європи.
Ключовий прорив стався у 2024-2025 роках. Політична підтримка почала трансформуватися в конкретні юридичні кроки.
Важливою датою стало 25 червня 2025 року. Тоді у Страсбурзі Президент України Володимир Зеленський та Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали угоду про створення Спеціального трибуналу для розслідування злочинів агресії проти України, аналогічного трибуналу в Нюрнберзі після Другої світової війни.
Разом з угодою було оприлюднено і статут майбутнього судового органу. Яким буде трибунал для Росії Спеціальний трибунал буде створено у межах Ради Європи. Він переслідуватиме вище політичне та військове керівництво Росії, а також лідерів країн, які підтримали її агресію, зокрема Білорусі та Північної Кореї. Йдеться про злочин агресії – незаконне застосування збройної сили проти України.
За даними Офісу президента, статут новоствореного трибуналу не містить жодних згадок про персональні імунітети. Це означає, що під слідством можуть опинитися і Путін, і Лавров, і Мішустін. Імунітет не стане перешкодою, хоча обвинувальні акти й ордери на арешт можна буде видавати лише після зняття недоторканності.
Трибунал отримає міжнародну суб’єктність і стане незалежною інституцією. Підставою для його діяльності є стаття 8 Римського статуту, що визначає воєнні злочини, які підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС).
Окремий блок у роботі трибуналу стосуватиметься компенсації завданих збитків, зокрема шляхом переказу заморожених російських активів.
Водночас цей спецтрибунал не дублює функції Міжнародного кримінального суду, а лише доповнює їх. У разі передачі обвинуваченого до МКС, процес у спецтрибуналі буде призупинено, написала у Facebook заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра. “Створення спецтрибуналу відкриває можливість для першого офіційного міжнародного визнання злочину агресії з боку Росії, починаючи з 2014 року. Його обвинувальні акти стануть юридичним підтвердженням того, хто, коли і як розпочав цю війну, подібно до того, як це зробив Нюрнберзький трибунал”,- написала Мудра. Швидко не буде Очікується, що суд винесе рішення щодо злочинів близько 20 представників вищої влади Росії. На відміну від Міжнародного кримінального суду, їх можна судити заочно – in absentia. Але, зазначає в розмові з виданням Наше время заступниця голови фракції “Слуга народу” у Верховній Раді України Євгенія Кравчук, навіть заочно Путін навряд чи виявиться підсудним. Згідно зі статутом трибуналу, у так званої “трійки” – глави країни, глави уряду та міністра закордонних справ – є “функціональний імунітет”. Можна готувати розслідування – усе буде передано до суду. Але, поки особа обіймає цю посаду, рішення суду чи розгляд справи буде призупинено.
Крім того, зазначає обвинувач і керівник слідчої групи Міжнародного кримінального трибуналу у справах колишньої Югославії (1994–2010р.р.) Володимир Точиловський, існують скептичні оцінки можливостей Трибуналу. Адже його діяльність, каже експерт в розмові з Радіо Свобода, може звестися до вироків, винесених у заочних судових процесах при відсутності обвинувачених на лаві підсудних.
Разом з тим, каже Точиловський, створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії, після Нюрнберзького та Токійського, може скласти прецедент судового механізму кримінального переслідування політичних лідерів за злочин агресії.
Втім голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв застеріг щодо завищених очікувань від роботи майбутнього Спецтрибуналу, аби не наступило швидкого розчарування, оскільки його робота може бути довготривалим процесом.
Нардеп в коментарі Укрінформу заявив, що створення Спецтрибуналу не значить, що Путін і його поплічники вже за місяць опиняться в тюрмі. Однак це означає, що можуть бути розглянуті всі справи та будуть зафіксовані всі факти всіх абсолютно злочинів росіян проти України. І можуть бути винесені нехай і заочні, але вироки, які вже самі по собі будуть відповідати нормам міжнародного права.
Потураєв підкреслив, що створення Спецтрибуналу буде також “сигналом для міжнародних партнерів, які вагаються, чи хочуть ставати відкритішими до співпраці з Росією”.
Але чи уловлять ці сигнали американці? Демарш США триває