Російська влада планує підвищити частку внутрішнього ринку, збільшивши виробництво автомобілів у країні до 80% до 2035 року. Глава Мінпромторгу Антон Аліханов зазначив, що російські виробники вже випускають понад 50 моделей автомобілів, включаючи седани, кросовери, пікапи та електромобілі. На жаль, протягом цього року виробництво автомобілів у Росії зменшилося на 12% через падіння попиту на ринку. Уряд РФ введе утильзбір для обмеження імпорту автомобілів і стимулювання місцевого виробництва. Однак це призвело до зростання цін на авто, що знизило попит і виробництво в країні.
Позначка: Росія
-
Вибухи у двох областях РФ порушили логістику окупантів – ЗМІ
У листопаді в Росії сталися вибухи на критично важливих обʼєктах залізниці в Новосибірській та Брянській областях. Це призвело до знищення складів з паливно-мастильними матеріалами та пошкодження залізничного полотна, що ускладнило логістику військ. Внаслідок вибухів було уражено цистерни з ПММ та порушено логістичні маршрути. Військовослужбовці залізничних військ РФ вчинили диверсію на залізниці в Ростові-на-Дону, що призвело до порушення руху ешелонів з боєприпасами та технікою.
-
Індійські компанії збільшили закупівлі російської нафти – ЗМІ
Державні нафтопереробні компанії Індії Indian Oil та Bharat Petroleum вирішили закупити російську нафту для постачань у січні через доступні обсяги та знижки від постачальників, які не потрапили під санкції. Ці компанії зафрахтували вантажі зі знижкою близько 5 доларів за барель, що більше, ніж місяць тому. Інші індійські нафтопереробники, такі як Mangalore Refinery and Petrochemicals Ltd. та HPCL-Mittal Energy Ltd., відмовляються від закупівлі російської нафти. Reliance Industries також припинив переробку російської нафти на частині свого заводу. Покупці в Китаї, Індії та Туреччині зменшили свої закупівлі російської нафти, що призвело до великих знижок.
-
Російські промисловці заявили про найбільше падіння виробництва з 2022-го
У російській економіці триває погіршення ділової активності. У листопаді індекс PMI в оборонній промисловості, який розраховується за результатами опитувань компаній, знизився до 48,3 пункту – вже шостий місяць поспіль нижче 50, що свідчить про спад. Причиною цього є різке зниження виробництва та скорочення нових замовлень. Компанії пов’язують це з нестачею замовлень, затримками у ланцюгах постачання та низьким попитом. Логістика також погіршилася, строки постачання збільшилися, а закупівель стало менше. Витрати російських виробників зросли найшвидшим темпом з травня, що спонукає компанії підвищувати ціни. Показники ділового клімату підтверджують зростання витрат і цінових очікувань. При цьому промислове виробництво в Росії зросло у жовтні, але за рік зростання було невеликим. Цей спад пов’язують зі скороченням соціальних програм та збільшенням витрат на армію через війну в Україні.
-
Путін підписав бюджет РФ з 40% витрат на армію
Глава Російського Кремля Володимир Путін підписав бюджет на 2026 рік, в якому майже 40% видатків йдуть на армію та силові структури, тоді як лише 25% припадають на соціальні програми. Це означає, що Кремль віддає перевагу військовим витратам, а не покращенню життя громадян. Зазначається, що через санкції, що обвалили доходи від нафти й газу, у бюджеті Росії великий дефіцит – 1,6% ВВП. Щоб вирівняти ситуацію, Кремль скорочує соціальні витрати і вводить нові податки, у тому числі підвищує ПДВ та ускладнює умови для бізнесу та громадян. Це рішення може призвести до збільшення податкового тиску і обмеження соціальних послуг для росіян. Усе це свідчить про те, що для Кремля пріоритетом залишається війна, навіть за рахунок економічного занепаду та погіршення життя населення.
-
Путін запровадив безвіз для громадян Китаю
Глава Росії Володимир Путін підписав указ про введення безвізового режиму для громадян Китаю з 1 грудня. Китайці зможуть в’їжджати в Росію без візи на 30 днів для туристичних, ділових, культурних та інших подій. Режим діятиме до 2026 року з урахуванням принципу взаємності. Також Китай встановив безвізовий режим для росіян, що дозволяє їм подорожувати з туристичною, діловою та іншими метами до Китаю.
-
У Кремлі назвали дату зустрічі Путіна і Віткоффа
Після перемовин з українською делегацією у Флориді спеціальний посланник Дональда Трампа Стів Віткофф планує зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним у Москві 2 грудня. Про це повідомив речник Кремля Дмитро Пєсков. Зазначено, що сама зустріч відбудеться у другій половині дня 2 грудня, але деталі обговорень будуть оприлюднені пізніше. Пєсков також наголосив, що обговорення між Путіним та Віткоффом не будуть відбуватися через ЗМІ, адже сторони зацікавлені в успішному завершенні процесу.
-
У ПАР заарештували вербувальника найманців на війну проти України
У Південно-Африканській Республіці заарештували ще одного підозрюваного у вербовці найманців на війну проти України. Про це повідомила Поліцейська служба ПАР в неділю, 30 листопада.
“Ще один підозрюваний був заарештований підрозділом Яструбів по боротьбі з державними злочинами у зв’язку з розслідуванням, що триває відносно того, як південноафриканці були залучені до війни між Росією та Україною”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що всі п’ятеро підозрюваних постануть перед судом 1 грудня. Їм висунуть звинувачення у порушенні закону ПАР про іноземну військову допомогу. -
У Херсоні семеро поранених через російські обстріли
Внаслідок російських обстрілів у Херсоні в неділю постраждали семеро цивільних. Про це повідомила регіональна прокуратура 30 листопада.
Російська армія атакувала населені пункти області авіацією, артилерійською, мінометною зброєю та РСЗВ, дронами різного типу. Станом на 17:30 відомо, що від наслідків ворожих атак травмовано сімох мирних жителів, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що всі постраждалі – жителі Херсона, які потрапили під дронові атаки та артилерійський вогонь.
“Пошкоджено приватні та багатоквартирні будинки, господарські приміщення, гаражі та автотранспорт”, – додали у відомстві.
Розпочато досудові розслідування за фактами вчинення воєнних злочинів (ч.1 ст.438 КК України). -
У Франції спрогнозували дату рішення ЄС щодо заморожених активів РФ
Європейська рада може ухвалити рішення щодо заморожених активів РФ під час засідання 18 грудня. Про це заявив глава МЗС Франції Жан-Ноель Барро інтерв’ю для LA Tribune Dimanche.
Під час бесіди ведучий зазначив, що активи РФ – це один із важелів впливу Європи на війну. Водночас він визнає, що європейці розходяться в думках щодо цього питання. Тому журналіст запитав міністра, як позиціонує себе Франція, “з огляду на те, що, як очікується, в України закінчаться гроші не пізніше кінця лютого”.
“Головним пріоритетом є забезпечення довгострокової іммобілізації російських активів у Європі. Це значна перевага, яка дасть нам змогу впливати на параметри світу”, – відповів Барро.
Він пояснив, що заморожені активи РФ – це спосіб гарантувати, що коли настане час, Росія нестиме відповідальність за відшкодування значної шкоди, яку завдала Україні.
За словами Барро, в Європі мають намір допомогти Україні в разі продовження війни, а саме рішення щодо російських активів може бути ухвалено вже в грудні.
“Ми хочемо захистити Україну від фінансових труднощів на найближчі два роки в разі продовження війни. Усе це обговорюватимуть найближчими днями, і я сподіваюся, що рішення ухвалять на засіданні Європейської ради 18 грудня”, – резюмував міністр.
Нагадаэмо, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву.
ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ