Безпілотники у ніч проти п’ятниці, 23 травня, атакували завод Енергія у місті Єлець Липецької області РФ. Підприємство спеціалізується на виробництві хімічних джерел струму. Там спалахнула пожежа. Відео з влучаннями опублікувала низка Telegram-каналів.
Так, канал Baza пше, що місцеві жителі чули понад десяток вибухів.
Губернатор Липецької області Артамонов повідомив, що наліт дронів триває, у місті вимикають інтернет “для захисту від БПЛА”.
Тим часом канал Exilenova+ публікує численні відео прильотів і їх наслідків.
Зазначається, що основний напрям діяльності підприємства – розробка та виробництво автономних джерел живлення для побутової, загальнопромислової та спеціальної техніки: авіації, цивільного річкового та морського флотів, для радіотехніки, побутових електронних та електричних приладів.
Позначка: Росія
-
У РФ дрони атакували хімзавод – соцмережі
-
На Курщині кажуть про приліт по скупченню техніки
У місті Льгов Курської області РФ увечері у четвер, 22 травня, прогриміли вибухи. Місцева влада заявляє про удар з Himars. У місцевих Telegram-каналах пишуть, що ціллю стало скупчення військової техніки.
Зокрема канал Пепел пише, що ЗСУ вдарили ракетами по скупченню військової техніки і особового складу в районе АЗС Роснефть на виїзді зі Льгова.
“По скупченню техніки та особового складу було завдано три удари з інтервалом 5-7 хвилин. Точна кількість загиблих і постраждалих російських військовослужбовців наразі невідома. Місце удару оточено військовими та оперативними службами”, – йдеться у повідомленні.
РосЗМІ пишуть, що удар був з РСЗВ Himars. Місцевий губернатор Олександр Хінштейн заявляє про 16 постраждалих. -
Велика сімка зробила заяву щодо України
Країни Великої сімки опублікували спільну заяву, у якій підтримали Україну, засудили війну РФ проти України, та наголосили, що Росія не отримає свої заморожені активи, поки не припинить агресію та не компенсує шкоду, яку вона завдала Україні. Про це йдеться у заяві G7 на сайті Міністерства фінансів Канади, яка цього року головує у Групі Семи.
Відповідна заява опублікована від імені міністрів фінансів та керівників центральних банків країн G7.
У документі зазначається, що країни G7 підтримують Україну у захисті її територіальної цілісності та права на існування, а також її свободи, суверенітету та незалежності на шляху до справедливого та міцного миру.
“Ми вітаємо поточні зусилля з досягнення режиму припинення вогню. Якщо таке припинення вогню не буде погоджено, ми продовжимо вивчати всі можливі варіанти, включаючи варіанти максимального тиску, такі як подальше посилення санкцій”, – йдеться у заяві.
Також у заяві країни G7 зобов’язуються допомогти зміцнити довіру інвесторів через двосторонні та багатосторонні ініціативи для фінансування відбудови України після війни. Зокрема підписанти мають намір працювати для якомога швидшого скасування “повної заборони” на надання в Україні страхових послуг міжнародними компаніями.
“Крім того, ми погоджуємося співпрацювати з Україною, щоб гарантувати, що жодні країни чи організації, або організації з цих країн, які фінансували чи постачали російську військову машину, не матимуть права отримувати прибуток від реконструкції України”, – йдеться у заяві.
Як відомо, у червні Канада прийматиме саміт лідерів Групи семи (G7) у Кананаскисі, Альберта. Це буде перший саміт для нового прем’єр-міністра Канади Марка Карні та президента США Дональда Трампа після його повернення до Білого дому. Очікується, що на саміт також запросять президента України Володимира Зеленського.
Раніше Британія та Україна закликала G7 знизити граничну ціну на нафту з РФ.
Трамп розкритикував виключення Росії з G7 -
Дрони атакували Рязанський НПЗ та оборонний завод у Тулі – ЗМІ
Супутники NASA фіксують пожежу на території об’єкту Роснефти в Рязані (Росія). Про це повідомили ЗМІ та ТГ-канали.
Зазначається, що система моніторингів пожеж FIRMS зафіксувала спалах на території Рязанського НПЗ.
До цього місто атакували безпілотники. Повідомлялося про збиття нібито щонайменше 5 дронів над заводом .
Крім того, у ніч на 22 травня в ході атаки БПЛА на Тульську область був уражений один із діючих цехів НВО Сплав, що належить Ростеху (виробник РСЗВ, авіаракет, важких вогнеметних систем і боєприпасів до них).
За даними джерел в екстрених службах регіону, після падіння уламків безпілотника цех спалахнув. Також пожежа сталася на електропідстанції.
Як відомо, три дні тому глава Кремля володимир Путін присудив 4 працівникам Сплаву премії імені Маршала Жукова у 2025 році в галузі створення озброєння та військової техніки.
Зазначається, що завод вже намагалися атакувати в ніч на 7 травня. Мешканці повідомляли про дим у районі вулиці Щегловська засіка. На цій вулиці крім заводу Сплав знаходиться приблизно за кілометр від нього АТ Конструкторське бюро приладобудування, яке займається розробкою високоточної керованої зброї. Фото: ТГ-канал АSTRA -
Каллас закликала Сербію зробити “стратегічний вибір” між Заходом і Сходом
Верховна представниця ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас закликала Сербію зробити “стратегічний геополітичний вибір”, заявивши, що майбутнє країни в Європейському Союзі залежить від того, які цінності вона вирішить підтримати. Про це інформує AP у четвер, 22 травня.
Про це Каллас заявила у четвер під час візиту до Белграда, невдовзі після того, як президент Сербії Александар Вучич проігнорував застереження Євросоюзу й відвідав парад 9 травня в Москві, де стояв поруч із главою РФ Володимиром Путіним.
“Сербія стоїть перед стратегічним вибором – де вона хоче бути. Європейське майбутнє Сербії залежить від тих цінностей, які вона обирає”, – наголосила Каллас.
За її словами, вона обговорила з Вучичем його поїздку до Москви.
“Я висловила свою дуже чітку позицію. І справді не розумію, чому потрібно стояти поруч з людиною, яка веде цю жахливу війну в Україні”.
Каллас зазначила, що Вучич надав власне пояснення, і що розмова з ним була “дуже предметною”.
Попри заявлене прагнення до вступу в ЄС, Сербія під керівництвом Вучича зберігає тісні зв’язки з Росією та Китаєм. Белград не приєднався до санкцій проти РФ, продовжує імпортувати російські енергоносії та не підтримує більшість заяв ЄС, що засуджують вторгнення в Україну.
Сам Вучич пояснив свою участь у московському параді “збереженням традиційних дружніх зв’язків” з Росією, зокрема – культурних і релігійних.
Разом із тим, у самій Сербії вже пів року тривають масштабні антикорупційні протести, які посилилися після трагедії на залізничній станції, що забрала життя 16 осіб. Багато сербів звинувачують у цьому корупцію при будівництві інфраструктури.
Каллас наголосила, що хоч політичне керівництво Сербії і надалі декларує бажання вступити до ЄС, реальні кроки з реформ мають підтвердити цю риторику. -
Обмін “1000 на 1000”: Україна передала список РФ
Українська сторона передала Росії список на обмін полоненими у форматі “1000 на 1000”. Про це сказав заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов, повідомляє Інтерфакс-Україна у четвер, 22 травня.
У свою чергу керівник Офісу президента Андрій Єрмак написав у Телеграм: “Щодо обміну 1000 на 1000, Україна зробила свою частину підготовчої роботи, Росія мала б прискоритись з цим”.
Раніше у Кремлі заявили, що готуються до обміну полоненими з Україною у форматі “1000 на 1000” і вже передали список імен.
Як відомо, за результатами перемовин у Стамбулі вдалося досягти важливої домовленості щодо обміну “1000 на 1000” полонених.
Також в ГУР повідомили, коли саме може відбутися наймасштабніший обмін полоненими з початку великої війни з Росією. -
Путін наказав створити “буферну зону” на кордоні
Російські війська начебто реалізують плану зі створення так званої “буферної зони безпеки” вздовж кордону з Україною. Про це сказав російський диктатор Володимир Путін у четвер, 22 травня.
“Вже говорив, що було ухвалено рішення про створення необхідної буферної зони безпеки вздовж кордону”, – заявив він на нараді з урядовцями.
За його словами, збройні сили РФ вже почали виконувати це завдання і “робота йде”.
У свою чергу керівник Центру протидії дезинформації (ЦПД) РНБО Андрій Коваленко написав у Телеграм, що Путін вже не вперше завдить мову про “буферну зону”.
“Рік тому щось не склалось в нього з цим, хоч теж лякав. Зараз просто демонструє, що не хоче припиняти вогонь” – заначив він. -
Обмін полоненими: в РФ підтвердили передачу списку
У Росії готується до обміну полоненими з Україною у форматі “1000 на 1000” і вже передали список імен. Про це сказав Кремля Дмитро Пєсков, повідомив Інтерфакс в четвер, 22 травня.
“Ми дійсно передали наш список. Зустрічний список із Києва поки не отримали. Чекаємо”, – заявив він.
Трохи раніше Пєсков сказав, що обмін полоненими у форматі “1000 на 1000” потребує часу, але всі максимально зацікавлені, щоб зробити це якомога швидше.
“Це питання (щодо обміну – ред.) досить трудомістке, там, природно, ведеться робота з обміну конкретними іменами. Оскільки мова йде про тисячу на тисячу, звичайно, це вимагає якогось часу”, – сказав він.
Пєсков запевнив, що робота над цим питанням триває досить оперативно, оскільки “зацікавлені в тому, щоб зробити це в максимально швидкому режимі”. -
В ЄС запровадять на добрива з Росії та Білорусі мита до 100%
Європейський парламент підтримав значне підвищення мит на російські та білоруські добрива і частину сільгосппродукції. Нові ставки мають обмежити фінансування війни проти України та зменшити ризики для продовольчої безпеки ЄС. Про це йдеться в прес-релізі, опублікованому на сайті Європарламенту.
Рішення підтримали 411 євродепутатів, 100 проголосувало “проти”, а ще 78 – “утрималися”.
З 1 липня мита на деякі азотні добрива зростатимуть поступово – від нинішніх 6,5% до майже 100%. Це фактично зупинить торгівлю. Ще на деякі товари, зокрема м’ясо, молочну продукцію, фрукти та овочі, накладуть додаткове 50% мито.
У 2023 році понад 70% добрив, які використовувалися в ЄС, були азотними — і чверть таких добрив імпортували саме з Росії. Загальна вартість цих поставок – близько 1,3 млрд євро (1,5 млрд дол).
На тлі рішень ЄС речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що “внаслідок нових мит добрива для європейців подорожчають”, а їх якість “знизиться”. За його словами, попит на російські добрива на інших ринках все ще високий і що “російські добрива – найвищої якості”.
Нові мита також торкнуться ще 15% аграрного імпорту з Росії, який раніше не обкладався тарифами. Мова про товари на суму 380 млн євро.
Імпорт з Білорусі у 2023 році становив 92 млн євро з сільгосппродукції і 30 млн – з добрив.
У Єврокомісії пояснили, що імпорт добрив із Росії створює ризик політичного тиску з боку Москви й загрозу стабільності агросектора ЄС.
Європарламентарі вважають, що ці заходи значно скоротять імпорт товарів з РФ та Білорусі в ЄС, незалежно від того, чи походять вони з цих двох країн, чи експортуються ними прямо, чи опосередковано. -
Мирні ініціативи і допомога РФ водночас: яку гру веде Китай
Китай і Україна Позиція Китаю щодо війни в Україні є складною і часто інтерпретується як “нейтралітет, що схиляється на користь Росії”. Офіційний Пекін уникає прямого засудження російської агресії, вперто називає конфлікт “українською кризою”, втім наголошує на необхідності діалогу та мирного врегулювання.
Китай постійно закликає до негайного припинення бойових дій та відновлення мирних переговорів. У лютому 2023 року Китай оприлюднив свій так званий “мирний план” з 12 пунктів, який не містить засудження російської агресії чи вимоги виведення російських військ з території України.
Ще з першого дня повномасштабної війни політики та аналітики переконують, що лише Китай має вдосталь важелів впливу на РФ.Західні країни закликають Піднебесну використовувати тиск на Росію, щоб припинити війну, але Пекін раз за разом наголошує, що він не є “стороною конфлікту”.
Із свіжого: 16 травня в МЗС заявили, що Україна прагне, аби Китай і Бразилія допомогли переконати Путіна припинити вогонь. А міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський 17 травня прямо заявив: країна, яка може закінчити війну і поставити Путіна на місце, – це Китай. Він також додав, що Росія є “економічним васалом Китаю”.
Однак розраховувати на КНР не можна. Як зауважив голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак, Пекін дійсно має серйозний вплив на Кремль. Але не горить бажанням його використовувати.
Як наголосив Шлінчак в ефірі 24 каналу, з одного боку КНР використовує ослаблену від війни РФ, яка перебуває у не найкращому економічному становищі. Китайці буквально заробляють на цьому гроші та протягують свої стратегічні цілі до реалізації. З іншого – Росія не повністю “лягла” під Китай. Ба більше, Путін мріє, аби сісти разом з Китаєм та США за стіл перемовин і розділити світ на зони впливу.
І Кремль не боїться показувати суб’єктність від Китаю. Нагадаємо, напередодні переговорів в Стамбулі президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва заявив, що готовий попросити Путіна вирушити до Туреччини на прямі переговори про мир в Україні. Прикметно, що до цього Сілва був у Китаї та розмовляв із Сі. Експерти вважають, що поговорити з Путіним президента Бразилії спонукав очільник КНР. Однак Сілву в Кремлі навіть не прийняли. “Це натяк на те, що Китай пристав на позицію європейської коаліції й намагається зупинити війну. Путін знехтував цим сигналом, розраховуючи, що Пекін не наважиться на жорсткі дії. Чи відповість Китай – наразі незрозуміло, але атмосфера двосторонніх відносин змінюється”,- пише нардеп Микола Княжицький в своєму Facebook. Однак дуже швидко стосунки між Кремлем та Пекіном навряд чи зміняться. Бо в них є один споконвічний ворог. Дружба проти США Хоча Китай офіційно не відправляє РФ військову допомогу, він надає значну економічну підтримку, яка допомагає Москві справлятися із західними санкціями. Китай є найбільшим торговельним партнером Росії, і обсяги торгівлі між країнами зросли після початку повномасштабного вторгнення. Ця підтримка викликає занепокоєння у США та ЄС.
Ба більше, Україна брала в полон громадян Китаю, які воювали на боці російської армії. А в квітні українські розвідувальні органи отримали інформацію, що КНР постачає РФ артилерію і порох, окрім того, є дані, що представники КНР займаються виробництвом деякої зброї на території Росії. Пекін ці звинувачення відкидав.
Слід зауважити, що зі стратегічних міркувань Дональд Трамп прагне використати Росію як важель проти Китаю. Цю концепцію часто називають “зворотним Ніксоном”. Простими словами, Трамп хоче зблизитися з Росією, щоб створити противагу зростаючій могутності Китаю, який зараз сприймається як головний геополітичний виклик для США. Логіка полягає в тому, що продовження тиску на Москву з боку Штатів лише штовхає Росію глибше в орбіту Китаю, де країни разом протистоять Заходу.
Однак реальність раз за разом доводить: Трамп не доб’ється “зворотного Ніксона”. Ба більше, Китай використовує Росію у великій грі проти США. І щоб довести, що Росія Путіна невідривно прив’язана до Китаю Сі Цзіньпіна було треба небагато. Для цього 8 травня РФ та КНР опублікували спільну заяву, в якій домовились підняти співпрацю на новий рівень і “рішуче протидіяти курсу Вашингтона на “стримування” Росії і Китаю”.
Також Укрінформ пише, що причиною присутності Сі разом із Путіним на трибуні мавзолею під час останнього параду був сигнал Трампу про готовність Китаю відповідати на будь-які спроби тиску: чи економічного / тарифного, чи військового. Та те, що Москва не вагаючись підтримає Пекін. Мовляв, існує неоформлений документально союз двох країн проти однієї – Сполучених Штатів.
Як зазначив в інтерв’ю Укрінформу експерт з питань Росії Фонду Карнегі за міжнародний мир Ерік Чіарамелла, на щастя поки що Китай не готовий напряму стати на бік РФ за прикладом Північної Кореї. Разом з тим у КНР немає жодного бажання тиснути на Росію, підтвердив аналітик.
Також він охарактеризував як “надто нереалістичну” ідею деяких представників адміністрації Трампа домагатися припинення вогню та відкритості до Росії як способу відокремити РФ від Китаю. “Я б набагато більше зосередився на зміні поведінки Китаю, щоб обмежити підтримку російських військових зусиль і спробувати зайняти більш конструктивну позицію, ніж намагатися якимось чином змусити Росію відвернутися від Китаю, спонукаючи її до якоїсь нової угоди зі Сполученими Штатами”,- сказав Чіарамелла. На його думку, “дружба без меж” між Росією та Китаєм все ж має певні межі, які США може використати, якщо застосує розумну політику, особливо щодо Китаю.
Однак поки що Штати буквально віддають світове лідерство Пекіну. Більше не гегемон