Російський диктатор Володимир Путін заявив, що Росія нібито “налаштована припинити війну”, яку, за його версією, “розв’язав Захід руками України”. Про це йдеться в інтерв’ю Путіна індійським ЗМІ, яке поширили російські пропагандисти.
Хазяїн Кремля не визнав того, що саме Росія є країною-агресором та напала на Україну.
Він заявив, що нібито саме західні країни “винні” у війні, однак так і не пояснив, яким чином ті “змусили” його напасти на сусідню країну.
“Росія налаштована завершити війну, яку проти неї почав Захід руками України”, – заявив він.
Як ми вже писали раніше, Володимир Путін прибув з першим за чотири роки візитом в Індію.
Раніше Путін назвав “дуже корисною” зустріч зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом та зятем Дональда Трампа Джаредом Кушнером 2 грудня
Позначка: Росія
-
Путін зробив заяву щодо припинення війни в Україні
-
“Репараційний кредит”: Мерц поїхав особисто переконувати Бельгію
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц їде до Брюсселя з метою переконати Бельгію підтримати 165 млрд євро для України з російських активів. Про це повідомляє американське видання Politico.
Мерц скасував заплановану поїздку до Осло, щоб особисто долучитися до переговорів між прем’єром Бельгії Бартом де Вевером та головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн стосовно масштабного плану ЄС із фінансування України.
План передбачає надання Києву 165 млрд євро у вигляді “репараційної позики”, сформованої з доходів від заморожених російських державних активів, значна частина яких зберігається в Бельгії.
Роль Бельгії в цьому процесі є ключовою, адже через систему депозитарію Euroclear на її території зосереджено найбільший обсяг заморожених активів РФ у Європі.
Раніше де Вевер висловив побоювання щодо юридичних, фінансових та навіть “воєнних” ризиків:- ризик позовів від Кремля на підставі двостороннього інвестиційного договору між Бельгією та СРСР 1989 року;
- вимога, щоб інші фінансові інститути ЄС, що утримують активи РФ, надали такі ж гарантії, як Euroclear;
- можливість російської “помсти” як всередині країни, так і на міжнародній арені.
Бельгійський прем’єр також натякнув на те, що погрози Брюсселю буцімто вже лунали від представників російського правлячого режиму.
-
В ЦПД пояснили, чому Росія лякає “наступом на Чернігів”
Росія поширює фейки про нібито підготовку наступу на Чернігів. Про це заявив керівник Центру протидії дезінформації (ЦПД) при РНБО Андрій Коваленко на своєму Telegram-каналі.
Це та інші подібні повідомлення мають посилити тиск на українське суспільство та створити ілюзію “всесильності” російської армії.
Поширення фейків про можливий наступ прив’язане не тільки до військової ситуації, а й до ширших дипломатичних процесів.
Росія використовує такі інформаційні кампанії як інструмент тиску на Україну та партнерів, намагаючись затягувати ухвалення рішень щодо допомоги з боку США та інших союзників.
За даними Сил оборони України, реальних можливостей для наступу на Чернігів у російської армії нема. Українські військові повністю контролюють ситуацію на Чернігівщині, а провокації противника на прикордонних територіях оперативно зупиняються.
Подібну інформаційну тактику раніше Росія вже застосовувала щодо Сумської та Харківської областей. Тоді Сили оборони також успішно зупинили противника, який не мав достатніх ресурсів для повноцінного наступу на великі міста.
У ЦПД закликають українців зберігати спокій і довіряти лиш офіційній інформації.
Раніше в ЦПД повідомляли, що Росія найближчі кілька місяців витрачатиме чимало ресурсів на психологічні операції проти України. Мета – переконати українське суспільство в “неминучості поразки” та “необхідності капітулювати”.
Росія поширює фейк про участь французьких ПВК у війні – ЦПД -
Вихід із-під нейтрального прапора: росіяни визначаються
Російська тенісистка Анастасія Потапова виступатиме за нову країну.
Про зміну громадянства спортсменка повідомила в Instagram і додала, що ця країна – Австрія, яка стала для неї новим домом. Відтепер її виступи відбуватимуться не під нейтральним прапором, а під прапором Австрії.
“Рада оголосити вам, що моя заява на отримання громадянства схвалена австрійським урядом. Австрія – це місце, яке я люблю, неймовірно гостинне, і де я почуваюся як удома.
Мені подобається Відень, і я з нетерпінням чекаю, коли він стане моїм другим домом. У зв’язку із цим я з гордістю оголошую, що з 2026 року я представлятиму свою нову батьківщину, Австрію, у своїй професійній тенісній кар’єрі”, – написала тенісистка.
Потапова народилася в Саратові, на дорослому рівні виступає з 2017 року, у її послужному списку три титули WTA.
Потапова не перша, хто змінив спортивне громадянство. Так само вчинили Грачова, Касаткіна, Тимофєєва.
Нагадаємо, нещодавно Камілла Рахімова замінила нейтральний статус на статус представниці Узбекистану.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
Угорська компанія планує купити активи російського Лукойла – ЗМІ
Угорська компанія MOL зацікавлена в придбанні міжнародних активів російського нафтового гіганта Лукойл, що нині перебуває під санкціями. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters, цитуючи свої джерела.
MOL планує придбати нафтопереробні заводи та АЗС Лукойла в Європі, а також частки в виробничих активах в Казахстані та Азербайджані.
Міністерство фінансів США відмовилося від коментарів на запит ЗМІ.
Одне з джерел зазначило, що угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан обговорив плани MOL з президентом США Дональдом Трампом у листопаді.
ЗМІ нагадав, що Угорщина має річне звільнення від санкцій США, щоб продовжувати використовувати російську нафту і газ. Будапешт залежить від російських енергоносіїв, і Орбан, який перебуває при владі вже 15 років, тривалий час намагається підтримувати добрі відносини як з РФ, так і з США.
Угорська компанія MOL також прагне придбати сербську нафтопереробну компанію NIS, яка належить Росії й теж стала підсанкційною.
Як відомо, США у п’ятницю, 21 листопада, також видали генеральну ліцензію на серію операцій російськими банками з проектом атомної електростанції Пакш II в Угорщині. -
Угорська компанія планує купити активи російського Лукойлу – ЗМІ
Угорська компанія MOL зацікавлена в придбанні міжнародних активів російського нафтового гіганта Лукойл, що нині перебуває під санкціями. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters, цитуючи свої джерела.
MOL планує придбати нафтопереробні заводи та АЗС Лукойлу в Європі, а також частки в виробничих активах в Казахстані та Азербайджані.
Міністерство фінансів США відмовилося від коментарів на запит ЗМІ.
Одне з джерел зазначило, що угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан обговорив плани MOL з президентом США Дональдом Трампом у листопаді.
ЗМІ нагадав, що Угорщина має річне звільнення від санкцій США, щоб продовжувати використовувати російську нафту і газ. Будапешт залежить від російських енергоносіїв, і Орбан, який перебуває при владі вже 15 років, тривалий час намагається підтримувати добрі відносини як з РФ, так і з США.
Угорська компанія MOL також прагне придбати сербську нафтопереробну компанію NIS, яка належить Росії й теж стала підсанкційною.
Як відомо, США у п’ятницю, 21 листопада, також видали генеральну ліцензію на серію операцій російськими банками з проектом атомної електростанції Пакш II в Угорщині. -
Країни Балтії розглядають демонтаж залізничних колій на кордоні з РФ
Президенти Естонії, Латвії та Литви після переговорів у Ризі домовились, що рішення про демонтаж залізничних колій на кордоні з Росією вони ухвалюватимуть спільно. Про це повідомляє LSM у четвер, 4 грудня.
Лідери країн Балтії обговорили можливість ухвалення спільного рішення про демонтаж залізничних колій на кордоні з Росією та Білоруссю.
“Якщо ми будемо це робити, то робитимемо разом. Звичайно, це питання є досить новим, і ми передали цю інформацію нашим міністрам, щоб вони продовжили обговорення”, – сказав президент Естонії Алар Каріс.
Литовський президент Гітанас Науседа зазначив, що важливою є скоординована дія щодо лінії оборони Балтії, зокрема і разом із Польщею та ЄС.
“На мою думку, це (демонтаж колії – ред.) частина заходів проти мобільності, про які ми багато говорили, і тому важко уявити, що ми залишимося при тому, як все було досі”, – сказав він.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс додав, що рішення з цього питання ще не ухвалене.
Раніше повідомлялося, що уряд Латвії розглядає можливість повного демонтажу ділянок залізничної лінії, що ведуть до Росії. Країни Балтії планують масову евакуацію на випадок нападу Росії – ЗМІ -
Індія візьме в Росії в оренду атомну субмарину – ЗМІ
Індія візьме в Росії в оренду атомний ударний підводний човен на 10 років і заплатить за нього два мільярди доларів. Про це повідомляє Bloomberg, цитуючи свої джерела.
Обговорення оренди російської субмарини тривало протягом кількох років, але сторонам не вдавалося дійти згоди щодо ціни. Тепер угоду погоджено. В листопаді індійські моряки вже відвідали один з суднобудівних заводів РФ.
Індія матиме цю субмарину вже протягом найближчих двох років. Проте є ймовірність, що терміни постачання будуть зміщені через складність проєкту.
Згідно з умовами оренди, субмарину не можна використовувати у військових цілях, а тільки – для навчання.
Індія планує навчати на підводному човні своїх моряків, поки будує дві власні атомні субмарини, стверджують джерела. -
Росія попросила в Індії їжу, одяг та техніку
Росія закликала індійських виробників збільшити постачання товарів на свій ринок. Зокрема Москва зацікавлена в продуктах харчування, товарах для дому, електроніці, одязі, взутті, телекомобладнанні та лікарських препаратах і планує наростити імпорт з Індії до $40 млрд на рік. Про це заявив заступник голови адміністрації глави РФ Максим Орєшкін, який супроводжує Володимира Путіна під час візиту до Нью-Делі, інформують росЗМІ.
“Російська делегація та бізнес приїхали сьогодні з цілком конкретною метою. А саме ми приїхали за індійськими товарами”, – заявив Орєшнік.
Після початку повномасштабної війни російсько-індійська торгівля зросла на 430% – з $13 млрд на рік до $69 млрд. Однак майже весь приріст припав на закупівлю нафти, обсяг якої в Індії поступається лише Китаю. Відповідного потоку товарів з Індії російська економіка так і не отримала, попри заяви Кремля про “стратегічне партнерство”.
За словами російського посадовця, індійські товари чекають на російських маркетплейсах, де їм відкриється “прямий доступ до мільйонів споживачів”.
Орєшкін відзначив, що “великий інтерес” Москви викликає також індійське телекомунікаційне обладнання, комплектуючі для промисловості та лікарські препарати. Росія хотіла б закуповувати товарів в Індії на $40 млрд на рік – саме на таку суму, за його словами, має зрости товарообіг “шляхом збільшення постачання індійських товарів і послуг на російський ринок”.
Ще у 2022 році російські посадовці зверталися до Індії з проханням про постачання. До Нью-Делі направили список із 500 товарів, серед яких автозапчастини, комплектуючі для літаків, системи зв’язку, рятувальні жилети, нитки та фарби, а також засоби для виробництва паперу. Проте за три роки зрушити торгівлю з місця так і не вдалося.
Раніше ми повідомляли, що російські імпортери постали перед значним уповільненням проходження вантажів через кордон з Казахстаном: з середини червня через черги та посилені перевірки строки очікування на митних пунктах зросли з однієї години до 10 діб або більше.
Індійські компанії збільшили закупівлі російської нафти – ЗМІ -
Медведєв пригрозив ЄС війною через активи РФ
Якщо Євросоюз вирішить направити заморожені активи Росії на “репараційний кредит” Україні, то Москва може розцінити це як законний привід для оголошення війни. Про це у Телеграм заявив заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв.
“Тоді повернення цих коштів може відбутися вже не через суд, а шляхом справжніх репарацій, сплачених у натуральній формі поваленими ворогами Росії”, – сказав Медведєв. До цього він неодноразово погрожував Європі та США війною, зокрема ядерною, але наголошував, що Москва не планує нападати першою на західні країни.
З черговою погрозою Медведєв виступив після того, як Єврокомісія підготувала план надання Україні “репараційного кредиту”, до якого включили російські активи, заморожені в країнах ЄС.
План передбачає видачу Києву до 210 млрд євро, з яких 140 млрд буде знято з рахунку Центробанку Росії у бельгійському депозитарії Euroclear.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії так і не привела до прориву.