Лівий берег

Позначка: Робота

  • В ООН сказали, скільки Польща заробила на українських біженцях

    В ООН сказали, скільки Польща заробила на українських біженцях

    За три роки перебування українські біженці сприяли зростанню ВВП Польщі на понад 320 млрд злотих (близько 85 млрд доларів за поточним курсом НБУ), тоді як витрати Польщі на допомогу Україні під час війни становили лише 2,3 млрд доларів. Про це у четвер, 12 червня, повідомляє Організація об’єднаних націй (ООН) з посиланням на звіт аудиторської компанії Deloitte, у якому ішлося про вплив українських біженців на економіку Польщі.
    Згідно зі звітом, економіка Польщі демонструвала стабільне зростання з 2022 року, коли почалася повномасштабна війна Росії проти України. У перший рік ВВП зріс на 1,5%, у 2023-му – на 2,2%, а в 2024 році – на 2,7%.
    Аналітики зазначають, що польська економіка отримала мільярдні надходження завдяки присутності українських біженців, витративши при цьому значно менше.
    Зокрема, з 22 лютого 2022 року до 10 червня 2025-го Польща витратила:

  • 9,2 млрд злотих (2,3 млрд доларів) – на гуманітарну та військову допомогу Україні;
  • 31,1 млрд злотих – на програми підтримки біженців.

    • Загальні витрати склали 40,3 млрд злотих, або приблизно 10 млрд доларів.
    Натомість приріст ВВП за цей самий період сягнув 328,6 млрд злотих (близько 85 млрд доларів). Таким чином, доходи від присутності українців перевищили витрати у 8,5 раза. Лише у 2024 році економічний ефект сягнув 25 млрд доларів – ця сума повністю перекриває витрати за всі три роки.
    За даними ООН, позитивна динаміка помітна і в держбюджеті Польщі:

  • 2022 рік – зростання на 2% (+25 млрд злотих),
  • 2023 – на 2,75% (+39,1 млрд),
  • 2024 – на 2,94% (+47 млрд).

    • Експерти Deloitte пояснюють цей ефект тим, що українці активно працюють, сплачують податки й соціальні внески, а також приносять у країну гроші, які привезли із собою.

  • Роботодавців у Франції зобов’яжуть захищати працівників від спеки

    Роботодавців у Франції зобов’яжуть захищати працівників від спеки

    З 1 липня 2025 року у Франції набудуть чинності нові правила трудового законодавства, які стосуються захисту працівників від надмірної спеки. Роботодавці будуть зобов’язані адаптувати робочий графік до температурних умов, призупиняти важкі фізичні роботи у найспекотніші години, переорганізовувати перерви для зменшення навантаження на працівників. Також передбачено облаштування робочих місць для зменшення впливу сонячного проміння та накопичення тепла. Нові вимоги стануть обов’язковими по всій країні з 1 липня 2025 року.

  • Кадровий голод трохи ослаб, а українцям почали “знижувати зарплати”

    Кадровий голод трохи ослаб, а українцям почали “знижувати зарплати”

    Роботодавці в Україні пропонують зарплату, яка в середньому на 5 тисяч гривень менша, ніж очікують отримати шукачі роботи. Найбільша різниця в зарплаті виявлена у сферах сільського господарства та страхування. У той же час, у сфері будівництва та архітектури різниця також велика. Керівники також отримують пропозиції на зарплату на 10 тисяч гривень менше, ніж вони очікують. Натомість у сфері нерухомості шукачі роботи просять на 4 тисячі гривень менше, ніж їм готові заплатити. Водночас, ситуація з пошуком кадрів трохи покращилась, і дефіцит робочої сили зменшився. Проте частина компаній планує переглядати чисельність персоналу, при цьому очікування щодо змін у кількості працівників можуть бути негативними. Ринок праці показує стійкий попит на фахівців у сферах робітничих професій, обслуговування, медицини та ІТ. Найбільше пропозицій роботи є у великих містах, таких як Київ, Львів, Дніпро, Одеса та Харків.

  • Названо заробіток військовополонених росіяни в українських таборах

    Названо заробіток військовополонених росіяни в українських таборах

    Середній заробіток військовополонених в українських таборах становить від 1500 до 2000 гривень в місяць. Про це повідомила пресслужба Міністерства юстиції України.

    “Умови тримання російських військовослужбовців, які потрапили в полон, відповідають стандартам міжнародного та національного законодавства. Міністерство юстиції забезпечує контроль за дотриманням усіх передбачених прав та умов”, – йдеться у повідомленні.
    Зазначається, що табори для військовополонених облаштовані спальні приміщення, їдальні, медичні пункти, лазні, бібліотеки, пекарні, майстерні, укриття, а також інфраструктура для осіб з інвалідністю, а усі полонені забезпечуються одягом, засобами гігієни та триразовим гарячим харчуванням.

    “Медичне обслуговування охоплює щомісячні огляди, амбулаторну та стаціонарну допомогу – у тому числі в закладах охорони здоров’я поза системою Мін’юсту – якщо в установі табору або інших установах ДКВС немає можливості надати потрібну медичну допомогу”, – додали в міністерстві.

    Крім того, полонені залучаються до роботи у швейних, деревообробних цехах, кухнях, а також виготовляють пакети, меблі, ялинкові прикраси, і всі, хто може працювати за станом здоров’я, мають можливість виконувати оплачувану роботу шість днів на тиждень.

    “Розмір винагороди визначено відповідно до Женевської конвенції та становить щонайменше чверть швейцарського франка за день. У квітні середній заробіток полонених коливався від 1500 до 2000 гривень”, – розповіли у відомстві.

    Серед іншого, в установах облаштовано бібліотеки з книгами різними мовами, зали для перегляду телепередач, спортивні майданчики та кімнати для релігійних потреб, а також створено можливості для інтелектуального розвитку, дозвілля, спортивних занять, ігор, а за запитом полонені можуть звертатися до релігійних діячів або духовних наставників.

    “Україна забезпечує право на листування та телефонні дзвінки з родиною. Військовополонені надіслали та отримали понад 6500 листів, понад 4000 разів скористалися телефонним зв’язком. Надходять також посилки – на сьогодні їх кількість перевищує 6500”, – йдеться в повідомленні. Раніше повідомлялося, що Кабінет міністрів планує оподатковувати доходи полонених росіян.